Анотація до роботи:

Терещенко Т.А. Синтез і властивості ,-біс(гідроксиметил)-олігодиметилсилоксанів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 – хімія високомолекулярних сполук, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено розробленню методів синтезу ,-біс-(гідроксиметил)-олігодиметилсилоксанів (ГМДС), їх функційних похідних і вивченню властивостей синтезованих сполук. Синтезовано термолабільну ініціюючу суміш онійового типу (ІС); ідентифіковано активний компонент ІС і встановлено, що основним типом реакцій, що приводять до його утворення, є реакції ангідроконденсаціїсиланольних груп. Показано, що застосування ІС для аніонної полімеризації октаметилциклотетрасилоксану (D₄) дозволяє з підвищеним виходом отримувати полідиметилсилоксан, який характерізується вужчим значенням ММР. Розроблено метод синтезу ГМДС за реакцією аніонної теломеризації D₄ з застосуванням ІС і олігосилоксанового телогена і встановлено спрямованість реакцій ініціювання в залежності від співвідношення D₄:телоген. Показано підвищену реакційну здатність ОН-груп в -положенні до атома кремнію в реакціях уретаноутворення. Розроблено методи синтезу нового класу ПАР на основі ГМДС – кремнійорганічних йоногенних біанкерних ПАР олігомерного типу; доведено, що їх поверхнева активність на поверхні розподілу водний розчин – повітря визначається конформацією олігодиметилсилоксанових фрагментів при розміщенні на поверхні. Розроблено методи синтезу функційних похідних ГМДС з різним типом кінцевих груп. На їх основі за золь-гель методом отримано уретановмісні органо-силікатні гібридні композити (ОСК) і досліджено вплив деяких факторів на структуру і властивості ОСК.

1. Оптимізовано процес синтезу ініціюючої суміші онійового типу (ІС) для аніонної полімеризації циклосилоксанів, який оснований на реакції полімеризації октаметилциклотетрасилоксану (D₄) у присутності пентагідрату гідроокису тетраметиламонію. Показано, що основним компонентом ІС є ,-біс-(тетраметиламоній)олігодиметилсилоксанолят, який містить активні силоксанолятні онійові групи. Встановлено, що основною реакцією, яка приводить до утворення даного активного компонента, є реакція ангідроконденсації силанольних груп.

2. При дослідженні процесу гомополімеризації D₄ в присутності синтезованої ІС встановлено, що застосування даного онійового ініціатора дозволяє здійснювати синтез з підвищеним виходом рівноважного полідиметилсилоксану, який відрізняється більш вузьким значенням ММР.

3. Розроблено метод синтезу ,-біс(гідроксиметил)олігодиметилсилоксанів (ГМДС), який оснований на реакції аніонної теломеризації D₄ під дією онійової ініціюючої суміші і телогена олігосилоксанової структури. Запропоновано механізм процесу теломеризації, який включає різну спрямованість реакцій ініціювання, що залежить від зміни співвідношення D₄:телоген. Встановлено, що для досліджуваної системи критичним є мольне співвідношення D₄:телоген, яке дорівнює 10.

4. Вивчено реакційну здатність ,-біс(гідроксиалкіл)олігодиметилсилоксанів з різним розташуванням ОН-груп щодо атома кремнію в реакціях уретаноутворення. Встановлено, що розміщення ОН-груп в -положенні визначає їх підвищену нуклеофільну реакційну здатність. Показано залежність реакційної здатності ,-біс(гідроксиалкіл)олігодиметилсилоксанів від довжини силоксанового ланцюга, що повязано зі зміною домінуючих форм молекулярних асоціатів.

5. Розроблено методи синтезу ряду йоногенних і нейоногенних біанкерних ПАР олігомерного типу на основі ГМДС. Показано підвищену поверхневу активність кремнійорганічних йоногенних біанкерних ПАР щодо аналогічних ПАР на основі олігооксиалкіленгліколів. Встановлено, що поверхнева активність синтезованих ПАР на межі розділу водний розчин - повітря визначається конформацією олігодиметилсилоксанових фрагментів, яка залежіть від ступеня полімерізації останніх.

