Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


150. Сітарська Барбара. Теоретичні і методологічні засади дидактичних завдань з педагогіки у процесі підготовки та вдосконалення вчителів: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Сітарська Барбара. Теоретичні і методологічні засади дидактичних завдань з педагогіки у процесі підготовки та вдосконалення вчителів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

В дисертації розглянуто проблему формулювання дидактичних завдань у педагогічному процесі фахової підготовки вчителя. Ця проблема відповідає сучасним пошукам в галузі фахової підготовки вчителів. Робота характеризує стратегію фахової підготовки вчителя на тлі педагогічно-психологічної освіти в Польщі на зламі ХХ і ХХІ століть та загальних засад сучасної цивілізації. Стратегія виникла в результаті багатолітньої практики у вищому навчальному закладі із студентами педагогіки на заняттях з дидактики, студентами післядипломної освіти та десятилітніх емпіричних досліджень ї їх аналізу. Дисертація також висвітлює процес вдосконалення вчителів після отримання вищої освіти з педагогіки та початку роботи в навчальному закладі.

В дисертації проведено кількісний та якісний аналіз емпіричного матеріалу.

У сьогоднішньому світі з його протиріччями та проблемами, очевидно, важко виділити якусь одну, універсальну модель освіти вчителів. З огляду на швидкий розвиток науки взагалі, а педагогіки і її субдисциплін - дидактики і педавтології, зокрема, така універсальність була б непотрібною і навіть шкідливою для освіти. Тому в освітній практиці вчителів ми звертаємося до елементів багатьох різних теорій, концепцій чи орієнтацій, намагаючись поєднати ці елементи в одне ціле, спроможне творити таку стратегію навчання, яку щоразу вимагає сучасність. Об’єктом роздумів цієї наукової праці була психолого-педагогічна освіта вчителів і психолого-педагогічні предмети, оскільки саме вони дають можливість студентам – майбутнім учителям, вихователям і культурно-освітнім діячам здобути необхідні знання. Однак в умовах сучасної цивілізації навчання студентів є нелегким. Буденним спостерігачам психолого-педагогічних наук здається, що нічого особливого вони (студенти) не роблять. Однак детальніший аналіз вказує на багатство і різноманітність напрямів, течій і орієнтацій як у філософії освіти, так і в теорії, емпірії і практиці; і цій важкій ролі не сприяє "аксіологічна бентежність", що виникає у результаті різноманітних трансформаційних процесів. Така ситуація ускладнює реалізацію гуманітарної орієнтації у навчанні вчителів, яка базується на аксіологічних вимірах освіти. У такий широкий напрямок вписується особистісна і компетенційна орієнтація кожного студента. Адже випускники вищих шкіл – майбутні вчителі і педагоги повинні бути підготовлені до професійної діяльності у трьох сферах: як спеціалісти-фахівці, як педагоги-вихователі і гуманісти, як "люди".

1. Завданням психолого-педагогічної освіти є донести до свідомості майбутніх вчителів складність освітньої дійсності, і звідси випливає вибір багатьох освітніх шляхів. Кожна освітня ситуація є неповторною, і в жодній школі не можна навчитися розв'язувати завдання цього типу. Однак можна навчитися зміні філософії мислення про освіту та індивідуального підходу до учня, студента. Концентрація психологічно-педагогічних наук і предметів навчання виключно на справах і результативній діяльності не спричиняється до їх розвитку, а беручи до уваги суб'єкти освіти (переважно студентів), до розуміння ними цих дисциплін і мети, якої вони прагнуть досягти. Ми, педагоги, не можемо допустити таке розуміння студентами цих предметів. Виявляється, що належне розуміння психологічно-педагогічної освіти студентами педагогіки ускладнює поділ педагогіки на багато субдисциплін [див.: A.M. de Tchorzewski 1999]. Однак в освітній практиці кожен учитель стикається з міждисциплінарними проблемами, для розв'язання яких йому потрібні знання з педагогіки, психології, соціології, філософії. З наведених вище характеристик освітніх концепцій вчителів випливає, що в літературі функціонує багато різних типологій. Автор є прихильником загальної фахово-педагогічної емпіричної моделі освіти вчителів та завданнєвої концепції освіти вчителів. Також пропонується концепція фахової підготовки вчителів шляхом перцепції навчальних завдань.

