Анотація до роботи:

Фотіна Т.І.. Теоретичні і практичні основи контролю основного спектру умовно – патогенних мікроорганізмів при інфекційних хворобах птиці.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальнісю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню питань з мікробіологічного контролю якісті продукції птахівництва при бактеріальних хворобах птиці, які спричинені умовно-патогенною мікрофлорою. В дисертації показано поширення захворювання птиці бактеріальними інфекціями, такими, що обумовлюються умовно-патогенною мікрофлорою. Вперше проведено ретроспективний аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори в птахогосподарствах різної технологічної направленості, а також в залежності від віку птиці. Виявлено 16 сероварів ешерихій та 11 сероварів сальмонел, які є потенційними збудниками токсикоінфекцій людини. Теоретично обгрунтована тенденція розвитку бактеріальних інфекцій. На основі виконаних досліджень удосконалені методи мікробіологічного контролю тушок птиці при бактеріальних інфекціях та їх первинної переробки, що дає можливість зменшити кількість харчових токсикоінфекцій і токсикозів при споживанні м’яса птиці. Науково обґрунтовано економічну перевагу використання пробіотиків з метою профілактики і лікування бактеріальних хвороб птиці та отримання екологічно безпечної продукції птахівництва. Основні результати праці знайшли впровадження у птахівничих госпадарствах України. На підставі отриманих результатів підготовлені нормативні документи по правилам санітарної оцінки харчових яєць та ветеринарно-санітарним вимогам до суб’єктів господарювання з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів.

1. У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована та запропонована удосконалена система мікробіологічного контролю м’яса птиці при інфекціях, що спричинені умовно-патогенною мікрофлорою. Вперше у птахівничих господарствах України визначено видовий склад умовно-патогенної мікрофлори і етіологічне значення її при захворюваннях птиці. Показано, що умовно-патогенна мікрофлора циркулює у птахівничих господарствах різного технологічного напрямку серед усіх вікових груп птахопоголів’я. Виявлено істотне зростання рівня контамінації цією мікрофлорою м’яса та яєць птиці. Розроблено комплекс ветеринарно – санітарних заходів, що дозволяє отримати екологічно чисту, біологічно цінну продукцію птахівництва. .

2. У птахівничих господарствах України різного технологічного напрямку було виділено від тушок і трупів птиці та повітряного середовища птахівничих об’єктів 13 видів умовно-патогенної мікрофлори, а саме: Staphylococcus aureus і Streptococcus faecalis – 9,75%; Escherichia coli (cеровари О1, О2, О4, О8, О26, О39, О41, О78 , О81, О86, О103, О116, О119, О137, О139, О157) - 70,14%; Proteus mirabilis і Proteus vulgaris – 0,25%; Klebsiella .pneumoniae – 1,40%; Yersinia enterocolitica – 0,95%; Citrobacter diversus – 1,48%, Enterobacter agglomerans – 3,22%; Pseudomonas aeruginosa – 0,70%; Сampylobacter jejuni і Сampylobacter fetus – 2,51%; Clostridium perfringens – 1,35%.

3. Встановлено, що аналогічна мікрофлора була ізольована також у місцях реалізації продукції птахівництва у більшій кількості на міських ринках (54,3%) та продовольчих магазинах (59,3%) і у меншій – у супермаркетах (10,6%) та спеціалізованих магазинах (5,2%). Виділена умовно-патогенна мікрофлора має епізоотологічне і епідеміологічне значення і являлась причиною токсикоінфекцій і токсикозів у споживачів. Найбільш частіше токсикоінфекції викликались бактеріями видів: Klebsiella pneumoniae (19,56% - 20,53%), E. coli O1, O157 (5,71% - 9,71%) та Staphylococcus aureus (8,31% - 11,86%). Рідше були зареєстровані інфекції, що були обумовлені Сampylоbacter jejuni (5,61% - 8,57%), Proteus mirabilis (5,06% - 6,62%), Citrobacter. diversus (3,69% - 4,36%), Yersinia enterocolitіca (4,38% - 5,01%), Pseudomonae aeruginosa (2,23% - 4,12%). Питома вага токсикоінфекцій викликалась асоційованою дією збудників Klebsiella pneumoniae + Staphylococcus aureus (4,49 - 5,38%); E.coli O157 + Staphylococcus aureus (4,25 - 5,06%); Citrobacter diversus + Staphylococcus aureus (4,68 - 5,02%) ; Proteus mirabilis + Staphylococcus aureus (3,68 - 4,28%); Klebsiella pneumoniae + E.coli О157 ( 2,09 – 2,20%); Klebsiella pneumoniae + E.coli О157 + Staphylococcus aureus (1,60 – 1,77%); Сampylоbacter jejuni + E.coli О157 + Staphylococcus aureus (0,96 - 1,69%).

