Миськова Ірина Анатоліївна. Синтез поліпероксидів з первинно-третинними пероксидними фрагментами для модифікації міжфазних поверхонь : дис... канд. хім. наук: 02.00.06 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2006.
Анотація до роботи:
Миськова І.А. Синтез поліпероксидів з первинно-третинними пероксидними фрагментами для модифікації міжфазних поверхонь. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.06 - хімія високомолекулярних сполук. Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2006.
Дисертаційна робота присвячена синтезу нових поверхнево-активних гетерофункціональних поліпероксидів з первинно-третинними пероксидними фрагментами ацилюванням трет-бутилпероксиметанолу альтернантним кополімером октен-ко-малеїновий ангідрид у присутності триетиламіну. Визначено кінетичні параметри та вивчено хімізм термолізу первинно-третинної пероксидної групи у складі кополімерів. Одержані поліпероксиди утворюють водорозчинні солі, які володіють поверхнево-активними та солюбілізуючими властивостями і є ефективними емульгаторами-ініціаторами у процесах емульсійної полімеризації стиролу. При цьому утворюються стабільні латекси, що містять на поверхні латексних частинок ковалентно прищеплені пероксидні фрагменти. Це дає можливість здійснювати в подальшому синтези латексів з морфологією “ядро-оболонка”. Використання поверхнево-активного поліпероксиду як модифікатора міжфазної поверхні латексних частинок дозволяє регулювати агрегативну стабільність латексів. Контрольоване прищеплення О-МА-ПМ до планарної поверхні поліетилентерефталату дозволяє надавати їй реакційну здатність і регулювати водневу та дисперсійну складові вільної поверхневої енергії.
Ацилюванням трет-бутилпероксиметанолу альтернантним кополімером октен-ко-малеїновий ангідрид синтезовано новий гетерофункціональний полі-пероксид октен-ко-малеїновий ангідрид-ко-трет-бутилпероксиметилмалеїнат. Такий кополімер містить у структурі регульоване співвідношення ліпофільних та гідрофільних ланок і регульовану кількість пероксидних фрагментів, що зумовлює наявність у нього поверхнево-активних властивостей і здатності до участі у вільно-радикальних реакціях. Сукупністю методів ПМР-, ІЧ-спектроскопії, газо-рідинної хроматографії встановлена будова та склад поліпероксиду.
Встановлено, що ацилювання трет-бутилпероксиметанолу кополімером октен-ко-малеїновий ангідрид відбувається тільки у присутності каталізаторів, зокрема триетиламіну. Виявлено, що комплексоутворення триетиламіну з трет-бутилпероксиметанолом і ланками малеїнового ангідриду контролює процес розкладу пероксидної групи трет-бутилпероксиметанолу. Підтвер-джено наявність рівноважного комплексоутворення.
Досліджено реакцію термічного розкладу пероксидного фрагменту кополімеру О-МА-ПМ у розчині та показано, що вона задовільно описується рівнянням першого порядку. Встановлено хімізм термічного розкладу пероксидного фрагменту О-МА-ПМ. Визначені константи швидкості реакції розкладу та активаційні параметри.
Водорозчинні поліпероксиди на основі нового гетерофункціонального кополімеру мають поверхнево-активні та солюбілізуючі властивості, завдяки чому у процесах емульсійної полімеризації вони одночасно виконують функції емульгатора та ініціатора. Їх концентрація визначає швидкість процесу, розмір латексних частинок, величину молекулярної маси полістиролу.
Показано, що прищеплення полімерних пероксидовмісних емульгаторів до поверхні латексних частинок підвищує стабільність полімерних дисперсій, яку можна регулювати кількістю прищепленого поліпероксиду. На основі полістирольних латексів, одержаних у присутності О-МК-ПМС, синтезовані полімерні дисперсії з частинками типу “ядро-оболонка” прищепленням шару поліакрилонітрилу.
Встановлено, що модифікація планарної поверхні поліетилентерефталату поліпероксидом О-МА-ПМ дозволяє регулювати реакційну здатність поверхні та водневу і дисперсійну складові вільної поверхневої енергії.