2. Запропонована тут концепція фахової підготовки вчителів шляхом навчальних завдань ґрунтується на стратегії навчання через навчальні завдання в ситуаційному контексті. Вона ґрунтується на різних типологіях навчальних завдань, які функціонують у польській педагогічній праксеологічно-психологічній літературі. У дослідженні було застосовано однакові питання як для викладачів, так і для студентів, щоб пізнати "два світи": "світ студентів" і "світ викладачів" через призму перцепції навчальних завдань на реконструйованих заняттях. Це дало змогу визначити:

як студенти розуміють завдання викладача; як розуміють їх самі викладачі;

що відчувають студенти і викладачі у зв'язку з широко практикованим процесом формулювання навчальних завдань;

які педагогічні імплікації випливають з неправильного формулювання завдань викладачами для студентів;

які завдання студенти і викладачі вважають за найбільш ефективні;

у якій формі і в якому стилі формулювання завдань найчастіше очікують студенти, а що їм пропонують викладачі.

Реконструйовані студентами і викладачами заняття з психолого-педагогічних предметів відповідають типовим концепціям і моделям в підготовці вчителів. Вчителі вибирали для реконструкції заняття і завдання з огляду на пізнання студентами їх змісту; тут малося на увазі формування інтелектуально-пізнавальної сфери особистості студента. Студенти вибирали для реконструкції заняття і завдання з огляду на форми та методи цих завдань.

4. Дослідження показує, що студенти мають особливі сподівання від психолого-педагогічних предметів:

прагнуть пізнати нові знання, але без надмірних зусиль;

прагнуть виразити свої емоції і почуття через розв'язання проблемних творчих і експресивних завдань;

прагнуть учитися діагностувати різні шкільні ситуації.

Студенти віддають перевагу методові дидактичної гри (методи цієї групи мають елементи гри, забави).

Однак викладачі вибирали для реконструкції заняття, які полягали у здобуванні студентами "солідних" знань традиційним способом. Тут увага концентрується на моделі вчителя як трансформативного інтелектуала [U. Ostrovska 2000]. Майбутнє польської, як, очевидно, і української освіти пов'язане з учителем - новаторським практиком інтелектуалом, свідомим і активним суспільно-педагогічним і культурним діячем. "Вчитель розуміє свою професію як спосіб проведення суспільних змін шляхом виховання мудрості, суспільно-моральної чуйності студентів" [W. Drka 2001].

5. Якісний аналіз, зумовлений перцепцією навчальних завдань студентами і викладачами, вказує на те, що:

перцепція навчальних завдань студентами і викладачами залежить:

від “наслідків”, які залишили в структурі їх особистості попередні знання, та знання, здобуті на студіях, в процесі самоосвіти;

від “взірців”, або ідеалів, до яких прагнуть у своїй освітній діяльності і вчителі, і студенти. Це пріоритетна мета. Різницю між ідеалом та дійсністю стараються знівелювати, щоб бути ближчими до ідеалу. Можна сказати, що навчальні завдання в перцепції студентів і викладачів перебувають на межі дійсності та ідеалу.

Уся процедура, пов’язана з ідеальним уявленням освітньої ситуації і виникаючих у ній завдань ґрунтується на порівнянні викладачами і студентами частини освітньої дійсності з взірцем. Оцінюючи дидактичну ситуацію, вони керуються суб’єктивними критеріями.

6. Вартісний взірець може мати вигляд ідеальної картини реконструйованих занять і завдань, яка постає у свідомості обох суб’єктів, є уявою ідеальною. У такому вигляді взірець не має чітко окреслених критеріїв. Найчастіше суб’єкт керується тут суспільними стереотипами про ідеального вчителя, ідеальне заняття, ідеальні завдання. Ці знання можна назвати стереотипними, як з боку студентів, так і з боку викладачів. Найбільш наближеним до “правди” взірцем з елементом суб’єктивізму є нормативний взірець, який суб’єкт створює і творчість його критеріїв.

Клопоти з властивим освітнім взірцем виникають переважно з глибоко закоренілого стереотипу, суб’єктивної інтерпретації емпіричних знань про взаємодію викладачів і студентів. У випадку створення критеріїв оцінювання занять і завдань головну роль відіграють стереотипні і емпіричні знання. Взірець, що базується на нормативних знаннях, створюється довго; це цілий процес, елемент еволюційної методики. Крім того, викладач має шанс спостерігати самого себе в контексті навчальної ситуації. Такий же шанс мають студенти – майбутні вчителі в симульованих ситуаціях, відзнятих камерою і відтворених в процесі відеопрезентації.

