Довженко Юлія Валеріївна. Судово-медична діагностика морфофункціональних змін в системі епіфіз мозку-гіпофіз-надниркові залози в пост травматичному періоді у загиблих : Дис... канд. наук: 14.01.25 - 2006.
Анотація до роботи:
Довженко Ю.В. Судово-медична діагностика морфофункціональних змін в системі епіфіз мозку-гіпофіз-надниркові залози в посттравматичному періоді у загиблих. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Київська медична академія післядипломної освіти. Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню відмінностей морфофункціональних змін в структурах епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз в післятравматичному періоді у загиблих від механічної травми та виявленню варіантів гістологічної картини морфофункціональних змін в цих ендокринних залозах для встановлення тривалості післятравматичного періоду у загиблих від механічної травми. При цьому використовували комплекс сучасних морфологічних, морфометричних, гістохімічних методів дослідження та імуноферментний метод дослідження для визначення концентрації кортизолу в крові постраждалих від смертельної механічної травми з метою об’єктивізації тадослідження та інтерпритації отриманих резуцльтатів.
Узагальнюючи отримані дані, можна сказати, що доповнення судово-медичної експертизи загиблого від механічної травми мікроскопічним вивченням епіфіза мозку, гіпофіза і надниркових залоз дозволяє встановлювати тривалість післятравматичного періоду в часових інтервалах: 1-й – смерть постраждалого, що настала практично відразу, 2-й – тривалість післятравматичного періоду до 20-30 хв., 3-й – тривалість післятравматичного періоду до1-2 год., 4-й – тривалість післятравматичного періоду в межах 1 доби. При наявності можливості встановлення давності настання смерті (наприклад, температурний показник), шляхом узагальнення показників тривалості післятравматичного періоду і давності настання смерті, можна визначити час травмування. Умовою застосування отриманих результатів у судово-медичній експертизі є нетривалий період (не більше доби) від моменту смерті до забору матеріалу для морфологічного дослідження (відсутність виражених явищ аутоліза). Каріометрія відіграє допоміжну роль, особливо при визначенні смерті постраждалого, що наступила практично відразу, тому що вихідний стан ендокриноцитів цих залоз може бути різним. В проаналізованому матеріалі вдалося відзначити підвищені показники каріометрії у потерпілих, що загинули практично відразу і знаходилися перед травмуванням у стані тяжкого алкогольного сп'яніння.
Найбільш інформативним для встановлення відмінності морфофункціональних змін у структурах епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз постраждалих у такі часові інтервали післятравматичного періоду, як: до 20 хвилин, 20-30 хвилин, 1-2 години, 1 доба – є застосування гістологічного методу з фарбуванням мікропрепаратів за методикою Малорі.
У загиблих від механічної травми, коли смерть настала відразу, в епіфізі мозку, гіпофізі і надниркових залозах не визначались мікроскопічні ознаки їх морфофункціональної активації для відновлення гомеостазу у відповідь на пошкодження, що можна розцінювати їх как один з критеріїв, що свідчить про відсутність витрат запасу стрес-організуючих гормонів.
При тривалості післятравматичного періоду близько 20-30 хвилин однією з мікроскопічних ознак була часткова витрата запасу гормонів і початок стимуляції гормоносинтетичних процесів вивчених залоз.
Через 1-2 години після травми спостерігались мікроскопічні ознаки повної відсутності запасу гормонів, зумовлені високою морфофункціональною напругою ендокриноцитів епіфіза мозку, гіпофіза і надниркових залоз, які виробляють стрес-організуючі гормони, та поява великої кількісті інтрацелюлярних (фагоцитованих) апоптозних тіл, що свідчить про масивний апоптоз ендокриноцитів внаслідок їх виснаженості.
При тривалості післяттравматичного періоду до 1 доби спостерігається послідовне зменшення кількості паренхіматозних кліток (ендокриноцитів) та стабілізація рівня їх морфофункціональної активності на дещо зниженому рівні, зумовленому появою запасу гормонів.
Алкогольна інтоксикація сильного і тяжкого ступенів обумовлюють початкове підвищення морфофункціональної активності структур епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз, без витрати запасів. У динаміці адаптації у таких загиблих спостерігалась картина менш виразного посилення синтезу стрес-організуючих гормонів і швидкої вичерпаності можливостей паренхіматозних клітин, що виявляється у формі масового апоптозу.
У загиблих від механічної травми, коли смерть настала відразу, рівень концентрації кортизолу в крові зберігався на нижній межі норми (145-430 нм/л), у перші хвилини після травмування спостерігалось підвищення цього показника до 500 нм/л, а при тривалості післятравматичного періоду 20-30 хвилин – визначалось різке підвищення рівня концентрації кортизолу до 700-750 нм/л.
Запропонований гістологічний спосіб визначення тривалості післятравматичного періоду не тільки підвищує точність визначення термінів останнього, а й прискорює проведення дослідження.
