Мігенько Богдан Орестович. Синдром поліорганної недостатності та його корекція у хворих з гострим поширеним перитонітом : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2008.
Анотація до роботи:
Мігенько Б.О. Синдром поліорганної недостатності та його корекція у хворих з гострим поширеним перитонітом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України, Тернопіль, 2008.
Проаналізовано результати хірургічного лікування 123 хворих з гострим поширеним перитонітом. Вивчено динаміку активності некротичних процесів у слизовій оболонці тонкої кишки за маркером її ушкодження I-FABP, печінки – L-FABP та серця – H-FABP в доопераційному періоді та на 1, 3, 5, 7 добу після операції.
При експериментально змодельованому перитоніті (деклараційний патент України на корисну модель № 4593) на основі оцінки морфологічних характеристик слизової оболонки тонкої кишки, структури тканин печінки, легень, міокарда, нирок показана етапність і швидкість розвитку морфоструктурних змін органів-мішеней, що формують розвиток синдрому поліорганної недостатності: серце, легені, печінка, кишка, нирки. Доведено, що дисфункція серцево-судинної системи є пусковою ланкою розвитку поліорганної недостатності у хворих з гострим поширеним перитонітом.
В умовах гострого поширеного перитоніту в експерименті і в клініці застосування емоксипіну з розрахунку 10 мг/кг/добу суттєво знижує інтенсивність перебігу процесів вільнорадикального окислення, з підвищенням вмісту відновленого глутатіону, активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, каталази).
Залежно від рівня поліорганної недостатності за шкалою Bernard G.R. та співавт. (1995) та рівнем бактеріальної контамінації черевної порожнини при оперативному лікуванні хворих з гострим поширеним перитонітом обґрунтовані показання до вибору методу (закритої, відкритої) інтубації кишки, програмованої лапаростомії.
Розроблені способи медикаментозної (інотропної, антибактеріальної, інфузійної) корекції синдрому поліорганної недостатності при комплексному лікуванні хворих в токсичній та термінальній стадіях гострого поширеного перитоніту дозволили зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 73,6 % до 39,1 %, і знизити рівень післяопераційної летальності з 14,1 % до 8,5 %.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення уявлень про етапність формування і вираженість поліорганної недостатності в експерименті і в клініці за маркерами пошкодження слизової оболонки тонкої кишки (I-FABP – intestine fatty acids binding proteins), печінки (L-FABP), серця (Н-FABP) та показниками ендогенної інтоксикації (ендотоксемії та ендотоксикозу), що стало основою для вирішення наукового завдання, яке полягало в удосконаленні алгоритму корекції синдрому поліорганної недостатності при хірургічному лікуванні хворих з гострим поширеним перитонітом.
У хворих з гострим поширеним перитонітом зростає активність некротичних процесів внутрішніх органів, про що свідчить збільшення рівнів маркерів пошкодження тонкої кишки (I-FABP), печінки (L-FABP) та серця (Н-FABP), як специфічних критеріїв органної дисфункції.
У хворих з гострим поширеним перитонітом у токсичній стадії активність некротичних процесів у слизовій оболонці тонкої кишки за рівнем маркера пошкодження I-FABP збільшувалась на 208,1 %, порівняно з показником у практично здорових осіб, рівень маркера пошкодження печінки (L-FABP) на 34,8 %, серця (Н-FABP) - на 663,1 %. В термінальній стадії гострого поширеного перитоніту показники концентрації I-FABP були збільшеними на момент поступлення на 368,1 %, порівняно з показником у практично здорових осіб, печінки (L-FABP) - на 147,7 % та серця (Н-FABP) - на 1039,1 %. Найвищі показники концентрації маркера пошкодження кардіоміоцитів та гепатоцитів відмічені на першу–другу добу, тонкої кишки – третю–п’яту добу післяопераційного періоду.
