Анотація до роботи:

Павлова М.О. Інтродукція дикорослих цибулинних геофітів у Донбас. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2004 р.

Дисертація присвячена комплексним дослідженням 41 виду, що включають 1 різновидність і 4 форми декоративних цибулинних геофітів різного еколого-географічного поширення, інтродукованих у Донбас. Вивчені особливості морфометричних ознак вегетативних та генеративних органів в умовах інтродукції. Виявлені особливості сезонного розвитку дикорослих цибулинних геофітів в культурі: визначені строки та амплітуди основних фенологічних фаз, їх тривалість та взаємозв'язок. Установлені причини зміщення строків фенофаз досліджених видів, на підставі вивчення режимів сезонного розвитку встановлено чотири феноритмотипи. Вивчений онтогенез 10 видів в умовах культури, виявлені особливості формування та розвитку їх інтродукційних популяцій. Висвітлені питання репродуктивної біології. Розроблено систему оцінки цибулинних інтродуцентів за сукупністю декоративних і господарсько-біологічних ознак, розроблені шляхи використання дикорослих цибулинних геофітів у сучасному озелененні.

1. На основі аналізу умов місцезростань в межах природних ареалів та інтродукційного дослідження 41 виду, 1 різновидності і 4 форм цибулинних геофітів із родин Lіlіaceae та Hyacіnthaceae встановлена доцільність їх культивування на південному сході України.

2. Встановлено, що високі адаптаційні можливості характерні геоксероморфним розетковим ефемероїдам родини Hyacіnthaceae, що представляють гірську флору Ірано-Туранської, Середземноморської та Циркумбореальної флористичних областей і закінчують вегетацію до настання літньої посухи.

3. На підставі вивчення сезонного розвитку цибулинних геофітів із застосуванням нових діагностичних критеріїв обгрунтовано об'єднання цих видів у чотири феноритмотипи: веснянозелені види ранньовесняного цвітіння, веснянозелені види средньовесняного цвітіння, весняно-літньозелені види пізньовесняного-ранньолітнього цвітіння, весняно-осінньо-зимовозелені види весняного цвітіння.

4. В результаті аналізу 10-річних фенологічних спостережень встановлено, що зміщення строків початку вегетації і початку цвітіння цибулинних геофітів обумовлені сумою середніх добових температур повітря в лютому–березні, а зміщення строків закінчення вегетації і початку осіннього відростання – режимом зволоження (строками початку і закінчення літньої посухи).

5. Відповідно до виявлених нами особливостей онтогенезу, вивчені види належать до типу моноцентричних біоморф із повною пізньою (рідко ранньою) неспеціалізованою дезінтеграцією.

6. Встановлено, що великий життєвий цикл досліджених видів є повночленним із тривалим генеративним періодом; в умовах первинної культури на південному сході України він включає 3 періоди і 7 вікових станів. Тривалість кожного вікового стану складає не менш одного вегетаційного періоду, мінімальна тривалість прегенеративного періоду – 4 роки. Внаслідок щорічного відновлення цибулини постгенеративний період не виражений.

7. Онтогенез цибулинних геофітів як у природних популяціях, так і при інтродукції характеризується поліваріантністю, обумовленою різними темпами розвитку окремих особин і двома способами розмноження. Поліваріантність онтогенезу, у тому числі розтягнутость проростання насіння у більшості видів протягом до двох років обумовлюють динамічну гетерогенність інтродукційної популяції.

8. Встановлено два типи проростання насіння у Ornіthogalum plathyphyllum та O. arcuatum: надземний і підземний, відповідно до строків сівби.

9. Встановлено, що інтенсивність вегетативного розмноження досягає максимуму у зрілих генеративних особин. Ступінь омолодження вегетативного потомства визначається місцем закладення вегетативних зачатків. Для видів, які слабко розмножуються вегетативно, характерна висока насіннєва продуктивність.

10. Показані висока насіннєва продуктивність інтродуцентів і можливість їх розмноження насінням.

