1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити низку проблем у системі післядипломної освіти, серед яких важливого значення набуває: недостатня розробленість теоретичних засад післядипломної освіти (професійна адаптація та її вдосконалення); відсутність цілісної системи післядипломної освіти; недостатнє педагогічне забезпечення навчального процесу в ході професійної діяльності ІТП. До особливостей підготовки до професійної діяльності ІТП віднесено: систему комплектування органів охорони кордону; нові критерії професіоналізму кожної посадової особи у всіх ланках прикордонної служби; перспективні напрямки удосконалення базової підготовки персоналу, які залежать від професійного рівня науково-педагогічного складу, керівництва Національної академії. 2. З метою вдосконалення методики оцінювання рівня професійної готовності ІТП запропоновано враховувати не лише кваліфікаційний рівень персоналу, а й його особистісні якості та мотиваційні фактори. Запропонована методика оцінювання дозволила оцінити рівень професійної готовності як за традиційною 4-х бальною шкалою, за 24-бальною шкалою, а також за шкалою ECTS. Запропонована методика оцінювання результативності розробленої СППЗ професійної підготовки ІТП ДПСУ враховує знаннєво-прикладний, особистісний та мотиваційний аспект, що дозволяє визначити індивідуальний рівень готовності фахівців до професійної діяльності. Діагностичний моніторинг описує зміст, форми, об’єкти та суб’єкти процесу, періодичність контролю. Він включає три модулі оцінювання: “Кваліфікаційний”, “Особистісний” та “Мотиваційний”. Система післядипломного педагогічного забезпечення професійної діяльності ІТП це комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення структури, приведення професійного рівня кваліфікації фахівців технічної спрямованості у відповідність до вимог державних стандартів, вимог часу, стимулювання та розвитку творчого потенціалу особистості, запровадження елементів технології дистанційного навчання та забезпечення діагностичного моніторингу рівня професійної готовності ІТП в умовах фахової діяльності. 3. На основі аналізу результатів теоретичних напрацювань розроблено СППЗ професійної діяльності ІТП, яка побудована з урахуванням: системно-функціонального, модульного, компетентнісного й технічного підходів; теорії розвивального навчання; основ дистанційного навчання; інформаційного забезпечення навчального процесу; принципів андрагогіки (гуманізму, саморозвитку індивідуалізації й диференціації; партнерських відносин); удосконаленого змісту підвищення кваліфікації, елементів дистанційного навчання. Системоутворюючим чинником обрано мету. Така система сприяла підвищенню кваліфікації персоналу, номенклатурними елементами якої є: місце, зміст, мета, закономірності розвитку, системні принципи, напрями розвитку, функції, компоненти професійної підготовки, інформаційно-дидактичне забезпечення, суб’єкти, об’єкти, методику оцінювання та корекцію отриманих результатів, кінцевий результат, а також зв’язки між елементами системи. 4. Відповідно до наукових і нормативних вимог розроблено інформаційно-дидактичне забезпечення педагогічного супроводу фахової підготовки ІТП, яке включає електронні підручники і посібники, діагностичні матеріали, відповідні бази даних, тестові завдання. Вони забезпечують можливість розміщення інформації в телекомунікаційній локальній мережі ДПСУ ГАІС “Гарт”; оперативне внесення актуальної інформації; захист конфіденційної інформації та відповідають вимогам до контрольно-навчальних програм, науковості, реальному сучасному стану комплектування органів охорони кордону новими зразками озброєння, транспортних засобів та спеціальної техніки. 5. Результати експериментальної роботи засвідчили, що СППЗ професійної діяльності ІТП має переваги проти традиційної. Кількість слухачів на високому рівні готовності до професійної діяльності збільшилась: у КГ на 1,88 %, а ЕГ – на 3,39 %; на достатньому рівні – у КГ на 4,18 %, а в ЕГ – на 9,95 %. На недостатньому рівні в КГ зменшення кількості фахівців відбулось на 1,19 %, а в ЕГ – на 1,99 %. Достовірність результатів визначалась з використанням критерію Пірсона шляхом порівняння дисперсій вибірок із відомим законом розподілу. Дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів даної проблеми. Подальшого розв’язання потребують питання організаційно-структурного, нормативно-правового, технічно-матеріального та кадрового забезпечення модернізації післядипломної освіти ІТП, поширення її на весь персонал ДПСУ; удосконалення параметрів та критеріїв оцінювання діяльності прикордонників, забезпечення та створення механізму стимулювання самоосвітньої діяльності персоналу різних напрямів ДПСУ. |
