Анотація до роботи:

Онойко Ю.Ю. Систематика, класифікація, морфолого-галогеохімічні особливості та закономірності поширення галогенних ґрунтів України (на прикладі межиріччя Дніпро-Молочна). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.05 – біогеографія географія ґрунтів. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2008.

Існуючі систематики та класифікації галогенних ґрунтів України не охоплюють усього генетичного різноманіття даних педогенних утворень. В дисертації критично проаналізовано педогалогеохімічний понятійно-термінологічний апарат з питань систематики та класифікації галогенних ґрунтів, досліджена історія розвитку систематики та класифікації даних ґрунтів в україномовному та російськомовному ґрунтознавстві. На основі субстантивно-генетичного підходу, використовуючи результати досліджень морфолого-галогеохімічних особливостей, закономірностей формування і поширення галогенних ґрунтів межиріччя Дніпро-Молочна, висловлені пропозиції щодо удосконалення систематики та класифікації галогенних ґрунтів України. Обґрунтовано виділення нових класифікаційних груп досліджуваних ґрунтів, зокрема в самостійну групу найвищого таксономічного рівня виокремлено специфічні галогенні ґрунти, сформовані внаслідок домінуючого впливу таласогенних факторів педогенезу.

1. Існуючі систематичні переліки та класифікаційні схеми галогенних ґрунтів, як загалом на світовому рівні, так і для території межиріччя Дніпро-Молочна, не досить повно охоплюють усе генетичне різноманіття даних ґрунтів, а тому потребують удосконалення. Найбільш проблемні питання систематики та класифікації галогенних ґрунтів регіону дослідження стосуються розробки систематичного переліку солончаків, удосконалення класифікації солонців, створення систематики та класифікації специфічних слаборозвинених галогенних ґрунтів рівнинних морських узбереж, сформованих в результаті домінуючої дії таласогенних факторів педогенезу.

2. В історії розвитку систематики та класифікації галогенних ґрунтів в україномовному та російськомовному ґрунтознавстві можна виділити три взаємопов’язаних етапи: етап накопичення наукової інформації про походження, еволюцію, будову і властивості галогенних ґрунтів та поява перших авторських схем класифікації і систематики даних ґрунтів (до сер. ХХ ст.), етап розвитку систематики і класифікації галогенних ґрунтів в колективних роботах по створенню загальних і повних класифікаційних схем та систематичних переліків ґрунтового різноманіття Радянського Союзу та зокрема Української РСР (сер. ХХ ст. – 1991 р.) та етап удосконалення класифікації і систематики галогенних ґрунтів в сучасному українському ґрунтознавстві та в ґрунтознавстві інших пострадянських країн (з 1991 р.).

3. Сучасну систематику та класифікацію галогенних ґрунтів України найбільш доцільно проводити на основі субстантивно-генетичного підходу, який передбачає врахування не лише умов формування, а й морфологічних та галогеохімічних особливостей даних ґрунтів як таких, що найповніше відображають складні процеси їх утворення. При цьому ключове місце займає створення системи діагностичних горизонтів, які б розкривали еколого-генетичний статус окремих груп галогенних ґрунтів.

4. В сучасних систематичних переліках та класифікаційних схемах ґрунтового різноманіття багатьох зарубіжних країн (зокрема США, Російської Федерації) спостерігається тенденція до виділення слаборозвинених галогенних ґрунтів рівнинних морських узбереж, утворених внаслідок превалюючого впливу таласогенних факторів, в окрему самостійну групу на найвищому таксономічному рівні.

5. Враховуючи результати досліджень морфогенетичих та галогеохімічних особливостей солончаків межиріччя Дніпро-Молочна, в якості самостійних таксономічних одиниць запропоновано до класифікаційного списку грунтів України включати наступні групи солончаків – приморські, шорові, заплавні та подові. Таксономічний ранг даних груп ґрунтів має бути не нижчим підтипового рівня.

6. В систематиці та класифікації солонців як України, так і території дослідження доцільно зберегти класичний підхід, згідно якого поділ даних ґрунтів на групи здійснюється на основі ступеня гідроморфності та фаціально-зональних умов педогенезу. Разом з тим специфічні умови формування, морфологічні та галогеохімічні особливості солонців падинних форм рельєфу дають підстави виділяти на одному рівні з каштановими, лучно-каштановими, каштаново-лучними солонцями також і групи подових солонців та псевдосолонців.

7. Аналіз закономірностей формування, поширення, морфології та галогеохімічних особливостей слаборозвинених галогенних ґрунтів межиріччя Дніпро-Молочна, які утворилися внаслідок домінуючої дії таласогенних факторів педогенезу, є вагомим аргументом для виділення даної групи ґрунтів на найвищому таксономічному рівні в сучасній систематиці та класифікації ґрунтового різноманіття України. Велика варіабельність умов ґрунтоутворення в морській узбережній зоні регіону обумовлює утворення значного морфогенетичного та галогеохімічного різноманіття даних ґрунтів. Досліджувані ґрунти виділяються автором під узагальнюючою номенклатурною назвою «таласосолі» з поділом на групи марітимних ґрунтів, які формуються в умовах неприпливних морів, та маршевих ґрунтів для узбереж з інтенсивним проявом припливно-відпливних явищ. Групу марітимних ґрунтів відповідно до ступеня гідроморфності умов їх формування доцільно розділити на підгрупи марітимних лучно-болотних та марітимних лучних ґрунтів.

