Анотація до роботи:

Тимощук О.А. Суха фузаріозна гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню розповсюдження, шкідливості, біологічних властивостей збудників сухої фузаріозної гнилі, що викликається грибами роду Fusarium. Установлено вплив біотичних та абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників сухої гнилі, а також характер їх взаємовідносин з деякими патогенами грибного і бактеріального походження. Доведено, що в патогенезі фузаріозної гнилі беруть участь декілька видів грибів роду Fusarium, які на основі анатомо-морфологічних властивостей були ідентифіковані як F. avenaceum (Fr.) Sacc., F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc., F. gibbosum App. et Wr. emend. Bilai, F. macroceras Wr. et Rg., F. sambucinum Fuck., F. oxysporum (Schl.) Snyd. et Hans., F. solani (Mart.) Sacc. Експериментально виявлено, що у взаємовідносинах видів роду Fusarium з Phytophthora infestans (Mont.) de Bary та Alternaria solani (Ell et Mart) J. et G. не спостерігається пригнічення росту і розвитку фузаріїв фітопатогенними грибами-збудниками фітофторозу і альтернаріозу. Проте при встановленні характеру взаємовідносин фузаріїв зі збудниками мокрої бактеріальної гнилі доведено, що вид Erwinia carotovora subsp. carotovora (Jones) Bergey et al пригнічує розвиток грибів роду Fusarium, утворюючи зону інгібіції, а бактерії Bacillus polymyxa Mig. і Pseudomonas fluorescens Mig. не спричиняють негативного впливу при їх сумісному культивуванні з F. culmorum, F. solani та F. oxysporum.

При вивченні впливу біотичний і абіотичних факторів на ріст і розвиток збудників фузаріозної гнилі встановлено оптимальні температури (20-25 ^оС) та виявлено фунгіцид (Ридоміл Голд МЦ 68 WP, з.п.), який повністю пригнічував розвиток видів F. culmorum, F. oxysporum і F. solani в лабораторних умовах.

При випробуванні сортів вітчизняної та зарубіжної селекції на стійкість проти сухої фузаріозної гнилі бульб виділені відносно стійкі сорти, зокрема: Адретта, Альвара, Бородянська рожева, Віринея, Дара, Дніпрянка, Загадка, Кобза, Косень 95, Луговська, Світанок київський, Серпанок, Слов’янка і Явір, які доцільно використовувати в наукових установах при проведенні цілеспрямованої селекції на цю ознаку.

1. На основі фітопатологічної експертизи доведено, що великої шкоди в зоні Полісся України при зберіганні картоплі завдає суха фузаріозна гниль, яку викликають гриби роду Fusarium spp. Ступінь розвитку фузаріозу залежно від місця відбору проб коливається від 5,1 до 12,6%.

2. Інфекція збудників сухої фузаріозної гнилі може передаватися в основному через посадковий матеріал, механічні пошкодження картоплі та бульби, уражені стебловою нематодою, мокрою бактеріальною гниллю і фітофторозом. Поширення видів роду Fusarium spp. не відбувається від хворих до здорових бульб при сумісному їх зберіганні.

3. Встановлено, що при взаємодії рослин картоплі зі збудниками сухої фузаріозної гнилі відбуваються складні фізіолого-біохімічні процеси, що викликають зниження схожості, пригнічення росту і втрати врожаю до 66,7%.

4. На основі морфологічних і біохімічних властивостей збудники роду Fusarium spp., які мали високу патогенність, ідентифіковані як F. avenaceum (Fr.) Sacc. (ізоляти 13301, 15901, 22501, 28001), F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc. (ізоляти 21301, 23801, 31501), F. gibbosum App. et Wr. emend. Bilai (ізоляти 11301, 11501), F. macroceras Wr. et Rg. (ізолят 13701), F. sambucinum Fuck. (ізоляти 11901, 14101, 18601, 23001, 31001), F. oxysporum (Schl.) Snyd. et Hans. (ізоляти 11401, 13901, 16201, 23501), F. solani (Mart.) Sacc. (ізоляти 11701, 17701, 30301).

5. У взаємовідносинах видів роду Fusarium spp. з Phytophthora infestans (Mont.) de Bary та Alternaria solani (Ell et Mart) J. et G. не спостерігається пригнічення росту і розвитку фузаріїв фітопатогенними грибами-збудниками фітофторозу і альтернаріозу.

6. При встановленні характеру взаємовідносин фузаріїв зі збудниками мокрої бактеріальної гнилі доведено, що вид Erwinia carotovora subsp. carotovora (Jones) Bergey et al пригнічує розвиток грибів роду Fusarium spp., утворюючи зону інгібіції. Бактерії Bacillus polymyxa Mig. і Pseudomonas fluorescens Mig. не спричиняють негативного впливу при їх сумісному культивуванні з F. culmorum, F. solani та F. oxysporum.

