Дослідження прислівників місця та напрямку, що увійшли до першої тисячі найбільш уживаних слів сучасної англійської мови, було проведено з метою встановлення їх семантичної структури і сприйняття мовцями відстані між її елементами, комплексного опису синтаксичної та лексичної сполучуваності на матеріалі художніх і наукових текстів. Аналізовані лексичні одиниці розглядаються як лінгвістичне вираження філософської категорії простору, що ґрунтується на протиставленні ознак “статичні просторові відношення” – “динамічні просторові відношення”. Разом ці ознаки утворюють значення мовної одиниці і складають семантику слова. Найбільш ефективним та об’єктивним шляхом дослідження семантичної структури багатозначного слова є поєднання психолінгвістичного (сприйняття мовцями семантичної структури досліджуваних прислівників) і дистрибутивно-статистичного аналізу (аналіз частоти вживання ЛСВ прислівників у текстах художньої та наукової прози), які є різними аспектами одного мовного явища. Зіставлення результатів дослідження обома методами показало, що прислівники місця й напрямку утворюють систему, до складу якої входять елементи, які, взаємодіючи, доповнюють один одного. Аналіз частоти окремих прислівників та їх лексико-семантичних варіантів показав, що: а) частота більшості прислівників: outside, home, straight, there, here, north, back, far, away, above відрізняється у художньому стилі від частоти їх уживання в науковому стилі, але залежності між частотою вживання досліджуваних прислівників у цих стилях немає; б) частоти кожного значення кожного прислівника різні. Ступінь близькості між частотою лексико-семантичних варіантів коливається від мінімального до високого. Дослідження виявили залежність поширеності (кількості прислівників, яким властива модель) від частоти моделі. Моделі синтаксичної сполучуваності англійських прислівників місця та напрямку з найбільшою поширеністю в загальному масиві – ND, VD, DD’, DprpN, VingD. Проте кількість моделей сполучуваності залишається незмінною незалежно від частоти вживаності прислівника. Лексична сполучуваність англійських прислівників місця і напрямку досліджується в межах синтаксичної моделі сполучування VD, тому що вона є найчастотнішою та найпоширенішою. Найбільшим обсягом безвідносно до стилю характеризується семантична група дієслів на позначення руху, найменшу кількість дієслів, які вживалися з досліджуваними прислівниками, має семантична група дієслів на позначення емоційного стану й процесів. Перевірка методом кореляції рангів припущення про те, що частка семантичної групи в окремо взятому масиві залежить від обсягу цієї групи, показала, що такої залежності немає. Вивчення функціонування лексичних одиниць неможливе без порівняння їх сполучуваності в різних функціональних стилях. Згідно з результатами нашої роботи для англійських прислівників місця та напрямку різними для художнього й наукового стилів є: 1) інвентар моделей синтаксичної сполучуваності; 2) відносна частота вживання кожної спільної моделі синтаксичної сполучуваності; 3) лексична сполучуваність з дієсловами різних семантичних груп (у художньому стилі прислівники сполучаються переважно з дієсловами на позначення руху, науковому – інтелектуальної діяльності); 4) відносні частоти лексичної сполучуваності (охопленої ядром) більшості англійських прислівників місця та напрямку за списками семантичних груп дієслів (наприклад, найчастіше прислівник far у художньому стилі сполучається з дієсловами семантичної групи на позначення руху, а науковому – абстрактних відносин); 5) списки дієслів, з якими сполучаються англійські прислівники місця та напрямку у спільних значеннях (наприклад, прислівники close та outside в значенні “знаходження на малій віддалі”). Подібними в двох аналізованих стилях є: 1) частоти прислівників в окремих значеннях; 2) граматична сполучуваність для прислівників на позначення статичних просторових відношень та динамічних просторових відношень; 3) лексична сполучуваність прислівників у більшості значень. Одержані результати не вичерпують проблематики, висвітленої в роботі. Перспективним вважається розширення рамок дослідження за рахунок розробки комплексних методів вивчення семантичної структури слів та характеру взаємовідношень між їх ЛСВ, вивчення низькочастотних лексем, аналізу так званих індивідуалізуючих моделей сполучуваності, притаманних лише окремим лексичним одиницям, а також дослідження просторової лексики у складі фразеологічних одиниць і в типологічному плані. |