Результати дисертаційного дослідження свідчать про те, що його мета досягнута: підтверджена гіпотеза дослідження, а також розв’язані поставлені завдання. В дисертації одержано важливі наукові й практичні результати, які містять розв’язання актуальної наукової проблеми професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій МНС України, а саме: 1. Установлено, що професійній діяльності у НС властиве постійне високе робоче екстремальне навантаження на фахівця з НС (фізичне, розумове, психофізіологічне і психічне). В цьому робочому екстремальному навантаженні виділяють змістові, інформаційні, організаційні та оперативно-дієві елементи, які є стресогенними чинниками для фахівців з НС й можуть спричинити сильні психологічні реакції, що впливають на зміну поведінки та алгоритм діяльності. Професійно-екстремальна діяльність фахівців відбувається в конкретній ситуації у середовищі, що містить певну сукупність психотравмуючих чинників й небезпеки для життя як фахівця, так і інших людей. Її складність і небезпечність характеризує ступінь екстремальності. Під екстремальністю розуміється ступінь загрози всіх факторів надзвичайної ситуації для життя фахівця. Внаслідок цього для організації роботи фахівців з НС та їх професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах всі надзвичайні ситуації доцільно умовно поділити на п’ять категорій залежно від ймовірності їх небезпеки для життя фахівців. 2. Професійна підготовка до діяльності в екстремальних умовах фахівців з НС розглядається як цілеспрямований процес оволодіння загальними і спеціальними знаннями, навичками та вміннями дій у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з ризиком для життя, а також їх розумовий, фізичний і професійний розвиток, формування у них необхідних особистісних і групових психологічних, морально-етичних та ділових якостей, стійкості, надійності та професійної придатності, що забезпечує виконання функціональних обов’язків у НС, особисту безпеку й виживання. Доведено, що в педагогічному вимірі професійна підготовка до діяльності в екстремальних умовах становить професійно-екстремальний педагогічний процес, який інтегрує навчання, виховання, розвиток і формування. Разом з цим професійна підготовка до діяльності в екстремальних умовах розглядається як цілісна педагогічна система, що охоплює низку взаємопов’язаних підсистем за: цілями, завданнями та змістом. За цілями професійно-екстремальну підготовку фахівців з НС поділяють на базову професійно-екстремальну, контекстно-екстремальну і постекстремальну підготовку; за завданнями - на загальну професійно-екстремальну, спеціально-екстремальну та оперативно-екстремальну; за змістом - на спеціальні психологічну морально-етичну, , фізичну, медичну, технічну, техногенну, екологічну, екстремально-дійову (індивідуальну та групову) тощо. 3. Доведено, що організація професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів з НС базується на сукупності методологічних підходів, а саме: історико-філософському, системному, структурному, діяльнісному, особистісному, проблемному, прогностичному, синергетичному, генетичному та інтеґративному. За цих умов під час реалізації завдань підготовки особового складу підрозділів з НС вони виступають одночасно як у своїй постійній і ситуативній єдності, взаємодії, так і самостійно. Професійна підготовка фахівців до діяльності в екстремальних умовах відбувається за такими принципами: професійної екстремальної спрямованості; індивідуалізації, диференціації та групової інтеграції; принцип зв’язку теорії та практики професійно-екстремальної діяльності; єдності змістового та процесуального компонентів професійно-екстремальної підготовки; доступності, систематичності, неперервності, наступності; принцип міцності й надійності; принцип гуманістичної спрямованості професійно-екстремальної підготовки фахівців з НС; принцип психолого-педагогічної єдності; єдності екстремального навчання, виховання, розвитку і формування в процесі професійно-екстремальної підготовки; професійного самовдосконалення; принцип оптимізму, стійкості та впевненості; системності та цілісності професійно-екстремальної підготовки фахівців з НС; зворотного зв’язку; 4. Теоретично обґрунтовано й розроблено методичну систему професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах. Вона становить взаємозумовлене і взаємозалежне послідовно-паралельне поєднання за цілями, завданнями і змістом як окремих видів підготовки, так і належної підготовки фахівців з НС, умов, організаційних форм, методів, прийомів, педагогічних технологій і засобів з метою формування у них професійно-екстремальної підготовленості до діяльності у надзвичайних ситуаціях. У структурному плані методичну систему підготовки фахівців з НС утворюють кілька комплексів: сукупність цілей; сукупність елементів; зміст; сукупність методик; сукупність зв’язків. Виявлено, що в цій методичній системі сукупність зв’язків виступає як своєрідне синтезоване утворення, завдяки якому ціле постає як поєднання самостійних його частин. Вони забезпечують реалізацію зв’язків різних рівнів. До зв’язків одного типу належать: по-перше, зв’язки між видами підготовки (базовою