7. Аналізуючи реконструйовані навчальні завдання з точки зору теорії інтегрованих шкільних завдань, можна сказати, що в них виступили групи перетворень завданнєвих структур, запропонованих Ю. Гнітецьким в теорії інтегрованих шкільних завдань. Беручи до уваги оператори амбівалентності і репродуктивні/творчі операції, а також закритий/відкритий матеріал та алгоритмічний/евристичний спосіб, студенти використовували розумову операцію, що грунтується на протилежній діяльності в освітній ситуації – на одночасному перетворенні формальних і постформальних операцій, де їм допомагало логічне і гіпотетично-дедукційне мислення. На першому етапі студенти намагалися асоціювати елементи своїх попередніх знань в певну цілісну систему. Однак більшість завдань не вимагала таких знань і навіть шкодила їх розв’язанням, створювала у студентів свідомість гіпотетичних знань.

Беручи до уваги третій оператор амбівалентності – алгоритмічний / евристичний спосіб – студенти стикалися з повторюваним і неповторюваним порядком дій. З аналізу цих завдань випливає, що це були переважно проблемні, творчі і експресивні завдання. Це були неповторні, евристичні ситуації. Якщо йдеться про виховні завдання не повторювані до кінця, то тут студенти мали можливість застосовувати алгоритмічні і евристичні правила.

8. Навчальні завдання, аналізовані в нашому дослідженні, водночас є професійними завданнями, оскільки студенти мають можливість вдосконалювати свою освітню компетенцію, яку вже почали здобувати на практиці, в житті. Аналіз завдань, який вміщений у розділі 3 вказує на можливість розвитку прагматичної, креативної і комунікативної компетенцій.

9. Фахова підготовка вчителів шляхом перцепції навчальних завдань, стратегія навчання шляхом завдань, формульованих в ситуаційному контексті освітньої дійсності дає студентам шанс широко розуміти психолого-педагогічну освіту як в сенсі філософії, теорії, так і у контексті навчальної практики. Майбутні вчителі міркували в діяльності і над діяльністю, мали шанс підготуватись до ролі трансформативних інтелектуалів і великих гуманістів. Ця стратегія прийнятна як для викладачів, так і для студентів. Саме від усвідомлення вчителем своєї ролі, від його рівня розуміння світу залежатиме “те, чи світ мислить і як він здатен вникати у процеси індивідуальної і суспільної екзистенції” [H. Kwiatkowska 1997].

10. Результати наших досліджень дають підстави запропонувати деякі практичні рекомендації щодо державної освітньої політики для майбутніх вчителів:

а) повинна бути змінена сама філософія фахової підготовки вчителя як у Польщі, так і в Україні, – підготовка вчителя повинна базуватись на засаді амбівалентності;

б) при фаховій підготовці вчителя повинні враховуватись сучасні зміни у суспільстві (багатокультурність, глобалізація, проблеми бідності, складність національного виховання);

в) Міністерства освіти обох країн повинні виробити відповідні мінімуми необхідних фахових компетенцій для майбутніх вчителів, залишаючи, однак, простір для власної ініціативи з боку вищих шкіл щодо стратегії, форм та методів і змісту навчання та виховання;

г) повинні бути збільшені пропозиції щодо різноманітних форм підвищення кваліфікації для вчителів.

Проблема використання дидактичних завдань у підготовці вчителів не вичерпується даним дослідженням. Варто продовжити дослідження проблем використання дидактичних завдань при навчанні студентів, майбутніх викладачів окремих дисциплін: математики, філології, фізики, історії тощо.

Публікації автора:

Монографії

  1. Sitarska B. Percepcja zada dydaktycznych przez studentw i nauczycieli akademickich (na przykadzie zaj z przedmiotw pedagogiczno-psychologicznych), WSRP, Siedlce 1998, ss. 215.

Сітарська Б. Рецепція дидактичних завдань студентами та викладачами (на прикладах занять з психолого-педагогічних предметів). – Сєдльце: ВСПР. – 1998. – С.215.

  1. Sitarska B. Formuowanie zada w nauczaniu przedmiotw pedagogiczno-psychologicznych w szkole wyszej, Akademia Podlaska, Siedlce 1999, ss. 183

Сітарська Б. Формулювання завдань з психолого-педагогічних предметів у вищій школі. – Сєдльце: Інститут педагогіки академії Подляської. – 1999. – С. 183.

  1. Sitarska B. Zadania dydaktyczne z pedagogiki w procesie ksztacenia i doskonalenia nauczycieli, Pastwowy Uniwersytet Pedagogiczny im Iwana Franka w Drohobyczu, Akademia Podlaska w Siedlcach, Drohobycz-Siedlce, 2003, ss. 380.

