Теоретико-методологічний аналіз та експериментальне розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності дали змогу встановити, що в умовах модернізації змісту професійної освіти проблема підготовки вчителів початкових класів до діагностичної діяльності набуває особливої актуальності. Її розв’язання пов’язане з впровадженням перспективних педагогічних технологій і засобів, застосування яких має сприяти усвідомленому професійному становленню, формуванню готовності до діагностичної діяльності. 1. Здійснений аналіз стану дослідженості професійної діяльності вчителя уможливив розкриття і уточнення сутності поняття "професійна діяльність учителя", що полягає у створенні в освітньому процесі умов для навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості, встановлення потенційних можливостей та умов для творчої самореалізації. Структура професійної діяльності містить мету навчання (педагогічні завдання); професійно-педагогічну спрямованість (мотив); концептуальну модель і план вирішення кожного педагогічного завдання; процес опрацьовування поточної інформації; перевірку і корекцію їхніх результатів. 2. Вивчення проблеми розвитку педагогічної діагностики у зарубіжних і вітчизняних дослідженнях дало змогу виокремити етапи її становлення, визначити теоретичну і практичну значущість її у професійній діяльності вчителя. Встановлено предмет, мету, зміст і етапи формування педагогічної діагностики в Україні та за рубежем (20–30-х рр. і 60–70-х рр. ХХ ст.). Існуючі дослідження підтвердили виникнення педагогічної діагностики як окремої науки наприкінці 60-х рр. ХХ ст., основоположником якої вважають німецького вченого К. Інгенкампа. Дальшого розвитку педагогічна діагностика набула у дослідженнях учених Німеччини, США, Великобританії, Франції, Бельгії, Прибалтики, Росії. Суттєвим доповненням до розвитку педагогічної діагностики є дисертаційні дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців, у яких охарактеризовано складові діагностичної діяльності, розширено її мету, зміст і предмет. 3. Визначено професійні якості вчителя початкових класів як суб’єкта діагностичної діяльності: психофізіологічні властивості (розвинуте критичне мислення); здібності (перцептивні, прогностичні, рефлексивні); професійно значущі якості (гуманістична спрямованість, толерантність, оптимізм, професійна ерудиція тощо); професійні знання і вміння (діагностичні, аналітичні, прогностичні, дослідницькі). Для успішної реалізації педагогічної діагностики вчитель має володіти розвиненими особистісними якостями, бажанням працювати з дітьми, розуміти, визнавати і сприймати їх, виявляти педагогічний оптимізм, толерантність, гуманність, професійну ерудицію, прагнення до самовдосконалення і самореалізації. Встановлено, що важливу роль у процесі діагностичної підготовки відіграють перцептивні, прогностичні й рефлексивні здібності вчителя; сформованість педагогічного мислення; уміння інтегрувати знання з психології, психофізіології, педагогіки, етики, педагогічної деонтології у процесі інтерпретації діагностичної інформації; володіння когнітивними (аналіз, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, моделювання і перетворення моделей взаємодії, екстраполяції, узагальнення тощо), технологічними (визначення мети, завдань діагностичного вивчення, підбір діагностичних засобів, накопичення та опрацювання (аналіз, синтез) діагностичної інформації) та діагностичними діями (спостереження, бесіда, анкетування, тестування, педагогічне інтерв’ю, встановлення діагностичного висновку). На основі аналізу сутності труднощів, які відчувають учителі початкових класів під час діагностичної діяльності, визначено, що найдоцільнішим методом дослідження зазначеної проблеми є самооцінка і самодіагностика, розроблено діагностичну картку самоаналізу труднощів, до структури якої ввійшли цільовий, змістовий, проектувальний, організаційний і контрольно-оцінювальний компоненти. Встановлено, що типовими є труднощі в когнітивних і технологічних діях, питаннях педагогічної підтримки і допомоги, виборі оптимальних педагогічних засобів, методів навчання і виховання, зокрема, самоаналіз професійних дій, прогнозування особистісного потенційного розвитку учнів, робота зі здібними і обдарованими дітьми. 