Процес мовленнєвої діяльності зумовлено послідовністю збудження емоцій, що породжують у мовця певну інтенцію, яка трансформується його свідомістю в конкретну комунікативно-прагматичну настанову висловлювання. На підставі цієї настанови мовець реалізує добір лексико-граматичних та фонетичних засобів передачі смислу висловлювання. На фонетичному, фонологічному й фоносемантичному рівнях окремі акустичні ознаки звуків англійського емоційного висловлювання набувають у конкретному контексті, фонетичному оточенні та просодичному оформленні підвищеної експресивності. Завдяки цьому зростає їхня значущість у породженні смислу висловлювання через цілком визначені асоціації, що фіксуються в пам’яті індивіда у вигляді набору певних смислів. Актуалізація позитивних і негативних емоцій та смислів здійснюється за допомогою дещо відмінних фонетичних засобів. Емоційне подовження тривалості фрикативів, високий ступінь аспірації проривних та вживаність коротких голосних має місце при передачі негативних емоцій. Вираженню позитивних емоцій притаманна більша рекурентність емоційно подовжених голосних і сонантів, уживаність довгих монофтонгів і дифтонгів. Таке специфічне вживання звуків мовлення супроводжується й відповідними особливостями функціонування компонентів інтонації. Найвищим ступенем взаємодії одиниць сегментного й надсегментного рівнів в актуалізації смислу характеризуються висловлювання високого рівня ЕПП. В емоційному мовленні під час набуття висловлюванням високого рівня ЕПП відбувається ускладнення зв’язків між артикуляційним й акустичним аспектами звуків. Ці зв’язки відображаються в явищах компенсаторної артикуляції, коли той самий акустико-артикуляційний ефект досягається при різному положенні органів мовлення, що свідчить про підпорядкованість акустико-артикуляційних ознак звуків комунікативно-прагматичним цілям мовлення. Зазначені акустико-артикуляційні особливості звуків у стереотипних ситуаціях мовлення справляють певні фоносемантичні ефекти, забезпечуючи адекватне сприйняття смислу повідомлення слухачем. Англійські емоційні висловлювання поділяються на групи або класи з низьким, середнім та високим рівнями ЕПП. Інваріантні та варіантні моделі просодичного оформлення смислу емоційних висловлювань кожного рівня набувають певних ознак універсальності, незалежних від множини конкретних смислів самих висловлювань. За функціонально-рівневим підходом англійські емоційні висловлювання класифікуються за такими провідними ознаками: емоції, що впливають на прагматику висловлювання (негативні, позитивні); ступінь контрольованості виражених емоцій (практично неконтрольовані, частково неконтрольовані, цілком контрольовані); загальнопрагматична функція висловлювання (стримування дій суб’єкта, спонукання суб’єкта до дій); ступінь інтенсивності реалізації загальнопрагматичної функції висловлювання (високий, середній, низький); форма вираження смислу висловлювання (невизначена, імпліцитна, експліцитна). Найвища варіативність типових інтонаційних моделей актуалізації смислу притаманна англійським емоційним висловлюванням середнього рівня ЕПП, які вбирають у себе ознаки маргінальних інтонаційних моделей груп висловлювань, суміжних за рівнем ЕПП. Для висловлювань цього рівня типовим є вираження комплексних почуттів та емоцій. Висловлювання низького рівня ЕПП характеризуються меншою смисловою варіативністю й незначною варіативністю інтонаційних моделей. З наближенням їхніх реалізацій до середнього рівня ЕПП відбувається перехід від передачі окремих емоцій і почуттів до їх комплексів, що супроводжується тенденцією до актуалізації смислу в напрямку від простих до більш складних інтонаційних моделей. У висловлюваннях високого рівня ЕПП спостерігається жорстка кореляція варіативності інтонаційних моделей зі ступенем емоційного навантаження висловлювання. На цьому рівні при зростанні емоційного насичення висловлювання до максимуму спрощується структура інтонаційної моделі. Висловлюванням високого рівня ЕПП властива також передача складних комплексів емоцій і почуттів, у межах якої з досягненням їх піку підсилюється тенденція до домінування провідної емоції чи почуття. Смисл висловлювання при цьому стає