Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Левченко Олена Петрівна. Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект : Дис... д-ра наук: 10.02.01 - 2007.



Анотація до роботи:

Левченко О. П. Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, 10.02.02 – російська мова. – Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. – К., 2007.

У дисертації досліджено у лінгвокультурологічному аспекті символи української та російської фразеологічних систем, розроблено методику реконструювання концепту на фразеологічному матеріалі; реконструйовано низку базових концептів на фразеологічному матеріалі із залученням етимологічної інформації, даних лексичного рівня, зокрема відфразеологічних дериватів, результатів психолінгвістичних експериментів тощо; досліджено механізми фразеотворення одиниць, які містять у своєму складі символи, та роль символу у процесі фразеотворення; описано символи, залучені до вербалізації базових концептів; визначено інтерлінгвальне й специфічне у концепті, кореляції між концептами та символами; з’ясовано типові випадки використання концептів для створення нових смислів та одиниць, а також типові метафори/метонімії, за якими відбувається концептуалізація й вербалізація певних концептосфер, оскільки зазначені способи вербалізації об’єктивують мовну картину світу.

Специфіка лінгвокультурологічного аналізу полягає у використанні парадигми методів, яку утворюють концептуальний, прототипний, етимологічний, дистрибутивний, порівняльний та зіставний аналіз, метод структурно-семантичного моделювання. Лише застосування комплексу методів дає змогу виявити культурне підґрунтя фразеологізмів та символів. Чинниками, що визначають правильність результатів дослідження, є як обсяг, так і якість проаналізованого фактичного матеріалу, який, по-перше, має охопити принаймні культурний ареал, що створить відповідне тло для зіставлення, по-друге, належати різним рівням певної мови.

Реконструкція низки базових концептів засвідчує інтерлінгвальність та архаїчність фразеологічних метафор і метонімій, зокрема, у межах досліджуваного культурного ареалу. Асиметричними можна вважати лише інваріанти метафор. Фразеологізації властиві такі закономірності: процес творення фразеологічних одиниць спирається на базові метафоричні/метонімічні принципи, часто з поєднанням метафори та метонімії, що зумовлено метафоричним/метонімічним підґрунтям низки символів; базовість принципів, з одного боку, випливає з їх активності, тобто наявності відповідних вербалізацій у багатьох концептосферах, а з другого – у їхніх виявах у межах тієї самої концептосфери, але на різних рівнях – лексичному і фразеологічному; кожній із базових метафор відповідає ряд мотиваційних та структурних моделей, який є відкритим; метафори пов’язані, своєю чергою, із символами, діапазон значення фразеологізму зумовлено діапазоном значення компонента-символу; та сама абстрактна сутність може одночасно концептуалізуватися за різними принципами в межах певної мови; традиції інтеграції концептів пов’язані з культурою (міфологічною, релігійною, історичною, політичною, соціальною та ін.) певного народу; культура визначає сферу людської діяльності, з якої буде запозичено вихідний концепт чи сценарій, використовувані для вербалізації.

Фразеологічна картина світу загалом антропо- (маскуліно-, *феміно-) та етноцентрична. Вона сформована не лише під впливом міфологічних уявлень, зокрема, про зооморфність богів, але й християнської моделі світу, яка є богоцентрична. Наявні певні стратегії взаємодії концептів – антропо-, зоо-, флоро-, речо-, стихієморфізм. Метричні стратегії переважно базуються на використанні термінів антропо-, зоо-, речоконцептів. Результати дослідження базових концептів підтверджують той факт, що використання тих чи інших метафоричних принципів випливає з категоризації концепту.

Дослідження фразеологізацій базовано на тому, що символ – вербальний предметний знак, утворений внаслідок операцій метонімії чи метафори, та зв’язок якого з абстрактним позначуваним є стійким у певному лінгвокультурному просторі. Символи виникають на основі прототипної інформації, низки взаємопов’язаних атрибутів чи фреймів, але в жодному разі не на основі однієї ознаки, оскільки концепт-джерело має містити й інші атрибути, які підтримують основний. Символ, наявний у складі фразеологізму, модифікує його значення. Під час метафоризації відбуваються не паралельні, а послідовні процеси: об’єкт дістає символічне позначення на основі метафори чи метонімії, а потім цей символ залучається до процесу фразеологізації, який теж може відбуватися як метафоризація. Метонімізми-символи є первинними. Їх залучено до фразеологічної метафори як готові компоненти. У процесі фразеотворення відбувається повне або часткове перенесення термінів із концепту-джерела. Символічну асиметрію мовних картин світу здебільшого можна пояснити незбігом прототипних уявлень, які розвинулися під впливом різних культурних чинників.