Сітарська Б. Дидактичні завдання з педагогіки в процесі фахової підготовки вчителів. – Сєдльце: Академія Подляська. – Дрогобич-Сєдльце. – 2003. – С. 380.

Статті в спеціалізованих наукових виданнях та колективних працях

  1. Sitarska B. Formuowanie zada na zajciach z przedmiotw pedagogicznych, /w:/ Doskonalenie pracy dydaktycznej w szkole wyszej. Szanse i dylematy, praca zbiorowa pod red. W. Kobyliskiego, WSRP, Siedlce, 1994.s. 73-97.

Сітарська Б. Формулювання завдань з психолого-педагогічних предметів у вищій школі / Doskonalenie pracy dydaktycznej w szkole wyszej. Szanse i dylematy, praca zbiorowa pod red. W. Kobyliskiego. – Сєдльце: ВСПР. – 1994. – С. 73-97.

  1. Sitarska B. Integracja treci psychopedagogicznych w zadania dydaktycznych dla studentw pedagogiki, /w:/ Materiay z Seminarium Naukowo-Dydaktycznego nt. „Ksztacenie pedagogiczne w dobie przemian edukacyjnych w Polsce, red. nauk. K. Wenta, Uniwersytet Szczeciski, Szczecin 2000. s. 235-243.

Сітарська Б. Інтеграція психолого-педагогічного змісту в завданнях для студентів відділення педагогіки / Materiay z Seminarium Naukowo-Dydaktycznego nt. „Ksztacenie pedagogiczne w dobie przemian edukacyjnych w Polsce, red. nauk. K. Wenta, Uniwersytet Szczeciski. – Матеріали науково-дидактичної конференції. – Щецін, 2000. – с. 235-243.

  1. Sitarska B. Ksztacenie wysze w systemie edukacji ustawicznej, /w:/ Szkoa wysza wobec reformy systemu edukacyjnego, „Pedagogika Szkoy Wyszej” nr 14/15, Oglnopolskie Seminarium Pedagogiki Szkoy Wyszej, red. nauk. K. Jaskot, E. Radecki, Szczecin-Warszawa 2000, с. 93-99.

Сітарська Б. Вища освіта у системі суспільної освіти / Szkoa wysza wobec reformy systemu edukacyjnego, „Pedagogika Szkoy Wyszej” nr 14/15, Oglnopolskie Seminarium Pedagogiki Szkoy Wyszej. – Варшава, 2000. – с. 93-99.

  1. Sitarska B. Przygotowanie do roli nauczyciela akademickiego w zakresie kompetencji edukacyjnych, /w:/ „Pedagogika Szkoy Wyszej” nr 16, Oglnopolskie Seminarium Pedagogiki Szkoy Wyszej, red. nauk. K. Jaskot, E. Radecki, Szczecin-Warszawa 2001. s. 112-119.

Сітарська Б. Підготовка до ролі викладача у контексті освітянської компетенції / „Pedagogika Szkoy Wyszej” nr 16, Oglnopolskie Seminarium Pedagogiki Szkoy Wyszej. – Варшава, 2000. – с. 112-119.

  1. Sitarska B. Ksztacenie i doskonalenie nauczycieli poprzez percepcj zada dydaktycznych, /w:/ Mozliwoci i bariery reform edukacyjnych na poziomie wyszym, praca zbiorowa pod red. nauk. M. Ochmaskiego, UMCS, Lublin 1999. s. 147-156.

Сітарська Б. Підвищення кваліфікації вчителів у процесі перцепції дидактичних завдань / Mozliwoci i bariery reform edukacyjnych na poziomie wyszym, praca zbiorowa pod red. nauk. – Люблін: ЮМЦС Люблін, 1999. – с. 147-156.

  1. Sitarska B. Kontrola i ocena w opinii studentw pedagogiki – szansa czy zagroenie dla rozwoju czowieka w spoeczestwie demokratycznym, /w:/ Wspczesno ksztacenia nauczycieli, praca zbiorowa pod red. nauk. H. Kwiatkowskiej, T. Lewowickiego, S. Dylaka, WSPZNP, Warszawa 2000, s. 108-117.

Сітарська Б. Контроль і оцінка у думці студентів педагогіки – шанс чи загроза для розвитку демократичного суспільства? / Wspczesno ksztacenia nauczycieli, praca zbiorowa pod red. nauk. H. Kwiatkowskiej, T. Lewowickiego. – Варшава: Вища школа педагогічна ЗНП, 2000. – с. 108-117.