4. Визначено критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, а саме: сформованість знань про сутність і функції педагогічної діагностики; розвиток педагогічного і критичного мислення, регуляторної основи діагностичної діяльності у мотиваційно-ціннісному, когнітивному та операційно-змістовому компонентах, які співвідносяться з показниками (повнота, конкретність, глибина, системність, гнучкість, усвідомленість, оперативність) діагностичних знань. З’ясовано сутність поняття "готовність майбутнього вчителя початкових класів до діагностичної діяльності" як цілісної інтегративної якості вчителя, його професійної здатності й компетентності, що забезпечує ефективне виконання ним діагностичної діяльності в процесі навчання і виховання молодших школярів. 5. Розглянуто педагогічну діагностику як провідний компонент професійної діяльності, визначено її системотвірну роль, а також інформаційну, оцінювальну і прогностичну функції; охарактеризовано її предмет, мету, способи дій та результат. Усі подані методологічні характеристики діагностичної діяльності довели, що це нова і обов’язкова функція професійної діяльності вчителя, покликана здійснювати діагностичний супровід, що охоплює сукупність методів і засобів вивчення індивідуальних особливостей навчання, виховання і розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу, міжособистісних стосунків. Таке розуміння змісту і сутності діагностичної діяльності вчителя початкових класів дало змогу визначити її як діяльність, спрямовану на розпізнавання якостей, характеристик і стану всіх складових конкретної педагогічної ситуації; одержання інформації про стан і розвиток об’єкта, що діагностується; вироблення засад для визначення педагогічних завдань, прийняття учителем рішень і виконання практичних дій. 6. Розроблено концептуальні засади системної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, виокремлено педагогічні технології, спрямовані на формування творчої індивідуальності. Встановлено сутність поняття "навчання студентів діагностичної діяльності" як цілеспрямованого формування системи теоретичних знань і практичних умінь, розвитку особистісно професійних якостей, етичних цінностей педагогічної професії та набуття на цій основі досвіду діагностичної діяльності. З'ясовано, що основними концептуальними засадами, на яких вибудовують модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, є особистісно професійний розвиток студентів; навчання педагогічної діагностики у загальному контексті формування цілісної структури професійної діяльності вчителя початкової школи; побудова навчання діагностичної діяльності як процесу засвоювання досвіду; використання вітагенного досвіду студентів. Цільове призначення моделі полягає в удосконаленні змісту і засобів організації навчального процесу вищого навчального закладу з метою ефективної підготовки вчителя початкових класів до здійснення педагогічної діагностики. 7. Розроблена модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності дала змогу методично інтерпретувати основні концептуальні засади дослідження, технологізувати процес розвитку діагностичних знань, формування умінь і навичок. Моделювання методів і засобів навчання діагностичної діяльності майбутніх учителів ґрунтувалось на взаємодії трьох системних чинників: соціального, предметного і професійно-суб’єктивного, кожен із яких є комплексом психолого-педагогічних умов, що забезпечують навчально-пізнавальну, дослідницьку і комунікативну діяльність студентів у взаємодії трьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-змістового. До педагогічних умов і засобів належать мотивація і стимулювання пізнавальної діяльності, актуалізація вітагенного досвіду, створення інтелектуального фону занять, розв’язування педагогічних задач, формування когнітивних дій, технології діагностичної діяльності у процесі вивчання психолого-педагогічних дисциплін і педагогічної практики. Основними особистісно зорієнтованими педагогічними технологіями визначено проблемно-пошукові, ігрові, діалогічні, творчі, проектні. Методичними засадами цілеспрямованого впливу є введення до навчального плану підготовки студентів спеціальності "Початкова освіта" елективних курсів, виявлення діагностичних міркувань майбутніх учителів, а також оцінка їхнього рівня засвоєння діагностичної діяльності у процесі науково-дослідницької роботи, проходження педагогічної практики. Зазначено, що функціонування моделі можливе за умови здійснення адаптивного управління, яке охоплює етапи і завдання просування студентів у процесі засвоювання діагностичної діяльності, а саме: прийняття цінностей, мети, мотивів діяльності; когнітивне засвоювання; перехід до практичного використання. З’ясовано, що в умовах функціонування моделі процес підготовки вчителя до діагностичної діяльності охоплює: інформаційну, аксіологічну і перетворювальну стадії, які повністю відповідають внутрішньому змісту і характеру моделі; подано описову характеристику її як системи. Встановлено, що модель системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності придатна для реалізації в умовах вищого педагогічного навчального закладу. 