підкреслено експліцитним. Базовими ознаками інваріанта інтонаційної моделі англійських емоційних висловлювань із низьким ЕПП при переважанні середніх показників параметрів усіх компонентів інтонації є: 1) низький або середній підвищений тональний рівень початку та низький чи середній знижений тональний рівень завершення інтоногрупи; 2) низхідна ступінчаста шкала (позитивні емоції), висхідна скандентна (негативні емоції, спонукання до дії) й висхідна ступінчаста шкала (негативні емоції, стримування дій співрозмовника); 3) середній підвищений тональний рівень початку шкали та середній знижений рівень її завершення; 4) середній діапазон шкали; 5) середній підвищений (позитивні емоції) і середній знижений (негативні емоції) спадний тон, реалізований у зоні середньої швидкості зміни його руху; 6) переважання середнього позитивного тонального інтервалу на ділянці “передтакт-такт”; 7) звужений (позитивні емоції) та вузький (негативні емоції) тональний інтервал стику передтермінальної та термінальної частин; 8) помірні темп і гучність; 9) коротка й перцептивна паузи; 10) простий плавний ритм (позитивні емоції), стакатоподібний (негативні емоції); 11) варіювання тембру від м’якого до напруженого. Інваріантна інтонаційна модель висловлювань середнього рівня ЕПП охоплює: 1) переважання рівного передтакту; 2) низьку зону початку й завершення тонального рівня висловлювання (інтоногрупи); 3) домінування висхідної скандентної шкали (негативні емоції) й ступінчастої та ковзної низхідної шкали (позитивні емоції); 4) зміну тонального діапазону висловлювання від середнього до широкого з домінуючим розширеним; 5) перепади тонального рівня на ділянках “передтакт-такт” та “передтермінальна частина-ядро” у зонах від середньої до розширеної; 6) варіювання термінальної частини інтоногрупи у межах спадного, висхідного, спадно-висхідного та рівного тонів; 7) велику (негативні емоції) або малу (позитивні емоції) швидкість зміни напрямку руху термінального тону; 8) зміна темпу від сповільненого до прискореного; 9) наростання гучності від помірної до високої; 10) плавний регулярний легато ритм (позитивні емоції) та стакатоподібний (негативні емоції), а також 11) зміни тембру від м’якого до жорсткого й напруженого. Інваріантній інтонаційній моделі висловлювань високого рівня ЕПП притаманні: 1) низький тональний рівень початку й завершення інтоногрупи; 2) вузький діапазон інтоногрупи; 3) висока рівна та висхідна скандентна шкали середнього або звуженого діапазону; 4) високий тональний рівень початку шкали та середній підвищений або середній знижений тональний рівень її завершення; 5) високий спадний термінальний тон у межах від вузького до широкого діапазону або рівний, реалізований у всіх його зонах; 6) звужений і розширений позитивний тональний інтервал між передтермінальною частиною і ядром та розширений позитивний на ділянці “передтакт-такт”; 7) велика (негативні емоції) або середня й мала (позитивні емоції) швидкості зміни руху термінального тону; 8) прискорений темп; 9) зміна гучності від підвищеної до високої; 10) регулярний і стакатоподібний ритм; 11) перцептивні паузи та 12) пронизливий верескливий тембр. Інформативною у визначенні смислу англійського емоційного висловлювання є взаємодія просодії слова (тон, його класифікаційні ознаки, фонація, темп вимовляння, наголос тощо) з просодією висловлювання. Значущі зміни ч.о.т. в актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання, відтінків його смислу, типу емоцій, орієнтованість висловлювання на слухача реалізуються за допомогою тонального регістру як одного з провідних параметрів мелодики. Висловлювання, які виконують різні прагматичні функції при однакових ступенях вираження позитивних або негативних емоцій, характеризуються подібністю параметрів ч.о.