У результаті аналізу символів, залучених до фразеологізації базових концептів, установлено, що одним із важливих чинників використання в культурному коді імені об’єкта є його локалізація у просторі, що й визначає символічний потенціал об’єкта. На формування зооморфних символів вплинули міфічні уявлення, певним чином модифіковані під дією інших культурних чинників. Оцінність атрибутів, приписаних тваринам, значною мірою визначає належність тварин до диких чи домашніх. Іменам суперконцептів (Звір, Птах, Гад, Риба) у межах досліджуваних мовних картин світу властивий різний фразеотворчий потенціал. Натомість в артефактній символіці смислотворчим складником є уявлення про функційність речі, залученість до сценаріїв, використовуваність у тій чи іншій культурі. Усе це зумовлює специфіку прототипних уявлень про артефакт. Результати реконструювання прототипних атрибутів компонентів-артефактів свідчать про асиметрію прототипних уявлень, про специфіку символіки цієї тематичної групи. У термінах артефактів відбувається вербалізація концептів абстрактних понять, що й надає специфіки мовній картині світу, власне, уречевлює її, матеріалізує. Специфіку рослинної символіки зумовлено належністю рослини до певних міфологічно значущих елементів простору, а також її використанням під час ритуальних дій. Особливо важливу роль у міфологічній моделі простору виконує центральне дерево світу (й антисвіту), що, певна річ, вплинуло на фольклорну рослинну символіку, лише рудименти якої залишилися у фразеології. Загалом відмітна риса фразеологічних символів – це підпорядкування символіки концепту суперконцептові. Значну роль у формуванні символіки відіграє й мовна категоризація об’єкта та нагромаджений лінгвоспільнотою досвід.

Кольороназви у фразеологічних системах зрідка транслюють значення реального кольору, переважно ж до вербалізації залучено символічний складник концепту певного кольору. Для колірних вербалізацій характерна достатньо чітка системність, яка полягає насамперед у бінарності (світлий – темний, яскравий – тьмяний, білий – чорний, білий – червоний, червоний – чорний). Окрім того, у досліджуваних мовах вербалізаціям, у яких використано колірні уявлення, властивий високий ступінь зіставності як символічної складової, так і асоціативного поля. Поодинокі відмінності стосуються здебільшого національних символів та периферії фразеологічних концептів.

Кореляції між концептами та символами залежать передусім від того, за якими метафоричними принципами відбувається вербалізація. У залученні того чи іншого символу до вербалізації важливу роль відіграє позитивна чи негативна оцінність вербалізованого концепту. Для метафоричного (і як результату – символічного) асоціювання абстрактної сутності та конкретного об’єкта важливим є збіг їхніх топологій. Наочний приклад зіставності топологій – це використання для вербалізацій концептів, пов’язаних з людиною, термінів концептосфери Тварина (Міфічна істота).

У фразеологічному матеріалі натрапляємо на низку концептів, у термінах яких вербалізовано той чи інший концепт (чи навіть концептосферу), саме тому на вербальному рівні маємо низку символів, що позначають цей концепт.

Особливо наочно існування різних способів вербалізації демонструють порівняльні стратегії, які виявляють концепти, що типово, регулярно взаємодіють у певній мовній картині світу. Результати аналізу порівняльних стратегій засвідчують динаміку прототипних уявлень. Екзотичні прототипи можуть переходити до розряду звичних для лінгвоспільноти, збільшуючи при цьому кількість типово виокремлюваних атрибутів. Порівняльні стратегії, які в кінцевому підсумку створюють підґрунтя для метафори, є зіставними на категорійному рівні, однак специфіку створює асиметрія прототипів. Як свідчить досліджений матеріал, для ознаки існує низка прототипних референтів, що зумовлено певними причинами. По-перше, полісемією, по-друге, розмитістю, абстрактністю самої категорії ознаки, властивістю бути слотом, релевантним для багатьох інших предметних й абстрактних категорій. Символіка та оцінність ознаки випливають із символіки та оцінності референта. Важливо також брати до уваги зміну оцінності залежно від означуваної категорії. Членам опозиційних пар у межах певних концептів властива зміна оцінності. Суттєвою є також відсутність оцінності ознаки в її «прямому», несимволічному значенні. Так, відсутність будь-якої оцінності спостерігаємо у разі, коли йдеться про реальний колір, смак, розмір тощо в абстрактному вимірі.