8. Визначено основні джерела формування мотиваційно-ціннісного ставлення до діагностичної діяльності, серед яких наукові педагогічні знання, здобування яких залежить від вибору оптимальних методів і прийомів навчання, що допомагають реалізувати особистісно зорієнтований підхід. Запропонована система педагогічних умов і засобів підпорядковувалась ідеї контекстного навчання, а використання у навчальному процесі перспективних освітніх технологій дало змогу відтворити предметний зміст діагностичної діяльності, розкрити її герменевтичну сутність. Прийоми педагогічних образів, дискусійних висловлювань, опитування експертів, педагогічні рольові ігри, інтерв’ю та діалоги, написання педагогічних міні-творів і есе, використовування тьютерських занять уможливили відстеження динаміки розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до діагностичної діяльності. Встановлено і поелементно структуровано обсяг діагностичних знань, якими необхідно володіти майбутньому вчителеві початкових класів. Для розкриття сутності понять досить ефективними були прийоми побудови графічних схем, розв’язування різних видів педагогічних завдань, евристичні методи прогнозування, які розвивали у студентів готовність до реалізації цілісного педагогічного процесу. Формування когнітивних основ проведено за двома напрямами: формування теоретичних знань і розвиток педагогічного мислення з використовуванням самоаналізу професійних дій, які реалізовувались у процесі розв’язування загальнопедагогічних, конструктивних і діагностичних задач з використанням сучасних інформаційних технологій і діагностичних форм. Активно застосовували засоби педагогічної діагностики – тестування, анкетування, бесіди, педагогічне інтерв’ю, проектування, творчі роботи, що дали змогу наочно продемонструвати їхні переваги у навчальному процесі, одержати об’єктивну інформацію про розвиток професійно значущих якостей особистості, перцептивних, рефлексивних і комунікативних здібностей, індивідуальні траєкторії просування студентів у оволодінні педагогічною діагностикою. 9. Доведено, що значний потенціал у процесі професійної підготовки до діагностичної діяльності мав введений до навчального плану підготовки студентів спецкурс "Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи", оскільки він створює оптимальні умови для інтеграції професійних знань, удосконалення діагностичних дій та відпрацювання основних напрямів діагностичної діяльності вчителя. Важливою складовою оволодіння діагностичною діяльністю була НДРС, основою якої є єдина концепція науково-дослідницької діяльності професорсько-викладацького складу кафедр університету. Проаналізовано організацію і проведення індивідуальної НДРС у проблемній групі над загальною науковою проблемою, результатом якої були виконані конкурсні дослідження, доповіді на науково-практичних студентських конференціях. Зазначено, що суттєвим структурним компонентом системи підготовки майбутніх учителів до діагностичної діяльності є педагогічна практика, яка вирішує чимало взаємопов’язаних завдань: закріплює і поглиблює теоретичні знання, здобуті під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін і фахових методик; збагачує індивідуальний досвід студентів шляхом вироблення нових емпіричних узагальнень і висновків про педагогічний процес і діяльність учителя; допомагає скласти цілісне уявлення про педагогічні здібності, особистісні якості; створює умови для формування діагностичних умінь. Важливим етапом дослідження є розроблення і впровадження експериментальної методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, метою якої було вироблення системи діагностичних знань, умінь і навичок для ефективної діагностичної діяльності в початковій школі. Визначено сутність системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності як упорядкованої сукупності педагогічних умов, засобів і особистісно зорієнтованих технологій, які на основі формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до діагностичної діяльності, діагностичних знань, оволодіння способами виконання діагностичних дій забезпечують готовність майбутніх учителів до діагностичної діяльності, створюють ресурсне забезпечення діагностичного супроводу. Впроваджена експериментальна система передбачала цілеспрямоване формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-змістового компонентів готовності майбутнього вчителя до діагностичної діяльності. 