т. Збільшення рекурентності нульової швидкості зміни руху тону в англійських висловлюваннях свідчить про підвищення їхнього емоційного потенціалу та призводить до розмивання чітких ознак прагматичного спрямування висловлювань (спонукання дій суб’єкта чи їхнє стримування). До перспективних напрямів подальших досліджень у вирішенні аналізованої проблеми слід віднести: виявлення спільних одиниць фонетичного рівня вираження смислу висловлювання у різносистемних мовах; вивчення закономірностей вираження смислу емоційного висловлювання з погляду універсології й типології значення одиниць фонетичного рівня мови; встановлення асоціативної соціокультурної зумовленості впливу трансформацій звучання на значення та смисл; вивчення когнітивного аспекту функціонування фонетичних одиниць у передачі смислу висловлювання чи тексту; виявлення специфіки гендерного використання одиниць фонетичного рівня мови в оформленні смислу висловлювання; дослідження інвентарю фонетичних засобів мови в мовленні акцентуйованих особистостей; дослідження особливостей процесів кодування смислу за допомогою звучання та відтворення ситуації мовлення через звучання; встановлення психофізіологічних особливостей сприйняття просодичного оформлення усного мовлення та розуміння його смислу. Основні положення дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях та тезах доповідей автора: 1. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання: Монографія. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – 351 с. 2. Клименюк А. В., Калита А.А., Бережная Э.П. Методология и методика педагогического исследования. Постановка цели и задач исследования: Учеб. пособие. – К.: ГП ППО “Укрвузполиграф”, 1988. – 100 с. 3. Калита А.А. Проблеми інтонаційної зв’язності дискурсу // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія: Філологія. – Вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. – К.: КДЛУ. – 1997. – С. 34-38. 4. Kalita A.A. Polyfunctional Approach to the Problem of Singling out the Basic Intonation Components // IATEFL-Ukraine Newsletter. – K.: IATEFL. – 1997. – № 9. – P. 14-16. 5. Kalita A.A., Fedoriv Ya.R. Social and Linguistic Aspects of Complaint Statements Functioning // IATEFL-Ukraine Newsletter. – K.: IATEFL. – 1997. – № 7. – P. 21. 6. Kalita A.A. Interaction of the aspects of meaning in the utterance sense interpretation // IATEFL-Ukraine Newsletter. – K.: IATEFL-Ukraine. – 1998. – № 12. – P. 8-11. 7. Kalita A.A. Multidimentionality: the Basis of the Cognitive Approach to Intonation Studies // IATEFL-Ukraine Newsletter. Dnipropetrovsk Conference Selections. – K.: IATEFL-Ukraine. – 1998. – № 13, Vol. II: Research. – P. 17-20. 8. Калита А.А. Семантична функція засобів фонетичного рівня мови // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 1998. – Том 1, № 1. – С. 64-68. 9. Калита А.А. Фоносемантика у загальній системі семантичного знання // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. – 1998. – № 1. – С. 130-135. 10. Калита А.А., Алексієвець О.М. Взаємодія засобів інтенсифікації експресивних висловлювань // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. – 1998. – № 1. – С. 82-87. 11. Kalita A.A., Klimenyuk O.V. Polylectic Aspect of Education and Language Teaching Methodology // IATEFL-Ukraine Newsletter, № 11. – K.: IATEFL-Ukraine. – 1998. – P. 19-23. 12. Калита А.А. Интонационная актуализация значения и смысла высказывания // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія. – Харків: Константа. – 1999. – № 435. – С. 46-53. 13. Kalita A.A. Utterance Pragmatics in Oral Communication // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія.– К.: Видавничий центр КДЛУ. – 1999. – № 2. – С. 43-47. 14. Калита А.А. Мовні універсалії: теорії, характеристики, ознаки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – №1. – 1999. – С. 3-11. 15. Калита А.А. Динаміка зміни інтонаційної структури англійського емоційного висловлювання // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. – Харків: Константа. – 1999. – № 461. – С. 92-99. 16. Калита А.А. Аудитивний аналіз інтонаційного оформлення смислових модифікацій англійського емоційного висловлювання // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 4. – С. 206-213. 17. Калита А.А. Деякі універсальні ознаки інтонаційної організації емоційних висловлювань // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Філологічні науки (романо-германська філологія). – 2000. – №2. – С. 37-40. 18. Калита А.А. Експериментально-фонетичні дослідження: підходи, напрями, аспекти // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 1: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – С. 13-20. 