У дисертації розроблені теоретико-методичні засади дослідження фіскальної політики на регіональному рівні (обласному, внутрішньообласному) у взаємозв’язку із соціально-економічними процесами, обґрунтовано напрями удосконалення системи оподаткування як важливого інструменту фіскальної політики з метою активізації соціально-економічних процесів і забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. У політиці регіонального розвитку важливу роль відіграє підвищення вимог до формування фіскальної політики на регіональному рівні, яка перебуває на початковому етапі свого становлення та потребує перетворення в самостійний напрям політики регіонального розвитку. Актуальність проблеми дослідження фіскальної політики на регіональному рівні викликана нестачею фінансових ресурсів у органів місцевої влади, надмірною централізацією бюджетних коштів та управлінських рішень, значним рухом зустрічних потоків коштів. Фіскальна політика на регіональному рівні – це система заходів державних та місцевих органів влади, спрямованих на вдосконалення бюджетно-податкових відносин на місцевому рівні, з метою забезпечення збалансованості місцевих бюджетів за доходами та видатками. За допомогою фіскальної політики здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП, формування та використання бюджетних ресурсів, державне регулювання соціально-економічним розвитком територіально-адміністративних одиниць тощо. 2. Регіональна фіскальна політика ведеться за певними принципами, що відображають її особливості та завдання. Найголовніші з них: принцип системності та внутрішньої цілісності; принцип територіальної справедливості; принцип урахування природних, соціальних, економічних та екологічних умов регіону; принцип збалансованості; принцип стабільності; принцип гнучкості оподаткування; принцип регіональної ефективності тощо. До основних завдань фіскальної політики на регіональному рівні необхідно віднести: оптимізацію системи оподаткування з метою забезпечення інвестиційної привабливості регіону та інноваційного розвитку; підвищення впливу органів місцевої влади на формування дохідної бази місцевих бюджетів; стимулювання їх до кращої мобілізації фінансових ресурсів та нарощування податкової бази; створення можливостей для використання ринкових механізмів залучення додаткових коштів для соціально-економічного розвитку підвідомчих органам місцевої влади територій; запровадження нових механізмів і заходів контролю за використанням, формуванням та ефективним розподілом бюджетних ресурсів органами місцевого самоврядування; підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів; розробку механізмів зацікавленості областей, які належать до дотаційних, спрямованих на збільшення податкових надходжень від загальнодержавних податків і зборів тощо. 3. Важливим інструментом фіскальної політики, особливо на перехідному етапі економічних реформ, є система оподаткування. Податкові інструменти посідають особливе місце серед інших важелів регуляторної політики держави. Їхня дія відбувається в тісному взаємозв’язку, і тільки вміле поєднання та виважена державна політика в цьому напрямі може дати певний економічний ефект, що забезпечить розвиток національної економіки та підвищить добробут населення як країни, так і регіонів. 4. Важливою рисою системи оподаткування України є постійна присутність у ній регіональної складової, що зумовлює значні територіальні відмінності в обсягах та структурі податкових надходжень, а також інтенсивності фінансово-грошових потоків між центром і регіонами, особливо на внутрішньообласному рівні. Ці процеси зумовлені: територіальними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку та структурі господарства; диференційованою податковою політикою держави стосовно регіонів; поступовим підвищенням бюджетно-фінансової самостійності місцевих органів влади та потребою у подальшій децентралізації бюджетно-податкових відносин. 5. Недостатнє вивчення багатьох важливих питань теорії та практики податкової діяльності в регіонах зумовлює значимість розробки науково-методичних основ дослідження взаємодії податкових та регіональних процесів на внутрішньообласному рівні. Дана методика дозволяє проводити дослідження у трьох основних напрямах: а) вивчення особливостей розвитку та функціонування системи оподаткування регіонів; б) визначення рівня соціально-економічного розвитку регіонів; в) аналіз взаємозв’язку податкових та регіональних соціально-економічних процесів у контексті вдосконалення системи оподаткування та розвитку регіонів, що підвищує конструктивну спрямованість досліджень. 