Анотація до роботи:

Дудинська А. Т. Синантропні акаридієві кліщі (Acariformes, Acaridіa) Закарпаття – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08-зоологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2005.

Дисертація являє собою комплексне вивчення фауни та екології синантропних і близьких до них видів акаридієвих кліщів Закарпаття.

Досліджені видові комплекси цих шкідників в різних типах їх існування (сільськогосподарські, промислові) та визначена відмінність цих видових комплексів і можливі фактори, які обумовлюють їх; подані на основі літературних та власних даних видові нариси синантропних видів акарид в Закарпатті, де визначена щільність досліджуваних видів в субстраті, частота зустрічності в пробах та індекс домінування, а також проведена порівняльна характеристика за показником щільності комірних видів акарид у трьох досліджуваних висотних поясах в аграрних та промислових місцях. Вивчений розподіл комірних акарид по висотним поясам в умовах Закарпаття, а також шляхи формування акарокомплексів акарокомплексів акарид у млинах Закарпаття, під час цих досліджень ми звертали увагу на вік та стан досліджуваної споруди, в результаті чого змогли порівняти видовий склад від однорічного млина до столітніх млинів. На основі одержаних результатів запропонували, зважаючи на видовий склад і біологічну особливість, цих шкідників в умовах Закарпаття практичні рекомендації щодо запобігання поширення та розмноження синантропних видів акаридієвих кліщів.

1. За нашими даними в Закарпатті зустрічаються 34 види акаридієвих кліщів (надродини Acaroidea і Glycyphagoidea), що шкодять продуктам зберігання як комірні шкідники.

2. З чотирьох родин цих акаридієвих кліщів (Suidasiidae, Acaridae, Glycyphagidae, Saproglyphidae) у Закарпатті найбільше видове різноманіття належить родині Acaridae (23 види). Більшість родів (12 із 18 зареєстрованих) представлені одним видом, а найбагатші видами роди Tyrophagus (8 видів) і Glycyphagus (4 види).

3. Як комірні шкідники, акаридієві кліщі зустрічаються у всіх трьох висотних зонах Закарпаття – низинній (Ужгородський, Берегівський, Мукачівський і Виноградівський райони), передгірній (Перечинський, Іршавський, Хустський і Тячівський райони) та гірській (Міжгірський і Рахівський райони), в яких проводилися дослідження і збір матеріалу.

4. Серед низинних районів Закарпаття найбільшу кількість видів (26) виявлено в Ужгородському районі. При цьому, високі середні показники щільності були характерні для Caloglyphus rodionovi, Acarus siro i A. farris.

У передгір’ї в пробах зафіксовано 19 видів кліщів. Високі середні показники щільності були характерні для Neoacotyledon socolovi і Acarus siro.

У гірських районах виявлено ще менше – (12) видів акаридієвих кліщів. За середніми показниками щільності домінували Acarus siro і Glycyphagus destructor.

5. За результатами посезонних досліджень фауни кліщів аграрних місць, найбільше видове багатство відмічається у господарських прибудовах (21 вид). За частотою трапляння, щільністю та індексом домінування тут переважали Tyrophagus perniciosus, Acarus farris, Caloglyphus rodionovi і Neoacotyledon socolovi; у тваринницьких комплексах виявлено 14 видів, домінували Tyrophagus putrescentiae, Glycyphagus burchanensis і Tyrophagus perniciosus; у тваринних кормах, закладених на зберігання виявлено 18 видів. Домінували: Tyrophagus putrescentiae, Acarus siro, Glycyphagus destructor і Neoacotyledon rhizoglyphoides.

6. Протягом посезонного вивчення акарокомплексів млинів, зерносховищ і складських приміщень виявлено 19 видів досліджуваних мікроартропод переважали Acarus siro, Neoacotyledon socolovi і Glycyphagus burchanensis.

Видовий список акаридієвих кліщів овочесховищ представлений 9 видами. Домінували у пробах Acarus siro, Acarus farris і Tyrophagus putrescentiae. Навесні значну роль відігравав Rhizoglyphus echinopus (23,4%, 0,8 і 5,7%).

Акарокомплекс комбікормових заводів нараховує 12 видів акарідей. Домінували Tyrophagus perniciosus, Chortоglyphus arcuatus і Acarus siro.

7. У промислових місцях низинних районів за досліджуваними показниками домінуючими видами були: Acarus siro, Tyrophagus putrescentiae, Glycyphagus burchanensis, Neoacotyledon socolovi і Neoacotyledon rhizoglyphoides; у передгір’ї – Rhizoglyphus echinopus, Acarus siro і Neoacotyledon socolovi; у гірській зоні – Acarus siro, Neoacotyledon rhizoglyphoides і Chortоglyphus arcuatus.

8. В аграрних місцях низинних районів за досліджуваними показниками домінуючими видами були: Acarus farris, Rhizoglyphus echinopus і A. siro; у передгір’ї – Glycyphagus burchanensis, Tyrophagus perniciosus i Neoacotyledon socolovi; у гірській зоні – Acarus farris, A. siro і Glycyphagus burchanensis.

