Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні найбільш важливі висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Однією з головних передумов створення ефективної системи державного регулювання економіки є стабільні і невисокі темпи інфляції, а грошово-кредитна політика є головним інструментом держави в досягненні цієї передумови. 2. Встановлено, що контролювання рівня інфляції повинно бути основною метою грошово-кредитної політики центрального банку в довгостроковій перспективі, а стабільність економічного зростання, рівень зайнятості, регулювання платіжного балансу, що є основними цілями економічної політики, повинні доповнювати головну мету грошово-кредитної політики в тому обсязі, що не суперечить її основній цілі. 3. Шляхом порівняльного аналізу можливих моделей грошово-кредитного регулювання, таких як таргетування інфляції, номінального ВВП, валютного курсу та темпів зростання грошової маси, визначено, що найбільш оптимальною грошово-кредитною політикою на сучасному етапі, можна вважати політику таргетування інфляції, яка постійно набуває популярності серед багатьох центральних банків світу. 4. Аналіз досвіду використання таргетування інфляції в Великобританії і Швеції показав, що воно є достатньо ефективною моделлю грошово-кредитної політики, яка дозволяє досягнути оптимально-низького рівня інфляції без надмірного тиску на темпи економічного зростання. 5. На прикладі Польщі і Чехії було з’ясовано, що в країнах із перехідною економікою таргетування інфляції може мати значні специфічні ознаки: (а) перехід на нову модель здійснюється не в період, коли рівень інфляції вже дорівнює або близький до цільового орієнтира, а тоді, коли попереду ще плануються серйозні антиінфляційні заходи; (б) для цих країн характерним є намагання на перших етапах впровадження таргетування інфляції дотримуватися ще одного цільового орієнтира – стабільного валютного курсу. 6. Вивчення даних щодо частоти досягнення встановлених орієнтирів інфляції в різних країнах дає підстави вважати, що режим таргетування інфляції є ефективною моделлю грошово-кредитної політики для країн з розвинутою ринковою економікою, таких як Великобританія та Швеція. В той же час доведено, що в країнах з перехідною економікою, які тільки-но почали переймати досвід таргетування інфляції, таких значних успіхів у виконанні встановлених орієнтирів інфляції не спостерігається, що, на думку автора, пов’язано з цілим рядом причин, зокрема, з невірним вибором горизонту таргетування, цільового орієнтиру та моделі для прогнозування інфляції в цих країнах. 7. Досвід країн з перехідною економікою, які намагаються впроваджувати у себе режим таргетування інфляції, дає можливість стверджувати, що для досягнення найбільш позитивного результату від впровадження режиму таргетування інфляції необхідно здійснити ряд комплексних заходів, спрямованих на підготовку до такого переходу, зокрема, перед впровадженням режиму таргетування інфляції необхідно заздалегідь продумати і спланувати не лише стратегію грошово-кредитного регулювання, але й розробити систему тактичних заходів, необхідних для досягнення стратегічної мети. 8. Важливою складовою режиму таргетування інфляції є його прозорість для громадськості. Лише за умов широкого інформування громадськості про сутність та мету здійснюваної політики, можливе посилення довіри до неї, що, в свою чергу, є важливою передумовою для зниження рівня інфляційних очікувань і зростання довіри до національної валюти. Практика впровадження режиму таргетування інфляції в розвинутих країнах показала, що цей режим дозволяє достатньо ефективно контролювати рівень інфляції та інфляційних очікувань. Його використання призводить до посилення довіри до впроваджуваної грошово-кредитної політики і тим самим підвищує ефективність грошово-кредитного регулювання. 