7. Установлено, що освітлення бульб підвищує стійкість картоплі проти сухої фузаріозної гнилі. Витримування картоплі сортів Слов’янка, Поліська рожева і Незабудка протягом 14 діб в умовах розсіяного сонячного світла призвело до зменшення ураженості бульб фузаріозом відповідно в 2; 2,3 і 1,4 раза.

8. За результатами проведених експериментів установлено, що оптимальною температурою для росту і розвитку міцелію видів F. culmorum, F. oxysporum та F. solani, які викликають суху фузаріозну гниль бульб картоплі, є 20-25 ^оС. Проте незначний розвиток сухої гнилі також відбувається в умовах, оптимальних для зберігання врожаю картоплі (2-4 ^оС).

9. Найвищу ефективність проти збудників сухої фузаріозної гнилі картоплі виявлено у препарату Ридоміл Голд МЦ 68 WP, з.п. (3 г/л, 6 г/л, 9 г/л), який повністю пригнічував розвиток видів F. culmorum, F. oxysporum і F. solani в лабораторних умовах. Однак при застосуванні фунгіцидів Ридоміл Голд МЦ 68 WP, з.п. (3 г/л, 6 г/л, 9 г/л), Татту, к.с. (1,5 мл/л, 3 мл/л, 4,5 мл/л), Топсін-М, з.п. (0,5 г/л, 1 г/л, 1,5 г/л) і Чемпіон, з.п. (1,5 г/л, 3 г/л, 4,5 г/л) в період вегетації рослин ефективність дії препаратів зменшувалась.

10. Найкращими методами визначення стійкості сортозразків картоплі проти сухої фузаріозної гнилі є інфікування цілих бульб суспензією патогена з використанням медичного шприца з модифікованою голкою та пробійника і шприца з медичною голкою.

11. При випробуванні 67 сортозразків картоплі вітчизняної та закордонної селекції на стійкість проти сухої фузаріозної гнилі виявлено, що найвищу резистентність проявили: Адретта, Альвара, Бородянська рожева, Віринея, Дара, Дніпрянка, Загадка, Кобза, Косень 95, Луговська, Світанок київський, Серпанок, Слов’янка і Явір. Названі сорти доцільно використовувати в наукових установах при проведенні цілеспрямованої селекції на цю ознаку.

Публікації автора:

1. Положенець В.М., Немерицька Л.В., Тимощук О.А. Взаємовідносини збудників бактеріальних хвороб родів Erwinia, Pseudomonas, Bacillus, які викликають змішані гнилі бульб картоплі // X з’їзд Товариства мікробіологів України. Тези доповідей. 15 – 17 вересня 2004 р., Одеса: Астропринт, 2004. – С. 301. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу).

2. Тимощук О.А., Журавська І.А. Основні види роду Fusarium, що спричиняють суху фузаріозну гниль картоплі // Матеріали науково-практичної конференції “Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва”. - Чабани, 2005. - С. 91-92. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання тез).

3. Тимощук О.А., Журавська І.А., Плотницька Н.М. Методи оцінки сортів картоплі на стійкість до сухої фузаріозної гнилі // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Аграрна наука і освіта ХХІ століття”. - Умань, 2006. - С. 65-66. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання тез).

4. Тимощук О.А. Збудники сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі роду Fusarium на Поліссі України // Вісник ДАУ: науково-теоретичний збірник. – Житомир, 2006. - Вип. № 1. - С. 324-329.

5. Положенець В.М., Немерицька Л.В., Тимощук О.А. Фомозна гниль картоплі // Вісник ДАУ: науково-теоретичний збірник. – Житомир, 2006. - Вип. № 1. - С. 42-47. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання статті).

6. Положенець В.М., Немерицька Л.В., Іващенко І.В., Тимощук О.А. Суха фузаріозна та фомозна гнилі бульб картоплі // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 7. - С. 22-23. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання статті).

7. Положенець В.М., Тимощук О.А., Журавська І.А. Суха фузаріозна гниль картоплі // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 8. - С. 13-15. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання статті).

8. Положенець В.М., Тимощук О.А. Методи оцінки стійкості сортів картоплі до сухої фузаріозної гнилі // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів: Львів. держ. агроуніверситет, 2006. - № 10. - С. 317-322. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання статті).

9. Положенець В.М., Тимощук О.А. Можливість перезараження бульб картоплі гнилями в період зберігання врожаю // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи”. 13-17 листопада 2006 р. - К., 2006. - С. 159-161. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання тез).

10. Положенець В.М., Тимощук О.А., Іващенко І.В., Немерицька Л.В. Взаємовідносини збудників хвороб, які викликають змішані гнилі картоплі // Вісник ДАУ: науково-теоретичний збірник. - Житомир, 2007. - Вип. № 1. - С. 93-100. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання статті).

11. Овчар І.О., Журавська І.А., Тимощук О.А. Взаємовідносини Alternaria solani з грибами роду Fusarium, які паразитують на картоплі // Матеріали науково-практичної конференції молодих учених “Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва”. – К., 2007. - С. 80-81. (Особистий внесок - отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу та формулювання висновків, написання тез).