4. Уперше встановили, що в Україні серед поголів`я птиці найчастіше виділяються такі серовари сальмонел, як: S. enteritidis (48, 9%), S. pullorum-gallinarum (24, 1%), S .typhimurium (10,1%), S .anatum (6,5%), S. derby (3,9%), S. infantis (2,1%), S. bredeney (1,9%), S. tsioque (1,6%), S . jawa (0,9%), S. montevideo (0,6%), S .copengagen (0,4%). Ізольовані сальмонели мають як епізоотологічне, так і епідеміологічне значення. Ці серовари були виділені не тільки від птиці ( 0,4 - 48,9%), але і при токсикоінфекціях у людей (0,1 – 35,1%), які мешкають у Сумській та Харківській областях і споживали продукцію птахівництва.

5. У продуктах забою птиці, що була контамінована умовно-патогенною мікрофлорою, виявлені характерні макроскопічні патологоанатомічні зміни: ураження респіраторних органів (серозне-фібринозне запалення повітроносних міхурів, катаральна пневмонія) викликали E.coli сероварів О86, О119, О103, О137, Klebsiella pneumonia, Сampylobacter jejuni, Pseudomonas aeruginosa; ураження шлунково-кишкового тракту (серозні, серозно-фібринозні, серозно-геморагічні ентерити, перігепатити, перитоніти) викликали E.coli сероварів О8, О78, О2, О1, О81, О4, О26, О157, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Yersinia enterocolitica, Citrobacter diversus, Enterobacter agglomerans, Сampylobacter fetus, Clostridium perfringens; оварііти, оваріосальпінгіти викликали E .coli сероварів О39, О41 О116, О139, що може бути маркером при проведенні післязабійної експертизи птиці.

6. Біологічні властивості ізольованих мікроорганізмів свідчать про наявність серед них високопатогенних культур, які викликають загибель 68 ± 1,1 - 100% 11 - добових курячих ембріонів, 40 ± 0,7 - 100% білих мишей та 60 ± 1,1 – 100% 30 – добових курчат. Рівень патогенності залежав від виду умовно–патогенних мікроорганізмів та їх серологічної належності. E.coli сероварів О2, О4, О8, О78, О41, О86, О137, О157, Сampylobacter jejuni, Yersinia enterocolitica, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Clostridium perfringens мали виражені ентеротоксигенні властивості і викликали індекс дилатації лігірованих петель тонкої кишки курчат від 11,00 ± 0,39 до 16,40 ± 0,21 мл/мм.

7. Доведено, що надмірне і безконтрольне застосування антибіотиків для профілактики і лікування бактеріальних інфекцій призводить до виникнення у ізольованих мікроорганізмів антибіотикорезистентності: 54,0±1,1– 92,4±0,8% культур були резистентними до ампіциліну, оксациліну, канаміцину, еритроміцину, поліміксіну, стрептоміцину. Визначено накопичення залишків антибактеріальних препаратів у продуктах птахівництва, а саме у субпродуктах (печінка, нирки), жирі та яйцях, у найбільш високих концентраціях у цих продуктах накопичуються нітрофурани: 800,0±1,6 – 2165,0±2,2 мкг/г.

8. Захворювання птиці на бактеріальні інфекції, що обумовлені умовно – патогенною мікрофлорою, знижує органолептичні, фізико – хімічні, біохімічні та м’ясні показники тушок птиці: забійний вихід м’яса зменшується на 1,7%, кількість тушок 1 категорії на 10,9%, відношення їстівних частин до неїстівних на 0,1%, маса м’язів до маси кісток на 0,2% та грудних м’язів до всіх м’язів на 0,5%. Таке м’ясо вже на п’ятий день зберігання при Т=0-4⁰С піддається гнильним процесам і стає непридатним для використання з харчовою метою.

