Анотація до роботи:

Савчук І.Г. Суспільно–географічні засади розвитку зовнішньої торгівлі між Україною та країнами–членами Європейського Союзу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Інститут географії Національної академії наук України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню суспільно–географічних засад зовнішньої торгівлі між Україною та країнами–членами Європейського Союзу. Обґрунтовані основні принципи суспільно–географічного дослідження ЗТ шляхом розкриття системних властивостей ЗТ та аналізу її структури; розроблено методику суспільно-географічного дослідження ЗТ товарами між державою з перехід-ним типом економіки та провідним реґіональним інтеграційним угрупованням світу — ЄС.

Із суспільно–географічних позицій проаналізовано головні чинники, які визначають особли-вості розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами–членами Європейського Союзу. На основі вивчення і критичного аналізу статистичних даних та відповідних вітчизняних і зарубіжних джерел розкрито вплив організаційно–правових чинників на розвиток ЗТ України з ЄС і його країнами–членами. Виявлено основні риси компонентної та географічної структури ЗТ товарами між Україною та країнами–членами ЄС, а також вплив суспільно–географічного положення та рівня економічного розвитку країн на ЗТ між ними. Запропоновано групування країн–членів Євро-пейського Союзу на такі групи і підгрупи: 1) традиційні країни–партнери України у зовнішній торгівлі: а) країни–члени “Великої вісімки” (Італія, ФРН, Франція та Сполучене королівство); б) малі високорозвинуті країни Європи (Австрія, Бельгія, Люксембург і Нідерланди); 2) нові країни–партнери: а) середньорозвинуті країни Європи (Іспанія, Данія, Швеція і Фінляндія); б) малі периферійні країни Європи (Греція, Португалія та Ірландія).

1. ЗТ як специфічна сфера людської діяльності сформувалася разом із становленням самого інституту держави та є одним з основних її атрибутів. Діалектична сутність ЗТ проявляється насам-перед у тому, що вона одночасно виступає як наслідок еволюції структури НЕ, а також як один із визначальних чинників формування її територіальних та галузевих пропорцій. В економіко–геогра-фічному аспекті ЗТ сприяє, з одного боку, поглибленню спеціалізації, а з іншого — підвищенню ступеня залучення НЕ у світогосподарські економічні процеси.

2. Основні етапи суспільно–географічного дослідження ЗТ між окремою країною та міждер-жавним об’єднанням такі: підготовчий, аналітико–синтетичний та синтетично–прогнозний. Перший етап передбачає виявлення основних проблем ЗТ, вирішення яких потребує суспільно–геогра-фічного підходу. Він спрямований на обґрунтування теоретико–методологічних позицій, відбір статистичної бази та формування відповідної методики. Аналітико–синтетичний етап передбачає вивчення усієї сукупності суспільно–географічних аспектів розвитку ЗТ; визначення впливу ЗТ на територіальну та галузеву структури економік України та ЄС. Основною метою синтетико–прогно-зного етапу дослідження є визначення заходів, спрямованих на вдосконалення структури ЗТ Украї-ни з країнами–членами ЄС у контексті політики модернізації вітчизняної економіки.

3. Основними експортними товарами нашої держави залишаються вироби з низькою часткою доданої вартості (продукція металургії, текстильної промисловості та мінеральна сировина і напів-фабрикати), тоді як у поставках ЄС до України домінує сучасна продукція промисловості (вироби машинобудування, хімії та легкої промисловості). Відстань між нашою державою та країнами–членами ЄС справляє досить сильний вплив на ЗТ України з ними, саме тому Італія та Німеччина виступають провідними нашими партнерами у ЗТ в ЄС.

4. У відповідності до ступеня інтенсивності та стабільності обсягів двосторонньої ЗТ нами було виділено дві групи країн–членів ЄС: традиційні країни–партнери (Австрія, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН, Франція та Сполучене королівство); нові країни–партнери (Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Швеція та Фінляндія). Країни першої групи мають великий економічний потенціал, що дозволило їм швидко посісти міцні позиції у вітчизняній ЗТ з ЄС. Країни другої групи міцно закріпилися на вузькоспеціалізованих сегментах ринку України.

5. Розширення ЄС на схід Європи викличе великі зміни у вітчизняній ЗТ. Передусім сучас-ний правовий режим у ЗТ з державами Центральної та Східної Європи, які з 2004 р. вступлять до ЄС, буде приведений у відповідність до договірно–правової бази між Україною та ЄС. Запровад-ження у них стандартів та сертифікатів ЄС значно звузить можливості поставок традиційної продукції вітчизняної ЗТ. У результаті посилення процесу економічної інтеграції з країнами–чле-нами ЄС галузева структура їх НЕ і відповідно компонентна структура ЗТ буде сильно змінена та переорієнтована на партнерів з ЄС.

6. Подальший розвиток організаційної структури ЗТ України з країнами–членами ЄС зумов-лений розбудовою договірно–правої бази, у тому числі з питань ЗТ, з державами–членами ЄС. Впровадження міжнародних стандартів та вимог щодо усіх без виключення товарів ЗТ сприятиме посиленню рівня конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Обмеження ввезення в Україну обладнання та устаткування, створеного більше ніж за три роки до дати його продажу, сприятиме модернізації НЕ та посиленню економічної інтеграції з ЄС.