професійно-екстремальною, контекстно-екстремальною і постекстремальною); по-друге, міжпредметні; по-третє, між навчанням, вихованням, розвитком і формуванням; по-четверте, між методами, організаційними формами, педагогічними технологіями і методиками. До зв’язків іншого типу належать функціональні, генетичні, процесуальні, дидактичні, управлінські та інші, кожному з яких відповідає особливий тип системної організації. Доведено, що методична система професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів з НС у системному вимірі реалізується на основі методик базової професійно-екстремальної, контекстно-екстремальної і постекстремальної підготовки. Методична система забезпечує реалізацію завдань професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах завдяки послідовно-паралельному неперервному застосуванню сукупності методів, організаційних форм, педагогічних технологій навчання, виховання, розвитку і формування фахівців. 5. Запропонована методика базової професійно-екстремальної підготовки особового складу підрозділів з НС побудована на основі доцільного поєднання сукупності підходів, методів, організаційних форм, педагогічних технологій, змісту та засобів відповідно до цілей і процесу оволодіння сукупністю загальних знань, формування навичок та вмінь, а також якостей фахівців, необхідних для професійно-екстремальної діяльності у різних НС. За таких умов у фахівців з НС сформується необхідний рівень базової підготовки до діяльності в екстремальних умовах. Її поділяють на загальну професійно-екстремальну і спеціальну професійно-екстремальну підготовки. Загальна професійно-екстремальна підготовка особового складу підрозділів з НС спрямована на оволодіння сукупністю загальних теоретичних і практичних знань, навичок і вмінь. Метою спеціальної професійно-екстремальної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів МНС України є забезпечення індивідуальної і групової ефективної професійної діяльності в екстремальних умовах у різних НС. Головні завдання цієї підготовки полягають у забезпеченні високого рівня оволодіння технологічно-дієвими спеціальними навичками і вміннями діяльності в екстремальних умовах; формування навичок та вмінь самоуправління і саморегулювання психічними станами в умовах посилення небезпеки в надзвичайних ситуаціях; забезпечення особистої безпеки і набуття навичок та вмінь групової безпеки під час професійної діяльності в екстремальних умовах. Доведено, що в реалізації методики базової професійно-екстремальної підготовки особового складу підрозділів з НС важливу роль відіграє психологічна, морально-етична та спеціальна психологічно-екстремальна підготовка. Спеціальна психологічно-екстремальна підготовка становить систему цілеспрямованого впливу на індивідуальну психіку кожного фахівця і соціальну психіку груп з метою формування у них моральних принципів, норм, ідей, ідеалів, почуттів, свідомості, переконань та перетворення їх в активне внутрішнє психічне, що в цілому формує у фахівців з НС сукупність якостей необхідних для професійної діяльності в екстремальних умовах. З’ясовано, що спеціальна психологічно-екстремальна підготовка особового складу підрозділів з НС спрямована на оволодіння психологічними знаннями поведінки і діяльності в екстремальних умовах, на формування навичок і вмінь керування своїми станами, почуттями й емоціями та ін. Для реалізації спеціальної психологічно-екстремальної підготовки застосовуються різні форми, методи і технології, у тому числі і спеціальні методи: психотонічне, аутогенне, психорегулююче тренування. 6. Запропонована методика контекстно-екстремальної підготовки особового складу підрозділів з НС побудована на основі доцільного поєднання сукупності підходів, методів, організаційних форм, педагогічних технологій, змісту та засобів відповідно до цілей і завдань формування у фахівців з НС, індивідуальної і групової професійно-екстремальної підготовленості до діяльності в конкретних НС, різних за складністю, ризиком для життя, характером перебігу і небезпекою. В процесі цієї підготовки фахівці з НС здобувають спеціальні, індивідуальні і групові знання, навички та вміння професійно-екстремальної діяльності в умовах НС, а також формують необхідні психологічні, морально-етичні, фізичні та професійно-екстремальні якості. Методика контекстно-екстремальної підготовки спрямована на забезпечення підготовленості фахівців до їхньої діяльності під час місцевих і регіональних НС. У процесі контекстно-екстремальної підготовки відбувається коригування та допідготовка окремого фахівця до професійної діяльності в екстремальних умовах (у тому числі й забезпечення особистої безпеки у НС різного характеру), а також спеціальна практична підготовка до групових дій у НС, та оперативно-екстремальна підготовка для розв’язання певного завдання або завдань у конкретній надзвичайній ситуації. Оперативно-екстремальна підготовка за відповідною методикою проводиться з фахівцями з НС, які заступають на чергування (черговими силами) і знаходяться в стані постійної готовності до оперативної діяльності на випадок раптового виникнення НС. 7. Методика постекстремальної підготовки особового складу підрозділів з НС побудована на основі доцільного поєднання сукупності підходів, етапів, методів, організаційних форм, педагогічних технологій, змісту та засобів, спрямованих на відновлення професійно-дійового і фізичного потенціалу фахівців з НС, їхню реабілітацію, а також запобігання розвитку негативних явищ в їхній психіці, поведінці й діяльності. Вона спрямовується на розв’язання широкого кола завдань, що охоплюють професійні, соціальні, правові, матеріальні, побутові, психологічні, педагогічні, медичні та інші питання. В ній умовно визначають три етапи: 1) зустрічі фахівців з НС; 2) відновлення професійно-екстремального потенціалу; 3) підтримка професійно-екстремального потенціалу фахівця з НС і включення його в професійно-екстремальну діяльність. 