  1. Sitarska B. Efektywno ksztacenia na zajciach z dydaktyki, /w:/ „Zeszyty Naukowe” nr 52, Nauki Humanistyczne, Dydaktyka, WSRP, Siedlce 1998, s. 57-77.

Сітарська Б. Ефективність навчання на заняттях з дидактики / „Zeszyty Naukowe”. – Сєдльце: ВСПР. - № 52. – 1998. – с. 57-77.

  1. Sitarska B. Rola metody symulacyjnej w ksztaceniu zintegrowanym na tle wymaga reformy edukacyjnej, /w:/ „Podlaski Kwartalnik Humanistyczny”, red. nauk. J. Gardziska, Akademia Podlaska, Siedlce 1999/1. s.173-194.

Сітарська Б. Роль симулятивних методів в інтегрованій освіті у контексті освітньої реформи / „Podlaski Kwartalnik Humanistyczny”. – Сєдльце, 1999. – № 1. - с. 173-194.

  1. Sitarska B. Diagnoza zdolnoci oraz metod i form edukowania w szkole uczniw zdolnych w dobie reformy systemu edukacji (na podstawie raportw studenckich o ksztaceniu uczniw zdolnych), /w:/ Diagnoza i ewaluacja w reformie edukacyjnej, red. nauk. Wenta K., Uniwersytet Szczeciski, Szczecin 2002, s. 342-356.

Сітарська Б. Оцінка здібності та методів і форм здібних учнів у школі в епоху освітньої реформи / Diagnoza i ewaluacja w reformie edukacyjnej. – Щецін, 2002. – с. 342-356.

  1. Sitarska B. Autoedukacja jako droga do samorealizacji w erze globalizmu, /w:/ Edukacja dorosych w erze globalizmu, Materiay z IV Zjazdu Polskiego Towarzystwa Pedagogicznego pod red. nauk. E.A. Wesoowskiej, PTP, Szkoa Wysza im. Pawa Wodkowica w Pocku, Pock 2002, s.65-69.

Сітарська Б. Самоосвіта як дорога до самореалізації в еру глобалізації / Edukacja dorosych w erze globalizmu, Materiay z IV Zjazdu Polskiego Towarzystwa Pedagogicznego. – Полоцьк, 2002. – с. 65-69.

  1. Sitarska B. Autoedukacja nauczycieli jako cel i rezultat edukacji nauczycielskiej, /w:/ Konteksty spoeczno-kulturowe w edukacji nauczycieli w jednoczcej si Europie, Materiay z IV Zjazdu Pedagogicznego, red. nauk. H. Kwiatkowskiej i T. Lewowickiego, WSP ZNP, Warszawa 2003. s. 65-69.

Сітарська Б. Самоосвіта вчителів як мета і результат вчительської освіти / Konteksty spoeczno-kulturowe w edukacji nauczycieli w jednoczcej si Europie. – Варшава: ВСП ЗНП, 2003. с. 65-69.

  1. Sitarska B. Strategia ksztacenia poprzez dydaktyczne zadania ekspresyjne (na przykadzie zaj z dydaktyki ze studentami pedagogiki), /w:/ Teoria i praktyka ksztacenia w dialogu i perspektywie, red. nauk. A. Karpiska, Wyd. „Trans Humana”, Biaystok 2003. s. 176-181.

Сітарська Б. Стратегія навчання експресивними дидактичними завданнями (на прикладі занять з дидактики) / Teoria i praktyka ksztacenia w dialogu i perspektywie. – Бялисток, 2003. с. 176-181.

  1. Sitarska B. Edukacja permanentna – sensem ycia czowieka, /w:/ „Szkice Podlaskie”, praca zbiorowa pod red. P. Matusaka, Siedleckie Towarzystwo Naukowe, Siedlce 1999. s. 119-128.

Сітарська Б. Перманентна освіта як сенс людського життя / „Szkice Podlaskie”. – Сєдльце, 1999. – с. 119-128.

  1. Sitarska B. Struktura systemu i procesu wychowawczo-dydaktycznego w ujeciu integralnym, /w:/ „Podlaskie Zeszyty Pedagogiczne”, red. nauk. R. Rosa, T. Zacharuk, Akademia Podlaska 2002/2, s. 7-17.

Сітарська Б. Структура виховного і дидактичного процесу і його система у контексті інтегральних змін початкової освіти / „Podlaskie Zeszyty Pedagogiczne”. – Сєдльце, 2002. – № 2. - с. 7-17.

