Анотація до роботи:

Петросян А. М. Система протеолізу і глікозилювання імуноглобулінів G в патогенезі злоякісних новоутворень (клініко-лабораторне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України. – Донецьк, 2008.

У 94 первинних хворих на рак шлунка (РШ) і 40 хворих на множинну мієлому (ММ) досліджені система протеолізу і глікозилювання імуноглобулінів G сироватки крові.

Доведено, що у хворих на РШ як з віддаленими метастазами, так і без них відбувається зниження сироваткової трипсиноподібної (ТПА). У групі пацієнтів з віддаленими метастазами зареєстровано падіння еластазоподібної (ЕПА) сироватки крові, у хворих без віддаленого метастазування рівень активності еластазоподібних ферментів залишався без змін. У пацієнтів з ММ виявлено істотне падіння ТПА і ЕПА. У хворих на РШ виявлено достовірне підвищення активності ААТ. Активність АМГ трохи змінилася у хворих на РШ без метастазів, тоді як у пацієнтів з розвитком віддаленого метастазування цей показник достовірно знизився. У хворих на ММ зростання інгібіторів протеїназ відбулося за рахунок ААТ, активність АМГ була достовірно понижена. Запропонований індекс тяжкості розвитку РШ (ІТ), що об'єднує в математичній формулі показники ААТ, ТПА і АМГ. Виявлено, що віддалене метастазування супроводжується падінням стійкості сироваткових IgG до трипсинового гідролізу. Розроблена і вивчена нова методика ЛФА, яка реєструє рівень глікозилювання сироваткових імуноглобулінів G. Встановлено, що розвиток РШ супроводжується підвищенням манозилювання молекул IgG і може служити критерієм віддаленого метастазування. Виявлено, що ступінь манозилювання імуноглобулінів G має зворотну кореляцію з їх стійкістю до протеїназам.

У дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення результатів клініко-експериментальних досліджень і запропоновано нове рішення наукового завдання, яке полягає в установленні ролі компонентів системи протеолізу і процесів глікозилювання сироваткових імуноглобулінів G в патогенезі злоякісних новоутворень. Доведено, що зрушення балансу в системі протеїнази-інгібітори та аномальне глікозилювання призводять до змін конформації імуноглобулінів та їх низької стійкості до дії протеїназ, що є однією з причин зниження гуморального імунітету при розвитку злоякісних новоутворень.

1. У сироватці крові первинних хворих на РШ і ММ відбуваються суттєві зміни активності протеїназ-інгібіторної системи – ріст інгібіторного потенціалу та зниження активності протеїназ. Розвиток злоякісного новоутворення та його прогресія супроводжуються достовірним ростом активності ААТ (p<0,001) та суттєвим зниженням ТПА (p<0,001), між цими параметрами виявлено негативний кореляційний зв'язок (r=-0,34, р<0,05). Падіння активності (p<0,001) АМГ і ЕПА виявлено лише у хворих на РШ з розвитком віддаленого метастазування; у цих пацієнтів виявлена негативна кореляція між рівнем активності ААТ і АМГ (r=-0,49, р<0,01).

2. Запропоновано ІТ, який обєднує в математичній формулі показники ААТ, ТПА і АМГ. По даному індексу виявлена достовірна різниця між пацієнтами з РШ без віддалених метастазів і з ними (p<0,01): його рівень менше 77 Од свідчить про відсутність віддаленого метастазування та є сприятливим прогностичним чинником.

3. Розроблена універсальна методика ЛФА, за допомогою якої зареєстровані суттєві зміни ступеня манозилювання сироваткових імуноглобулінів G у хворих на РШ і ММ. Доведено, що найбільшою афінністю до лектинів володіє Fab-фрагмент антитіл. Методом ЛФА проведено дослідження глікозилювання IgG у пацієнтів з рідкими клінічними випадками онкопатології.

4. Установлено, що розвиток РШ супроводжується підвищенням манозилювання молекул IgG (p<0,001), що може служити критерієм тяжкості захворювання. Так, у хворих без віддалених метастазів зростання становило 42,5%, в той час як у пацієнтів з віддаленим метастазуванням – 59,2% (рівень значимості достовірності відмінностей між групами хворих на РШ – р<0,05). Доведено, що при ММ відбувається як підвищення глікозилювання парапротеїнів IgG по залишкам Man, GlcNAc, Gal, так і зниження по цих моносахаридах. Показано, що глікозилювання парапротеинів корелює з їх конформаційними особливостями: зростання вмісту Man в парапротеїнах супроводжується зниженням їх заряду (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена с -0,59, р<0,001) і падінням стійкості до денатурації (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена с -0,57, p<0,05).

