Анотація до роботи:

Садченко О.В. Теоретико-методологічні основи екологічного маркетингу. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.

Розроблено теоретико-методологічні основи нових економічних відносин у природокористуванні в умовах ринкової економіки і науково-методичні рекомендації щодо формування стратегії екологічного маркетингу як способу виявлення резервів підвищення економіко-екологічної ефективності використання ресурсного потенціалу країни і управління природокористуванням.

Теоретично обґрунтовано і структуровано концепції екологічного маркетингу стосовно різних видів комерційної та некомерційної діяльності.

Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації екологічного маркетингу в приморській зоні України, запропоновано алгоритм розрахунку маркетингового потенціалу з урахуванням екологічних переваг.

Розглянуто роль економіко-екологічних кадастрів у реалізації екологічного маркетингу. У роботі запропоновано методи і алгоритм розрахунку величини загальної економічної цінності морського середовища, морських ресурсів і приморських територій, обумовлений сумою агрегованих показників: вартості використання морського середовища, морських ресурсів і приморських територій (споживчої вартості), вартості невикористання і вартості сполучення чи просторової сумісності в єдину систему.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми подальшого розвитку та поглиблення теоретико-методологічних засад екологічного маркетингу. Автором на основі методологічних принципів управління процесом екологізації суспільного відтворення сформульовано та обґрунтовано нову концепцію екологічного маркетингу як поліфункціональну і багатовекторну систему підходів, прийомів, методів та інструментів планування природокористування в ринковому середовищі на засадах екологічної безпеки та сталого розвитку.

Основні наукові і прикладні результати, рекомендації щодо їхнього практичного використання можна визначити у такій спосіб:

1. Проведені автором теоретичні дослідження економічних відносин в природокористуванні дозволили сформулювати та обґрунтувати екологічний маркетинг як поліфункціональну і багатовекторну систему його різних концепцій. Кожна з цих концепцій акцентує увагу на одному з ключових факторів і функцій екологічного маркетингу. При цьому змінюється роль і значення базових понять класичного маркетингу (об'єкт, суб'єкт, товар, зовнішнє і внутрішнє середовище, ціль) у його екологічній інтерпретації. Запропоновані концепції екологічного маркетингу знаходяться у певному логічному і функціональному відношенні одна до одної, утворюючи систему. Виходячи з розроблених концепцій, сформульовано інтегральне визначення екологічного маркетингу як системи планування підприємницької діяльності, що пристосовує виробництво (розподіл, обмін і споживання) до екологічних вимог ринку з метою більш вигідного продажу екологічних товарів, послуг та умов і забезпечує сталий попит на ці товари.

2. Автором доведено, що теоретико-методологічні передумови формування наукового поняття “екологічний маркетинг” визначили сутність концепції «екологічного» маркетингу - маркетингу традиційних товарів і послуг (класичний маркетинг) з урахуванням екологічних нормативів і обмежень, який полягає у задоволенні нестатків і потреб шляхом активної ринкової діяльності за допомогою такого обміну, при якому відбуваються мінімальні порушення екосистем. У цьому випадку метою екомаркетингу є задовільнення звичайних нестатків і потреб за допомогою такого обміну, при якому максимально дотримуються існуючі екологічні нормативи, а діяльність суб'єктів маркетингу відповідає вимогам природоохоронного законодавства.

Автором запропоновано методичні рекомендації щодо визначення просторово-часових стандартів якості навколишнього природного середовища, що передбачають розробку показників екологічної ємності території з урахуванням гранично припустимого техногенного навантаження, граничного вилучення природних ресурсів, просторової сумісності виробничо-господарської діяльності і природного середовища регіону.

3. У ході методологічного обґрунтування запропонованої автором концепції екологічного маркетингу розроблено теоретичні основи маркетингу екологічних товарів і послуг. Цей різновид екологічного маркетингу викликаний появою та зростанням екологічних потреб населення в зв'язку з погіршенням якості навколишнього середовища, а також підвищенням екологічної свідомості громадськості. Категоріально-понятійний апарат даної концепції складається з таких понять як «екологічний нестаток», «екологічна потреба», «екологічний товар», «екологічна послуга». Одним з основних аспектів запропонованої концепції екологічного маркетингу є вивчення і обґрунтування механізмів формування екологічних потреб та їхньої залежності від рівня соціально-економічного розвитку територій. Важливим моментом цієї концепції екологічного маркетингу є розширене поняття потреби людини в екологічній безпеці.

Автор дає розширене визначення поняття “екологічний товар”, до складу якого треба включати географічне середовище регіону, яке можна просувати як товар з метою залучення інвесторів для розвитку регіонального господарського комплексу. Навколишнє природне середовище також може бути товаром і мати споживчу і мінову вартість.

Автором вперше в екомаркетингових дослідженнях використовуються прийоми і методи теорії граничної корисності, граничної екологічної корисності, еластичності попиту на екологічні товари, системний аналіз і прогнозування соціально-еколого-економічних систем. В основу оцінки використання обмежених природних ресурсів автор поклав теорію граничної екологічної корисності, а також вплив екологічних факторів на маркетинговий потенціал виробництва.

В роботі маркетинговий потенціал підприємства визначений як сукупна здатність маркетингової системи підприємства забезпечувати постійну конкурентноздатність, економічну, екологічну і соціальну кон'юнктуру товарів і послуг на ринку. Розрахунок інтегрального показника маркетингового потенціалу підприємства з урахуванням екологічних факторів дозволить визначати ступінь економіко-екологічної привабливості цього товару для покупця .

