1. Аналіз літературних джерел виявив поодинокі роботи, спрямовані на вдосконалення змісту організаційно-методичних і програмно-нормативних основ фізичного виховання майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на сучасному етапі їх підготовки у вищих військових навчальних закладах. Водночас, незважаючи на розширення функцій, збільшення завдань рятувальних підрозділів, реорганізацію їхніх управлінських структур, недостатньо конкретизовано завдання фізичного виховання курсантів цього фаху за роками навчання, його засоби, спрямованість, величини й оптимальне співвідношення фізичних навантажень. Відсутні контрольно-нормативні вимоги до фізичної підготовленості курсантів, що вимагає розробки системи фізичної підготовки та педагогічних умов її реалізації впродовж навчання у вищих військових навчальних закладах. 2. Використання чинного змісту практичної військово-професійної підготовки, важливою складовою якої є фізична підготовка, забезпечує лише 25,0% випускників відмінний, 28,0% – добрий, 47,0% – задовільний рівень такої підготовленості. 3. Курсанти-відмінники вірогідно (р<0,05) переважають своїх однокурсників- не відмінників за показниками динаміки фізичної підготовленості упродовж навчання на І – IV курсах ВВНЗ, що дозволяє розглядати показники перших як модельні для формування цільово-результативних параметрів фізичної підготовленості курсантів за роками навчання. 4. Результати факторного аналізу показників фізичної підготовленості курсантів-відмінників та їхніх однокурсників-не відмінників упродовж кожного року навчання свідчили про їх зумовленість змінами різних показників і неоднаковим внеском цих змін у загальну дисперсію та дозволили встановити раціональне співвідношення розвивальних навантажень на заняттях з фізичного виховання: І курс – з усіх 49 занять на покращення загальної витривалості, швидкісно-силових якостей, гнучкості відвели відповідно 7, 14 і 13 занять; ІІ курс (57 занять) – силової статичної, загальної, швидкісної витривалості в складнокоординаційних рухових діях, гнучкості, силових якостей – 6, 8, 6, 7 і 7; ІІІ (50 занять) – швидкісної, статичної силової витривалості, досліджуваних координаційних здібностей, гнучкості, силових якостей – 7, 6, 6, 5 і 5; IV (40 занять) – статичної силової, швидкісної витривалості в складнокоординаційних рухових діях, силових, швидкісних якостей, координаційних здібностей в циклічних локомоціях – 5, 5, 4, 4 і 4. На інших заняттях слід розвивати фізичні якості, що на певному етапі навчання суттєво покращуються, але не виявляють позитивної кореляції з виокремленими факторним аналізом якостями: І курс – координаційні здібності, швидкісну й загальну витривалість, на які з урахуванням оптимальних параметрів навантажень для досягнення термінового тренувального ефекту доцільно планувати відповідно 6, 5 і 4 заняття; ІІ – загальну витривалість, швидкісну силу, координаційні здібності – відповідно 10, 5 і 8; ІІІ – загальну й швидкісну витривалість, силові якості – відповідно 8, 8 і 5; IV – загальну й швидкісну витривалість і гнучкість – відповідно 8, 5 і 5. 5. На основі теорій адаптації й розвитку фізичних якостей та аналізу факторної структури фізичної підготовленості курсантів-відмінників розроблена система фізичної підготовки для вищих військових навчальних закладів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з урахуванням специфіки професійної діяльності фахівців МНС та динаміки приросту фізичної підготовленості за роками навчання. 6. Доведено, що досягнення визначених показників фізичної підготовленості (динамометрія правої кисті – 51-59 кг; лівої – 49-57 кг; станова динамометрія – 161-200 кг; вис на зігнутих руках – 48-68 с; біг 20 м з ходу – 2,6-2,4 с; метання набивного (1кг) м’яча сидячи – 5,15-7,6 м; 2,26-2,5 м; човниковий біг 3х10 м – 7,4-7,1 с; три перекиди вперед – 3,7-3,2 с; нахил уперед сидячи – 16-23 см; викрут мірної лінійки за спину – 90-80 см; біг 100 м – 13,7-13,2 с; загальна контрольна вправа на смузі перешкод – 2,09-1,50 хв, с; біг 3000 м – 11,39-10,10 хв, с) забезпечує курсантам достатній рівень військово-професійної підготовленості. 7. Педагогічними умовами ефективної реалізації експериментальної системи є: неперервність процесу, забезпечена системним підходом до розподілу в тижневому навчальному циклі всіх форм занять; взаємозв’язок структури і змісту професійної діяльності та загальної і спеціальної фізичної підготовки; урахування закономірностей забезпечення термінового, кумулятивного та відставленого тренувального ефектів у процесі формування довготривалої адаптації; застосування розвивальних навантажень з урахуванням форми заняття та завдань розвитку відповідних фізичних якостей; формування мотивації курсантів до занять на основі вихідних даних та об’єктивного оцінювання їхніх досягнень, враховуючи й оцінюючи їхні вихідні, поточні, етапні, підсумкові досягнення як однієї з основ свідомої й активної участі кожного з них у вирішенні поставлених завдань. 