Анотація до роботи:

Чинкіна Т.Б. ”Синтаксономія і антропогенна динаміка рослинності гирлової області Дніпра”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2003 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття і антропогенних змін рослинності гирлової області Дніпра, а також розробці стратегії її охорони та оптимізації.

Здійснено порівняльно-структурний аналіз флори в межах геокомплексів і з’ясовано її особливості. Встановлено основні закономірності територіального розподілу рослинного покриву, вивчено (за методом Браун-Бланке) синтаксономічний склад і розроблено класифікаційну схему рослинності. Розроблено загальну схему змін рослинності та виявлено основні їх напрямки і тенденції. Встановлено переважання антропогенних і природно-антропогенних змін. Серед них домінуючими є гідрогенні. Вивчено антропогенні зміни рослинності, їх особливості, напрямки і тенденції.

Проаналізовано сучасний стан охорони рослинності. Розроблені наукові основи і практичні рекомендації по збереженню гено- і ценофонду рослинного покриву. Запропоновано перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду.

1. Гирлова область Дніпра являє собою систему просторово суміжних, пов’язаних спільністю походження, географічних комплексів (геокомплексів), що відрізняються характером проходження гирлових процесів, геоморфоструктурами, антропогенною трансформованістю та визначають особливості сучасної диференціації їх рослинного покриву.

2. Виявлені відмінності систематичної, географічної, біоморфологічної і екологічної структур флори територій геокомплексів пригирлового, гирлового і передгирлового ряду зумовлені, головним чином, характером проходження гирлових процесів.

3. Територіальний розподіл типів організації рослинності визначається насамперед ступенем обводнення екотопів і особливостями формування геоморфоструктур. Болотна, лучна, лісова і чагарникова рослинність більш характерна для територій геокомплексів пригирлового; водна і болотна – гирлового; водна і галофітна – передгирлового ряду.

4. Особливістю ценотичної диференціації фітосистем є синтаксономічне багатство водної (46 асоціацій), болотної (25 асоціацій) і лучної (11 асоціацій) рослинності. Лісова рослинність нараховує 5, чагарникова – 4, солончакова – 2 асоціації.

5. Сучасні зміни рослинності визначаються дією природних (заплавний режим, алювіальні процеси), природно-антропогенних (уповільнення алювіальних процесів, посилення нагінних явищ, вторинне підтоплення і засолення грунтів) і антропогенних (зарегулювання течії, евтрофування водойм, рекреація і господарська діяльність) факторів.

6. Провідним фактором, що визначає напрямок природних змін, є гідрогенний. Серед антропогенних факторів найбільший вплив на рослинний покрив здійснюють штучне зарегулювання стоку, випасання, рекреація і евтрофування, які визначають швидкість і характер змін.

7. Основними напрямками природно-антропогенних змін рослинності є гідрофітизація лісових, лучних і болотних; галофітизація болотних і лучних угруповань; спрощення їх структури і зменшення видового багатства.

8. Зміни рослинності, зумовлені штучним зарегулюванням стоку, проходять у напрямку прискорення заболочування прибережно-водних і засолення лучних угруповань; пасквальні - збільшення видового складу лучних і болотних ценозів на перших трьох стадіях дигресії (за рахунок видів широкої екологічної амплітуди) і його різкого скорочення (на 50% і більше) – на останній; рекреаційні – збільшення видового складу лучних і травостою лісових ценозів (за рахунок видів-антропохорів) на початкових стадіях і зменшення кількості типових видів на останній стадії дигресії; евтрофогенні – деградації угруповань, утворених стенотопними видами і формування евритопних ценозів.

9. З посиленням впливу антропогенних факторів очікується збільшення площ заболочених (території геокомплексів пригирлового і гирлового ряду), засолених (передгирлового ряду), синантропних (пригирлового і гирлового ряду) і зменшення - заплавно-лісових (пригирлового ряду) угруповань.

10. Природно-заповідні території (1,01% загальної площі гирлової області Дніпра) недостатні для ефективної охорони фіторізноманіття. Вони характеризуються невисокими показниками флористичної рідкісності (40,90%) та репрезентативності (51,70%) і високими - фітоценотичної рідкісності (75,86%) та репрезентативності (90,90%).

11. Для індивідуальної охорони запропоновано 61 вид (6,38% від загальної флори) рослин. З них 12 видів віднесено до I-ї категорії рідкісності, 11 – до II-ї, 18 – до III-ї і 20 – до IV-ї. Запропоновано для охорони 29 асоціацій (36,30% загального числа): 7 - типових, що знаходяться під загрозою зникнення; 9 – рідкісних і зникаючих у районі досліджень і 13 – що виконують важливу санітарну, берегозахисну, кольматаційну роль.

12. Стратегія оптимізації рослинного покриву гирлової області Дніпра включає систему активних (реставрація місцезростань рідкісних видів та їх угруповань; лісовідновні роботи в геокомплексах гирлового ряду; оптимізація раціонального використання фіторесурсів; регулювання рекреаційних потоків; попередження фітоінвазій) і пасивних (розширення площ існуючих і створення нових об‘єктів ПЗФ; вдосконалення функціонального зонування запроектованого Нижньодніпровського національного природного парку, оптимізація екологічного виховання учнівській молоді) методів.

