Анотація до роботи:

Сластя Є.А. “Систематика роду Sideritis L. (Lamiaceae) флори Криму та Північного Кавказу”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.05 – ботаніка. – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2002.

Дисертація є монографічним дослідженням представників роду Sideritis L. флори України і Росії з критико-систематичним аналізом існуючих систем роду і таксономічною оцінкою статусу видів. Досліджено морфолого-анатомічні ознаки, визначено ареали й екологію видів. Уперше проведено дослідження мікроморфології та хімічного складу залізниць. Уточнено хромосомні числа і палиноморфологію видів. За методом нумеричної таксономії на основі морфолого-анатомічних ознак визначено коефіцієнти подібності видів. Проведено хемотаксономічне дослідження роду на основі розбіжностей у складі дитерпеноїдів і флавоноїдів. У результаті дослідження уточнено видовий склад і запропоновано сучасну систему роду Sideritis L. флори Криму і Північного Кавказу.

1. Установлено, що у флорі Криму і Північного Кавказу рід Sideritis L. представлений двома видами секції Hesiodia Moench. і дев'ятьма видами секції Empedoclea (Rafin.) Benth.. Види секції Empedoclea запропоновано групувати в три ряди: Taurica, Catillaria, Orientalia. Описано і запропоновано як нові види S. Litvinencoi sp. nova і S. khazarica sp. nova. Запропоновано дві нові номенклатурні комбінації: S. catillaris subsp. ajpetriana (Klok.) comb. nov і S. conferta subsp. imbrex (Juz.) comb. nov. Вивчення holotypus S. atrinervia Klok. і відповідної природної популяції дозволило віднести цей вид до синонімів S. taurica Steph.

2. Досліджено морфологічні й анатомічні особливості видів. Виявлено стабільні різниці в структурі і складі опушення чашечок і приквіток вивчених видів. Показано, що види ряду Catillaria мають б.м. оголену трубку чашечки, покриту в нижній частині специфічними залозистими волосками. Види рядів Taurica і Orientalia мають рівномірне опушення чашечки, у першому випадку повстяне, у другому – мохнато-шерстисте. Залозисті волоски, що зустрічаються в опушенні видів цих рядів, прості і короткі.

3. Установлено, що пилкові зерна залізниць секції Empedoclea мають ругатно-шестиборозний тип будови з чотириполюсною інтеграцією спородерми, а для пилку залізниць секції Hesiodia характерний меридіанно-трьохборозний тип будови. Уперше визначено хромосомні числа: S. comosa Stank. 2n=16, S. Litvinencoi (sp. nova) 2n=32, S. conferta subsp. imbrex (Juz.) 2n=32, S. chlorostegia Juz. 2n=32. Усі види секції Empedoclea мають однакове хромосомне число 2n=32.

4. Виявлено ареали видів і межі мінливості їхніх морфологічних ознак у рамках ареалу. Установлено закономірності мінливості фенотипових ознак, пов'язаної з екологічними факторами середовища. Підготовлено рекомендації з вирощування залізниці в культурі.

5. Проведено аналіз хімічного складу рослин роду Sideritis двох секцій Empedoclea і Hesiodia. Хімічний аналіз рослин секції Empedoclea виявив наявність 37 низькомолекулярних природних речовин із групи моно- , дитерпеноїдів, іридоїдів, каротиноїдів, флавоноїдів та інших фенольних сполук. У складі однорічних видів ідентифіковано 8 речовин фенольних типів, якісними реакціями встановлено наявність іридоїдів, каротиноїдів, ефірної олії та азотистої сполуки. Розроблені методи аналізу дали змогу нагромадити матеріал про мінливість хімічного складу залізниць. Ці дані використовувалися для хемотаксономії та аналізу популяційної мінливості. Види секції Empedoclea рекомендовано використовувати у медицині і харчовій промисловості.

6. Проведено статистичний аналіз сукупності морфолого-анатомічних ознак методом нумеричної таксономії. Обробка даних 67 таксонів секції Empedoclea, включаючи балкано-малоазіатські види, дали змогу оцінити рівень подібності таксонів видового рангу.

7. Проведене хемосистематічне дослідження рослин дало змогу оцінити мінливість хімічного складу на рівні популяцій залізниці. Отримані дані допомогли уточнити ареали і визначити біохімічну дистанцію між видами, що доповнює набір таксономічних характеристик.

8. На основі комплексного дослідження біології, морфології, анатомії і біохімії рослин, вияснено склад і запропоновано систему роду Sideritis L. у флорі України.

Публікації автора:

1. Сластья Е.А. Ресурсоведение и интродукция железниц Крыма как перспективного лекарственного сырья // Бюллетень Никитского ботанического сада. – 1998. – Вып.80. – С. 100-103.

2. Сластья Е.А., Работягов В.Д. Хемотаксономическое исследование рода Sideritis // Ученые записки Таврического национального университета. Сер. Биология.– 2001. – Т.14(53), №1. – С. 216-219.

3. Сластья Е.А., Работягов В.Д. Микроморфология прицветных листьев и чашечек десяти видов секции Empedoclea (Rafin.) Benth. рода Sideritis L. флоры Крыма и Северного Кавказа // Бюллетень Никитского ботанического сада. – 2001. – Вып.83. – С. 97-102.

4. Сластья Е.А. Род Sideritis систематика и применение // Фармаком. – 2001. – №2. – С. 25-31.

5. Сластья Е.А., Работягов В.Д., Литвиненко В.И. Железницы Крыма (Sideritis L.): химический состав и применение // Фармаком. – 2001. – №3. – С. 25-32.

6. Работягов В.Д., Сластья Е.А. Железница крымская – лекарственное растение с противовоспалительной активностью // Информационный листок КРЦНТЭИ. – Симферополь, 1999. – №96. – 4 с.

7. Сластья Е.А., Работягов В.Д., Литвиненко В.И. Хемосистематическое исследование железниц Крыма // Физиолого-биохимические аспекты изучения лекарственных растений: Материалы международного совещания (Новосибирск, 1998). – Новосибирск, 1998. – С. 48.

8. Сластья Е.А., Работягов В.Д., Литвиненко В.И. Биологически активные вещества железниц Крыма // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України (Харків, 1999). – Харків: УкрФА, 1999. – С. 333-334.

9. Сластья Е.А., Работягов В.Д. Систематика, применение и химический состав крымских видов железницы //International Meeting of Young Scientists in Horticulture: Материалы 7 интернациональной конференции (Леднице, 1999).– Lednice, Czech Republic, 1999. – С. 227-232.

10. Работягов В.Д., Сластья Е.А., Литвиненко В.И. Пищевое и лекарственное применение железниц, произрастающих в горном Крыму //Научные и практические аспекты курортно-рекреационной деятельности: Материалы межотраслевой конференции (Ялта, 1998). – Ялта, 1998. – С. 45.

11. Сластья Е.А. Цитологическое исследование пыльцы Sideritis L. // Материалы 8 Международной конференции по садоводству (Ялта, 2000). – Ялта, 2000. – С. 66-70.

12. Сластья Е.А., Работягов В.Д., Литвиненко В.И. Биологически активные вещества и хемосистематика рода Sideritis L. (Lamiaceae) // Тезисы 7 молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (2000).– Санкт-Петербург, 2000. – С. 38.