8. Розроблено критерії та тести оцінювання рівня індивідуальної підготовленості фахівця і рівня підготовленості групи з НС до професійної діяльності в екстремальних умовах, зокрема: здатність до самооцінки своїх дій, вчинків і технології професійно-екстремальної діяльності; уміння саморегуляції емоційних станів; уміння проводити рятувальні роботи на висотних, підводних і надводних об’єктах, у зонах хімічного, біологічного і радіоактивного зараження; уміння застосування та експлуатації спецтехніки, індивідуальних і групових засобів захисту; уміння здійснювати аварійно-рятувальні та пошукові роботи при повенях і масових затопленнях, пожежах на промислових об’єктах, в зонах масових інфекцій, отруєнь та епідемій; здатність підтримувати необхідну емоційну стійкість в критичних ситуаціях, серед руйнувань, пожеж, трупів, відірваних частин тіла тощо; здатність до самовладання і витримки; уміння аналізувати чинники екстремальної ситуації та приймати адекватні рішення; уміння злагоджено і погоджено виконувати групову діяльність в різних надзвичайних ситуаціях; уміння взаємодіяти, взаємодопомагати й замінювати один одного під час групової діяльності в екстремальних умовах; уміння забезпечувати групову безпеку; уміння грамотно застосовувати колективні засоби аварійно-рятувальних і пошукових робіт, здатність до здійснення групового захисту; здатність до фізичної витривалості та ін. 9. Проведений педагогічний експеримент підтвердив основні положення гіпотези дослідження, а саме: обґрунтованість методичної системи професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів з НС, її надійність, валідність розроблених тестів визначення рівня індивідуальної підготовленості фахівців з НС та рівня підготовленості груп з НС до професійної діяльності в екстремальних умовах. Підтверджено теоретичну обґрунтованість та ефективність розробленої нами методичної системи професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах особового складу підрозділів з НС, оскільки внаслідок її застосування в експериментальних пожежно-рятувальних частинах в порівнянні з контрольними відбувся розвиток рівня індивідуальної підготовленості фахівців з НС до професійної діяльності в екстремальних умовах на 8,2%, а рівня підготовленості груп з НС до професійної діяльності в екстремальних умовах на 10%, що підтверджує її ефективність. У результаті виконаного дослідження підтверджено висунуту гіпотезу, досягнуто мету й розв’язані всі завдання. Теоретичні й методичні результати дисертаційного дослідження доцільно покласти в основу державної програми професійно-екстремальної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій МНС України. На основі врахування результатів та висновків дисертаційного дослідження доцільно розробити комплекс дидактичних матеріалів для здійснення базової професійно-екстремальної, контекстно-екстремальної й постекстремальної підготовки особового складу органів і підрозділів МНС на території України. Впровадження методики спеціальної психологічної підготовки зумовлює необхідність створення спеціальних полігонів і містечок, полос перешкод, трас-лабіринтів, тренувально-тренажерних комплексів, спеціальних моделей та ін., а також теоретичного обґрунтування методики відновлення професійного потенціалу й забезпечення психічного здоров’я фахівців з надзвичайних ситуацій. Професійно-екстремальна підготовка особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій МНС України за розробленою нами методичною системою дозволить значно підвищити ефективність його діяльності в екстремальних умовах, професійну дієздатність, психологічну стійкість і надійність; забезпечить високий рівень індивідуальної та групової безпеки в процесі професійно-екстремальної діяльності, що значно знизить ймовірність травм, каліцтва й загибелі фахівців з надзвичайних ситуацій. Подальшого дослідження потребують: теоретико-методологічне обґрунтування професійно-екстремальної діяльності фахівців у надзвичайних ситуаціях, що виникають на атомних електростанціях; психолого-педагогічного обґрунтування методик відновлення дієздатності фахівців з НС після важких психічних травм; розроблення методик оперативно-екстремальної підготовки до НС; розвиток психологічної готовності фахівців з НС до діяльності в екстремальних умовах; система методичної роботи в підрозділах з НС з урахуванням їхнього професійного досвіду, рівня підготовки, освіти, віку тощо. |