В умовах експериментально змодельованого гострого поширеного перитоніту за тяжкістю та інтенсивністю морфоструктурного ураження внутрішніх органів і за швидкістю незворотних змін стверджена наступна етапність тяжкості ураження органів: серце, легені, печінка, кишка, нирки. Дисфункція серцево-судинної системи є пусковою ланкою розвитку поліорганної недостатності при гострому поширеному перитоніті.
У пацієнтів з токсичною стадією гострого поширеного перитоніту відмічено досить високий показник поліорганної дисфункції, який, проте, не досягав рівня поліорганної недостатності (був нижчим ніж 6 балів за шкалою Bernard G.R. протягом всього терміну спостереження). Хворі з термінальною стадією гострого поширеного перитоніту із сприятливим результатом лікування мали помірні ознаки поліорганної недостатності – (6,83±0,33) балів. У хворих з термінальною стадією гострого поширеного перитоніту, які померли в ранньому післяопераційному періоді, сума балів за шкалою Bernard G.R. складала 7 і більше.
Введення емоксипіну в дозі 10 мг/кг маси в експерименті і 10 мг/кг/добу в клініці хворим з гострим поширеним перитонітом сприяє нормалізації процесів ліпідної пероксидації, активації ферментної ланки системи антиоксидного захисту, зменшенню вираженості ендогенної інтоксикації.
У хворих з токсичною і термінальною стадією гострого поширеного перитоніту при дисфункції дихальної і серцево-судинної систем менше 2 балів за шкалою Bernard G.R. та активізації некротичних процесів слизової оболонки тонкої кишки за маркером пошкодження I-FABP з третьої до п’ятої доби після операції – показана тривала (до 7 діб) закрита назоінтестинальна інтубація (декомпресія) тонкої кишки. При дисфункції дихальної і серцево-судинної систем 2 бали і більше за шкалою Bernard G.R. та високим ступенем (більше 9 lg КУО/мл) бактеріальної контамінації черевної порожнини слід надавати перевагу відкритим методам інтубації кишки і програмованій лапаростомії.
Удосконалений алгоритм комплексного хірургічного лікування хворих з гострим поширеним перитонітом в токсичній і термінальній стадіях захворювання, застосування інотропної та антиоксидантної (кардіопротекторної) терапії в до,- інтра- та післяопераційному періодах, дозволили знизити частоту післяопераційних ускладнень з 73,6 % до 39,1 %, рівень післяопераційної летальності – з 14,1 % до 8,5 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
У хворих з гострим поширеним перитонітом вибір методу декомпресії залежить від рівня поліорганної недостатності за шкалою Bernard G.R., активізації некротичних процесів слизової оболонки тонкої кишки за маркером пошкодження I-FABP та рівня бактеріальної контамінації черевної порожнини.
Застосування в комплексному хірургічному лікуванні хворих з гострим поширеним перитонітом в токсичній та термінальній стадіях захворювання інотропної (препарат вибору – добутамін в дозі 2 – 5 мкг/кг/хв, при зниженні АТ менше 80 мм. рт. ст. – дофамін в дозі 10 -– 20 мкг/кг/хв) та антиоксидантної (кардіопротекторної) терапії (емоксипін в дозі 10 мг/кг/добу) в до,- інтра- та післяопераційному періодах дозволяє знизити рівень поліорганної дисфункції.
Публікації автора:
Дзюбановський І. Я. Хірургічні аспекти лікування хворих на гострий перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 4. - С. 193–196. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Гострий поширений перитоніт: значення моніторингу відновлення моторики травного каналу в післяопераційному періоді / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько // Харківська хірургічна школа. – 2005. – № 1. – С. 30–31. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Бенедикт В. В. Фоноентерографія. Післяопераційний моніторинг відновлення моторики травного тракту / В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько // Шпитальна хірургія. – 2005.- – № 1. – С. 165–168. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Роль синдрому ентеральної недостатності у розвитку абдомінального сепсису в хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 4. – С. 71–73. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Активність процесів вільнорадикального окислення в тканинах кишки в умовах експериментально змодельованого перитоніту / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Вісник наукових досліджень. 2007. № 2. С. 67–69. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Динаміка активності антиоксидантної системи у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Клінічна та експериментальна патологія. 2007. Т.VІ, № 3. С. 38–40. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Поліорганна дисфункція у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько, К. Г. Поляцко // Харківська хірургічна школа. - 2007. - № 4. - С. 70–73. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Деклараційний патент на винахід 71755А Україна, МПК А 61 М 25/00. Зонд для інтубації кишки / Бенедикт В. В., Дячук І. О., Мігенько Б. О.; заявник і патентовласник Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського. – № 20031211066 ; заявл. 05.12.2003 ; опубл. 15.12.2004, Бюл. № 12. (Здобувачеві належить участь у розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом).