Публікації автора:
Пащенко Ю.В., Губіна-Вакулік Г.І. Морфо-функціональний стан мозкової речовини надниркових залоз при різній тривалості життя після механічної травми. // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т.10, №4. – С.73-74. (пошукачем проаналізована наукова література, визначена тема статті, складено мету та задачі дослідження, проведено морфометричне дослідження нейроендокриноцитів мозкової речовини надниркових залоз. Особисто автором написані обговорення результатів і висновки).
Пащенко Ю.В., Губина-Вакулик Г.И. Зависимость морфофункционального состояния адренокортикотропоцитов гипофиза от продолжительности жизни после тяжелой травмы // Медицина сьогодні і завтра. – 2004, №1. – С.18-21. (пошукачем сформульовані мета і задачі дослідження гіпофіза, самостійно виготовлені макро-мікроскопічні препарати гіпофіза, проведено морфометричне дослідження адренокортикотропоцитів гапофіза, написані результати дослідження і висновки).
Пащенко Ю.В., Губина-Вакулик Г.И. Смертельная механическая травма и морфофункциональное состояние эпифиза мозга // Медицина сьогодні і завтра. – 2004, №2. – С.58-61. (пошукачем виконано макро-мікроскопічне та морфометричне дослідження епіфіза мозку, виготовлені та пофарбовані мікропрепарати епіфіза мозку, написано обговорення одержаних результатів, проведено комп’ютерний набір роботи).
Пащенко Ю.В. Морфофункциональные эндокринологические критерии определения давности механической травмы у погибших // Врачебная практика. – 2004, № 6. – С.96-99.
Спосіб визначення часу смерті людини від черепно-мозкової травми/ Пащенко Ю.В., Губіна-Вакулік Г.І. – Деклараційний патент України на винахід № 69983 А, МПК 7 А61В10/00. Бюл. № 9, 2004 р. (автору належить ідея запрпанованного сбособу, особисто виконано аналіз літератури та оформлено всю необхідну документацію, збір матеріалу та його обробка).
Довженко Ю.В. Динаміка морфофункціонального стану надниркових залоз у постраждалих, загиблих від механічної травми на фоні алкогольной інтоксикації при встановленні тривалості післятравматичного періоду // Врачебная практика. – 2005, №5. С.92-96.
Пащенко Ю.В. Шляхи вдосконалення досліджень при встановленні тривалості життя осіб, що потерпіли від механічної травми // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Збірник науково-практичних матеріалів (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз). Вип.3. - Харків: Право, 2003. – С. 550-553.
Пащенко Ю.В., Губина-Вакулик Г.И. Морфо-функциональное состояние эпифиза мозга у умерших после травмы на фоне алкогольного опьянения. // Тези доповідей II конференції Харківської обласної клінічної лікарні “Сучасні методи лікування та реабілітації травм і іх наслідків. Невідкладна допомога при захворюваннях і травмах”. – Харків, 5 листопада 2003. – С.56. (пошукачем самостійно зібрано матеріал, виготовлено макро-мікроскопічні препарати, проведено морфометричне дослідження епіфіза мозку, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).
Яковцова А.Ф., Губина-Вакулик Г.И., Пащенко Ю.В., Наумова О.В., Борзенкова И.В. Посттравматические изменения гистоструктуры гипофиза и его роль в выживании пострадавших. // Тези доповідей II конференції Харківської обласної клінічної лікарні “Сучасні методи лікування та реабілітації травм і їх наслідків. Невідкладна допомога при захворюваннях і травмах”. – Харків, 5 листопада 2003. – С.76. (дисертантом самостійно зібрано матеріал, виготовлено макро-мікроскопічні препарати, проведено морфометричне дослідження гіпофізу, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).
Пащенко Ю.В. Морфо-функциональные особенности эпифиза мозга при черепно-мозговой травме на фоне алкогольного опьянения // Межвузівська конференція молодих вчених, збірник тез. “Медицина третього тисячоліття”. – Харків, 2004. – С.32.
Пащенко Ю.В. Морфофункциональные критерии продолжительности жизни пострадавшего после механической травмы.// Матеріали III конференції Харківської обласної клінічної лікарні “Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих.” – Харків, 2004. – С. 50-51.
Довженко Ю.В. Способ диагностики апоптозних тел в эпифизе мозга у посттрадавших от смертельной механической травмы.// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції судових медиків та криміналістів, прсвяченої 200-річчю кафедри судової медицини та основ права ХДМУ “Актуальні питання та перспективи розвитку судової медицини та криміналістики.” – Харків, 2005. – С. 157-158.
Яковцова А.Ф., Губина-Вакулик Г.И., Марковский В.Д., Сорокина И.В., Пащенко Ю.В. Динамика участия гипофиза, эпифиза и надпочечников в лрганизации стресс-реакции при смертельной травме // Патологія. – 2005, т. 2, №3. – С. 35.
(дисертантом самостійно зібрано матеріал, виготовлено макро-мікроскопічні препарати, проведено морфометричне дослідження епіфіза мозку, гіпофіза та надниркових залоз, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).