9. У пробах, відібраних із гнізд гризунів, виявлено 13 видів акарид. За частотою трапляння, щільністю та індексом домінування переважали: Tyrophagus similis, Acarus siro і Neoacotyledon socolovi.

10. В результаті статистичної обробки одержаного матеріалу встановлено, що видовий склад кліщів млинів, зерносховищ і складів має найвищий індекс подібності (Соренсена) з видовим складом кліщів хлівів і курятників (73,68%); видовий склад акарид овочесховищ і комор – із видовим складом гнізд гризунів (63,63%); видовий склад акаридієвих кліщів підстилки сільськогосподарських тварин – із видовим складом акарид комбікорму (64,51%); видовий склад акарид комбікорму – із видовим складом гнізд гризунів (62,5%); а видовий склад кліщів сіна – із видовим складом кліщів гнізд гризунів (70,96%). Найвищий коефіцієнт видової подібності акарокомплексів низовини і передгір’я (78,43%).

11. Результати вивчення впливу термінів експлуатації досліджуваних будівель на видову різноманітність комірних кліщів показують, що видове багатство цих шкідників у старих за часом експлуатації будівлях вище, ніж у нових. Зараженість досліджуваних споруд акаридієвими кліщами у певній мірі залежить від типу будівлі, кліматичних умов, дотримання санітарних норм, доступності приміщень для гризунів та птахів, а також від якості продуктів зберігання і, перш за все, від біологічних особливостей шкідливих видів акарид.

12. Аналіз фауністичного складу угруповань акаридієвих кліщів в різних осередках на протязі сезонів одного року і декількох років виявив закономірну сукцесію видового складу цих комірних шкідників. Піонерськими видами, що заселюють нові продукти зберігання є види роду Glycyphagus, Tyrophagus putrescentiae, Acarus siro. Завершальний етап сукцесії – заселення субстрату видами Chortoglyphus arcuatus, Gohieria fusca, Thyreophagus entomophagus.

13. Види комірних кліщів є індикаторами стану продуктів зберігання. Найбільш поживні і свіжі пошкоджуються видами роду Glycyphagus, Acarus та особливо Tyrophagus putrescentiae; овочі, що загнивають – видами роду Rhizoglyphus, Caloglyphus; продукти, що піддалися дріжджовому бродінню – кліщем Carpoglyphus lactis; найменш поживні, старі і дуже старі – кліщами Chortoglyphus arcuatus, Gohieria fusca та Thyreophagus entomophagus.

14. Основними шляхами формування акарокомплексу комірних шкідників є: занесення акарид у досліджувані споруди з зерном, зернопродуктами та іншими харчовими продуктами; наявність гнізд гризунів і птахів на території господарських прибудов, млинів тощо; форезія акаридієвих кліщів на різних комахах.

15. Провідна роль у боротьбі з шкідливими видами мікроартропод повинна належати профілактичним заходам, спрямованим на покращення умов зберігання зерна і різних зернопродуктів та запобіганню проникнення шкідливих видів кліщів в досліджувані споруди із природних біотопів.

Публікації автора:

1. Дудинська А. Т. Акарофауна (Acariformes, Acaroidea) в зерносховищах, зернопереробних та складських приміщеннях на Закарпатті // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, №12. – 2003. – С. 98-101.

2. Дудинська А. Т. Деякі відомості про біологію акариформних кліщів на Закарпатті // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 13. – 2003. – С. 129-130.

3. Дудинська А. Т. Шляхи формування довготривалих акарокомплексів (Acariformes, Acaridіaе) синантропних комірних кліщів у млинах Закарпаття // Вестник зоологии. – 2003. – 37, №5. – С. 85-89.

4. Дудинська А. Т. Екологічні аспекти поширення акаридієвих кліщів (Acariformes, Acaridіaе) Закарпаття // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 14. – 2004. – С. 19-23.

5. Дудинська А. Т., Дудинський Т. Т. Фауна та деякі екологічні аспекти кліщів з роду Glycyphagus Hering, 1838 в синантропних умовах Закарпаття // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 16. – 2005а. – С. 42-46.

6. Дудинська А. Т. Аналіз зміни трапляння акаридієвих кліщів (Acariformes, Acaridіa) в синантропних умовах Закарпатської низовини // Науковий вісник ужгород. ун-ту. – Серія Біологія, № 17. – 2005б. – С. 113-118.

7. Дудинська А. Т. Порівняння фауністичних комплексів кліщів з інфраряду Astigmata G. Canestrini, 1891 в умовах Закарпаття // Науковий вісник Ужгород ун-ту. – Серія Біологія, № 19. – 2006а. – С. 160-163.

8. Дудинська А. Т. Акаридієві кліщі (Acariformes, Astigmata) Закарпаття // Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування”. – Кривий Ріг, „Видавничий дім”. – 2006б. – С. 93-95.

9. Дудинська А. Т. Особливості фауністичного розподілу акаридієвих кліщів в умовах Закарпаття // Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції „Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів”. – Київ, 2006. – С. 12-13.