Анотація до роботи:

17. Леонидов И.Л. Стратегическое планирование экологической деятельности фирмы в условиях переходной экономики Украины / Вторая международная научно-практическая конференция "Теория и практика решений экологических проблем в горнодобывающей и металлургической промышленности" (тезисы докладов) // Сост.: В.П.Бобылев, Л.В.Бабенко, А.Г.Величко и др. –Днепропетровск: ГМетАУ, -1995. –С.110-111.

АНОТАЦIЯ

Леонідов I. Л. Теоретичні основи ефективності стратегічного планування. – -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – Економічна теорія. Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2004.

Дисертація містить результати дослідження сутності, змісту, форм, показників і напрямів підвищення ефективності стратегічного планування.

Проведений в дисертації аналіз охоплює: визначення генетичних джерел, сутності, складових стратегічного планування (як окремої системи і як елемента системи державного регулювання економіки), ефективності стратегічного планування, системи трансформаційних форм стратегічного планування, показників їх ефективності.

Запропоновано теоретичні основи економічного регулювання ефективності стратегічного планування, векторну модель ефективності стратегічного планування, а також заходи щодо підвищення ефективності стратегічного планування в умовах перехідної економіки України.

В дисертації поставлена й вирішена актуальна наукова задача розробки теоретичних основ ефективності стратегічного планування в перехідній економіці України та визначення практичних рекомендацій щодо шляхів і механізму її підвищення. Найбільш істотні висновки роботи:

1. Застосування генетично-системного методу відкриває перспективи дослідження процесів розвитку і функціонування планомірних відносин у нерозривному зв’язку з еволюцією економічної системи суспільства, визначення суті стратегічного планування, його генетичних джерел, ефективності, специфіки, форм і напрямів еволюції, адекватних умовам перехідної економіки України.

2. Генетичні рівні стратегічного планування відображають його сходження від суті планомірності до стратегічного планування, як однієї з її поверхневих форм. Перший генетичний рівень представлено планомірністю як категорією, що виражає виробничі відносини з приводу свідомої та заздалегідь узгодженої реалізації інтересів власників. Наступний генетичний рівень представлений такими формами реалізації планомірності, як план, планування, контрольні цифри, нормативи, господарчі договори, держзамовлення. На поверхневому генетичному рівні стратегічне планування (як форма планомірності, яка сприяє погодженості довгострокових економічних інтересів власників об’єктів господарювання, що відображаються в економічних стратегіях і конкретизуються в стратегічних планах) постає не лише самостійною системою складових елементів, а й певним компонентом системи державного регулювання економіки. Виявлено такі елементи стратегічного планування: визначення місії, розробка стратегії, опрацювання стратегічного плану, реалізація стратегічного плану і стратегії. Стратегія і стратегічне планування є формами погодження й реалізації економічних інтересів власників об’єктів господарювання в довготривалій перспективі та у відповідних останній середньо й короткострокових періодах.

3. Визначено суть та рівні ефективності стратегічного планування, адекватні генезису стратегічного планування. Перший генетичний рівень характеризує суттєві зв’язки планомірності та ефективності. На наступному генетичному рівні відносини ефективності постають у формі ефективності планування, як єдності виробничої і планової складових. Поверхневий генетичний рівень представлений інтегральною формою ефективності стратегічного планування, а саме співвідношенням ефективності стратегії та ефективності планового впровадження стратегії. Рівень ефективності стратегічного планування характеризує ступінь повноти реалізації економічних інтересів власників при досягненні визначеного стану їх (інтересів) довгострокової погодженості. Якісна конкретизація інтегральної форми ефективності стратегічного планування відбувається у відповідному критерії, якому відповідає зближення відношення ефективності, фактично отриманої при плановому впровадженні стратегії, до ефективності, яку здатна забезпечити стратегія, що втілюється. Зазначений критерій ефективності відповідає стратегічному плануванню як окремій системі і як елементу системи держрегулювання.

4. Виявлено функціональні елементи системи стратегічного планування – стабілізуючі, репродуктивні, погоджувальні, компенсаційні, трансформаційні. Серед останніх найбільш відповідними умовам перехідної економіки України є приватизаційна, реструктуризаційна, еколого-виробнича. Визначено компоненти оцінки ефективності стратегій системи трансформаційних форм стратегічного планування. Розроблена система узагальнюючих і часткових показників ефективності стратегічного планування. Їх використання дозволяє оцінити факторний вплив на зміну ефективності кожної трансформаційної форми стратегічного планування.