Рельєф – найважливіший теригенний фактор, який обумовлює виникнення значного генетичного різноманіття таласосолей межиріччя. Саме тому низинні ділянки морського узбережжя регіону дослідження зі складним рельєфом відзначаються найбільш неоднорідною СҐП, яка представлена закономірно змінюючими в напрямку від берегової лінії елементарними ґрунтовими асоціаціями (ЕҐА) таласосолей, що генетично пов’язані між собою та з елементами рельєфу.

8. До визначальних чинників формування галогенних ґрунтів на території межиріччя Дніпра-Молочної слід віднести геоморфологічний, гідрогеологічний, кліматичний та таласогенний фактори, також певний вплив мають неотектонічний та евстатичний чинники. Основними джерелами надходження солей в ґрунти регіону є солевмісні геологічні відклади, мінералізовані ґрунтові води та морські водно-сольові розчини. До головних природних факторів, які обумовлюють характер міграційних процесів легкорозчинних солей в ґрунто-підґрунті території дослідження належать гіпсометричний рівень місцевості, характер рельєфу, глибина залягання, ступінь та хімізм мінералізації ґрунтових вод, вплив морських акваторій.

9. Отримані результати дисертаційного дослідження мають важливе теоретичне і практичне значення та можуть бути використані при удосконаленні сучасної класифікації і систематики ґрунтового різноманіття території України, подальших досліджень будови та властивостей галогенних ґрунтів сухостепових ландшафтів, формуванні земельного і ландшафтного кадастру, картографуванні ґрунтового покриву, господарському освоєнні земельних ресурсів морських узбереж регіону дослідження, в природоохоронній діяльності.

Публікації автора:

1. Онойко Ю.Ю. Галоморфні ґрунти: проблеми понятійно-термінологічного апарату / Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 15-18.

2. Кривульченко А.І., Онойко Ю.Ю. Таласосолі України / Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. випуск до VII з’їзду УТҐА. – Харків: ННЦ „ Інститут ґрунтознавства та агрохімії” ім. О.Н. Соколовського, 2006. – С. 88-90 (внесок автора в підготовку статті складає близько 50%).

3. Онойко Ю.Ю. Галогеохімічні особливості марітимних ґрунтів України / Географія і сучасність. Серія 4. Вип. 18 – Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – С. 225-233.

4. Онойко Ю.Ю. Галоморфні ґрунти: стан та проблеми понятійно-термінологічного апарату / Вісник Львівського університету. Серія: географічна. Випуск 33. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 290-294.

5. Онойко Ю.Ю. Ґрунтовий покрив приморських берегових зон природоохоронних територій Північного Причорномор’я / Актуальні екологічні проблеми Півдня України. – Херсон: ХДУ, 2006. – С. 108-113.

6. Онойко Ю.Ю. Деякі особливості марітимних ґрунтів Північного Причорномор’я України / Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи його сталого розвитку на поч. 21-го століття. – Харків: ННЦ „Інститут ґрунтознавства та агрохімії” ім. О.Н. Соколовського, 2006. – С. 74-75.

7. Онойко Ю.Ю. До питання систематики таласогенних ґрунтів рівнинних морських узбереж / Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ, 2006. – № 1. – С. 27-32.

8. Онойко Ю.Ю. Особливості морфологічної будови та загальні закономірності поширення таласогенних ґрунтів Північного Причорномор’я / Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Географія. Вип. 11. – Вінниця: Вид-во ВДПУ, 2006. – С. 16-23.

9. Онойко Ю.Ю. Проблемы систематики и классификации галогенных почв сухостепных ландшафтов Украины / Степи Северной Евразии. Материалы IV международного симпозиума. – Оренбург: «Институт степи», 2006. – С. 535 – 538.

10. Онойко Ю.Ю. Структура ґрунтового покриву низинних морських узбереж України / Географія і сучасність. Серія 4. Вип. 16. – Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – С. 74-85.

11. Онойко Ю.Ю. Особливості формування ґрунтів в межах приморських сухостепових ландшафтів заповідних територій межиріччя Дніпра-Молочної / Заповідні степи України. Стан та перспективи їх збереження. – Асканія-Нова, 2007. – С. 77-80.

12. Онойко Ю.Ю. Порівняльна морфогенетична та галогеохімічна характеристика марітимних ґрунтів та приморських солончаків України / Вісник Львівського університету. Серія: географічна. Вип. 35 – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – С. 267-274.