Анотація до роботи:

Мельник М.М. «Театралізований тематичний концерт як синтетичний жанр сценічних мистецтв». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. Київський національний університет культури і мистецтв. – Київ, 2009.

Дисертація є одним з перших мистецтвознавчих досліджень театралізо-ваного тематичного концерту як синтетичного жанру сценічних мистецтв. В роботі розглядається зародження та розвиток концертної діяльності як видовищного мистецтва та передумови формування професійної української режисури; узагальнено та обґрунтовано специфіку концертних форм, а саме: сольний та збірний концерти, дитячі, звітні та концерти-конкурси, розглянуто специфіку концерту народної творчості, сформовано нові підходи до поста-новки і режисури театралізованого тематичного концерту

Проблема відсутності системних теоретичних та методологічних доробок в галузі специфіки постановки театралізованого тематичного концерту та його ідейно-естетичного впливу набула в естрадному мистецтві особливої гостроти у зв’язку з загрозою негативного впливу непрофесійних, беззмістовних, безду-ховних концертних постановок. Намітилася небезпечна тенденція формування в суспільній свідомості сприйняття новітніх технічних засобів як головних складових мистецтва, які набувають першочергового значення, що теж є негативним аспектом, оскільки всі ці технічні елементи виразності стають лише засобом прикраси, а не донесення певного змісту та ідеї концертного дійства.

Дослідження є теоретичним узагальненням класифікації концертних форм, особливостей постановки театралізованого тематичного концерту та виявлення синтетичної природи даного жанру в системі сценічних мистецтв, що дало підстави для відповідних висновків.

1. Аналіз мистецтвознавчої літератури з теми дисертаційного дослі-дження свідчить про недостатню розробленість питання щодо специфіки і нових форматів постановки театралізованого тематичного концерту як синте-тичного жанру сценічних мистецтв, про відсутність в українському мистецтво-знавстві системних теоретичних та методологічних досліджень в галузі специфіки постановки даного концерту. Особливо чітко це просліджується у зв’язку з новаціями, які було привнесено у цей жанр соціокультурними реаліями часів незалежності України, у зв’язку з виникненням нових перспектив у культурному житті українців.

2. Дослідження історії становлення і розвитку концертної творчості пока-зує, що своїм корінням остання сягає в часи грецької античності, еволюціонує протягом античності римської, поширення набуває за часів Відродження і доби Просвітництва. Але саме за радянських часів театралізований тематичний концерт стає одним з найпопулярніших концертних форм і стверджується як самостійний жанр естрадного мистецтва. Проте, разом із цим набуває яскравого ідеологічного забарвлення, оскільки використовується як один з елементів комуністичної пропаганди.

3. Із прийняттям Україною незалежності і зміною її соціально-політичного устрою змінюється і роль театралізованого тематичного концерту. Цей жанр сценічних мистецтв набуває національного забарвленого змісту, зокрема відбу-вається звернення до етнічних джерел української культури і мистецтва.

З’являються і нові його формати, нові підходи до постановки і режисури театралізованого тематичного концерту. Він все більше набуває ознак видовищ-ності, рекреаційно-розважального і, водночас, естетично розвиваючого характеру. Потребує мистецтвознавчого осмислення і творчість у цьому напрямі таких сучасних українських режисерів як В.Абрамович, В.Вовкун, С.Деркач, Д.Му-харський, Б.Шарварко та ін.

4. Проведене дослідження дозволяє дійти висновку, що театралізований тематичний концерт як синтетичний жанр сценічних мистецтв є самостійним явищем художньої культури, що поєднує у собі акторську гру, художнє слово, музику, пісні, хореографію, акробатичні та гімнастичні номери, і тому може бути визначений як складний комплекс театрального, естрадного, музичного, хореографічного, образотворчого, циркового та кінотеле- мистецтв.

