У процесі дослідження мету дисертації досягнуто, всі завдання вирішено. Основні наукові результати проведеної роботи: 1. Значне загальносоціальне значення розвитку галузі фізичної культури і спорту в Україні потребує нових наукових підходів до створення системи її бібліотечно-інформаційного забезпечення. Своєчасність вивчення проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціального дисертаційного дослідження. Складність її дослідження полягає в недосконалості методологічного апарату, нерозробленості загальної концепції системної організації бібліотечно-інформаційного забезпечення. Відсутність цілісності, фрагментарність у науковій розробці проблеми викликали об’єктивну необхідність дисертаційного дослідження, зумовили його мету, задачі, об’єкт і предмет, методи. 2. Бібліотечні установи України накопичили певний позитивний досвід бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту. Обслуговування галузі здійснюють бібліотеки різних типів і видів: універсальні наукові і масові для дорослих, юнацтва та дітей; спеціальні – спортивні, шкільні, вищих навчальних закладів І-ІІ та ІІІ-IV рівнів акредитації фізкультурно-спортивного та інших профілів. Підпорядковані різним відомствам, вони працюють ізольовано, покладаються переважно на власні сили, недостатньо активно використовують електронні ресурси мережі Інтернет. Інтеграційні зв’язки між документно-інформаційними структурами на регіональному, національному і світовому рівнях уповільнюються через відсутність в Україні головного координаційного центру БІЗФКС. В Україні не існує державної мережі спортивних бібліотек і центрів спортивної інформації. Головну роль у БІЗФКС відіграють загальнодоступні універсальні бібліотеки, а також бібліотеки вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку кадрів для галузі фізичної культури і спорту. В умовах пріоритетного розвитку галузі фізичної культури і спорту, інформатизації суспільства виникають об’єктивні умови для формування БІЗФКС в Україні як цілісної системи. 3. Для розвинених країн світу характерною є підвищена увага до проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту; багатоваріантність організаційної структури галузевої системи; тісні інтеграційні зв’язки між галузевими бібліотеками та інформаційними центрами на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях; активне застосування нових інформаційних технологій. На означені тенденції слід зважати при формуванні національної системи БІЗФКС в Україні. Із зарубіжного досвіду для українських бібліотек особливу значимість мають існування в розвинених країнах світу розгалуженої системи спортивних бібліотек та інформаційних центрів; чітка ієрархічна побудова системи на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях; тісні інтеграційні зв’язки між підсистемами як усередині країни, так і на міждержавному і світовому рівнях на базі глобальної мережі Інтернет; наявність Національного центру спортивної інформації або Національної бібліотеки з фізичної культури і спорту – координаційних і методичних центрів; існування регіональних, національних і світових асоціацій спортивної інформації. Особливий науковий і практичний інтерес для бібліотек України має діяльність Міжнародної Асоціації спортивної інформації (IASI) (), яка тісно співпрацює зі світовими і національними центрами спортивної інформації, веде світову БД SPORTDISCUS, здійснює міжнародний обмін галузевою інформацією та документами. Створення Національної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні сприятиме її входженню до світового інформаційного і галузевого простору. 4. Головними чинниками формування системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту є наявність достатнього кола споживачів, зацікавлених в отриманні документної інформації фізкультурно-спортивного змісту і галузевого документного потоку. Соціологічне дослідження виявило, з одного боку, низький рівень інформаційної культури користувачів, їх обмежене орієнтування в бібліотечно-інформаційних ресурсах, продуктах і послугах. З іншого – динамічно змінювані інформаційні потреби користувачів, які неможливо повно й оперативно задовольняти існуючими галузевими документно-інформаційними ресурсами. У дисертації розроблено класифікацію ІП користувачів у галузі фізичної культури і спорту. На основі аналізу змісту потреб у фізкультурно-спортивних послугах визначено такі групи ІП користувачів: фізкультурно-наукова (спортивно-наукова); фізкультурно-освітня (спортивно-освітня); фізкультурно-виховна (спортивно-виховна); фізкультурно-оздоровча (спортивно-оздоровча); спортивно-видовищна (рекреаційна); є) спортивно-тренувальна (викладацька); фізкультурно-управлінська (спортивно-управлінська). З урахуванням соціальної значущості потреби виділено дві групи інформаційних потреб: а) ІП, що задовольняють першочергові життєві потреби людини; б) ІП, задоволення яких не викликане першочерговою життєвою необхідністю. Урахування специфіки галузевих інформаційних потреб користувачів сприяє створенню цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту. 5. Для формування адекватної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту в Україні суттєве значення має знання закономірностей розвитку галузевого документного потоку. Це має подвійний сенс: 1) для оцінки сучасного рівня і перспектив розвитку науково-практичної діяльності, тобто галузі фізичної культури і спорту; 2) для оцінювання сучасного стану і перспектив розвитку системи бібліотечно-інформаційного забезпечення базової галузі. Аналіз галузевого ДП України за період з 1928 по 2000 рр. свідчить про відносно стабільний розвиток: його частка в загальному потоці за назвами видань повільно зростає і складає від 0,8% до 0,9%, однак значно зменшуються обсяги накладів – від 0,6% до 0,2% і середній тираж видань. Перше місце в ДП посідають неперіодичні, друге – періодичні видання. Кількість авторефератів дисертацій у ДП 1992 р. знизилася до нульової позначки і лише в останні роки має тенденцію до повільного збільшення. Для ДП характерним є процес “розсіювання” публікацій, тобто опублікування статей галузевої тематики в непрофільних журналах. Недостатньою є кількість наукових і навчальних україномовних видань. Практично не сформовано потік галузевих вторинних документів, серед яких переважають друковані видання. Існує об’єктивна необхідність налагодження системних зв’язків між усіма документними структурами суспільства, причетними до створення, розповсюдження і використання інформації з питань фізичної культури і спорту. 