Анотація до роботи:

Нерубасська А.О. Системна навантаженість наукового факту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.02 – діалектика і методологія пізнання – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2005.

У дисертації проаналізовано теоретичну “навантаженість” наукового факту, яка вперше запропонована в постпозитивізмі. Поставлена проблема системної “навантаженості” наукового факту і розкривається механізм цієї “навантаженості”. В основі цього механізму – системний синтез (реїстичний, атрибутивний, реляційний) подієвої частини наукового факту і його теоретичної інтерпретації.

Для рішення дисертаційних задач: розгляду онтологічної і гносеологічної природи наукового факту, аналізу проблеми зв'язку факту і теорії, розкриття механізму “навантаженості” наукового факту, класифікації видів “навантаженості”, порівнянь механізмів “навантаженості” наукових фактів з областей природничого і гуманітарного знання, використано параметрична загальна теорія систем, розроблена А.І. Уйомовим.

Показано, що теоретична “навантаженість” наукового факту утворює цілісність системної моделі факту та інтерпретуючої його теорії, більш того, така система розглядається як “сильна”, на відміну від моделі з “нейтральним” існуванням факту і теорії.

Дисертаційне дослідження системної “навантаженості” наукового факту дозволяє нам дійти наукових і практичних результатів. Аналіз проблеми системної "навантаженості" наукового факту дає можливість уточнити природу наукового факту, висновки роботи дозволяють кваліфікувати суперечки істориків науки з приводу постійної переінтерпретації фактів природничих і суспільних областей знання, пов'язаної зі смисловою трансформацією цих фактів і розкриттям механізму “навантаженості”.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення науково-філософської проблеми співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів наукового знання. Співвідношення факту та інтерпретуючої його теорії, або ідея “теоретичної навантаженості”, розглянуті на основі параметричної загальної теорії систем. Вперше поставлена проблема системної “навантаженості” наукового факту і розкриття механізму цієї “навантаженості”. Це дозволило виявити системний зв'язок емпіричного і теоретичного рівнів наукового знання і дійти таких висновків:

1. “Навантаженість” наукового факту має системний характер і може служити підставою, на якій аналізуються теоретичні системи мовою системних параметрів. При цьому системна "навантаженість" наукового факту експлікує "цілісність" (системний параметр ЗТС) даної системної моделі факту та інтерпретуючої його теорії.

2. У проблемі співвідношення факту і теорії, емпіричного і теоретичного знання, що піднімається впродовж двох століть як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками, не акцентувалося питання розкриття механізму "навантаженості" наукового факту. В дисертаційному дослідженні вперше розкривається механізм “навантаженості” наукового факту в процесі розвитку наукового знання. Розв'язувалася поставлена задача з використанням параметричної загальної теорії систем. В основі цього механізму – системний синтез (реїстичний, атрибутивний, реляційний) подієвої частини наукового факту і його теоретичної інтерпретації.

3. На основі системно-параметричного методу проведені дослідження і запропонована класифікація видів “навантаженості” наукового факту. Виділені емпіричний, теоретичний, метафізичний і системний вид “навантаженості” факту науки. Системний вид “навантаженості” представлений трьома “навантаженостями”: субстратною, структурною і концептуальною. Окрім цього, виявлена і подвійна “навантаженість” наукових фактів у межах системно-параметричної моделі факту та інтерпретуючої його теорії.

4. Подвійне системне визначення експліковане на двох підходах – аристотелівському квалітативізмі і платоно-піфагорейському підходах. Співвідношення 2-х методологічних підходів, на нашу думку, відповідає двом подвійним моделям визначення “системи”, розроблених А.І. Уйомовим.

Одне з двох визначень виконує функцію пояснення і має атрибутивний концепт і реляційну структуру. Це шлях, яким ішли у своїх роботах Платон, Піфагор, Г. Галілей, тобто шлях кількісного аналізу. Друге визначення відповідає за функцію опису і має реляційний концепт і атрибутивну структуру. При використанні цього визначення дослідник іде шляхом Аристотеля, а саме шляхом якісного аналізу. Показано, що подвійне системне моделювання можна застосувати до двох функцій наукової теорії: до опису і пояснення, з'єднати якісний і кількісний підходи на основі саме двох подвійних визначень поняття “система”, виражених формулами [a((A)]t і t[(A))a].

5. Розглянута в категоріях подвійного системного моделювання трансформація “навантаженості” наукового факту в динаміці розвитку наукового знання. Динаміка "навантаженості" наукових фактів виявляється в тому, що факти можуть не тільки "навантажуватися", тобто одержувати інтерпретацію в межах окремої теорії, але й ця інтерпретація еволюціонує в процесі розвитку наукового знання.

Проблема “навантаженості” інваріантної (подієвої) частини факту проаналізована за допомогою системного параметру простота-складність. “Навантаженість” наукового факту – це необхідне ускладнення знання, яке утворює цілісність системи як необхідної системної властивості. Більш того, саме існування “теоретичної навантаженості” наукового факту робить зв'язок факту та інтерпретуючої його теорії “сильною” системою.