  1. Сітарська Б. Методи дидактичних ігор як ефективний засіб виховання і навчання у контексті інтеграції та диференціації / Педагогіка і психологія професійної освіти / За ред. Н.Г.Ничкало. – Львів. - №2. – с. 254-257.

  2. Sitarska B. Misce nawczalnich zawda y procesi pidgotowki wcziteliw, /w:/ Liudinoznawczi Studii, Zirnik naukowich prac DDPU, Ministerstwo Oswiti i Nauk Ukraini, Drohobycz 2002. s. 147-156.

Сітарська Б. Місце дидактичних завдань у процесі підготовки вчителів // Людинознавчі студії. – Дрогобич, 2002. с. 147-156.

  1. Sitarska B. Nowy model edukacji w percepcji studentw pedagogiki wyzwaniem spoeczestwa na progu XXI wieku, / w:/ Wyzwania edukacyjne na progu XXI wieku, red. nauk. A Klim- Klimaszewska, K egnaek, Fundacja Rozwoju Edukacji Europejskiej, Warszawa 2003. s. 194-205.

Сітарська Б. Нова модель освіти у сприйнятті студентів педагогіки як завдання суспільства на порозі ХХІ століття / Wyzwania edukacyjne na progu XXI wieku. – Варшава, 2003. с. 194-205.

Статті в матеріалах конференцій

  1. Sitarska B. Ksztacenie nauczycieli nauczania pocztkowego wspomagane kamer viedeo (na przykadzie zaj z dydaktyki), /w:/ Media a edukacja, red. nauk. Strykowski W., UAM w Poznaniu, Pozna 1998 (Konferencja Midzynarodowa), s. 487-493.

Сітарська Б. Навчання вчителів початкових класів за допомогою відеокамери / Media a edukacja. – Познань, 1998. – с. 487-493.

  1. Sitarska B. Projektowanie sytuacji dydaktycznych w dobie reformy systemu edukacyjnego, /w:/ Ksztacenie i doskonalenie nauczycieli w nowej rzeczywistoci edukacyjnej, red. nauk. Sitarska B., Akademia Podlaska, Siedlce 1999 (Konferencja Midzynarodowa), s. 151-159.

Сітарська Б. Проектування дидактичних ситуацій у час реформи освітньої системи / Ksztacenie i doskonalenie nauczycieli w nowej rzeczywistoci edukacyjnej. – Сєдльце, 1999. – с. 151-159.

  1. Sitarska B. Sytuacje wychowawczo-dydaktyczne projektowane przez studentw pedagogiki i czynnych nauczycieli wspomagane kamer video, /w:/ Jako ksztacenia w szkole wyszej – moda czy konieczno?, red. nauk. B. Sitarska, Akademia Podlaska, Siedlce 2000 (Konferencja Oglnopolska), s. 203-214.

Сітарська Б. Проектовані студентами педагогіки і вчителями дидактично-виховні ситуації у відеокамері / Jako ksztacenia w szkole wyszej – moda czy konieczno? – Сєдльце: Академія Подляська, 2000. – с. 203-214.

  1. Sitarska B. Ewaluacja a jako ksztacenia, /w:/ Jako ksztacenia w szkole wyszej – moda czy konieczno?, red. nauk. B. Sitarska, Akademia Podlaska, Siedlce 2000 (Materiay pokonferencyjne), s. 23-29.

Сітарська Б. Евальвація і якість освіти / Jako ksztacenia w szkole wyszej – moda czy konieczno? – Сєдльце: Академія Подляська, 2000. – с. 23-29.

  1. Sitarska B. Ewaluacja nauczyciela akademickiego i jej znaczenie dla diagnozy w zakresie jego kompetencji (studium przypadku), /w:/ Pomiar edukacyjny jako kompetencje pedagogiczne, Uniwersytet Szczeciski, Szczecin 2001 (Konferencja Oglnopolska), s. 113-130.

Сітарська Б. Евальвація викладача та її значення для діагнозу його компетенції / Pomiar edukacyjny jako kompetencje pedagogiczne. – Щецін, 2001. – с. 113-130.

  1. Sitarska B. Pomiar dydaktyczny a ocenianie wewntrzne i zewntrzne szkoy, /w:/ Teria i praktyka oceniania zewntrznego, Akademia Pedagogiczna w Krakowie, Krakw 2001 (Konferencja Oglnopolska), s. 291-302.

Сітарська Б. Дидактичні вимірювання і внутрішня та зовнішня оцінки школи / Teria i praktyka oceniania zewntrznego. – Краків, 2001. – с. 291-302.