6. Бібліотеки і центри спортивної інформації, виконуючи посередницьку функцію в системі “документ – споживач”, повинні створюватися і функціонувати як невід’ємні складові інфраструктури галузі фізичної культури і спорту, забезпечуючи її якісне бібліотечно-інформаційне забезпечення. Національна система БІЗФКС має відповідати таким основним принциповим засадам: бути цілісною, охоплювати всі напрями та установи галузі фізичної культури і спорту з метою повного й оперативного задоволення потреб наукової, практичної, освітньої, управлінської і дозвіллєвої сфер діяльності всіма видами документів і послуг; складатися з окремих елементів (підсистем), що виконують конкретні функції, сукупність яких дозволяє задовольнити різноманітні галузеві інформаційні потреби користувачів завдяки використанню системи форм і методів документно-інформаційного забезпечення; оптимально використовувати можливості системи в цілому і кожної з її підсистем через безпосередній чи електронний доступ користувачів до розподіленого документно-інформаційного ресурсу; бути багаторівневою, формуватися в межах єдиного інформаційного простору, здатною ефективно збирати, обробляти, зберігати, розповсюджувати інформацію і документи з фізичної культури і спорту та суміжних з нею галузей. Формування системи БІЗФКС в Україні потребує вдосконалення її організаційної структури на національному, регіональному і локальному рівнях через: створення координаційних і методичних центрів загальнодержавного рівня – Національного центру спортивної інформації та Національної бібліотеки України з фізичної культури і спорту; організацію регіональних центрів спортивної інформації, створення у структурі обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) відділів або секторів фізкультурно-спортивної інформації; організацію місцевих центрів спортивної інформації, надання централізованим бібліотечним системам (ЦБС) статусу місцевого (локального) центру бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі; інтеграцію на корпоративних засадах бібліотек та інформаційних центрів фізкультурно-спортивного профілю на загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях на базі сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій; створення національної, регіональних та локальних асоціацій спортивної інформації, сприяння їх членству в Міжнародній Асоціації спортивної інформації (IASI); налагодження тісних зв’язків із національними та регіональними спортивними структурами різних країн світу. 7. Основними засобами реалізації цілісної системи БІЗФКС в Україні мають бути: інтеграція галузевих традиційних і електронних ресурсів бібліотек та інформаційних центрів на основі координації комплектування і кооперації використання; створення зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації, національного та регіональних веб-порталів і веб-сайтів фізкультурно-спортивного профілю як умови системоорганізації і доступності вітчизняних та світових галузевих документів через Інтернет, бібліографічних, фактографічних, адресних, концептографічних, персональних і повнотекстових банків та баз даних фізкультурно-спортивного профілю, РЖ “Фізична культура і спорт” і галузевого обов’язкового примірника документів. Бібліотечні установи України не повинні обмежуватися власним фондом, слід активно використовувати зовнішні інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет, сайти профільних державних установ, галузевих управлінських структур, спортивних асоціацій, федерацій, електронні каталоги великих бібліотек тощо, задля повного й оперативного задоволення інформаційних потреб своїх користувачів. 8. В умовах розповсюдження веб-сайтів і веб-сторінок фізкультурно-спортивної тематики державні бібліотеки (ОУНБ або ЦБС) мають структуризувати та інтегрувати їх на основі селекції спортивної інформації забезпечити широкий доступ користувачів до галузевих ресурсів Інтернет на базі створення корпоративного веб-порталу. Корпоративний веб-портал має виконувати такі функції: інтеграція галузевих електронних документів, інформації і даних; забезпечення роботи з внутрішніми ресурсами через Інтернет згідно з правом на вільний доступ та електронної взаємодії з партнерами; селекція (відбір) найцінніших веб-сайтів фізкультурно-спортивної тематики і створення на їх основі банку даних галузевих інформаційних ресурсів; надання користувачам інструментарію створення індивідуальної конфігурації робочого автоматизованого місця; забезпечення структурованого доступу користувачів до зовнішніх веб-ресурсів і власної бібліографічної, фактографічної, концептографічної і повнотекстової галузевої інформації через глобальну мережу Інтернет. Ідеальним є варіант формування Інтернет-порталу фізкультурно-спортивного профілю на базі головної бібліотеки з фізичної культури і спорту в Україні. Проведене дослідження не вичерпує повністю питання порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають: – узагальнення досвіду бібліотечно-інформаційного забезпечення галузі фізичної культури і спорту вузівських (шкільних) бібліотек; – аналіз специфіки формування інформаційної культури користувачів в умовах системного розвитку БІЗФКС. | 