Публікації автора:

1. Чинкіна Т.Б. Заростання новостворених екотопів гирлової області Дніпра // Укр. ботан. журн. – Київ, 2000. – Т. 57, № 4 . – С. 392-399.

2. Чинкіна Т.Б. Напрямки і тенденції гідрогенних змін рослинності гирлової області Дніпра // Укр. ботан. журн. – Київ, 2003. – Т. 60, № 1. – С. 57-62.

3. Чинкина Т.Б. Редкие растительные сообщества устьевой области Днепра: современное состояние и организация их охраны // Вісник Луганськ. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Біолог. науки. – Луганськ, 2001. - № 11 (43). – С. 111-120.

4. Чинкіна Т.Б. Сучасний стан і завдання охорони рослинного покриву гирлової області Дніпра // Природничий альманах. – Сер.: Біологічні науки.- Вип.2 (3). - Херсон: Вид-во “Персей”, 2002. – С. 240-247.

5. Чинкіна Т.Б. Головні напрямки антропогенних змін рослинності плавнів Нижнього Дніпра протягом 1927-1999 рр. // Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 120-122.

6. Чинкіна Т.Б. Синтаксономія лісової рослинності гирлової області Дніпра // Мат. читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова “Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука”. – Київ, 2002. – С.319-331.

7. Чинкина Т.Б. Рекреационные смены растительности устьевой области Днепра // Фальцфейнівські читання: Зб. наук. пр.- Херсон: Вид. ХДУ, 2003. – С. 368-369.

8. Чинкина Т.Б. Синтаксономия растительности устьевой области Днепра / Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины. – Киев, 2001. – 83 с. - Деп. в ГНТБ Украины 8.10.01 г., № 168-Ук2001.

9. Чинкина Т.Б. История геоботанических исследований плавней Нижнего Днепра // Мат. наук. читань, присвяч. 100-річчю відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин проф. С.Г. Навашиним. – Київ: Фітосоціоцентр, 1998.– Ч. 2. – С. 120-123.

10. Чинкина Т.Б. Антропогенные смены растительности плавней Нижнего Днепра // Абітурієнт: Навч.-інформ. пос. – Херсон: ХДПІ, 1997. – Вип. 7. – С. 90-92.

11. Чинкина Т.Б. Ботанический заказник местного значения “Кардашинские болота” // Фальцфейнівські читання – 2001: Зб. наук. пр.- Херсон: “Терра”, 2001. – С. 204-206.

12. Чинкіна Т.Б. Нові синтаксони лісової рослинності гирлової області Дніпра // Метода: Зб. наук. праць. – Херсон, 2001.– Вип. “Факти”. – С. 45-48.

13. Чинкіна Т.Б. Вивчаємо рослинність (з досвіду проведення екологічного практикуму) // Природничі науки в школі: Зб. наук. пр. – Вип. 1. – Херсон: ТОВ “Айлант”, 2002. – С. 68-69.

14. Чинкина Т.Б. Охрана растительности устьевой области Днепра в экологической практике лицеистов // Нариси натураліста. Ефективність організації природничих практик в системі вищої освіти: Зб. наук. пр. – Херсон: “Персей”, 2002. – С. 117-119.

15. Чинкіна Т.Б. Екологічна стежка “Кардашинські болота” (Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Кохани): Буклет / Екологічна дитяча спілка “ЮНЕК” Академічного ліцею при ХДПУ. – Херсон: ЦМІ “ТОТЕМ”, 2001. - 6 с.

16. Чинкина Т.Б. Лекарственные растения плавней нижнего Днепра и пути их охраны. // Пр. Четвертої міжнар. конф. з медичної ботаніки. – Київ: Центр. ботан. сад НАН України. – 1997. – С. 174-176.

17. Чинкіна Т.Б. Сучасний стан і стратегія охорони рослинності нижнього Дніпра //Мат. Х з’їзду Укр. ботан. тов-ва. – Київ-Полтава: УБТ, 1997. – С. 273-274.

18. Чинкина Т.Б. Флора водоёмов устьевой области Днепра: структура, антропогенная трансформация, охрана // Тр. 5-й Всероссийской конф. по водным растениям «Гидроботаника 2000». – Борок: ИБВВ РАН, 2000. – С. 234-235.

19. Чинкина Т.Б. Динамика высшей водной растительности устьевой области Днепра под влиянием антропогенного эвтрофирования водоёмов // Тр. 5-й Всероссийской конф. по водным растениям «Гидроботаника 2000». – Борок: ИБВВ РАН, 2000. – С.236-237.

20. Чинкіна Т.Б. Зміни рослинності гирлової області Дніпра внаслідок пасквального навантаження // Мат. 11-го з’їзду УБТ. – Харків, 2001. – С. 421-422.

21. Чинкина Т.Б. Природные экзоэкогенетические смены растительности устьевой области Днепра // Тези наук.-практ. конф. «Екологія Херсонщини - учора, сьогодні, завтра». – Херсон: «Персей», 2002. – С. 38-40.