5. Сформульовано пропозиції щодо формування виробничих, політичних, правових макропередумов, які безпосередньо впливають на ефективність планового впровадження стратегії, а саме: по прогнозуванню циклічності відтворення основних факторів виробництва; розробці загальнодержавних альтернативних стратегій, які в довгостроковій перспективі орієнтують економічну політику на досягнення оптимального співвідношення видів економічного зростання; удосконаленню Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”. Запропонована векторна модель ефективності стратегічного планування, яка відображає функціонування базових складових ефективності стратегічного планування та його трансформаційних форм в умовах перехідної економіки.

6. Позитивній динаміці ефективності стратегічного планування сприяє спрямування дії наступних складових регулювання на відповідні об’єкти: державне регулювання – на розробку цільових орієнтирів та ув’язку стратегій розвитку на різних рівнях господарювання, а також погодження стратегічних завдань у планах, бюджетах протягом планового періоду на всіх рівнях економіки; ринкове саморегулювання – на становлення ринку консультативних послуг з реалізації функцій стратегічного планування; вплив громадянських інститутів – на регламентування процедури врахування на всіх рівнях державної влади пропозицій громадянських організацій, що формуються через конференції, круглі столи, доручення виборців, контроль за втіленням стратегічних завдань та інше.

Публікації автора:

1. Леонідов I.Л. Стратегічне планування: досвід організації в країнах ринкової економіки. –Дніпропетровськ: “Січ”, 1997. –48с.

2. Леонідов I.Л. Взаємозв’язок планомірності та економічних інтересів // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. –1999. –№2. –С.97-99.

3. Леонідов I.Л. Глобальний розвиток України: стратегія і механізм управління // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. –2003. –№172. -С.576-582.

4. Леонідов I.Л. Ефективність регіональної інтеграції та стратегія оптимального розвитку України // Збірник наукових праць Iнституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –Київ: Iнститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –2002. –Вип.35. –С.231-234.

5. Леонідов I.Л. Зовнішня стратегія України та економічні інтереси власників // Збірник наукових праць Iнституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –Київ: Iнститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. –2001. –Вип.29.–С.193-195.

6. Леонідов I.Л. Стратегічне планування в системі державного регулювання економіки // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. –2000. -№15. -С.11-14.

7. Леонидов И.Л. Стратегическое планирование фирмы в условиях становления социально ориентированной рыночной экономики в Украине / Природа человека и динамика социальных процессов // Сборник научных статей. Днепропетровская государственная медицинская академия Украины, кафедра философии, экономики, религиоведения и политологии. Под ред. А. В. Батуры. –Днепропетровск: ВИЛС. –1996. -С.177-183.

8. Леонідов I.Л. Форми стратегічного планування в перехідній економіці України // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. –2000. –№48. -С.86-91.

9. Леонідов І.Л. Економічне зростання. В кн.: Основи економічної теорії: конспект лекцій / За ред. Н.С. Горбач. –Дніпропетровськ: ЦЕО, 2002. –С.118-124.

10. Леонидов И.Л. Равновесие в макроэкономике. В кн.: Экономическая теория. Конспект лекций / Под. ред. В. Тарасевича. –Днепропетровск: ГМетАУ, 1999. -Вып.4. -С.4-24.

11. Леонідов I.Л. Оцінка економічної стратегії // Придніпровський науковий вісник. –1998. –№ 117. –С.61-63.

12. Леонідов І.Л. Стратегічні альтернативи регулювання інтернаціоналізації української економіки // Світова цивілізація і міжнародні відносини. –2002. -№1. -С. 140-142.

13. Леонідов І.Л. Форми стратегічного планування та оцінка їх ефективності // Актуальні проблеми перехідних економічних процесів: Збірник наукових праць Національної металургійної академії України. -Дніпропетровськ: Січ, 2001. -С. 104-124.

14. Леонидов И.Л. Определение эффективной стратегии функционирования фирмы в условиях формирования социально ориентированной рыночной экономики в Украине // Сборник материалов научной методической конференции "Экономика, управление и информатика", посвященная 60-летию инженерно-экономического факультета. –Днепропетровск: ГметАУ, 1995. -С.101-105.

15. Леонидов И.Л. Планомерность в переходной экономике Украины: теория и практика // Материалы научно-методического семинара “Проблемы трансформации экономики и формирование социально-экономической модели Украины”. –Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. –С.137-141.

16. Леонидов И.Л. Планомерность в условиях формирования социально ориентированной рыночной экономики // Становлення української економіки: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. –Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т; Держ. гірн. акад. України; Держ. металург. акад. України, -1996. –С.51.