Симболарій певної культури – це складно побудована ієрархічна система з підсистемами, яким притаманна певна автономність, що не заперечує взаємопроникнення елементів у синхронії. Розвиток символічних підсистем (міфології, жанрів усної народної творчості, літератури) «супроводжувався» формуванням фразеологічної символіки на основі уявлень, які постачалися з них. Фразеологічні одиниці та символи-компоненти фразеологізмів, як відомо, позначають найрелевантніші для певної лінгвоспільноти концептосфери, опосередковано вказують на значущі концепти, однак переважно негативного регістру, у чому, власне, полягає фрагментарність чи вибірковість фразеології. Фразеологічній символіці властива специфічна категоризація – метафорично-символічна: однакову функцію виконують імена, які належать до різних категорій.

Відмітними рисами фразеологічної символіки є:

1) субординаційність (підпорядкування суперконцептові символіки субконцепту), опозиційність (ґрунтована на найпростішому способі класифікування світу – антиномічності);

2) синтетичність знань чи інформації, залучених до процесу фразеотворення;

3) здатність виступати в різних конфігураціях;

4) багатозначність та амбівалентність символів випливає з (2) та (3);

5) традиційність чи аналогічність, що має вияви і свідчення як в діалектній, так й у субстандартній фразеології.

Дослідження фразеологічних символів різних мов дає змогу з’ясувати специфіку мовних картин світу, що набуває особливої ваги під час укладання лінгвокультурологічних словників. З одного боку, лінгвокультурологічний аналіз створює широкі перспективи щодо дослідження різноманітних мовних явищ, як-от: фразеологізмів, символів, метафори, метонімії, полісемії, синонімії, антонімії, сполучуваності мовних одиниць тощо, а з другого – теоретичне і фактологічне підґрунтя як для укладання словників різних типів, так і викладання мов в іноземній аудиторії.

Результати дисертаційного дослідження вміщено в таких публікаціях:

1. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: Монографія. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – 353 c.

Рецензії:

Борзенко С., Бабаєва Л. Рецензія на монографію Олени Левченко «Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект» // Українознавець. – Львів, 2005. – Вип. 1. – С. 95.

Ужченко В. Д. Асоціативне поле дослідника // Лінгвістика. Зб. наук. пр. – Луганськ: ЛНПУ, 2005. – № 3 (6). – С. 261–268.

Редін П.О. Новий погляд на фразеологічну символіку (Олена Левченко. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Х.: ХНПУ, 2006. – Вип. 20. – С. 175, 176).

2. Прототипический аспект фразеологической символики // Русская филология. Украинский вестник. – Х., 1999. – № 3–4. – С. 27–32.

3. Контрастивный анализ фразеологических концептов // Русская филология. Украинский вестник. – Х., 2000. – С. 56–57.

4. Контрастивний аналіз фразеологічних символів (концепт ‘риба’) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Х., 2001. – Вип. 6. – С. 84–87.

5. Принцип зооцентризму у фразеотворенні // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. – К., 2001. – Вип. 5. – С. 206–209.

6. Фразеологічна репрезентація світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: КНУ, 2002. – № 7. – С. 307–315.

7. Метафоричні принципи у фразеології (Смак – концепт і метафоричний принцип) // Система і структура східнослов’янських мов. – К., 2003. – С. 212–220.

8. Вербализация фразеологических значений в терминах концепта Насекомое // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського: Зб. наук. пр. – Вінниця: Вид-во ВДПУ, 2003. – Вип. 6. – С. 68–72. (Серія «Філологія»)

9. Національно-культурна специфіка фразеологічних символів (на матеріалі творів Г. Квітки-Основ’яненка) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Х.: ХНПУ, 2003. – Вип. 11. – Ч. 1. – С. 80–87.

10. Інтерлінгвальне та національне у фразеологічних прототипах Глупоти // Вісник ЛНПУ ім. Т. Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – № 5 (73). – С. 169–174.

11. Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: КНУ, 2004. – № 10. – С. 338–346.

12. Лінгвокультурологія та її міфологеми // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Х.: ХНУ, 2004. – № 631. – Вип. 41. – С. 68–72. (Серія «Філологія»)

13. Вербалізація концепту Покарання (лінгвокультурологічний аспект) // Лінгвістика. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – № 2 (3). – С. 33–41.

14. Стійкі атрибутні порівняння з компонентом-зоонімом (на матеріалі української та російської мов) // Вісник ЛПНУ ім. Т. Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – № 11 (79). – С. 201–208.

15. Cимболарій української фразеології // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. – Рівне: РІСКСУ, 2004. – Вип. 5. – С. 140–148.

16. Ключові слова російської і української мовних картин світу: міфологеми та реальність // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства: Проблеми прикладної лінгвістики. - 2004. – № 9. – С. 115–118.

17. Дослідження вербальних символів у лінгвокультурологічному аспекті // Культура народов Причерноморья. – Сімферополь, 2004. - № 49. – Т. 1. – С. 27–29.