9. У м’ясі, отриманому від курей, хворих на бактеріальні інфекції, що обумовлені умовно – патогенною мікрофлорою, збільшується вміст вологи на 1,77 - 2,27%, протеїну на 1,92 - 3,0%, зменшується вміст жиру на 4,2% і його калорійність на 130,66 - 134,01кДж та кількість незамінних амінокислот в білках м’яса на 1,08 – 1,2%, а збільшуються замінні амінокислоти на 2,58 – 2,69%. Встановлено зниження у м’ясі мінеральних речовин: кальцію на 1,24 – 9,1%, калію на 10,5 – 29,7%, алюмінію на 0,18 – 0,80%, міді на 0,02 – 0,8%, кобальту на 0,0007 – 0,0017%, вітамінів: тіаміну на 0,49 - 0,68 мг/г, рибофлавіну на 0,68 – 0,71 мг/г при цьому абсолютна біологічна цінність м’яса зменшується на 2,4, відносна на 3,8 і порівняльна на 13,6. Знижується білково – якісний показник на 1,7 – 2,2 од.

10. Визначено ефективним, з метою зниження інфікування птиці на виводі та при вирощуванні, а також отримання екологічно чистої продукції птахівництва, використання аерозолів 2% розчину катаполу і пероральне введення пробіотику “Біофлор” у дозі 0,1 мл на голову з водою протягом 5 діб, що дозволило підвищити збереженість птиці на 2%.

11. Доведено, що розроблений піносанатор “Байфоміл” в концентрації 0,25% є ефективним засобом для дезінфекції обладнання птахівничих приміщень, що забезпечує знезараження тест – об’єктів на 99,9-100% від патогенних збудників бактеріальних інфекцій птиці.

12. Запропонована комплексна профілактика бактеріальних інфекцій, яка включає обробку курчат на виводі екологічно безпечними препаратами, застосування пробіотиків, дезінфекцію обладнання птахівничих приміщень препаратом „Байфоміл” і контроль технологічних процесів забою птиці, в організмі дослідної птиці відбувались фізіологічні кількісні і якісні зміни. Маса обпатраних тушок півників і курочок була вірогідно вищою (на 20,8 та 23,3% відповідно при р>0,99) порівняно з тушками птиці контрольної групи. Встановлено також збільшення маси їстівних частин (на 9,7-15,8%) та забійного виходу на 1,8 –2,2%. Хімічний склад м’яса курчат дослідних груп характеризувався більшим вмістом сирого протеїну, жиру та мінеральних речовин.

13. Дегустаційна оцінка бульйону і вареного м’яса показали, що м’ясо від птиці дослідних пташників за зовнішнім виглядом, ароматом, смаком, ніжністю, соковитістю було кращим, ніж м’ясо контрольної групи і загальна оцінка його була вищою на 1,32-1,48 бала. Бульйон за зовнішнім виглядом, ароматом, смаком, наваристістю мав вищу загальну оцінку на 0,90-1,35 бала порівняно з бульйоном контрольної групи.

14. Впровадження комплексної схеми профілактики в виробничих умовах у курчат дослідної групи дозволило збільшити середню живу масу на 240,6 г при середньодобовому прирості живої маси на 15,9%, підвищити збереженість поголів’я на 4%. В результаті підвищення м’ясної продуктивності птиці та покращання якості продукції, порівняно з базовим варіантом, економічний ефект становив1068 грн. на 1000 вирощених курчат.

Публікації автора:

1. Фотіна Т.І Умовно-патогенні мікроорганізми та інфекції птиці, які вони викликають. - Суми, 2001. – 104 с.

2. ФотінаТ.І Екологічні аспекти умовно-патогенної мікрофлори, ізольованої від птиці // Економіка та екологія виробництва продукції птахівництва на основі прогресивних технологій. – Суми. – 1999. - С. 172-175.

3. Зон Г.А., Фотіна Т.І., Резніковський В.К. Засіб обмеження контамінації бактеріями і пилом повітряного середовища пташарень та його вплив на екологію птахофабрик. // Економіка та екологія виробництва продукції птахівництва на основі прогресивних технологій. - Суми. – 1999. - С. 213-215.
   Дисертант провела дослідження щодо оцінки бактеріальної контамінації повітря пташарень та трупів птиці.

4. Фотіна Т.І Ветеринарно-санітарні заходи при переробці продуктів птахівництва // Шляхи прискорення науково-технічного прогресу у птахівництві. – Суми. - 1999. - С. 254-271.

