1. Проведений теоретико-експериментальний аналіз літератури з теми дослідження і вивчення наявної практики, сучасних підходів до проектування дидактичних систем підготовки фахівців економіки у вищих навчальних закладах України дав підстави стверджувати, що проблема проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки є одним із найважливіших напрямів розвитку педагогічної науки і практики. Проектування такої системи відповідно до запитів інформаційного суспільства забезпечує розвиток як вищої освіти, так і її кінцевого продукту – конкурентоспроможного фахівця із заданими характеристиками професійної компетентності, суб’єктності, творчості, самостійності, передбачає перехід до діяльнісно-компетентнісної моделі підготовки. Проект цієї системи має забезпечуватися ґрунтовною науковою основою, відповідати соціальному замовленню, спрямованості на втілення в практику. Проектування мети, завдань, процедури, методу, засобів, вихідного матеріалу, продукту мислення і навчальної діяльності забезпечило подолання вузькості дослідницького підходу і на певному етапі наукової творчості реалізувати задум як повноцінну проектно-нормативну діяльність. 2. Вироблена концепція проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалавра напряму «Економіка і підприємництво» базувалася на такій основі: виявлення структури і функцій; врахування особливостей змісту й організації підготовки бакалаврів економіки; виокремлення об’єкта, предмета і продукту педагогічного проектування; виділення засобів, методів, етапів і технологій. Проектування досліджуваної дидактичної системи передбачає творчий аналіз її вихідних умов, чинників, характеристик і створення проекту спільної діяльності суб’єктів даної системи, що спрямований на забезпечення професійно орієнтованого підходу до підготовки бакалавра економіки. Проектування є етапний, багатокомпонентний, послідовний процес, що відбувається в часі, результат якого – проект дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки. Поняття «професійно орієнтована дидактична система підготовки бакалаврів економіки» визначається як упорядкована множина взаємопов’язаних цілісних структурних і функціональних компонентів, поєднаних спільною метою, завданнями професійної підготовки особистості; дидактична система, яка містить у собі елементи, що взаємодіють між собою і забезпечують збереження і розвиток складної, відкритої, самоорганізованої і саморозвивальної системи підготовки бакалаврів економіки у певному освітньому просторі і часових межах. Її структуру як складної самоорганізованої системи утворюють такі основні компоненти: мета, зміст, технології (форми, методи і засоби) організації викладання і навчання; методи контролю й корекції результатів навчання; діяльність викладання; діяльність навчання; дидактичні принципи та дидактичні умови; навчальне середовище. Загальні принципи проектування дидактичної системи – єдності культурного й освітнього простору, історизму, адекватності, розвитку, стандартизації, поетапності, багатомодельності, динамізму, інтердисциплінарності, оптимізації, проекції, аксіологізації, діагностичності, завершеності – деталізуються і доповнюються принципами системного і синергетичного підходів, а саме: пріоритету глобальної мети, системно-структурний; системно-функціональний; інформаційно-управлінський, алгоритмізації, відтворення, єдності, взаємопов’язаності, варіативності компонентів, ієрархії, децентралізації, невизначеності, конструктивної цілісності, взаємної адаптації, доцільності, основної ланки. Доповнюють цю класифікацію принципи технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного підходів, які у практиці проектувальної діяльності викладача становлять єдине ціле. 3. Етапами проектування і впровадження проектованої системи на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 та 9001 є такі: аналіз вихідних даних; формулювання мети системи у формі її прогнозованих кінцевих результатів; добір і побудова змісту навчального матеріалу; визначення структури і послідовності технологій навчальної діяльності студента, спрямованої на засвоєння змісту; добір адекватних меті і змісту технологій викладання як системи процесуально-методичних дій викладача, пов’язаних зі спрямуванням і контролем навчальної діяльності студентів; вироблення критеріїв і параметрів оцінювання, за якими можна об’єктивно діагностувати результати засвоєння; вироблення контрольного інструментарію – комплекту тестів з урахуванням мети навчання і параметрів оцінювання. 