6. Розроблено методи синтезу уретановмісних похідних ГМДС з кінцевими триетоксисилільними або гідроксиметильними групами та гібридних органо-силікатних золь-гель систем – ОСК – на їх основі з варійованим вмістом силікатної фази.

7. Доведено, що застосування в золь-гель процесах олігосилоксануретанів з кінцевими гідроксиметильними групами при визначених параметрах термообробки дозволяє отримувати ОСК з ковалентно зв’язаними фазами. Встановлено, що характер залежності мікрогетерогенності структури і властивостей ОСК від параметрів термообробки визначається типом кінцевих груп олігоуретанів. Показано, що введення уретанових груп підвищує фізико-механічни показники ОСК на основі олігодиметилсилоксанів.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях

1. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.Н., Шевченко В.В. Синтез карбофункциональных телехелевых реакционноспособных олигоорганосилоксанов // Вопросы химии и химической технологии. – 2003. - №3. – С. 92-97.

Внесок дисертанта в даний огляд полягає в обробці та аналізі літературних даних і підготовці публікації.

2. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.М. Полімер-неорганічна композиція з уретановмісною фазою // Укр. хим. журн. – 2003. – Т. 69, №10. – С. 119-123.

В даній роботі дисертант отримував гібридні композити, проводив дослідження їх властивостей, обробку та аналіз результатів, здійснював підготовку до публікації.

3. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.Н., Шевченко В.В. Синтез ,-бис(гидроксиметил)олигодиметилсилоксанов // Вопросы химии и химической технологии. – 2004. - № 2. – С. 110-115.

У даній роботі дисертант проводив розробку методу синтезу і експериментальні дослідження окремих етапів, брав участь в узагальненні їх результатів, будував графіки, брав участь у написанні статті.

4. Коломиец (Терещенко) Т.А., Ласковенко Н.Н., Омельченко С.И., Федотов А.Ф., Копылов В.М. Относительная реакционная способность кремнийорганических олигодиолов в реакции уретанообразования // Журнал прикладной химии. – 1990. – Т.63, №6. – С. 1395-1400.

Дисертанту належать організація та проведення експериментальних досліджень, обробка та аналіз отриманих даних, підготовка матеріалів до опублікування.

5. Коломиец (Терещенко) Т.А., Ласковенко Н.Н., Омельченко С.И. Методы катализа полимеризации циклосилоксанов с раскрытием цикла // Композиционные полимерные материалы. – 1991. – Вып. 50. – С. 9-14.

Внесок дисертанта в даний огляд полягає в обробці та аналізі літературних даних

і підготовці публікації.

6. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.Н., Омельченко С.И. Исследование равновесного продукта анионной полимеризации октаметилциклотетрасилоксана // Журнал прикладной химии. – 1993. – Т. 66, №11. – С.2610-2613.

Внесок дисертанта – в проведенні синтезів, узагальненні результатів експериментальних досліджень, написанні статті.

7. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.Н. Исследование равновесной смеси, содержащей телехелевый силоксанолятный олигомер с концевыми ониевыми группами // Композиційні полімерні матеріали. – 2003. – Т. 25, №1. – С. 28-32.

Дисертанту належать організація та проведення експериментальних досліджень, обробка та аналіз отриманих даних, участь у підготовці публікації.

8. Ласковенко Н.М., Лемешко В.М., Терещенко Т.А. Органо-неорганічні полімери – нові модифікатори лакофарбових матеріалів // Фізико –хімічна механіка матеріалів. – 2002. – Т.2, №3. – С. 597-599.

В даній роботі дисертант готував зразки, проводив дослідження їх властивостей, брав участь в обговоренні результатів і написанні статті.

9. Коломиец (Терещенко) Т.А., Ласковенко Н.Н., Омельченко С.И. Исследование реакции полимеризации октаметилциклотетрасилоксана в присутствии уретанобразующих компонентов // VII Всесоюзная конференция по химии, технологии производства и практическому применению кремнийорганических соединений. Тезисы докладов. – Тбилиси, Грузия. – Москва, 1990. – С. 252.

10. Терещенко Т.А., Ласковенко Н.М. Поліуретанові плівкотвірні матеріали, модифіковані кремнійвмісними олігоуретанами та олігосечовинами // II Международная научно-техническая конференция «Композиционные материалы». Сборник трудов. – Киев, Украина. –2001. – С. 120.