5. Зон Г.А., Фотіна Т.І., Байдевлятов Ю.А. Вдосконалення заходів профілактики і системи зонування в індиківництві // Шляхи прискорення науково-технічного прогресу у птахівництві. – Суми. - 1999. - С. 175-182
   Дисертант розробила заходи профілакти бактеріальних інфекцій індиків.

6. Економіко-екологічні, технологічні та ветеринарно-санітарні аспекти підвищення ефективності птахівництва України на основі передових технологій. / О.М. Царенко, Г.О. Богданов, П.П. Достоєвський, А.Б. Байдевлятов, Т.І. Фотіна. - Суми. ВВП “ Мрія-1” ЛТД, 1999. - 78 с.
   Дисертантом була вивчена епізоотологічна сітуація та підготовлено розділ по проблемам, які пов’язані з ветеринарно-санітарним захистом бройлерних птахофабрик (с.43-51).

7. Справочник по болезням сельскохозяйственной птицы / А.Б. Байдевлятов, Б.Ф.Бессарабов, Л.А.Ольховик, Н.В.Кожемяка, В.Н. Сюрин, В.П. Таршис, В.Н. Зеленский, В.Н. Коровин, В.П. Николаенко, В.В. Герман, В.В Киприч, И.Г. Скутарь, Б.А. Натензон, Т.И. Фотина, Г.А. Зон, А.Н. Терюхонов, А.Н. Борисенкова, С.А. Артемьева. В.Г. Богданов, Ю.П Илюшечкин.- К.: Урожай, 1992. – 200 с.
   Дисертантом були написані розділи:” Колибактериоз птиц”, “Иерсиниоз”, “Псевдомоноз”, “Ринотрахеит индеек”.

8. Система ветеринарно-санитарных мероприятий в промышленном птицеводстве. / А.Б. Байдевлятов, В.В Герман, В.В. Киприч, И.Ю Безрукавая, В.Ф. Бабкин, Л.А Ольховик, А.И Падовский, В.Д. Буряковский, Ю.М Марков, В.П Николаенко, Г.А. Зон, Т.И. Фотина, И.Н. Высочина, И.Н. Дорошко К.: Урожай. - 1987. - 152 с.
   Дисертантом був підготовлен розділ з питань удосконалення ветеринарно-санітарних засобів профілактики інфекційних хвороб індиків.

9. Економіко-екологічні. технологічні і санітарно-гігієнічні основи підвищення ефективності виробництва яєць у птахівничих господарствах України. / О.М Царенко, Г.О. Богданов, П.П Достоєвський, В.Ф. Горжеєв, А.Б. Байдевлятов, Т.І. Фотіна -Суми:ВВП “ Мрія-1” ЛТД. – 1998 – 44 с.
   Дисертант провела дослідження во вивченню екологічного і ветеринарно-санітарного стану птахівничих підприємств яйценосного напрямку продуктивності.

10. Методичні рекомендації по удосконаленню і впровадженню у виробництво економіко-екологічних, технологічних і ветеринарно-санінарних заходів по виробництву м’яса бройлерів на Україні. / Г.О. Богданов, П.П Достоєвський, В.М. Горжеєв, О.М. Царенко, Т.І. Фотіна. - Суми:ВВП “ Мрія-1” ЛТД. - 1998. – 40 с.
    Дисертант розробила ветеринарно-санітарні вимоги до птахофабрик, що будуються або проектуються.

11. Ієрсініоз птиці (методичні вказівки) / М.В.Косенко, І.К. Авдосьєва, І.Л. Мельнічук, Г.А Зон, Т.І. Фотіна, М.С. Павленко, П.М Філь, В.М. Демиденко. - Київ. - 2001. - 12 с.
    Дисертант особисто розробила заходи боротьби та ветеринарно-санітарну оцінку продукції птахівництва при ієрсініозі птиці.

12. Методические рекомендации по ветеринарно-санитарной защите птицы, совершенствованию технологии и организации производства на индейководческих предприятиях (обьединениях). / БайдевлятовА.Б., Зон Г.А., Фотина Т.И. – Сумы – 1990. – 44 с.
    Дисертант підготувала розділ “Ветеринарно-санитарный контроль и экспертиза на предприятиях по убою и переработке мяса индеек”.