9. Регресійно-кореляційний аналіз залежності між рівнем інфляції в Україні, темпами зростання ВВП і відсотковими ставками дав змогу оцінити, в першому наближенні, строк дії каналу відсоткових ставок грошово-кредитної політики в Україні 1-2 роки, що є аналогічним до інших країн, розглянутих в даному дослідженні. Встановлено, що в Україні існує сильний прямий статистичний зв’язок між відсотковими ставками та інфляцією. В той же час, обернена залежність між інфляцією та реальними темпами зростання ВВП є значно слабшою, але не відсутньою повністю. На основі результатів дисертаційного дослідження запропоновані наступні рекомендації щодо можливостей впровадження режиму таргетування інфляції в Україні: на думку автора, негайний перехід на режим таргетування інфляції в Україні можливий, але не доцільний у зв’язку з відсутністю достатніх передумов для такого переходу. Для успішного запровадження таргетування інфляції в Україні необхідно, перш за все, розв’язати наступні проблеми: (1) покращити методологію та якість статистичних досліджень, що є необхідною передумовою достовірного макроекономічного прогнозування, яке лежить в основі політики таргетування інфляції. Зокрема, слід налагодити збір таких макроекономічних даних, як інфляційні очікування, структурні індекси інфляції, розрив ВВП тощо; (2) зменшити рівень доларизації економіки з метою підвищення ефективності інструментів національної грошово-кредитної політики. Крім того, зменшення рівня доларизації означатиме зростання довіри населення до національної валюти, що є запорукою її стабільності; перед запровадженням режиму таргетування інфляції необхідно детально продумати та підготувати композицію режиму, тобто визначити оптимальний показник інфляції, його цільове значення, методи спілкування з громадськістю тощо. Вибір показника інфляції та його цільового значення повинен бути зроблений на основі консультацій між Національним банком України та Урядом. У подальшій роботі Національний банк України і Уряд повинні постійно проводити взаємні консультації і узгоджувати свої дії; на думку автора, для України оптимальним показником інфляції буде індекс споживчих цін, а його цільове значення в найближчі 3-5 років повинно бути 3,5% ± 1,5 відсоткові пункти; перехід до прямого таргетування інфляції вимагатиме законодавчих змін. Так в Законі України „Про Національний банк України” повинно бути чітко вказано, що пріоритетним завданням Національного банку України є підтримання інфляції на стабільному низькому рівні. Національний банк України повинен мати законодавчо закріплене право повної незалежності у питаннях використання інструментарію грошово-кредитного регулювання для досягнення поставленої мети; запроваджувати режим таргетування інфляції необхідно лише тоді, коли вже буде існувати достатній рівень довіри до грошово-кредитної політики, а поточне значення рівня інфляції дорівнюватиме цільовому. Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у наступних публікаціях у наукових журналах та виданнях і відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України: 1. Безнощенко М. Місце центрального банку в механізмі формування грошово-кредитної політики в Швеції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – КНУ. – 2002. - №31, частина 1. – С. 232-238. 2. Безнощенко М. Значення стабільності економічного розвитку при здійсненні грошово-кредитної політики // Вісник СевДТУ. – Севастополь, 2002. - № 37. – С. 171-176. 3. Циганов С.А., Безнощенко М.В. Грошово-кредитна політика та її соціальна спрямованість // Проблеми формування ринкової економіки. – КНЕУ. – К., 2002. Вип..10. – С. 211-220. 4. Безнощенко М. Роль центрального банку в забезпеченні фінансової стабільності. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – КНУ. – 2002. - №35, частина 1. – С. 85-87. 5. Безнощенко М. Грошово-кредитна політика Швеції та особливості її формування в сучасних умовах // Формування ринкових відносин в Україні. – науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. – 2002, вип.18. – С. 173-180. Матеріали наукових конференцій: 6. Безнощенко М. Прогнозування інфляції з використанням інтервалів невизначеності в Швеції // Матеріали науково-практичної конференції „Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування”. – 25-26 квітня 2002 р. – С. 146-155. 7. Безнощенко М. Аналіз основних проблем на шляху використання політики таргетування інфляції в Україні // Матеріали конференції „Пошук моделі взаємовідносин України і Російської Федерації в євроінтеграційному вимірі”. – 24-25 лютого 2003 р. – С. 2-4. 8. Недеря Л.В., Безнощенко М.В. Особливості грошово-кредитного регулювання в країні з високим рівнем доларизації економіки // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку”. – 21-23 травня 2003 р. – С. 65-68. | 