7. Розбудову у нашій державі трансєвропейських транспортних коридорів доцільно розпо-чати з перетворення Львівського та Ковельського транспортних вузлів в основні перевалочні пун-кти на заході України через розбудову сучасних інтермодальних логістичних систем шляхом реконструкції й розширення існуючих складських та розвантажувальних потужностей, коор-динації діяльності різних видів транспорту. Окремо бажано розробити генеральну схему та реко-мендації з використання системи вільних економічних зон ЄС з метою зменшення витрат на пере-міщення вантажів його територією.

8. Оптимізації експорту України до ЄС сприятиме відродження вітчизняного виробництва у сучасних галузях промисловості. Пріоритетом у розвитку спеціальних економічних зон повинні стати підприємства, що створюють продукцію, яка раніше в Україні не вироблялась. Варто забо-ронити ввезення до них та територій приоритетного розвитку на пільгових умовах товарів, що виробляються у нашій державі. Налагодження прямих зв’язків із виробниками сировини тропіч-ного і субтропічного походження й відновлення потужностей з її фасування та переробки у приморських портових комплексах України дозволить зменшити розмір негативного сальдо ЗТ.

9. Доцільним є впровадження заборони на надання гарантій з боку вітчизняних державних органів щодо сплати імпорту продукції, яка виробляється у нашій державі та на отримання креди-тів, надання яких зумовлено вимогою щодо їх обов’язкового використання для закупівлі товарів за межами України.

10. Для поглиблення процесу євроінтеграції України та закріплення вітчизняного виробника на світовому ринку високотехнологічних товарів необхідно використати передовий досвід країн–членів ЄС у створенні сучасних наукомістких виробництв у технопарках та єврореґіонах. Особли-во корисним є залучення напрацьованого досвіду з реконструкції староіндустріальних регіонів та вирівнювання рівнів розвитку окремих частин ЄС через впровадження спеціальних галузевих та реґіональних програм підтримки національних виробників у стратегічно важливих галузях еко-номік його країн–членів.

Наведений комплекс заходів дозволить не тільки значно збільшити розміри нашого експорту до ЄС, а і розширити номенклатуру поставок, диверсифікувати просторову та товарну структуру ЗТ України. Кінцевим результатом цих заходів стане перетворення нашої держави у сучасну економічно розвинуту країну світу.

Публікації автора:

1. І.Г. Савчук. Зовнішня торгівля між Україною та Європейським Союзом // Трансформація

структури господарства України: регіональний аспект / За ред. Г.В. Балабанова, В.П. Нагірної, О.М. Нижник. – Київ: Міленіум, 2003. – С. 136 – 147.

2. Савчук І.Г. Географія зовнішньої торгівлі України з державами Європейської спільноти // Сус-пільно–географічні проблеми розвитку продуктивних сил / Матеріали ІІ міжнародної науково–практи-чної конференції (Київ, 15–16 травня 2001 року). – Київ: Ніка–Центр, 2001. – С. 90-91.

3. Савчук І.Г. Географія зовнішньої торгівлі України з державами Західної Європи // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Збірник наукових праць. В 3–х т. – Київ–Луцьк: Ред.– вид. відд. “Вежа” Волинського держ. ун–ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 1. – С. 151-153.

4. Савчук І.Г. Географічна інтерпретація сучасних економічних концепцій дослідження зовніш-ньої торгівлі // Науковий вісник Волинського держ. ун–ту ім. Лесі Українки. – 2002. – №1. – С. 227-235.

5. Савчук І.Г. Методика суспільно–географічного дослідження галузевої структури зовніш-ньої торгівлі між Україною та Європейським Союзом // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного ун–ту ім. М.П. Драгоманова. – 2002. – Випуск 7. – С. 177-182.

6. Савчук І.Г. Місце географії зовнішньої торгівлі України у комплексі географічних наук / Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наукових праць / Гол. ред. Я.Б. Олійник. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 37.

7. Савчук І.Г. Нові методологічні підходи до суспільно–географічного вивчення зовнішньо-торговельних процесів / Географічна наука і освіта в Україні. Тези доповідей ІІ Міжнародної науково–практичної конференції (Київ, 26 – 27 березня 2003 р.). – Київ: ВГЛ “Обрії”, 2003. – С. 294 – 295.

8. Савчук І.Г. Роль пільгових поставок у розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами–членами Європейського Союзу // Український географічний журнал. – 2003. – №4. – С. 48-55.

9. Савчук І.Г. Суспільно–географічне дослідження зовнішньої торгівлі між Україною та держа-вами–членами Європейського Союзу // Український географічний журнал. – 2002. – №3. – С. 50-55.

10. Савчук І.Г. Сучасний стан зовнішньої торгівлі між Україною та Францією // Соціально–економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. В 2–х т. – Львів–Луцьк: Ред.–вид. відд. “Вежа” Волинського держ. ун–ту ім. Лесі Украї-нки, 2001. – Вип. ХХІХ. – Т. 2. – С. 52-57.