Анотація до роботи:

Кантемір С. О. Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників кольору в німецькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню синтагматичних та парадигматичних характеристик прикметників на позначення кольору в німецькій мові. У роботі для аналізу взято слова: weiЯ ‘білий’, schwarz ‘чорний’, rot ‘червоний’, blau ‘синій, блакитний’, grьn ‘зелений’, grau ‘сірий’, braun ‘коричневий’, gelb ‘жовтий’, а також rosa ‘рожевий’. Дослідження ґрунтується на статистичних методах опрацювання отриманих даних, а також методах контекстуального та компонентного аналізу при інвентаризації прикметників на позначення кольору. Аналіз виконано на матеріалі творів сучасної художньої літератури Німеччини загальним обсягом майже 3 млн. слововживань. Дослідження дало змогу визначити якісні та кількісні властивості синтагматичних відношень між прикметниками кольору в сучасній німецькій мові, а також встановити парадигматичні зв’язки між словами досліджуваної мікросистеми. У результаті отримано дані про співвідношення між лексико-семантичною мікросистемою прикметників кольору та частотою їх вживання в тексті.

Підсумовуючи в цілому проведене дисертаційне дослідження, отримуємо чітке розуміння того, що розгляд та опис синтагматичних та парадигматичних властивостей лексичних одиниць дає теоретично нові характеристики відношень між окремими елементами лексико-семантичної структури, місця слів у мовній системі та системності лексики загалом.

У сучасній німецькій мові колірна характеристика предметів та явищ дійсності, як показав аналіз фактичного матеріалу, позначається через розгалужену систему кольороназв, до якої входить декілька частотних груп і у якій високочастотні прикметники weiЯ, schwarz, rot, blau, grьn, grau, braun, gelb та rosa (70,35%) утворюють ядро семантичного поля, решту ж слів (29,65%) віднесемо до периферії. За допомогою саме основних колірних термінів – як своєрідних концептів світобачення, що несуть у собі безпосереднє (за винятком слова rosa) розуміння кольору, – сучасна німецька мова може структурувати колірне сприйняття індивідуумом та “вербалізувати” семантичний обсяг явища кольору в національній мовній картині світу.

Спираючись на об’єктивні методи, нами було встановлено такі визначальні дворівневі якісно-кількісні особливості прикметників кольору в німецькій мові:

на синтагматичному рівні виявлено, що частотність лексичних одиниць має вагому діагностуючу здатність: чим вищою є частота вживання слова, тим активнішу роль у формуванні стійких сполучень воно відіграє. Так, усі найчастотніші підкласи іменників, що виступили контекстуальними партнерами, досить широко представлені в словосполученнях із кольороназвами та характеризуються найбільшою кількістю стандартних зв’язків.

Зіставний аналіз результатів семантичної та лексичної сполучуваності дозволяє виділити три спільні, найбільш типові групи синтагматичних партнерів прикметників кольору, а саме: іменники на позначення зовнішності людини, одягу та взуття, а також флори.

На парадигматичному рівні встановлено, що проаналізована мікросистема проявляє себе як угруповання мовних елементів зі спільним денотатом, які різняться між собою відношеннями несумісності. Як спостережено, парадигматичні відношення між досліджуваними словами показують, що прикметникам кольору в словосполученнях властиво не заміщувати, а доповнювати один одного. Через те в їхніх дистрибуційних характеристиках (порівняно з іншими досліджуваними словами) зафіксовано більше спільних ознак, аніж відмінних. Інакше кажучи, усі досліджені прикметники кольору становлять досить тісну лексико-семантичну мікроструктуру, члени якої поєднані між собою різними за силою та характером зв’язками і виявляють позитивну кореляцію.

Аналіз дозволяє стверджувати, що найхарактерніші синтагматичні та парадигматичні властивості дослідженого лексико-семантичного комплексу найповніше втілені в таких “матрицевих” колірних лексемах як weiЯ, schwarz, rot, blau та gelb, що займають центр мікросистеми. Центральна позиція указаних прикметників у мікросистемі кольору зумовлена, насамперед, як їхньою мовною функцією, так і роллю у відображенні об’єктивної реальності.

Таким чином, результати нашої дисертаційної роботи дозволяють поглибити уявлення про характеристики лексичних одиниць у мовознавстві та уточнити природу позначень кольору, доповнюючи сучасні лінгвістичні розвідки новими даними про основні параметри семантичного поля кольору в німецькій мові.

Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях:

1. Кантемір С.О. Дослідження основних колірних термінів у працях американських лінгвістів // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 27. – С. 73-76.

2. Kantemir S. Zur Geschichte der farbterminologischen Untersuchung // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 41. – С. 74-76.

3. Кантемір С. До питання про семантичні межі позначень кольору // Іноземні мови сьогодні і завтра: Тези міжнародної науково-практичної конференції / Факультет іноземних мов, Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 1999. – С. 25-26.

4. Кантемір С.О. До проблеми дефініції “позначення кольору” в німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип. 71. – С. 71-75.

5. Кантемір С.О. Критерії термінологічного визначення “позначення кольору” в німецькій мові // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть”, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Харків: Константа, 2000. – С. 110-111.

6. Кантемір С.О. Дослідження семантичної сполучуваності прикметників кольору в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 115. – С. 15-26.

7. Кантемір С.О. Теорія поля та вивчення позначень кольору в німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 135. – С. 129-136.