  1. Sitarska B. Jako ksztacenia w szkole wyszej w interpretacji studentw pedagogiki, /w:/ Jako ksztacenia w szkole wyszej – priorytetem wspczesnoci, Akademia Podlaska, Siedlce 2002. s. 310.

Сітарська Б. Якість навчання у вищій школі як індикатор ефективності післядипломної освіти / Jako ksztacenia w szkole wyszej – priorytetem wspczesnoci. - Сєдльце, 2002. с. 310.

  1. Sitarska B. (wspaut.): System oceny jakoci ksztacenia w Akademii Podlaskiej, /w:/ Jako ksztacenia w szkole wyszej – priorytetm wspczesnoci, Akademia Podlaska, Siedlce 2002. s. 250.

Сітарська Б. Система оцінювання якості навчання в Підляській Академії / Jako ksztacenia w szkole wyszej – priorytetm wspczesnoci. – Сєдльце: Академія Подляська, 2002. c. 250.

  1. Sitarska B. Jako ksztacenia w szkoach w percepcji nauczycieli-studentw i dokonana przez nich ewaluacja treci o jakoci ksztacenia zdobytych w uczelni, /w:/ Jako ksztacenia w szkole wyszej – denie do doskonaoci, Akademia Podlaska, Siedlce 2001, s. 203-225.

Сітарська Б. Якість навчання у школах у сприйнятті вчителів та студентів і зроблена ними евальвація змісту та якості здобутого у вищій школі навчання / Jako ksztacenia w szkole wyszej – denie do doskonaoci. – Сєдльце: Академія Подляська, 2001. – 203-225.

  1. B. Sitarska (wspaut.): Ksztacowanie wizerunku nauczyczyciela akademickiego w aspekcie jakoci ksztacenia, /w/: Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia w szkole wyszej, praca zbiorowa pod red . nauk. K. Jankowskiego, B. Sitarskiej, C. Tkaczuka, Akademia Podlaska, Siedlce 2003, Сітарська Б. Якість навчання у вищій школі як прагнення досконалості. – Сєдльце, 2001. - 71-80.

Сітарська Б. Формування образу викладача у контексті якості навчання. – Сєдльце / Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia w szkole wyszej. - 2003. – с. 71-80.

  1. B. Sitarska (wspaut.): Interakcje nauczyciel akademicki – studenci, /w/: Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia, praca zbiorowa pod red. nauk. K. Jankowskiego, B. Sitarskiej, C.Tkaczuka, Akademia Podlaska, Siedlce 2003, s. 193-214.

Сітарська Б. Взаємодія викладач-студент в аспекті якості навчання у вищій школі / Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia. – Сєдльце, 2003. – с. 193-214.

  1. B. Sitarska (wspaut.): Jako procesu ksztacenia w szkole wyszej w opinii nauczycieli akademickich , /w/: Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia, praca zbiorowa pod red. nauk. K. Jankowskiego, B. Sitarskiej, C. Tkaczuka , Akademia Podlaska , Siedlce 2003, s. 227-238.

Сітарська Б. Якість навчання у вищій школі в оцінці викладачів / Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia. – Сєдльце, 2003. – с. 227-238.

  1. Sitarska B. Aspekty aksjologiczne roli wspczesnego nauczyciela, /w:/ Nauka a jako ycia: Edukacja w perspektywie stulecia, Studium Vilnense A, vol. 1. Nr 1, red. nauk, R.Brazis, Wilno 2003 (Konferencja Midzynarodowa). S. 88-99.

Сітарська Б. Аксіологічні аспекти ролі сучасного вчителя / Nauka a jako ycia: Edukacja w perspektywie stulecia. – Вільно, 2003. – с. 88-91.

  1. B.Sitarska (wspaut.): Managing higher edukacion in terms of akademic Quality, /w/ Strategii Uprawlienia Uniwiersitetom , Grodnieskij gosudarstwiennyj uniwiersitet im. Janki Kupay, Miedunarodnaja szkoa – seminar, TEMPUS, Grodno 2003.

  2. Sitarska B.: Nowy model edukacji w percepcji studentw pedagogiki wyzwaniem spoeczestwa na progu XXI wieku, /w/: Wyzwania edukacyjne na progu XXI wieku, Materiay konferencyjne pod red. nauk. A. Klim-Klimaszewskiej i K. egnaka, Fundacja Rozwoju Edukacji Europejskiej i Bezpieczestwa, Warszawa 2003. s. 194-205.

