У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання конкретного наукового завдання, що виявляється у дослідженні цивільної процесуальної форми судового захисту активного та пасивного виборчого права в цілому і процесуальних особливостей судової процедури розгляду і вирішення цієї категорії цивільних справ. У ній досліджено застосування інститутів цивільного судочинства щодо таких об’єктів судового захисту, як активне та пасивне виборче право, сформульовані теоретичні положення, практичні висновки, спрямовані на розвиток теорії цивільного процесуального права, удосконалення законодавства та практики цивільного судочинства. Головні наукові і практичні результати роботи мають теоретичне та прикладне значення та зводяться до наступного: 1.Цивільне судочинство, як комплексна система інститутів, стадій та процесуальних проваджень, має єдину цивільну процесуальну форму, яка визначає певний уніфікований стандарт правосуддя. Єдність цивільної процесуальної форми має розглядатися як концептуальна засада, яка визначає модель дослідження цивільного судочинства. Разом з тим при дослідженні процедур судочинства по конкретних категоріях цивільних справ загальній моделі дослідження притаманні певні особливості, які є похідними від об'єкту судового захисту та предмету судової діяльності. Ці особливості, одначе, не впливають на єдність цивільної процесуальної форми та принципи цивільного судочинства. 2.Незалежно від характеру спору про право, якщо він стає предметом судової діяльності, ця діяльність може бути тільки позовною. Тому і сутність справ, що випливають з публічно-правових відносин та ж, що і справ позовного провадження. 3.Дослідження правової природи справ, які виникають з застосування законодавства про вибори, дозволило дійти висновку про те, що в справах цього виду провадження також присутня така категорія, як спір про право. Визначено, що позов по досліджуваній категорії справ– це процесуальна вимога заявника до суду про захист публічного права чи охоронюваних законом інтересів шляхом вирішення правового конфлікту між суб’єктами публічно-правових відносин з приводу законності правового акта, рішення, дії органів державної влади тощо з метою відновлення порушених прав та свобод, що вирішується в межах єдиної цивільної процесуальної форми. 4.Доводиться, що по справах, які виникають з законодавства про вибори, є підстави виділяти категорію процесуальних позивачів. Процесуальними позивачами називаються суб’єкти, які за законом мають право порушити цивільну справу по захисту чужого активного або пасивного виборчого права. 5.Враховуючи особливість об’єкту судового захисту, доводиться, що по справах, які виникають з законодавства про вибори, можуть брати участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. 6.В дисертації обґрунтовано висновок про необхідність звузити дію принципу змагальності в адміністративному судочинстві та надати адміністративному суду можливість за власною ініціативою збирати докази. За темою дисертації опубліковано такі роботи: 1.Жушман М.В. Судова юрисдикція при розгляді виборчих спорів // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2001.- №6. – с. 55-59. 2.Жушман М.В. До питання про об’єкт виборчих правовідносин // Проблеми законності. Респ. міжвід. наук. зб. Вип. 52 – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002.-с. 181-185. 3.Жушман М.В. Предмет судової діяльності у справах про захист виборчих прав // Право України.-2004.-№4.-с. 77-80. 4.Жушман М.В. Питання судового розгляду спорів по виборах народних депутатів України // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідоилення учас. наук. конф. молодих учених та здобувачів. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003.-с. 30-33. 5.Жушман М.В. Проблеми судового захисту виборчих прав громадян // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлення учас. наук. конф. молодих учених та здобувачів. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000.-с. 62-64. Анотації |