10. Встановлено поетапність ефективного проведення експериментального навчання студентів, розв’язано завдання, спрямовані на формування позитивно-діяльнісного ставлення до означеної сфери професійної діяльності; оволодіння системою загальнопедагогічних, конкретнометодичних та узагальненометодичних знань і умінь; залучення майбутніх учителів до практичної реалізації діагностичної діяльності в умовах педагогічної практики. В його основу покладено методику факторного аналізу, практична адаптація якої підтвердила її ефективність. Після закінчення підсумкового етапу експерименту в 74,6% майбутніх учителів початкових класів встановлено високі показники готовності до діагностичної діяльності за трьома критеріями (мотиваційним, когнітивним, емоційним); у 25,4% студентів були недостатньо виражені емоційний та мотиваційний критерії за високих показників когнітивного. Після закінчення експерименту 51,3% випускників оволоділи діагностичними діями на рівні системного застосування; 34,4% – на рівні моделювання; 15,3% – на рівні відтворення. З використанням критерію однорідності Пірсона встановлено, що після проведення експериментального дослідження у студентів відбулися значні зміни в мотиваційній сфері, обсязі та якості знань і діагностичних дій, вони мали високий і достатній рівні готовності до виконання діагностичної діяльності, досконало володіли діагностичними знаннями і навичками, вміло використовували в практичній діяльності діагностичні методики та інструментарій. 11. У процесі моніторингу індивідуальних траєкторій засвоєння діагностичної діяльності виявлено, що мотиваційно-ціннісне ставлення до діагностичної діяльності, її когнітивної та емоційної складових формувалося залежно від індивідуальних особливостей студентів. Суттєве значення мали показники академічної успішності, вітагенний досвід, освітнє середовище вищого навчального закладу, психолого-педагогічні знання, розвиток особистісно професійних якостей, емпатійних, перцептивних і комунікативних здібностей. У процесі експериментального дослідження виокремлено організаційно-педагогічні умови, які детермінували просування студентів у засвоюванні діагностичної діяльності, давали змогу оволодіти методиками педагогічної діагностики на високому і достатньому рівнях. Теоретико-експериментальний пошук показав, що впровадження розробленої моделі забезпечує ефективність підготовки майбутнього вчителя початкових класів до діагностичної діяльності. Для встановлення ефективності розробленої системи і рівня володіння молодими вчителями початкових класів – випускниками університету діагностичною діяльністю проведено відтермінований зріз, який підтвердив результативність запровадженої методики, показав високий і середній рівні володіння педагогами діагностичними технологіями та інструментарієм у процесі практичної діяльності. З’ясовано, що в умовах реалізації нової парадигми освіти, сутність якої визначають процесом гуманізації, шляхом проведення педагогічної діагностики відбувається вивчення індивідуальних особливостей учнів, здійснення особистісно зорієнтованого підходу, встановлення навчальних стилів, підбір оптимальних форм, методів навчання і виховання. 12. Підготовлено та апробовано методичне портфоліо діагностичного супроводу професійної діяльності вчителя початкових класів, що охоплює зміст, форми, методи і засоби поетапної педагогічної діагностики впродовж усього періоду навчання дитини в початковій школі. Одержані результати дослідження, методична інтерпретація моделі, узагальнена система підготовки дали підстави для розроблення методичних рекомендацій, використання їх у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Практичний матеріал дослідження буде корисним і для удосконалення професійної діяльності вчителя початкових класів на діагностичних засадах. Проте викладені в дисертації висновки не вичерпують усіх аспектів досліджуваного питання і не претендують на повноту і завершеність. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності має перспективи для подальшого дослідження. Зокрема, це підготовка до проведення педагогічної діагностики студентів заочної форми навчання, що мають уже сформований досвід практичної діяльності; перспективним аспектом проблеми може бути дослідження особливостей процесу засвоювання діагностичної діяльності студентами інших спеціальностей; значний потенціал у розробленні зазначеного питання має напрям, пов'язаний з підготовкою до діагностичної діяльності студентів педагогічних училищ і коледжів та інші. |