6. Для системи оподаткування на внутрішньообласному рівні характерні в цілому всі основні вади системи оподаткування країни: неефективність та нестабільність структури, низька стимулююча роль податкових пільг та надмірне податкове навантаження на суб’єкти господарювання. З іншого боку, для них властивий більш високий рівень територіальної диференціації основних показників податкової діяльності, що зумовлено як значними відмінами бази оподаткування у містах та районах, так і надмірним наданням податкових пільг у великих господарських центрах області. 7. Система оподаткування має прямий та опосередкований вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. До основних податкових чинників прямої дії потрібно віднести компонентну структуру податкових надходжень, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг та ін. До особливостей їхнього впливу необхідно віднести: а) тісний взаємозв’язок рівня соціально-економічного розвитку регіонів з основними видами податкових надходжень: податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком з доходів фізичних осіб; б) більш сильний вплив податкових чинників на розвиток міст порівняно з адміністративними районами; в) найбільший та позитивний взаємозв’язок податкових чинників з рівнем промислового розвитку та загальним рівнем соціально-економічного розвитку регіонів, найменший та негативний – з екологічними збитками та рівнем сільськогосподарського розвитку; г) незначну та зворотну кореляцію соціально-економічних процесів та місцевих податків і зборів, що свідчить про недостатню роль цього виду платежів у розвитку регіонів. Опосередкований вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів пов’язаний насамперед з: а) формуванням доходів місцевих бюджетів та наступним їхнім перерозподілом; б) впливом на інвестиційну та інноваційну діяльність у регіонах. 8. Податкові чинники мають переважно негативний вплив на діяльність суб’єктів господарювання. Це стосується насамперед фінансово-економічних показників підприємств, їхньої інвестиційної та інноваційної активності. Характер цього впливу певною мірою залежить і від їхньої форми власності, що пов’язано, зокрема, з особливостями пільгового оподаткування на державних та недержавних підприємствах області. Регулюючий та стимулюючий вплив податкових чинників на суб’єкти господарської діяльності та на соціально-економічний розвиток регіонів багато в чому тотожний за змістом, але відрізняється за формами. Зокрема, інструментом такого впливу держави щодо перших є ставки оподаткування та податкові пільги; щодо регіонів – це надання офіційних трансфертів, субвенцій тощо. 9. Вплив податкових чинників на фінансовий стан населення здійснюється у прямій та опосередкованій формах. Перша з них пов’язана з податковим навантаженням на громадян, друга – із роллю податкових надходжень у формуванні доходів та наступними витратами місцевих бюджетів. Серед окремих видів податкових надходжень найбільш прийнятними для населення є прямі податки, зокрема податок на доходи фізичних осіб. 10. Напрямами вдосконалення системи оподаткування є: а) стабілізація податкових надходжень; б) вирівнювання податкового навантаження на економіку регіонів; в) підвищення фінансової стійкості регіонів; г) раціональне використання видатків місцевих бюджетів; д) розширення податкової бази та підвищення податкоспроможності регіонів. Останній напрям, крім удосконалення податкового законодавства, передбачає розширення бази оподаткування через активізацію процесів економічного зростання, нарощування обсягів виробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємств регіону і тому з позицій підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів є найбільш перспективним. 11. З метою удосконалення системи оподаткування як фактора соціально-економічного зростання регіонів Рівненської області та їх фінансового забезпечення необхідно: удосконалити структуру дохідних джерел місцевих бюджетів, зокрема, за рахунок закріплення за місцевими бюджетами більш вагомих загальнодержавних податків і зборів; підвищити роль місцевих податків і зборів у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів; знизити податковий тиск на виробників, що має певною мірою компенсуватися розширенням бази оподаткування та упорядкуванням практики надання податкових пільг; комплексно доопрацювати систему формульних розрахунків при наданні фінансової допомоги органам місцевої влади; удосконалити механізм формування і виконання бюджету розвитку місцевих бюджетів, фінансові ресурси якого спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури, культурні програми тощо. | 