13. Методичні рекомендації з діагностики та профілактики колібактеріозу сільскогосподарської птиці. П.І. Вербицький, Т.І. Фотіна, Г.А. Зон, О.О. Міланко. - Суми. - 2000. - 19 с.
    Дисертантом розроблено комплекс методів по дослідженню продуктів птахівництва при колібактеріозі.

14. Псевдомоноз птиці ( методичні рекомендації) / П.І. Вербицький, М.В Косенко, І.К. Авдосьєва, В.М Демиденко, Т.І. Фотіна / Методичні рекомендації. Київ. - 2000. – 17 с.
    Дисертантом розроблена ветеринарно-санітарна оцінка продукції птахівництва при псевдомонозі.

15. Інструкція про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці сальмонельозом. / І.К. Авдосьєва, В.В Герман, Т.І. Фотіна, В.М. Демиденко / Київ. – 2003. - 8 с.
    Дисертантом були написані розділи 1,3.

16. Клебсієльоз птиці ( методичні рекомендації) Т.І. Фотіна, А.І. Фотін, Р.В. Петров, Т.В. Гурова, Л.Г. Квітка, В.М. Демиденко / Методичні рекомендації, Суми. - 2001. - 10 с......
    Дисертант розробила рекомендації, щодо проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів птахівництва при клебсієльозі птиці.

17. Економічні, екологічно чисті та нешкідливі сануючі засоби групи ПАР пролонгованої дії для дезінфекції інкубаційних яєць, технологічного устаткування та прихованих вогнищ (патенти №№ 182099 та 182098) / О.М. Царенко, Г.О. Богданов, П.П. Достоєвський, В.Ф. Горжеєв, А.Б. Байдевлятов, Т.І. Фотіна / Мет.рекомендації для виробництва.-Суми:ВВП”Мрія-1”ЛТД. - 1998. - 24 с.
    Дисертант особисто провела дослідження та підготувала розді “Прийоми і технологія знезараження прихованих вогнищ інфекції у внутрішніх каналах приточно-витяжної вентиляції в інкубаторіях та птахівничих приміщеннях.” Розроблені засоби знезараження нею були впроваджені в птахівничих господарствах України.

18. Фотіна Т.І. Зниження бактеріальної контамінації тушок птиці // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2002. - Вип.7. - С. 99-100.

19. Фотіна Т.І. Етіологія кишкової форми ешерихіозу // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2000. - Вип.5. - С. 130-131

20. Фотіна Т.І., Бут Г.Б., Міланко О.О. Вплив еймеріозу та ешерихіозу на якісну і біологічну цінність м’яса птиці. // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 1998. - Вип.2. - С. 191-194.
    Дисертант вивчила санітарну, якісну та біологічну оцінку м’яса птиці при бактеріальних хворобах птиці.

21. Фотіна Т.І. Хімічний та біохімічний склад м’яса курей хворих на ешерихіоз // Вісник Сумського національного аграрного університету,. – 1999. - Вип. 3. - С. 83-86

22. Фотіна Т.І. Вплив умов та строків зберігання харчових яєць на ступінь їх контамінації збудниками інфекційних хвороб // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 1999. - Вип.4. - С. 192-194

23. Фотина Т.И., Зон Г.А. Клебсиеллез индеек // Птицеводство. – 1988. - №2. - С. 31-32.
    Дисертант особисто вивчила біологічні властивості збуднику клебсієльозу.

24. Миланко А.А., Фотина Т.И., Бассам Амар Аль-Асс. К вопросу усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий при ассоциированном течении микоплазмоза птиц // Аграрный вестник Причерноморья. Ветеринарные науки. – Одесса, 1999.- №1(18). - С. 65-67.
    Дисертант провела бактеріологічні дослідження по виявленню збудників бактеріальних хвороб птиці, вивчила їх чутливість до бактеріальних препаратів та дезінфектантів.

25. Фотина Т.И. Профилактика бактериальных болезней при посадке цыплят на выращивание // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць. Харків. - 2002. - Вип.10(34). - С. 142-146.

26. Фотіна Т.І. Бактеріологічне дослідження тушок птиці при асоційованому перебігу бактеріальних інфекцій птиці // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Том 2(21): Ветеринарні науки. – Полтава, 2002. - С.256-258.

27. Фотіна Т.І. Шляхи зниження контамінації тушок птиці умовно-патогенною мікрофлорою // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь. - 2002. - Вып.74. - С. 121-124.