Синтетичність жанру театралізованого тематичного концерту зумовлює і специфіку подачі літературного матеріалу в художньо-образній формі, яка, зокрема, полягає у все більшому перетворенні на естрадне театралізоване шоу з активним використанням технічно-творчих компонентів, все більше набуває ознак видовищності, рекреаційно-розважального та естетичного характеру.

5. Теорія та практика постановки театралізованого тематичного концерту доводить, що робота починається саме з режисерського задуму, який є першим і головним етапом при створенні такого дійства. Звідси можна виділити етапи, на яких здійснюється задум: знання дійсності, відбір та переробка докумен-тального матеріалу в художній, творча уява режисера. Професійне використання цих етапів знаходить потім втілення у сценарній основі майбутнього концерту.

6. Із проведеного аналізу роботи над режисерським задумом концертної діяльності можна зробити висновок, що основу концерту становлять елементи театралізації як творчого методу режисера. Театралізація організовується за такими видами: компілятивний, оригінальний, змішаний. Звідси можна виділити виразні засоби театралізації: символ, метафора, алегорія, за допомогою яких створюється неповторне яскраве концертне дійство, де важливою одиницею сценічної інформації є номер. Робота над постановкою естрадного номеру теж має свою специфіку, жанрову різноманітність, видовищність та неповторність.

7 Дослідження роботи над номером показує, що всі одиниці сценічної інформації складаються в концертне дійство методом монтажу, який є проце-сом творчого переосмислення. Таким чином, сюжетна основа концерту, стержнем якої є номер, будується на основі різноманітного життєвого матеріалу, монтаж якого утворює символічну гру змісту, глибину ідеї всього театралізованого тематичного концерту.

8. Узагальнюючи специфічні особливості створення та постановки театра-лізованого концерту, необхідно підкреслити синтетичність різножанрових номерів. Тут важливе місце посідають складові різних мистецтв: слово, музика, хореографія, а також світло, темпоритм, мізансцена, художньо-декоративне оформлення, шумове оформлення, піротехнічні засоби та ін.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проб-леми. Подальшого наукового вивчення потребують дитячі театралізовані концерти, конкурси і фестивалі, які на сьогодні є популярними; необхідним є досконалий розгляд та аналіз різножанрових номерів як основної одиниці сценічної інформації.

Публікації автора:

1. Мельник М.М. Естетичні аспекти мистецтва створення театралізованого / М.М. Мельник // Вісник КНУКіМ : Зб. наук. праць. – Вип. 13 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2005. – С. 54 – 60.

2. Мельник М.М. Театралізація як творчий метод організації масового дійства / М.М. Мельник // Культура і сучасність : Альманах. – К. : ДАКККіМ, 2006. – № 1. – С. 48 – 53.

3. Мельник М. Концерт як особлива форма естрадного мистецтва / М. Мельник // Мистецтвознавчі записки : Зб. наук. праць. – Вип. 9. – К. : Міленіум, 2006. – С. 167 – 174.

4. Кучеренко (Мельник) М.М. До питання оволодіння мистецтвом ство-рення театралізованого концерту / М.М. Кучеренко // Молодь у сучасному світі: морально – естетичні та культурологічні виміри / Матеріали наук.-практ. конференції / Гол. ред. М.М.Бровко, – К. : Вид. МІЛП, 2001. – С. 215 – 217.

5. Мельник М.М. Театралізований концерт на сучасній українській естраді / М.М. Мельник // Театральне і хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів / Матеріали ІІ Всеукраїнської наук.- практ. Конференції / – К. : 2005. – С. 5.

6. Мельник М.М. Ідейно-тематичне звучання монтажу у театралізованому концерті / М.М. Мельник // Театральне і хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів : Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конференції. – К. : КНУКіМ, 2006. – С. 69 – 71.

7. Мельник М.М. Еквівалент поетичного слова в театралізованому тематичному концерті / М.М. Мельник // Україна – Світ : від культурної своєрідності до спорідненості культур : Зб. матеріалів Між народ. наук.-практ. конф. – К. : ДАКККіМ, 2006. – Ч. 2. – С. 239 – 241.