5. Виявлено, що надлишковий рівень Man в сироваткових IgG є однією з причин зниження гуморального імунітету, зокрема, при прогресії пухлини – її віддаленому метастазуванні: ступінь манозилювання імуноглобулінів G має зворотну кореляцію з їхньою стійкістю до протеїназ. При цьому найменш стійкими до розщеплення трипсином були імуноглобуліни з високим вмістом Man (коефіцієнт асоціації Юла становив 0,6).

Публікації автора:

1. Ушаков А. В. Гликозилирование иммуноглобулинов G человека при инфаркте миокарда и сахарном диабете / А. В. Ушаков, А. М. Петросян, К. А. Ефетов // Таврический медико-биологический вестник. – 2005. – Т. 8, № 4. – С. 150–159. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, проведення імуноферментного аналізу, написання статті).

2. Ильясов Р. К. Обнаружение IgG-парапротеина в плевральном экссудате при множественной миеломе / Р. К. Ильясов, Е. В. Паршкова, А. М. Петросян [и др.] // Онкология. – 2006. – Т. 8, № 1. – С. 38 – 42. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, проведення імуноферментного аналізу, написання статті).

3. Петросян А. М. Лектиноферментный анализ как метод оценки гликозилирования иммуноглобулинов / А. М. Петросян, А. В. Британ // Украинский биохимический журнал. – 2006. – Т. 78, № 4. – С. 125–133. (Особисто здобувачем зроблено: формулювання мети та завдань дослідження, обробка і аналіз одержаних результатів дослідження, проведення лектиноферментного аналізу, формулювання висновків).

4. Петросян А. М. Исследование гликозилирования парапротеинов и анализ их электрофоретической подвижности у больных множественной миеломой / А. М. Петросян // Український медичний часопис. – 2006. – Т. 53, № 3. – С. 106 – 111.

5. Петросян А. М. Протеиназ-ингибиторная система в патогенезе и определении тяжести заболевания у больных раком желудка / А. М. Петросян, В. З. Харченко // Онкология. – 2007. – Т. 9, № 4. – С. 303–306.

6. Петросян А. М. Гликозилирование иммуноглобулинов G сыворотки крови больных раком желудка и их устойчивость к трипсиновому гидролизу на фоне сывороточной активности протеиназ-ингибиторной системы / А. М. Петросян // Український медичний альманах. – 2007. – Т. 10, № 5. – С. 138–142.

7. Petrosyan A. M. Serum IgG-paraproteins glycosylation and activity of proteinases and inhibitors of proteinases in patients with multiple myeloma / A. M. Petrosyan // Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т. 10, № 4. – С. 194–201.

8. Пат. 2007 04768, Україна. МПК А61В 5/145. Спосіб визначення глікозування імуноглобулінів / Петросян А. М. Патент на корисну модель; заявник і патентовласник Крымский державний медичний університет. – № 26221; заявл. 27.04.07; опубл. 10.09.07. – Бюл. № 14.

9. Пат. 2007 09633, Україна. МПК А61N 5/10. Спосіб прогнозування віддалених метастазів при раку шлунку / Петросян А. М., Харченко В. З. Патент на корисну модель; заявник і патентовласник Крымский державний медичний університет. – № 28915; заявл. 27.08.07; опубл. 25.12.07. – Бюл. № 21. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, вивчення системи протеолізу хворих на рак шлунка, розробка математичної формули - індексу тяжкості).

10. Ефетов К. А., Петросян А. М., Паршкова Е. В. Диагностика парапротеинемических гемобластозов с помощью преципитирующих моноклональных антител // 2 съезд онкологов стран СНГ (Киев, май 2000): Тез. докл. – К., 2000. – С. 1271. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, проведення імуноферментного аналізу та написання тез).

11. Петросян А. М., Харченко В. З. Определение активности протеаз и ингибиторного потенциала в сыворотке крови больных раком желудка и множественной миеломой // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. В: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. Симферополь, 2006. – Т. 142, Ч. 3. – С. 241. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, вивчення системи протеолізу хворих на рак шлунка та множинну мієлому).

12. Петросян А. М., Британ-Волченко А. В., Сакун Д. Л., Харченко В. З. Метод оценки тяжести развития онкологического процесса на основе анализа протеаз-ингибиторного потенциала сыворотки крови больных раком желудка // Бюллетень VI читань ім. В. В. Підвисоцького, присвячених до 150-річчя з дня народження. – Одесса, 2007. – 132 с. (Особисто здобувачем зроблено: огляд літературних джерел, вивчення системи протеолізу хворих на рак шлунка, розробка математичної формули – індексу тяжкості).