18. Фразеологічна вербалізація концептів психічних станів (концептосфера Страх) // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей / Відп. ред. Кочерган М. П. – К., 2005. – Вип. 7. – С. 273–279.

19. Опозиція легкий – важкий у фразеологічних системах // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского: Научный журнал. – 2005. – Т. 18 (57). – № 2. - С. 70–74.

20. Фразеотворення: метафоризація, метонімізація, символізація? // Лінгвістика. – Луганськ: ЛНПУ, 2005. – № 2 (5). – С. 74–82.

21. Моделі зооморфної метафори у фразеології // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Х.: ХНПУ, 2005. – Вип. 16. – С. 139–143.

22. Специфіка вербалізації і функціонування жестових фразеологізмів // Лінгвістика. – Луганськ: ЛНПУ, 2006. – № 4 (10). – С. 56–64.

23. Стійкі порівняння (збіг та асиметрія прототипів) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Х.: ХНПУ, 2006. – Вип. 20. – С. 12–17.

24. Національно-маркована лексика як компонент фразеологічних одиниць // Sowo. Tekst. Czas: Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 1996. – С. 208–212.

25. Когнітивний аспект аналізу фразеологічної символіки // Sowo. Tekst. Czas: Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 1997. – С. 241–245.

26. Концептосфера цвета во фразеологических системах близкородственных языков // Национально-культурный компонент в тексте и в языке: Материалы ІІ Международной научной конференции. Ч. 2. – Минск, 1999. – С. 12–15.

27. Особливості відтворення фразеологізмів у перекладі «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича Максимом Рильським. // Sowo. Tekst. Czas: Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 1999. – С. 208–212.

28. Етнічні стереотипи у публіцистичному тексті // Sowo. Tekst. Czas: Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 2001. – С. 41–43.

29. Концептуалізація і символіка у фразеології // Sowo. Tekst. Czas: Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 2001. – С. 216–219.

30. Концепты и символы в лингвокультурологическом аспекте // Международная научно-методическая конференция из цикла: «Новое в теории и практике описания и преподавания русского языка». – Варшава, 2002. – С. 217–222.

31. Метафорические принципы во фразеологии // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. статей к 60-летию проф. М. А. Алексеенко. – М.: Азбуковник, 2002. – С. 242–249.

32. Концептосфера Упрямство во фразеологических системах // Sowo. Tekst. Czas. Materiay Midzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 2005. – C. 148–154.

33. Украинская концептосфера и симболарий (лингвокультурологический аспект) // Славянские языки в свете культуры. Сб. науч. статей. – М.: ООО «А Темп», 2006. – С. 49–66.

34. Контрастивний аналіз фразеологічних символів (концепт ‘взуття’) // Семантика мови і тексту: Зб. статей IV Міжнародної наукової конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С. 318–321.

35. Лінгвокультурологічний аналіз фразеологічної вербалізації концептів психічних станів // Мова і культура. – К., 2002. – Вип. 5. – Т. 5. – Част. 2. – С. 28–35.

36. Лінгвокультурологія та її термінна система // Проблеми української термінології. – Львів, 2003. – № 490. – С. 105–113.

37. Метафоричні принципи та інтерлінгвальне й специфічне у мовних картинах світу // Мова і культура. – К., 2003. – Вип. 6. – Т. ІІІ/1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 190–198.

38. Термін прототип у лінгвокультурології // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. – № 503. – С. 58–60.

39. Опозиції світлий – темний, прозорий – непрозорий (прозорий – каламутний) у фразеологічних системах // Мова і культура. – К., 2004. – Вип. 7. – Т. 6: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. – С. 41–48.

40. Опозиція м’який – твердий у фразеологічних системах // Мова і культура. – К., 2005. – Вип. 8. – Т. 4. – Ч. 2: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. – С. 90–96.

41. Культурно значимі концепти та їх символи в сучасній публіцистиці // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школах и высших учебных заведениях Украины: Сб. науч. трудов. – К.: КНУ, 2005. – С. 197–202.

42. Когнитивный аспект анализа асимметрии фразеологических систем // Когнитивная лингвистика конца ХХ века: Материалы международной научной конференции. – Минск, 1997. – С. 95–97.

43. Концептуальний аналіз фразеологічної символіки // Матеріали міжнародної славістичної конференції пам’яті професора Костянтина Трофимовича. – Львів: Літопис, 1998. – т. І. – С. 373–377.

44. Фрейми і мотиваційна основа фразеологічних одиниць / Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів: Літопис, 1999. – С. 63–66.

45. Когнітивні аспекти досліджень специфіки фразеологічних одиниць близькоспоріднених мов // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тези Всеукраїнської наукової конференції. – Львів, 1996. – C. 152–153.