Деклараційний патент на корисну модель 4593 Україна, МПК G 09 B 23/28. Спосіб моделювання перитоніту / Гнатюк М. С., Дзюбановський І. Я., Бенедикт В. В., Мігенько Б. О.; заявник і патентовласник Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського. – № 20040604653 ; заявл. 14.06.2004 ; опубл. 17.01.2005, Бюл. № 1. (Здобувачеві належить участь у розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом).
Бенедикт В. В. Аналіз летальності у хворих на перитоніт і можливі заходи її попередження / В. В. Бенедикт, Ю. М. Голда, Б. О. Мігенько // Науково-практична конф. хірургів Тернопілля, 30 квіт. 2003 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2003. – С. 36–41. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Мігенько Б. О. Про значення деяких показників ендогенної інтоксикації у хворих на перитоніт / Б. О. Мігенько, В. Т. Кирик // VIII міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського, 10-12 травня 2004 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль, 2004. – С. 56. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Бенедикт В. В. Стан вегетативної нервової системи у хворих на гострий поширений перитоніт / В. В. Бенедикт, М. С. Гнатюк, Б. О. Мігенько // Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії : наук.-практ. конф., присвячена 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 19-20 трав. 2004 р. : матеріали конф. – Львів, 2004. – С. 17–18. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Синдром ендогенної інтоксикації у хворих на поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : XLVII підсумкова наук.-практ. конф., присвячена 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачевського, 3-4 черв. 2004 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2004. – Вип. 10. – С. 71. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Мігенько Б. О. Вплив ендогенної інтоксикації на відновлення моторики травного каналу у хворих на гострий перитоніт / Б. О. Мігенько, Л. М. Мігенько // ІХ міжнар. медичний конгрес студентів та молодих учених, 15 квіт. 2005 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль, 2005. – С. 51. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Особливості перебігу післяопераційного перитоніту у хворих з гематологічною патологією / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько, О. Р. Туманова // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : XLVIII підсумкова наук.-практ. конф., 3 черв. 2005 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2005. – С. 93–95. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Особливості проведення ентерального живлення у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько // ХХІ з’їзд хірургів України, 5-7 жовт. 2005 р. : матеріали з’їзду. – Запоріжжя, 2005. – Т. 2. – С. 393–394. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Мігенько Б. О. Синдром ентеральної недостатності у хворих на гострий поширений перитоніт / Б. О. Мігенько, Л. М. Мігенько // Х міжнар. медичний конгрес студентів та молодих учених, 11-13 трав. 2006 р. : матеріали конгресу. – Тернопіль, 2006. – С. 57. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Зміни показників ендогенної інтоксикації і маркерів тканинного пошкодження ентероцитів у хворих на гострий поширений перитоніт / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : ХLІХ підсумкова наук.-практ. конф., 2 черв. 2006 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2006. – С. 86–87. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
Дзюбановський І. Я. Зміни деяких показників вільнорадикального окислення в тонкій кишці при експериментальному перитоніті / І. Я. Дзюбановський, Б. О. Мігенько, Л. М. Мігенько // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : підсумкова наук.-практ. конф., 8 черв. 2007 р. : зб. матеріалів. – Тернопіль, 2007. – С. 74–75. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).
