Анотація до роботи:

Обелець Ю.А. Темпоральна структура можливих світів художнього тексту (на матеріалі англомовної прози). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню темпоральної структури Можливого Світу, створюваного текстом. Можливий Світ тексту – Художній (фікціональний) Світ – ієрархічно структурований. Його нижчий рівень представлений окремими мікросвітами персонажів/нараторів/автора і позначається, відповідно, як мікрорівень. Над ним надбудовується макрорівень, який розгортає сюжетні лінії – взаємо/протидії окремих мікросвітів. Цілий текст поєднує всі сюжетні лінії та індивідуальні мікросвіти у мегасвіт – закриту систему тексту. Відповідними рівнями представлено і темпоральну структуру: мікрорівень відбиває по-рядкву і по-сторінкову пульсацію часу, зумовлену зміною типів викладення і композиційно-мовленнєвих форм; макрорівень розгортає рух сюжетних ліній у сюжетному теперішньому; мегарівень поєднує поступальний рух часу всіх рівнів, а також демонструє консервацію часу для екскурсів у минуле – Ретроспекцію (flashback) і майбутнє – Проспекцію (flashforward), оформлених різними лексико-граматичними сигналами. На склад останніх впливає позиція суб’єкта, який перебуває всередині (Час Переживаний) і поза подіями (Час Зображуваний).

Можливий Світ художнього тексту – світ белетристичний (фікціональний) є конструктом „в абсолютній мірі” (С. Кріпке), бо не має безпосереднього референта у світі реальному. При тому, що він є породженням авторської відкритої концептуальної картини світу, художній текст сам по собі є розгорнутою закритою картиною світу вигаданого, який має задані автором/наратором початок і кінець. Вільний у створенні „свого світу”, автор не лише вільний у виборі і взаємодії його актантів-персонажів, але й у виборі Часу, який організує світ кожного з них. Час Художнього Світу, на відміну від Часу реального, має властивості, не притаманні об’єктивному Часу: швидкість і напрямок його руху змінюються за бажанням автора/наратора/персонажа.

Художній Світ структурований ієрархічно. Його перший, нижчий ярус представлено мікросвітами персонажів і автора/фокалізатора, взаємо/протидію яких відбито у наступному ярусі структури художнього тексту – макросвітах, представлених сюжетними лініями, які, у свою чергу, організовано в єдине художнє ціле – мегасвіт твору.

Результати дослідження засвідчують, що темпоральна структура Художнього Світу корелює з його композиційно-змістовною структурою і також диференціюється у мікро-, макро- і мегарівні. На кожному з них виявляється залежність між Художнім Часом і позицією оповідача щодо нього, у зв’язку з чим доцільно розрізняти Час Зображуваний і Час Переживаний.

Центральним рівнем темпоральної структури є макрорівень. Саме тут відбувається складно організований рух сюжетного теперішнього. На цьому ж ярусі здійснюються і вертикальні злами сюжетного теперішнього, викликані реверсією Часу – Ретроспекцією (flashback) і його акселерацією – Проспекцією (flashforward). Наведене ілюструє Таблиця 2:

Публікації автора:

1. Проспекция как разновидность темпорального аспекта воображаемых миров художественной прозы // Записки з романо-германської філології. – Вип.13. – Одеса: Латстар, 2003. – С. 142-150.

2. Темпоральный аспект воображаемых миров художественной прозы: ретроспекция // Записки з романо-германської філології. – Вип.14. – Одеса: Латстар, 2003. – С. 129-137.

3. Темпоральный аспект «возможного мира» художественного текста // Мова і культура. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – Т. VІІ. –Ч.1. – С. 5-10.

4. Иерархия возможных миров художественного текста//Матеріали міжнародної науково-методичної конференції. Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: „Людина. Мова. Комунікація.” – Харків: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2004. – С. 197-198.

5. Темпоральная структура художественного текста как объект лингвистического исследования // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті професора В.Л.Скалкіна: Зб. наук. праць Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 203-208.

6. Темпоральная структура художественного текста и его композиция // ІV Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті професора В.Л.Скалкіна: Зб. наук. праць Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 303-308.

7. Темпоральный художественный образ: основы и условия формирования // Материалы ХІІ Международной конференции по функциональной лингвистике. «Функциональное описание естественного языка и его единиц». Ялта, 4-8 октября 2005 г. Сб. научных докладов. – Симферополь: Доля, 2005. – С. 246-248.

8. Языковые средства передачи авторской и персонажной проспекции в художественном прозаическом тексте // Материалы ХІ Международной конференции по функциональной лингвистике. «Функциональное описание естественного языка и его единиц». Ялта, 4-8 октября 2004 г. Сб. научных докладов. – Симферополь: Доля, 2004. – С. 262-263.

9. Будущее в когнитивной структуре персонажного и авторского концептуальных пространств//Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 239-240.

10. Лексико-грамматические и композиционно-архитектонические средства выражения проспекции в художественной прозе//Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 231-233.

11. Ретроспекция в структуре художественного дискурса//„Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. Матеріали наукової конференції. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 206-207.