Трансформація "навантаженості" факту може відбуватися в революційні періоди наукового розвитку, як їх розглядає Т. Кун. При переході з однієї теоретичної системи до іншої подієва частина факту стає "нейтральною" до попередньої теорії. "Нейтральність" факту по відношенню до теорії, а точніше кажучи, подієвої частини факту, про яку так багато писали позитивісти, існує, і в механізмі "навантаженості" наукового факту представлена на субстратному рівні.

6. У роботі запропонована логіко-системна схема "навантаженості" наукового факту. Логічно схема "навантаженості" будь-якого наукового факту може бути представлена у вигляді атрибутивного синтезу субстрату m (подієва сторона факту) і його інтерпретації Р¹, Р²… Р^к.

“Навантаженість” принципу мінливості-незмінності буття також розглянута за допомогою атрибутивного синтезу. На наш погляд, зміна поглядів на проблему мінливості і незмінності буття може бути оцінена в межах проблеми "навантаженості", проте тут ідеться не про наукові факти, а про загальні філософські проблеми буття (в аспекті його мінливості як властивості, притаманної буттю, або в аспекті його незмінності, так само притаманного тому ж буттю).

Місце субстрату в системній моделі буття посідає буття, а мінливість-незмінність – його предикат, притаманна цьому буттю властивість (m)Р (предикативно-суб'єктна формула). Таким чином, схема атрибутивного синтезу: m+P (m)P, де Р – це сума Р1+Р2+..., може бути застосована і для аналізу філософських проблем.

7. Спрямованість процесів розвитку досліджується в аспекті прогресивного і регресивного видів розвитку, проводиться системно-дескрипторний аналіз розвитку системи знань. Якнайменші системні зміни можуть відбуватися на субстратному рівні в періоди “нормального розвитку” науки. Найкардинальніші перебудови відбуваються в “революційні періоди” науки, коли зміни зачіпають структуру і концепт теоретичної системи. В процесі змін теоретичних систем факти трансформують “навантаженість”.

8. Аналогійно з виявленим механізмом системної "навантаженості" природничих (фізика, медицина) фактів нами аналізувався механізм "навантаженості" історичних подій: факт Жовтневої революції 1917 року, факт отримання незалежності Україною, факт нападу терористів на США в 2001 році. Виявлено, що у фізиці головну роль відіграє концептуальний теоретичний вид "навантаженості" наукових фактів і атрибутивний синтез, в медицині основний вид - "субстратна" емпірична "навантаженість" і реїстичний синтез, в історичній науці переважає атрибутивно-реляційний вид синтезу, оскільки теоретична інтерпретація історичних подій завжди "навантажена" ідеологією і політикою.

9. Робота має не тільки теоретичну, але і практичну значущість. Системно-параметричний аналіз “навантаженості” наукового факту розкриває нове розуміння співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів наукового знання у філософії і методології науки. Пропонується новий погляд на проблему “навантаженості” наукового факту, поставлену в постпозитивізмі. З'являються нові можливості в дослідженні механізму “навантаженості” наукового факту в багатьох областях як ненаукового, наприклад, філософського, так і наукового знання.

Публікації автора:

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Нерубасська А. О. До проблеми механізму навантаженості наукового факту: системний аспект. // Перспективи -2002.-№3. -С. 28-33.

2. Нерубасская А.А. К проблеме классификации видов нагруженности события и факта. // Перспективы -2003. -№ 4. -С.39-46.

3. Нерубасська А. О. Проблема навантаженості і перенавантаженості факту в процесі розвитку наукової теорії. // Філософські пошуки.–2003. №14-15. - С. 311-320.

4. Нерубасська А. О. Навантаженість наукового факту у творчому процесі. // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Філософскі проблеми гуманізації освіти”. –Одеса. - 2002. - С.173-175.

5. Нерубасська А.О. До питання про системну інтерпретацію будови наукового знання Євгена Вигнера. // Наукове пізнання. –2002. -№10.- С. 100-102.

6. Нерубасская А.А. К проблеме классификации видов нагруженности научного факта. // Тезисы докладов ХІ Межвузовсой научной конференции “ЗИДМУ” г.Запорожье. - 2003.- С.372-374.

7. Нерубасская А.А. Платоно-пифагореизм и квалитативизм Аристотеля в рамках двойственного системного моделирования. // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции “Наука и образование 2004” г.Днепропетровск. - 2003. - С.33-35.

8. Нерубасская А.А. Проблема научного развития и анализ нагруженности научного

факта. // Тезисы докладов Международную научно-практичную конференцию “Наука и образование 2004” г.Днепропетровск., - 2004. - С.47-49.

9. Нерубасская А.А. Логическая схема нагруженности научных и исторических фактов. // Тезисы докладов Международную научно-практичную конференцию “Наука и образование 2004” г.Днепропетровск, -2004. -С.38-40.

10. Нерубасская А.А. Системно-дескрипторный анализ критики К.Поппера в процессе становления и развития научных теорий. // Тезисы докладов Международную научно-практичную конференцию “Наука и образование 2004” г. Днепропетровск, -2004. – С.51-53.