Сітарська Б. Нова модель освіти у сприйнятті студентів педагогіки як завдання суспільства на порозі ХХІ століття / Wyzwania edukacyjne na progu XXI wieku. – Варшава, 2003. c. 194-205.

  1. Sitarska B. Studenci jako wykonawcy zada dydaktyczno- zawodowych w procesie ksztacenia w szkole wyszej, /w:/ Student jako wane ogniwo jakoci ksztacenia, praca zbiorowa pod red. K.Jankowskiego, B. Sitarskiej, C.Tkaczuka, Akademia Podlaska, Siedlce 2004. s. 16-27.

Сітарська Б. Студенти – виконавці професійно-дидактичних завдань в процесі навчання у вищій школі/ Student jako wane ogniwo jakoci ksztacenia, praca zbiorowa pod red. K.Jankowskiego, B. Sitarskiej, C.Tkaczuka, Akademia Podlaska. – Сєдльце, 2004. c. 16-27.

  1. Sitarska B. Edukacja studentw wspomagana mediami, /w:/ Doskonalenie kompetencji edukacyjnych, praca zbiorowa pod red. B.Sitarskiej, Akademia Podlaska , Siedlce 2004. s. 88-99.

Сітарська Б. Навчання студентів за допомогою мультимедіа / Doskonalenie kompetencji edukacyjnych, praca zbiorowa pod red. B.Sitarskiej. – Сєдльце: Академія Подляська, 2004. c. 88-99.

Матеріали на конференції (редакція та співредакція)

  1. Sitarska B. (red.): Ksztacenie i doskonalenie nauczycieli w nowej rzeczywistoci edukacyjnej, Akademia Podlaska, Siedlce 1999 (Midzynarodowa Konferencja Naukowa), s. 187.

Сітарська Б. Підвищення кваліфікації вчителів у новій освітній реальності / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце: Академія Подляська, 1999. – С. 187.

  1. Sitarska B. (red.): Jako ksztacenia w szkole wyszej – moda czy konieczno?, Akademia Podlaska, Siedlce 2000 (Oglnopolska Konferencja Naukowa), s. 274.

Сітарська Б. Якість освіти вищої школи – мода чи необхідність / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце: Академія Подляська, 2000. – с. 274.

  1. Sitarska B. (wspred.): Doskonalenie kwalifikacji nauczycieli, Mokytoju kvalifikacijos tobulinimos, Akademia Podlaska, Siedlce 2001 (Midzynarodowa Polsko-Litewska Konferencja), s. 154.

Сітарська Б. Вдосконалення кваліфікації вчителів / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце, 2001. – с. 154.

  1. Sitarska B. (wspred.): Jako ksztacenia w szkole wyszej – denie do doskonaoci, Akademia Podlaska, Siedlce 2001 (Oglnopolska Konferencja Naukowa), s. 311.

Сітарська Б. Якість навчання у вищій школі як прагнення досконалості / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце, 2001. – с. 311.

  1. Sitarska B. (wspred.): Jako ksztacenia w szkole wyszej – priorytetem wspczesnoci, Akademia Podlaska, Siedlce 2002 (Oglnopolska Konferencja Naukowa), s. 310.

Сітарська Б. Якість навчання у вищій школі як пріоритет сучасності / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце, 2002. – с. 310.

  1. Sitarska B. (wspred.): Jako ksztacenia w szkole wyszej. Nauczyciel akademicki jako ogniwo jakoci ksztacenia, Akademia Podlaska, Siedlce 2003 (Midzynarodowa Konferencja Naukowa), s. 227-238.

Сітарська Б. Якість навчання в вищій школі. Викладач вищої школи. / За ред. Сітарської Б. – Сєдльце, 2003. – 227-238.

  1. Sitarska B. (wspred.) : Jako ksztacenia w szkole wyszej. Student jako wane ogniwo jakoci ksztacenia, praca zbiorowa, Akademia Podlaska, Siedlce 2004. s. 496.

Сітарська Б. Якісне навчання у вищій школі. Студент як головна ланка якості навчання / Співред. Сітарської Б. Під ляська академія – Сєдльце, 2004. c.496.

  1. Sitarska B. (red.) : Jako ksztacenia w szkole wyszej. Doskonalenie kompetencji edukacyjnych, praca zbiorowa, Akademia Podlaska, Siedlce 2004. s. 99. s. 93.

Сітарська Б. Якісне навчання у вищій школі. Вдосконалення навчальних компетенцій / За ред. Сітарської Б., Підляська академія - Сєдльце, 2004. c.93.