28. Фотіна Т.І. Патогенні властивості мікроорганізмів, ізольованих від курчат на виводі // Проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Збірник наукових праць. – Харків, 2001. - Вип.9 (33), ч.1. - С. 112-113.

29. Фотіна Т.І., Тітова О.М. Асоціація умовно-патогенної мікрофлори, що обумовлює контамінацію тушок птиці // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – Луганськ, 2003. - № 27/39. - С. 540-546.

30. ФотінаТ.І. Мікробіологічний моніторинг курчат на виводі.// Вісник Сумського ДАУ. –Суми, 2001. - Вип.6. - С. 128-130.

31. Паникар И.И., Зон Г.А., Фотина Т.И. Кормовые премиксы для лечебно-профилактических обработок // Межвузовский сборник научных трудов/ Волгоградский с.-х. ин-т.-Волгаград, 1989. - С. 120-123.
    Дисертантом особисто було вивчено біологічні властивості ізольованих культур ешерихій.

32. Фотіна Т.І.. Моніторінг збудників ешерихіозу птиці на території України // Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин.- Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 21-23.

33. Влияние кокцикола на количественные и качественные показатели мяса цыплят-бройлеров / Т.И.Фотина, И.И Паникар, Ю.П Илюшечкин, Г.А. Зон / Межвуз. сб. научн. трудов. – Кишенев, 1989.-С. 72-76.
    Дисертантом о були проведені експериментальні дослідження по вивченню якісних та кількісних показників м’яса бройлерів.

34. Фотина Т.И., Зон Г.А., Эшерихиоз индеек // Птицеводство. - 1990. - №6. - С. 37-39.
    Дисертантомо проведено моніторінг сероварів ешерихій, що викликають ешеріхіоз у індиків.

35. Фотіна Т.І., Зон Г.А., Ілюшечкін Ю.П. Про механізм розвитку дісбактеріозу при паразитоценозі еймерій та ешерихій // Ветеринарія: Респуб. міжвід. темат. Збірник. – Харків, 1991. Вип. 35 - С. 23-27.
    Дисертант вивчила біологічні властивості ешерихій, провела спостереження при експеріментальному паразитоценозі еймерій та ешерихій.

36. Фотіна Т.І. Вивчення чутливості санітарно-показової мікрофлори до піносанатору “ БМ” // Тваринництво України. – 1995. - №6. - С. 35-36.

37. Фотіна Т.І., Міланко О.О. Розповсюдження епідеміологічнозначимих сероварів сальмонел на птахофабриках України // Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини. - Тр. Харківського зооветеринарного інституту. – Харків, 1997.- С. 44-45.
    Дисертантом особисто були проведені дослідження по серотипизації ізольованих культур сальмонел.

38. Фотіна Т.І., Зон Г.А. Зв’язок рівня технології птахопідприємств з екологічними проблемами // Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини. - Тр. Харківського зооветеринарного інституту. – Харків, 1997. – С. 41-42.
    Дисертант провела екологічну експертизу птахівничих об’єктів та розробила схему їх реконструкції.

39. Фотіна Т.І., Зон Г.А., Фотін А.І. Якісний склад мікрофлори повітря приміщень індикоферм та його вплив на екологічний стан населених пунктів // Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини. Тр. Харківського зооветеринарного інституту. – Харків, 1997. - С. 59-60.
    Дисертант вивчела мікрофлору птахівничих об’єктів і встановлела дальність міграції цієї мікрофлори від птахогосподарств.

40. Бут Г.Б., Фотіна Т.І., Байдевлятов А.Б. Дезінфекція харчових яєць препаратом “БФБ” // Вісник ССГІ. - Суми, 1997. - Вип.1. - С. 105-106.
    Дисертант вивчила дезінфікуючи властивості препарату “БФБ” до основної бактеріальної мікрофлори.

41. Фотіна Т.І. Мікробіологічний моніторінг ізоляції бактеріальної мікрофлори в продукції птахівництва та містах її виробництва // Вісник Полтавської державної аграрної академії. –Полтава, 2003. - №1-2. – С. 83 – 85.

42. Фотіна Т.І. Визначення лікарських препаратів в продуктах птахівництва // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2003. - Вип.8. – С. 64-66.

43. Фотіна Т.І. Патогенні властивості мікроорганізмів, ізольованих з тушок птиці // Збірник ветеринарна медицина. – Харьків, 2003. - №81. - С. 632-634.

