У дисертаційній роботі на теоретичному та практичному рівнях вирішено актуальне наукове завдання щодо обґрунтування системи маркетингу в державному управлінні вищою освітою України. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки й запропонувати рекомендації. 1. Системні характеристики освітнього маркетингу досить широко досліджуються у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, оскільки узгодження ринкових тенденцій розвитку галузі з потребами суспільства та конкретних споживачів освітніх послуг є пріоритетним завданням управління сферою освіти. Основні напрями досліджень зосереджуються навколо аналізу проблем методології застосування маркетингу в галузі вищої освіти, вдосконалення маркетингової діяльності виробників послуг вищої освіти, використання маркетингу в процесі стратегічного планування власного розвитку суб’єктами ринку послуг вищої освіти. Малодослідженою залишається проблема застосування маркетингу в діяльності органів державного управління вищою освітою. Застосування системного підходу для визначення напрямів упровадження маркетингової методології та технології в практику державного управління галуззю ґрунтується на комплексному аналізі суб’єкт-об’єктних зв’язків, маркетингової стратегії, маркетингових досліджень й планування, маркетингового інструментарію й організаційної структури маркетингу у вищій освіті. 2. Концепція використання маркетингу в державному управлінні вищою освітою формується передусім на основі теорій посилення регулюючих функцій держави, некомерційного та територіального маркетингу. Маркетинг у державному управлінні вищою освітою є формою некомерційної діяльності, що спрямована на підвищення соціального ефекту функціонування галузі шляхом комплексного задоволення потреб усіх споживачів освітніх послуг, створення оптимальних умов для функціонування і розвитку суб’єктів освітнього ринку та координації їх діяльності в контексті соціально-ринкових реформ в Україні. Побудована на основі маркетингу державна стратегія замовлень на підготовку спеціалістів значно розширює сферу споживання освітніх послуг, оскільки створює кумулятивний управлінський ефект шляхом поєднання дії ринкових механізмів розвитку галузі та державного регулювання. 3. Аналіз державного управління вищою освітою в умовах ринкової економіки доцільно здійснювати з використанням поняття державного маркетингу в галузі вищої освіти. Зміст цього поняття визначається як основа взаємодії органів державної влади та суб’єктів ринку освітніх послуг щодо формування та зміни державної політики з метою забезпечення освітніх потреб громадян, держави, роботодавців, інших суб’єктів ринкових відносин. Своєрідність державного маркетингу як механізму управління вищою освітою полягає в тому, що він орієнтує галузь на виконання своїх соціальних функцій у контексті пристосування до вимог ринку; вводить у сферу державного управління ринкові методи стратегічного планування; дає змогу застосовувати випробувані ринком маркетингові технології в управлінні галуззю. 4. Провідною сферою застосування регулюючої функції державного маркетингу є ринок освітніх послуг, а основним об’єктом регулювання – виробництво освітніх послуг як форма задоволення потреб споживачів та розвитку освітнього потенціалу українського суспільства. Впровадження системи державного маркетингу в управління вищою освітою є ефективним засобом узгодження державної стратегії розвитку вищої освіти та внутрішніх тенденцій її розвитку в умовах становлення ринку в Україні. Показано, що специфікою освітнього маркетингу є урахування структурами державного управління активної ролі споживачів освітніх послуг як суб’єктів освітнього ринку. Здійснено загальний аналіз соціокультурного контексту функціонування та розвитку ринку освітніх послуг за основними факторами системного впливу. 5. Маркетинг як система державного управління вищою освітою включає: дослідження і виявлення потреб в освітніх послугах усіх суб’єктів ринку послуг вищої освіти; встановлення і систематизацію потреб, що задовольняються ВНЗ у процесі їх діяльності, і визначення споживачів у сфері освітніх послуг; аналіз характеристик освітніх послуг як товару; розкриття природи попиту на освітні послуги, розробка механізмів визначення потенційного попиту і встановлення можливостей (пропозиції) виробників освітніх послуг щодо їх задоволення; виявлення і дослідження факторів маркетингового середовища діяльності виробників освітніх послуг, прогнозування і коригування змін маркетингового середовища з метою створення сприятливих умов для розвитку вищої освіти виходячи з інтересів усіх суб’єктів освітньої діяльності та суспільства в цілому; розробку методів та створення системи маркетингової інформації, що дає змогу планувати й здійснювати державну політику в галузі у ринкових умовах; формулювання методології та методів визначення номенклатури необхідних освітніх послуг; обґрунтування методології та методів сегментації споживачів освітніх послуг з виділення окремих сегментів як об’єктів державного регулювання попиту на послуги вищої освіти; визначення методів розробки нормативу державного фінансування споживання освітніх послуг громадянами; дослідження та розробку методів просування освітніх послуг споживачам та забезпечення високого статусу вищої освіти в суспільстві. 6. Організаційні аспекти системи державного маркетингу стосуються практичної управлінської діяльності державних маркетингових служб, системи органів на різних рівнях державної влади, що мають спеціальні повноваження у сфері маркетингового управління вищою освітою, які вживають практичних заходів щодо реалізації державної маркетингової стратегії у галузі. 7. У дослідженні визначено механізм фінансування системи вищої освіти на основі рейтингової системи ВНЗ, який має бути підставою для диференціації державного фінансування ВНЗ залежно від його рейтингу через державне замовлення, науково-дослідну роботу, цільові освітні програми та впровадження фінансування ВНЗ різного рівня з центрального, регіонального, муніципального бюджету, а також різні форми їх поєднання. Саме така система фінансування з розробленням відповідних нормативів забезпечить маркетингову переорієнтацію державного управління вищою освітою та залежність державного фінансування від ринкового статусу і соціального ефекту діяльності ВНЗ. 8. Доведено доцільність створення Центру маркетингових досліджень, що має системний характер і здійснює управління маркетинговою діяльністю державних органів влади у сфері вищої освіти на основі системи маркетингу, яка являє собою сукупність організаційних, інформаційних, планових і контрольних елементів, що забезпечують взаємозв’язок виробників освітніх послуг з ринком. 9. У роботі обґрунтовано та встановлено змістовно-структурну основу комплексного стратегічного планування “Система маркетингу в державному управлінні вищою освітою”, яка може використовуватися як базовий компонент стратегічного управління розвитком галузі органами державного управління. Подальше впровадження і поширення розробок, що містяться в дослідженні, пов’язане з формуванням повноцінного ринку освітніх послуг в Україні, його інфраструктури, нормативної бази та системи комунікацій, державних та громадських механізмів стимулювання його розвитку. |