4. Узагальнена технологія проектування і впровадження професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки має такий вигляд: визначення цільових груп її споживачів та ідентифікація їхніх вимог; обґрунтування мети проектування дидактичної системи, узгодженої зі стратегією розвитку вищого навчального закладу; визначення процесів, необхідних для її проектування; формування матриці розподілу повноважень і відповідальності за якість дидактичної системи; встановлення послідовності і взаємодії процесів; проведення опису процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO; формування вимог до інформаційного забезпечення і документального оформлення дидактичної системи; організація її впровадження у вищому навчальному закладі; проведення внутрішньої перевірки якості проекту дидактичної системи, у рамках якої виявляються ланки, які потребують удосконалення; налагодження корекції інформаційного забезпечення і документального оформлення даного проекту. 5. Адаптація вимог міжнародних стандартів ISO 9000 і 9001 до дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки забезпечує вироблення комплексу заходів для переведення механізму управління нею у якісно новий стан – досягнення бажаних показників її якості. Проектувати досліджувану дидактичну систему й аналізувати якість проекту допомагає двовимірна фасетна (матрична) модель проектування, в якій по вертикалі подані компоненти складових якості для всіх елементів досліджуваної системи, а по горизонталі – розгортання кожного елемента системи якості згідно з її складовими, що дало змогу порівняно легко проектувати дидактичну систему й аналізувати якість проекту. Елементами системи якості за міжнародними стандартами ISO 9000 є: аналіз контрактів (вхідний рівень); керування проектуванням, підготовкою студентів; ідентифікація і відслідковування; керування процесами, контролем, невстигаючими студентами; форми і способи збереження документів; внутрішня перевірка якості; навчання проектантів дидактичних систем; обслуговування; статистичні методи. Складові якості дидактичної системи – якість результату, якість змісту, якість технологій, якість оцінювання, якість організації, якість персоналу. 6. Модель рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки має вигляд «спіралі, що розкручується у тривимірному просторі», векторами якого є «особистісні смисли», «професійний розвиток», «креативність», дає змогу перевірити професійну підготовленість цієї категорії фахівців за показниками критеріїв особистісної спрямованості, особистісних мотивів, суб’єктності, професійної компетентності, у тому числі професійно важливих рис характеру, психофізіологічних якостей, креативних умінь і є основою для проектування змісту їхньої підготовки і перевірки якості проектованої дидактичної системи. Вказана модель характеризується трьома рівнями – «мінімальний», «генеральний» та «високий», домінування одного з яких свідчить про ступінь творчості студента і потенціал самореалізації в майбутньому. Реалізація проекту професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів напряму 0501 «Економіка і підприємництво» сприяє формуванню в студентів значущих для їх майбутньої професійної діяльності якостей, а також знань, навичок і вмінь, що забезпечують виконання функціональних обов’язків з обраної спеціальності. 7. Програма моніторингу якості професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки забезпечується дотриманням вимог міжнародних стандартів якості серії ISO 9001, адаптованих до умов професійної підготовки цієї категорії фахівців. Вивчення якостей проекту досліджуваної системи передбачає всебічну комплексну діагностику основних критеріїв рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки: спрямованості особистості, особистісних мотивів і суб’єктності; професійної компетентності (загальні і спеціальні знання, вміння, навички, професійно важливі риси характеру і психофізіологічні якості); креативних умінь. 8. Основними компонентами діяльності щодо проектування досліджуваної системи є такі: психолого-педагогічне діагностування вхідного стану суб’єктів дидактичної системи; соціально-психологічне діагностування психолого-педагогічної ситуації їх функціонування; визначення та обґрунтування дидактичних способів впливу на процес досягнення бажаного рівня професійної підготовленості бакалавра економіки з конкретизацією навчальних завдань; прогнозування динаміки активності студента під впливом сучасних технологій навчання, визначення етапів контрольного діагностування; моніторинг динаміки зростання рівня професійної підготовленості бакалавра економіки; поточне регулювання та корекція проекту; підсумкове