44. Фотіна Т.І. Контамінація тушок птиці збудниками кампілобактеріозу // Збірник ветеринарна медицина. – Харьків, 2003. - № 82. - С. 634-636.

45. Способ жизнеобеспечения животных и птиц в помещении: А.с. №172061 СССР / В.К. Резніковський, І.І. Івко, Г.А. Зон, Т.І. Фотіна, В.І. Циновий, В.А. Горбовцев, Г.В. Ейсмонт. - №4488204; Заявл. 25.07.88; Зареєстр. 22.11. – 4 с.
    Дисертантом розроблена перша частина формули винаходу та вивчено рівень мікробної контамінації повітря птахівничих об’єктів при впровадженні цього способу утримання птиці.

46. МиланкоА.А., Фотина Т.И.Санитарная оценка мяса птиц при эшерихиозе // Научн.техн. бюл. - Харьков. – 1991. - №30. - С. 57-60.
    Дисертант особисто провела бактеріологічні та хімічні дослідження тушок птиці.

47. Фотина Т.И., Зон Г.А.,Миланко А.А. Ветеринарно- санитарная экспертиза тушек птиц при эшерихиозе // Межвуз.сб.тр. ХГАУ. - Харьков. - 1991. - С. 79-82.
    Дисертантом були ізольовані культури ешеріхій з тушок птиці та вивчені їх біологічні властивості.

48. Фотіна Т.І. Моніторинг мікоплазмених інфекцій птиці // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Борки. – 2001. - Вип.51. - С. 585-588

49. Фотина Т.И., Фотин А.И., Миланко А.А Сравнительная характеристика дезинфекции птицеводческих помещений при колибактериозе // Мат. Междунар.научн. конфер.” Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы. Харьков. - 1995. - С. 587-590.
    Дисертант особисто ізолювала серовари ешерихій і вивчила їх біологічні влстивості.

50. Байдевлятов А.Б., Міланко О.О., Фотіна Т.І. Санітарно-бактеріологічна характеристика повітряпроводів птахівничих об’єктів // Матеріали. Першої наук. конф. по птахівництву. - Борки-Сімферополь, 1993. - С. 115-117.
    Дисертант провела бактеріальні дослідження шкребків, які відбирались з повітряпроводів.

51. Фотина Т.И., Миланко А.А., Калашник Н.М. Качество продуктов птицеводства в условиях антибиотикотерапии // Акутальные проблемы современного птицеводства. - Укр. конф. с межд.участием. – Харьков, 1991. - С. 115-116.
    Дисертант дослідила дію високих та низьких температур на вміст антибіотиків в тушках птиці та яйці.

52. Зон Г.А., Фотина Т.И. Микробная контаминация птичников и пути ее ограничения // Акутальные проблемы современного птицеводства. - Укр. конф. с межд.участием. – Харьков, 1991. - С. 100-101.
    Дисертант особисто провела дослідження по встановленню мікробного спектру пташників і вивчила антигенні та патогенні властивості ізольованих мікроорганизмів.

53. Фотина Т.И., Зон Г.А., Фотин А.И. Санитарная оценка продуктов птицеводства при ассоциированном эшерихиозе и эймериозе // Научные и прикладные проблемы паразитоценологии: 4 Межгос.конф. паразитоценологов. - Киев-Харьков-Луганск, 1993. - С. 110.
    Дисертант провела дослідження по санітарній оцінці продуктів птахівництва при асоційованому перебезі ешерихіозу та еймеріозу.

54. Фотина Т.И., Миланко А.А. Качественный состав микрофлоры воздуха цеха по убою птицы // Резервы увеличения производства и повышения качества сельскохозяйственной продукции: 9 межресп.научн.- практ.конф. молодых ученых и специалистов.- Оренбург, 1992. - С. 80-81.
    Дисертант особисто провела бактеріологічні дослідження по встановленню видовогу складу мікрофлори повітря цехів по забою птиці, вивчила біологічні властивості ізольованих збудників.

55. Фотина Т.И., Калашник Н.М., Миланко А.А. Идентификация энтеропатогенных эшерихий на технологической линии переработки птицы // Научн.-технич. конфер. с междунар участием. - Варна, Болгария, 1988. - С. 48-49.
    Дисертантом особисто були проведені дослідження по вивченню ентеропатогенних властивостей ізольованих ешеріхій на лігірованих петлях кишок птиці.

