У дисертації вперше вирішене актуальне науково-практичне завдання, яке полягало у підвищенні ефективності визначення давності отримання ушкоджень органів грудної клітки на підставі розробки гістологічних, біохімічних та біофізичних критеріїв діагностики. 1. Медико-соціальний аналіз показників смертності серед мешканців Луганської області за 5-ти річний термін свідчить про те, що серед причин насильницької смерті левова частка належить механічним ушкодженням, серед яких найбільшу кількість складали загиблі від черепно-мозкової травми, сполученої травми, а також від травми органів грудної клітки. Найбільшу кількість померлих складали особи працездатного віку (26-55 років), переважно чоловіки, а у 51,3 % осіб, що загинули внаслідок механічної травми, був виявлений етиловий алкоголь, кількість якого відповідала легкому або середньому ступеню алкогольного сп`яніння у живих осіб. 2. При смерті внаслідок ізольованої черепно-мозкової травми, поєднаної механічної травми з ушкодженням і без ушкодження голови протягом першої години після травмування мало місце 3-4-х кратне, у порівнянні з контрольною групою, потовщення міжальвеолярних перегородок, збільшення ширини просвіту вен дрібного калібру і венул, утворення в капілярній сітці гемокапілярів чіткоподібної форми за рахунок агрегації еритроцитів, а також плазматичних гемокапілярів з шириною просвіту до 2 мкм. У наступні 3 години після травмування відмічалось прогресування патоморфологічних змін бронхо-легеневої системи, проявами яких були чергування вогнищ ателектазів та емфізематозних розширень, потовщення міжальвеолярних перегородок, розлади мікроциркуляції. Через 24 години після травмування в окремих спостереженнях у просвітах судин МЦР виявлялись мікротромби. Міжальвеолярні перегородки за рахунок повнокров`я і плазматичного просочування були нерівномірно потовщеними. 3. В легенях осіб, що загинули внаслідок поєднаної механічної травми, у 60% випадків були виявлені гострі і хронічні запальні процеси, у тому числі гнійні бронхіти і бронхопневмонії, що передували травмі. Майже у 20% загиблих були виявлені інтерстіціальний і інтраальвеолярний набряки легень у ранні терміни (до 1 години) після заподіяння травми. Фонові запальні захворювання легень сприяли посиленню їх гострих ушкоджень при заподіянні поєднаної механічної травми. 4. При смерті внаслідок поєднаної механічної травми у загиблих, що перебували на момент травми у стані алкогольного сп`яніння, особливо при наявності концентрації етилового спирту в крові 3,5%о і більше, була відсутньою фаза судинної реакції мікроциркуляторного русла у вигляді спазму і малокров`я гемокапілярів бронхів і легень, що потребує враховування фонового стану алкогольної інтоксикації при визначенні термінів заподіяння травмування. 5. У випадках смерті внаслідок поєднаної механічної травми протягом першої години в епікарді шлуночків серця мало місце переповнення кров`ю венулярного відділу, спазмування і зменшення ширини просвіту артеріол, наслідком чого були збільшення артеріоло-венулярного коефіцієнта до 0,65, підвищення опору крові у периферійному відділі гемомікроциркуляторного русла та набряк епікарда з подальшим утриманням такого стану протягом 2, 3, до 24 годин. У терміни 24-48 годин мали місце дистрофічні зміни гемомікроциркуляторного русла епікарда серця. 6. Як при тупій поєднаній механічній травмі, що супроводжувалась забоєм серця, так і при його ізольваному ушкодженні, навіть за відсутності макроскопічних ушкоджень, мали місце такі мікроскопічні прояви морфологічних змін міокарда як: 1) крововиливи як між окремими м`язовими волокнами, так і між їх пучками; 2) фуксинофільна дегенерація та вакуольна дистрофія кардіоміоцитів, зменшення ядерно-цитоплазматичного індексу; 3) агрегація еритроцитів, утворення сладжів у мікросудинах травмованого міокарда. Усі названі зміни відбувались протягом перших 5-20 хвилин і протягом досліджуваних періодів мали стабільний характер. 7. Вивчення змін рівня оксиду азоту в сироватці крові щурів, який регулює гомеостатичні параметри організму, приймає участь у формуванні судинного тонуса та активності пов’язаного з ним ферменту е-NOS в міокарді експериментальних тварин, є обгрунтуванням виявлених морфологічних змін мікроциркуляторного русла в легенях та серці загиблих внаслідок поєднаної механічної травми у діапазоні 1-12 годин пяслятравматичного періоду. 8. Біофізичне дослідження сердець загиблих внаслідок поєднаної механічної травми визначило статистично достовірні відмінності термінів давності утворення ушкоджень. Застосування розробленого способу визначення біофізичних властивостей біологічних тканин, який ґрунтується на вивченні комплексної відносної діелектричної проникності, не тільки підвищує точність встановлення давності утворення ушкоджень, а й прискорює проведення дослідження. |