11. Нами розроблена система оцінки за декоративними ознаками та господарсько-біологічними ознаками дикорослих цибулинних геофітів, перспективних для впровадження в зелене будівництво.

12. Широка екологічна амплітуда інтродукованих видів обумовлює різноманітні способи їх використання у ландшафтному озелененні: до 80% видів рекомендовано вирощувати як на сонячних ділянках, так і в напівтіні. Своєрідна ритміка росту і розвитку, яка характеризується літнім періодом ростового спокою, вимагає сумісного використання цих видів з деревинно-чагарниковими рослинами, декоративними однорічниками і трав'янистими багаторічниками.

Публікації автора:

1. Павлова М.А. Некоторые особенности ранних стадий онтогенеза птицемлечника плосколистного (Ornithogalum plathyphyllum Boiss.), интродуцированного на юго-востоке Украины // Интродукция и акклиматизация растений. – 1993. – Вып. 20. – С. 56 – 58.

2. Павлова М.А. Особенности онтогенеза Ornithogalum arcuatum Stev. в условиях культуры на юго-востоке Украины // Интродукция и акклиматизация растений. – 1995. – Вып. 22. – С. 64 – 66.

3. Павлова М.А. Особенности онтогенеза некоторых видов рода Ornithogalum L. в условиях интродукции // Интродукция и акклиматизация растений. – 1997. – Вып. 28. – С. 61 – 64.

4. Павлова М.А. Особенности интродукции и онтогенеза Chionodoxa lucilia Boiss. в условиях Донбасса // Промышленная ботаника. – 2002. – Вып. 2. – С. 133 – 137.

5. Павлова М.А. Онтогенез Hyacinthella azurea (Fenzl) Chouard в условиях культуры на юго-востоке Украины // Промышленная ботаника. – 2003. – Вып. 3. – С. 166 – 170.

6. Павлова М.А. Использование луковичных и клубнелуковичных интродуцентов семейств Liliaceae Juss. и Iridaceae Juss. в озеленении Донбасса // Промышленная ботаника: Состояние и перспективы развития :Тез. докл. междунар. науч. конф. (Кривой Рог, май 1993 г.). – Донецк, 1993. – С. 256.

7. Павлова М.А. Chionodoxa lucilia Boiss. в Донбассе // Цветоводство – сегодня и завтра: Тез. Докл. III Междунар. конф.. – М.: Б.и., 1998. – С. 207 – 208.

8. Павлова М.А. Мелколуковичные растения Красной книги в озеленении Донбасса // Б.П.Колесников – выдающийся отечественный лесовед и эколог: к 90-летию со дня рождения: Тез. докл. науч. конф. (7 – 8 декабря 1999 г.). – Екатеринбург: УрГУ, 1999. – С. 84 – 85.

9. Павлова М.А. Онтогенез Fritillaria pallidiflora Schrenk в условиях интродукции // Тр. II Междунар. конф. по анатомии и морфологии растений (Тез. докл. науч. конф., 14 – 18 октября 2002 г.). – СПб: Б.и.. – 2002. – С. 83.

10. Павлова М.А., Остапко В.М. Особенности интродукции некоторых видов секции Heleocharmos Baker рода Ornithogalum L. в условиях Донбасса // Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира: Тез. докл. Междунар. науч. конф. (Минск, 30 – 31 мая 2002 г.). – Минск: БГПУ, 2002. – C. 207 – 209.

11. Павлова М.А. Эфемероидные луковичные геофиты “Красной книги Украины” в Донецком ботаническом саду // Відновлення порушених природних екосистем: Матер. I Міжнар. конф. (м. Донецьк, 24 – 27 вересня 2002 р.). – Донецьк: Донецьке тов. “Лебідь”, 2002. – С. 312 – 315.

12. Павлова М.А. Особенности сезонного ритма развития эфемероидных луковичных геофитов, интродуцированных в условия промышленного Донбасса // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: Матер. IV Міжнар. наук. конф. (м. Донецьк, 17 – 19 вересня 2003 р.). – Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2003. – С. 282 – 284.