56. Фотина Т.И., Фотин А.И. Связь технологии выращивания цыплят с усилением патогенности микрофлоры // Научн.-технич. конфер. с междунар участием. - Варна, Болгария, 1988. - С. 94-95.
    Дисертантом були проведені дослідження по вивченню патогенних властивостей виділеної мікрофлори.

57. Фотіна Т.І., Завалій Н.А., Улько Л.Г.Ветеринарно-санітарна експертиза тушок птиці при сальмонельозах // Мат.конфер. з питань птахівництва, - Харків, 1992. - С. 51-52.
    Дисертантом були ізольовані культури сальмонел з тушок птиці та вивчені їх біологічні властивості.

58. Фотина Т.И. Применение препарата “ Виватон” с целью получения экологически чистой продукции птицеводства // 4 Межгос. научн.-практ. конф. - Санкт-Петербург, 1992, С. 23-24.

59. Фотина Т.И., Улько Л.Г., Зон Г.А. Профилактика смешаных форм эшерихиоза и эймериоза у птицы // 5 Межгос.конф. по паразитоценологии, - Харьков-Луганск, 1997. - С. 168-169.
    Дисертантом особисто були проведені бактеріологічні дослідження тушок птиці та яєць при експериментальному асоційованому перебігу ешерихіозу та еймеріозу.

60. Фотіна Т.І., Назарова Т.К. Профілактика харчових токсикоінфекцій та токсикозів // Мат. наук. конф.Сумського СГІ. - Суми, 1995. - С. 49-50.
    Дисертантом були проведені дослідження по виявленню збудників токсикоінфекцій та токсикозів.

61. Fotina T.I. The improvement of methods of prophylaxis of escherichosis of poultry // 10 th Europen poultry conference, Jerusalem, Iesrael. – 1998. - p. 173.

62. Milanko A., But H., Fotina T The way of raise quality food eggs // 10 th Europen poultry conference, Jerusalem,Iesrael. – 1998. - p. 164.
    Дисертантом особисто були проведені експеріментальні дослідження по визначенню якості яєць.

63. Fotina T.I., Baydevlatov A.B. The improvement of desinfection on the poultry farms by neue disenfectant “BM” // 11 International congress of the worldl veterynary Poultry.Budapest, Hungary. - 1997. - p. 142-143.
    Дисертант вивчила бактеріологічну та бактерицидну дію препарата „ВМ” на бактеріальну мікрофлору.

64. Fotina T.I., Zon G.A., Fotin A.I. The influence of eimeriosis and escherichiosison the qualitative and biological value of poultry meat // 14 European symposium on the qulity of poultry meat. Bologna, Italy, - 1999. - p.341-342.
    Дисертантом особисто були проведені дослідження по визначенню впливу асоційованого перебігу еймеріозу та ешерихіозу на якість м’яса.

65. Fotina T.I. Bacterial contamination of food eggs during infectious diseases // 9 European Symposium on the Quality of Eggs and Egg Products, Kusadasi, Turkey. – 2001. - p. 265-269.

66. FotinaT.I. Changes inchemical and biochemical composition of poultry meat contamined by conditional pathogenical microflora // 15 European Symposium on the Quality of Poultry Meat, Kusadasi, Turkey. - 2001. - p. 283-285

67. Fotina T.I The level of pathogen contamination of eggs during storage // XII International congress of the world veterynary poultry. Cairo,Egypt. - 2001. - p. 237.

68. Fotina T.I., Fotina H.A. The bacterial infection caused by conditionally pathogenec microflora // 11 Europen Poultry conference, Bremen, Germany. – 2002. - p. 182-183.
    Дисертантом особисто проведені експериментальні дослідження по визначенню рівня бактеріальної контамінації птиці різного віку та при різних умовах утримання.

69. Fotina T.I., Fotin A.I Spectrum of serovariants of E.coli persistent in organism of poultry in Ukraine // 11 Europen Poultry conference, Bremen, Germany. – 2002. - p. 183-184.
    Дисертант особисто провела дослідження по визначенню спектру ешеріхій за період останніх 10 років в птахівничих господарствах України

70. Fotina T.І. The obtaining of subcellular (adgesive) preparation of patogen of escherichiosis of poultry // 6 International veterinary Immunology Symposium, Uppsala, Sweden. – 2001. - p. 93.