8. Використання експериментальної системи фізичної підготовки забезпечило суттєве покращення фізичної і практичної військово-професійної підготовленості порівняно з чинною системою, а саме: перша в експериментальній групі покращилася в середньому на 38,6%, а у контрольній групі – тільки на 23,2%, другу відповідно в 45,6 і 21,6% курсантів оцінили на «відмінно», у 54,4 і 78,4% - на «добре» (р<0,05), що свідчить про перевагу авторської програми фізичної підготовки над чинною. 9. Порівняльний аналіз динаміки фізичної підготовленості в дослідних групах свідчить про схожу позитивну тенденцію змін її показників на кожному навчальному курсі. При цьому величини цих змін були більш виражені у курсантів експериментальної групи. Наприкінці навчання вони за 11 з 14 показників фізичної підготовленості мали вірогідно (р<0,05) вищі результати, ніж курсанти контрольної групи. Високий та вищий за середній рівні фізичної підготовленості продемонстрували 75,0% випускників експериментальної групи і лише 14,5% контрольної групи. Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання всіх аспектів піднятої проблеми. Напрям подальших досліджень убачаємо в удосконаленні запропонованої системи фізичної підготовки курсантів на основі диференційованого підходу з використанням різних критеріїв, а саме: типу соматичної конституції; визначення педагогічних умов підвищення зацікавленості курсантів до самостійних занять фізичними вправами. Список опублікованих за темою дисертації праць: 1. Овчарук І.С. Фізична підготовка майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: Метод. рекомендації. – Кам’янець-Подільський: ПП О.А. Буйницький, 2006. – 111с. 2. Овчарук І.С., Єдинак Г.А. Моделювання параметрів занять з фізичної підготовки курсантів, майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: Метод. рекомендації. – Кам’янець-Подільський: ПП О.А. Буйницький, 2006. – 101с. (внесок автора: обґрунтував і розробив поурочне планування занять з фізичного виховання курсантів на весь період навчання; організацію та планування різних форм занять фізичними вправами на кожний навчальний рік; параметри фізичних навантажень на кожне заняття, нормативи фізичної підготовленості наприкінці кожного навчального курсу). 3. Скиба С.А., Овчарук І.С. Організаційно-методичні основи проведення самостійних занять // Наукові праці ВІІ ПДАТА: Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2002.– Вип.1. – С. 93-94. (внесок автора: постановка проблеми, аналіз літературних джерел, організація і проведення педагогічного спостереження). 4. Овчарук І.С. Характеристика психофізичного стану майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. – Х., 2002. – № 27. – С. 43-51. 5. Овчарук І.С. Фізична підготовка майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як педагогічна проблема // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2004. – Вип. 8. – Т.4. – С. 258-264. 6. Овчарук І.С. Проблемні питання концепції фізичної підготовки Збройних Сил України на сучасному етапі їх реформування // Наукові праці ВІІ ПДАТА: Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Вип.11. – С. 72-78. 7. Овчарук І.С. Деякі аспекти моделі фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Наукові праці ВІІ ПДАТА: Зб. наук. пр. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип.13. – С. 89-94. 8. Овчарук І.С. До питання про розробку моделі фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Вісник Прикарпатського університету: Фізична культура.– Івано-Франківськ, 2006.– Вип. 2. – С. 104-109. 9. Овчарук І.С. Динаміка фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Вісник Прикарпатського університету: Фізична культура. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. 4. – С. 68-74. 10. Овчарук І.С. Вплив експериментальної системи на показники фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій упродовж навчання у вищому військовому навчальному закладі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. – Х., 2007. – Вип. 7. – С. 107-111. 11. Овчарук І.С. Структура изменений физической подготовленности будущих специалистов по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций под влиянием действующего содержания физического воспитания // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. – Х., 2007. – Вип. 5. – С. 78-86. |