19. Калита А.А. Проблеми формування та функціонування інтонаційних універсалій // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – Вип. 22. – Ч.І. – С.264-271. 20. Калита А.А. Забезпечення смислової зв’язності висловлювання засобами фонетичного рівня мови // Філологічні студії Волинського Академічного Дому, Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2000. – № 4. – С.100-106. 21. Калита А.А. Роль частотних параметрів в актуалізації англійських емоційних висловлювань з перепитуванням // “Studia Methodologica”: Зб. наук. cтатей Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2000. – Вип. 8. – С. 58-63. 22. Калита А.А. Роль ситуативно-прагматичних змінних в організації інтонаційного оформлення англійського емоційного висловлювання // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2000. – №1. – С. 41-52. 23. Калита А.А. Фонестема у системі лінгвістичних засобів вираження смислу // Вісник Харківського університету. Серія Романо-германська філологія. – Харків: Константа. – 2000. – № 471. – С.102-107. 24. Калита А.А. Просодика і функціональна семантика // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 5: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – С. 25-71. 25. Калита А.А. Вплив семантики перепитування на спектральні характеристики голосних в англійському емоційному висловлюванні // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. – № 1. – 2001. – С. 23-31. 26. Калита А.А. Спектральні характеристики англійських голосних, актуалізованих з різним ступенем промінантності // Проблеми cемантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. – Вип.5. – С. 85-88. 27. Калита А.А. Аналіз проблеми співвідношення між звуком і значенням // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип. 4. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – С. 26-36. 28. Клименюк О.В., Калита А.А., Федорів Я.Р. Методологія експериментально-фонетичних досліджень: теоретичні передумови, планування експерименту, представлення результатів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. – № 2. – 2001. – С. 3-17. 29. Калита А.А. Лінгвістична культура як елемент підготовки професійних кадрів // Тези доповідей Республіканської науково-методичної конференції “Ринок і проблеми гуманітарної підготовки економічних кадрів у вищій школі”. – К.: НМК ВО. – 1992. – С. 205-206. 30. Kalita A.A., Yancheva T.V. Influence of Personality on Speech Prosodic Culture // Proceedings of the 3rd International Workshop “Slavic Culture in Contemporary World”. – K.: Kyiv State Linguistic University, The Centre of Slavic studies. – 1994. – P. 209. 31. Калита А.А. Когнитивный подход к изучению интонации // Тези міжнародної науково-практичної конференції. Факультет іноземних мов, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль. – 1999. – С. 24-25. 32. Калита А.А. Фонологічні опозиції: значення і смисл // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наукової конференції викладачів і студентів іноземних мов Вінницького державного педагогічного університетуту імені Михайла Коцюбинського за 1999 рік. – Вип. 4. – Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т. – 2000. – С. 21-23. 33. Калита А.А. Проблемы овладения культурой английской эмоциональной речи // Іноземна мова на межі тисячоліть: Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (25-26 квітня 2000р.). – Харків: Константа. – 2000. – С. 105. 34. Kalita A.A. The impact of semantic changes on phonetic variability // Proceedings of 6th National TESOL Ukraine Conference “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millenium”. – K.: Kyiv Polytechnical Institute. – 2000. – P. 31. 35. Калита А.А. Культура реалізації прагматичних завдань усної комунікації // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 82-83. Особистий внесок здобувача в публікаціях, написаних у співавторстві, полягає у: теоретичному аналізі та вирішенні проблеми дослідження [5], [11], [30]; визначенні теоретичної сутності механізму взаємодії мовних засобів у процесі інтенсифікації смислу висловлювання [10]; формулюванні завдань дослідження [2]; плануванні експерименту [28]. | 