діагностування професійної підготовленості студента, зіставлення його з прогнозованим; розробка нового проекту. Кожний компонент є продовженням попереднього і основою для наступного. Вимогами до проектувальних умінь науково-педагогічних працівників є: здатність поєднувати професіоналізм соціального менеджера і компетентність підприємця, підходити до проектування як універсального і самостійного в соціокультурному контексті виду діяльності, спрямованого на створення реальних об’єктів із заданими функціональними і споживчими параметрами; вміння ставити чіткі дидактичні цілі, навчати студента в контексті його майбутньої професійної діяльності; забезпечувати структурність викладу навчального матеріалу, ясність дидактичної мови, обґрунтованість у керуванні пізнавальною діяльністю студентів. У той же час розробка і застосування проектованої системи передбачає формування в педагога технологічного бачення процесу навчання, його особливостей і специфіки відповідно до предметного змісту навчальної дисципліни, яку він викладає. 9. Найбільший вплив на якість підготовки бакалаврів напряму «Економіка і підприємництво» мало: дотримання системного підходу, який сприяв верифікації та формуванню структури проектованої дидактичної системи, забезпечував якісний навчальний процес на документальній основі – згідно з вимогами ECTS, державного стандарту і професіограми бакалавра економіки; менеджмент (відповідальність проектантів), який дав змогу визначити, створити і запровадити проект професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки, спрямований на забезпечення високої якості їх підготовки, передбачав відповідні зобов’язання проектантів щодо якості фахівця, орієнтацію на споживача освітніх послуг (студента), відповідальність і обмін інформацією, моніторинг якості з боку керівництва; навчальне середовище, яке акцентувало увагу на ресурсах (кадрових, матеріальних, технічних, інформаційних), що впливали на якість проекту; програма моніторингу (вимірювання, аналіз і удосконалення) допомагала підтримувати і удосконалювати цей проект; індивідуалізація освітнього маршруту, тобто організація дидактичної системи, що максимально забезпечує необхідні умови для самостійного освоєння студентами змісту курсів, коли затребуваними стають не тільки викладачі-лектори, а й консультанти, наставники. Результати дисертаційного дослідження показують, що сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для становлення теорії проектування дидактичних систем у вищій школі. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне доповнення існуючої практики підготовки бакалаврів економіки, а також на подальший розвиток теоретико-методологічних засад в умовах соціально-економічних перетворень в Україні. Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Визначаючи подальші завдання розвитку вищого навчального закладу на основі проведеного експерименту, педагогічні колективи залучених до експерименту навчальних закладів орієнтуються на удосконалення ключових компонентів проектованої дидактичної системи, тому що саме їхня реструктуризація забезпечить формування нових якостей і відносин. Проектування і впровадження інноваційних систем підготовки бакалаврів можливі в умовах демократизації і відповідальної взаємодії навчальних закладів з Міністерством освіти і науки України, інституціями Національної академії наук України. Визначаючи перспективи подальших досліджень і розвитку визначеної концепції до рівня теорії проектування дидактичних систем, ми вважаємо, що в подальшій роботі слід орієнтуватися на проектування таких компонентів, які забезпечували б формування професійних якостей у бакалаврів і магістрів інших спеціальностей, нових відносин у досліджуваній дидактичній системі. У подальшому дослідження потребують такі аспекти означеної проблеми: теорія і методика застосування прогресивних і проектування нових професійно орієнтованих технологій навчання; реалізація акмеологічного підходу до розробки сучасної дидактичної системи формування професіоналізму з орієнтацією на розкриття психологічних резервів і особистісного потенціалу фахівця, його здібностей, компетентності, вмінь, особистісної свободи; стимулювання процесів постановки і досягнення мети (особистісного проекту); інтеграція університетської і професійної освіти; створення професійно орієнтованих технологій творчого стилю економічної діяльності, що дає змогу майбутньому економісту самому вирішувати економічні проблеми і тим самим створювати потенційно більш високу можливість перенесення знань і досвіду діяльності з навчальної ситуації в реальну. |
