Анотація до роботи:

Майстрова Н.В. Сукцесія фітопланктону Канівського водосховища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2003.

Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового і кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Встановлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу “вид : внутрішньовидовий таксон”. Виявлено, що притоки – річки Десна, Красна, Стугна, Либідь – є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Список водоростей водосховища поповнено 196 видами (205 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них – нові для Дніпра та дніпровських водосховищ.

Вивчено вплив конкретних антропогенних чинників на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на розвиток фітопланктону водосховища.

На прилеглих до м. Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції порівняно з ділянками водосховища, де сукцесія протікає в умовах впливу природних чинників.

На основі матеріалів дисертації створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

1. Сукцесія фітопланктону Канівського водосховища протікала в декілька етапів: І – незарегульована річка – фітопланктон представлений діатомово-зеленим комплексом; ІІ – після створення Кременчуцького водосховища збільшились кількісні показники фітопланктону в середній та нижній частині; ІІІ – зі спорудженням Київського водосховища зменшилось видове багатство та зросла чисельність і біомаса синьозелених водоростей; ІV – становлення і перші роки існування Канівського водосховища – інтенсифікувався розвиток діатомово-зеленого фітопланктону, а влітку – і синьозелених водоростей; V – сучасний етап сукцесії фітопланктону.

2. Фітопланктон сучасного етапу сукцесії представлено 518 видами (550 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 8 відділів, 14 класів, 37 родин та 166 родів водоростей. З них 196 видів (205 внутрішньовидових таксонів) виявлено у Канівському водосховищі вперше, а 16 видів із шести відділів є новими для Дніпра і дніпровських водосховищ.

3. У порівнянні з попередніми етапами на V етапі сукцесії фітопланктону водосховища спостерігається зменшення різновидів водоростей та зростання співвідношення “вид : внутрішньовидовий таксон”.

4. Аналіз просторового розподілу фітопланктону дозволив виділити три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями формування їхнього видового і кількісного різноманіття, структури біомаси домінуючого комплексу.

5. Сукцесія домінуючого комплексу фітопланктону та його субдомінантів направлена на зниження монодомінування синьозелених, яке спостерігалось в 50–70 роки. Види-домінанти сучасного етапу сукцесії фітопланктону, як правило, відносяться до b- та a-сапробних видів.

6. Просторово-часовий розподіл первинної продукції показав зменшення її інтенсивності на ділянках водосховища, де переважний вплив мають антропогенні чинники відносно ділянок з домінуванням природних чинників.

7. Сукцесія фітопланктону гирлових ділянок приток суттєво відрізняється від водосховища; їхнє видове і кількісне різноманіття багатше. Особливо важлива роль належить фітостоку Десни і в меншій мірі – Стугни, Красної і Либіді. Притоки є джерелом підвищення різноманіття водоростевих угруповань у водосховищі.

8. Вплив гідротехнічних робіт (видобуток піску) та скидних вод Трипільської ДРЕС на природну сукцесію фітопланктону реєструється тільки поблизу працюючих агрегатів, має локальний характер і достовірно не позначається на розвитку фітопланктону Канівського водосховища.

9. Порушення природної сукцесії, викликане антропогенним впливом м. Києва, призводить до зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону, інтенсивності первинної продукції порівняно з ділянками водосховища, де сукцесія протікає за умов домінування природних чинників.

10. Створена у форматі Microsoft Access 97 база даних фітопланктону Канівського водосховища систематизує результати досліджень і спрощує пошук інформації стосовно його структурних показників.

Публікації автора:

1. Щербак В.И., Омельченко Н.В., Гошовская Г.А. Влияние подогретых вод Трипольской ГРЭС на санитарно-гидробиологическую характеристику Каневского водохранилища // Гидротехническое строительство. – 1989. – № 6. – С. 31–34 (участь у проведенні натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалів).

2. Щербак В.И., Безкаравайная В.Д., Гошовская Г.А., Майстрова Н.В. Влияние гидротехнических работ на развитие водорослей днепровских водохранилищ // Гидротехническое строительство. – 1991. – № 3. – С. 43–46 (участь у проведенні натурних досліджень, камеральне опрацювання, аналіз літературних джерел, участь у написанні статті).

3. Щербак В.И., Генкал С.И., Майстрова Н.В. Центрические диатомовые водоросли в фитопланктоне Киевского и Каневского водохранилищ // Биология внутренних вод. Информ. бюл. № 93. – СПб.: Наука. – 1992. – С. 25–30 (наукове обґрунтування досліджень, участь у проведенні натурних досліджень та камеральне опрацювання, узагальнення даних, формулювання висновків).

4. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Фитопланктон Каневского водохранилища, приустьевых областей основных притоков и его роль в формировании качества воды // Гидробиологический журнал. – 1996. – Т. 32, № 3. – С. 16–26 (наукове обґрунтування досліджень, участь у проведенні натурних досліджень та камеральне опрацювання, узагальнення даних, формулювання висновків).

5. Щербак В.И., Емельянова Л.В., Майстрова Н.В. Влияние антропогенных факторов на биоразнообразие Каневского водохранилища // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 7, № 3. – С. 66–76 (участь у проведенні натурних досліджень та камеральне опрацювання, узагальнення матеріалу та участь у написанні статті).

6. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Сукцессии фитопланктона Каневского водохранилища // Альгология. – 2000. – Т. 10, № 1. – С. 44–53 (наукове обґрунтування, участь у проведенні натурних досліджень та камеральне опрацювання, аналіз літературних джерел, узагальнення даних, написання статті).

7. Майстрова Н.В. Структура фітопланктону київської ділянки Канівського водоймища // Наукові записки Тернопільс. держ. пед. університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, № 3 (14) Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – С. 63–64.

8. Майстрова Н.В. Новые флористические находки в планктоне Каневского водохранилища // Альгология. – 2002. – Т. 12, № 4. – С. 451– 459.

9. Якушин В.М., Щербак В.І., Плігін Ю.В., Головко Т.В., Пашкова О.В., Машина В.П., Цапліна К.М., Каленіченко К.П., Матчинська С.Ф., Майстрова Н.В. Механізми функціонування екосистеми верхньої частини Канівського водоймища // Наукові записки Тернопільс. держ. пед. університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, № 3 (14) Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2001. – С. 114–116.

10. Щербак В.І., Майстрова Н.В. Фітопланктон київської ділянки Канівського водоймища та чинники, що його визначають // К.: Інститут гідробіології НАНУ, 2001. – 70 с.

11. Щербак В.И., Гошовская Г.А., Майстрова Н.В. Видовое разнообразие фитопланктона днепровских водохранилищ // Матер. междунар. науч. конф. “Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ”. – Киев. – 1995. – С. 64–65.

12. Щербак В.И., Гошовская Г.А., Майстрова Н.В. Разнообразие фитопланктона акваландшафта Каневского природного заповедника // Матер. конф. к 75-летию Каневского заповедника. – 1998. – С. 122–123.

13. Плигин Ю.В., Щербак В.И., Арсан О.М., Михайленко Л.Е., Матчинская С.Ф., Майстрова Н.В. Влияние поверхностного стока на биоту Каневского водохранилища в районе г. Киева и рекомендации по его очистке // Матер. междунар. науч.-практич. конф. “Экология городов и рекреационных зон”. – Одесса: Астропринт. – 1998. – С. 272–277.

14. Щербак В.И., Гошовская Г.А., Майстрова Н.В. Оценка состояния Запорожского водохранилища по фитопланктону // Матер. IV Всеукр. науч.-практич. конф. – Днепропетровск: Гамалия. – 1998. – С. 44–46.

15. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Методология оценки состояния водных экосистем по биологическим показателям // Фальцфейновські читання. – Херсон. – 1999. – С. 199–203.

16. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Методические подходы для оценки состояния водных экосистем по фитопланктону // Экологические проблемы городов и рекреационных зон. – Одесса: ОЦНТЭИ. – 1999. – С. 236–245.

17. Щербак В.І., Ковальчук Л.А., Майстрова Н.В. Методологічні основи моніторингу біоти природних вод // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: Ніка-Центр. – 2001. – Т. 2. – С. 137–145.

18. Щербак В.И., Савицкая Л.Л., Омельченко Н.В. Оценка качества воды по фитопланктону // Труды “Влияние водохранилищ на водно-земельные ресурсы”. – Пермь. – 1987. – С. 92-93.

19. Майстрова Н.В. Видове багатство фітопланктону Канівського водосховища // Праці ІІ з’їзду Гідроекол. тов-ва. України. – Том 1. – Київ. – 1997. – С. 123-124.

20. Майстрова Н.В. Структура фитопланктона киевского участка Каневского водохранилища // Тез. докл. II Междунар. конф. “Актуальные проблемы современной альгологии”. – Киев. – 1999. – С. 80.

21. Щербак В.И., Майстрова Н.В. Сукцессии фитопланктона днепровских водохранилищ // Тез. докл. V Всерос. конф. “Гидроботаника 2000”. – Борок. – 2000. – С. 96–97.

Подяка.

Автор висловлює щиру вдячність д.б.н. В.І. Щербаку, д.б.н. проф. Н.П. Масюк, к.б.н. Т.Ф. Шевченко за надання цінних порад і консультацій; д.б.н. С.І. Генкалу за допомогу в освоєнні методики визначення діатомових водоростей з використанням електронної мікроскопії; Г.О. Гошовський та Н.І.Железняк за всебічну підтримку.