В роботі аргументовано авторські підходи до сегментації ринку (покупців) на основі екологічного фактора. На базі загальноприйнятих факторів сегментації ринку обґрунтовано необхідність виділення екологічного фактора, як відокремлено, так і в загальній структурі факторів сегментації ринку (як складової частини).

Обґрунтовано та сформульовано структуру основних економіко-екологічних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища екологічного маркетингу суб'єктів підприємницької діяльності.

4. В результаті дисертаційного дослідження встановлено, що теоретико-методологічні розробки проблеми регулювання взаємодії суспільного виробництва і навколишнього природного середовища в умовах функціонування ринкової економіки можуть бути використані як основа для формування концепції маркетингу природних ресурсів і умов (маркетингу раціонального природокористування). Це корпоративний вид екологічного маркетингу, суб'єктом якого є місцеві органи влади і національні уряди – юридичні господарі природних ресурсів, що знаходяться на території регіонів і держав. Як товар тут виступають природні ресурси і умови, що мають реальне чи потенційне комерційне значення, залучені чи здатні бути залученими до процесу суспільного відтворення. Екологічний маркетинг розглядається як методологія планування природокористування з урахуванням умов і вимог ринку ресурсів, що перебуває в постійному динамічному розвитку під впливом широкого діапазону екологічних, економічних, соціальних і науково-технічних факторів, а також розвитку нормативної екологічної бази. В єдиний технологічний процес екологічного маркетингу інтегровані всі елементи діяльності щодо природокористування. Така інтеграція забезпечується за рахунок цільової економіко-екологічної орієнтації всього циклу господарсько-виробничої і розподільної діяльності.

Відповідно до теоретико-методологічних основ концепції екологічного маркетингу сформульовано поняття “екологічного маркетингу регіонів” і “регіонального екологічного маркетингу”, що мають бути покладені в основу управлінських рішень. Під регіональним екологічним маркетингом розуміється маркетинг природних ресурсів регіону з урахуванням економіко-екологічної складової. Регіональний екологічний маркетинг формується, насамперед, під впливом інтересів суб'єктів регіонального відтворювального процесу. Тому і суть управління суспільним відтворенням полягає у визначенні і сполученні економічних і екологічних інтересів різних суб'єктів з метою вирішення соціально-економіко-екологічних задач розвитку регіону.

Регіон розглядається як своєрідний екологічний товар, що має свою вартість і екологічну корисність. Територія з елементарного місця проведення економічних заходів стає продавцем товарів і послуг, тобто рівноправним учасником ринку. При цьому враховуються такі її екосистемні властивості, як асиміляційний потенціал, чутливість до забруднення, роль у трансграничному переносі забруднень та інші. Питання, що виникають в зв’язку з просуванням регіону-товару, вирішує екологічний маркетинг регіону.

5. В дисертації запропоновано концепцію екологічного маркетингу як маркетингу природоохоронної діяльності та відтворення природного середовища, метою якого є збереження довкілля і генофонду біосфери, а також проведення відповідних заходів щодо відновлення порушених екосистем і окремих компонентів природного середовища. Реалізація економіко-екологічного механізму збереження біологічних природних ресурсів має здійснюватися в чотирьох основних напрямках: методичне забезпечення кадастрової оцінки природних ресурсів; створення фінансової бази для реалізації раціонального природокористування; організаційно-управлінський вплив на об'єкти; забезпечення законодавчо-правової основи.

В рамках даної концепції екологічного маркетингу традиційне природокористування представлене формою екологічно сталого господарювання, а політика впровадження традиційного природокористування – інструментом розв’язання потенційного конфлікту між необхідністю збереження унікальних природних об'єктів біорозмаїття і фактом неминучого природокористування з боку населення, яке мешкає на цих територіях (відповідних територіальних громад).

Автором визначено основні напрямки екологічного маркетингу традиційних форм природокористування в Україні, надана його оцінка на макро- і мікроекономічному рівнях.

6. Дисертантом доведено, що розвиток соціально орієнтованої ринкової економіки актуалізує теоретичні розробки в сфері маркетингу екологічних знань, технологій та інновацій. Суб'єктами екомаркетингу тут є наукові організації, університети, фірми з виробництва ноу-хау, окремі учені, дослідники і експерти. Як товар у цьому випадку розглядається інтелектуальний продукт. Екологічний маркетинг за даною концепцією тісно пов'язаний з іншими концепціями екологічного маркетингу, тому що забезпечує необхідне екологічне «ноу-хау» у процесі екомаркетингової діяльності. Маркетинг інноваційної діяльності, пов'язаний з розробкою принципово нових екологічно чистих товарів, процесів, техніки, технологій та їх екологізацією, здатний вплинути на спосіб життя населення, забезпечити вихід країни на світовий ринок товарів і послуг, що відповідають світовим екологічним стандартам.

7. Мережний екологічний маркетинг визначено як маркетинг у системі відносин сталого розвитку, що характеризує потоки природно-ресурсо-відходно-товарних ланок з урахуванням ланцюгових екологічних ефектів.

8. Автором досліджено і теоретично обґрунтовано роль економіко-екологічного кадастру як організаційно-економічного інструментарію екологічного маркетингу, націленого на розвиток та просування екологічно сталого бізнесу. На прикладі морегосподарського комплексу досліджено організаційно-методичні засади створення і ведення морського економіко-екологічного кадастру, який дозволить приймати ефективні екомаркетингові рішення щодо сталого розвитку приморських територій.

Морський економіко-екологічний кадастр варто розглядати як інформаційну систему про природні живі і неживі ресурси, що відбиває кількісні та якісні характеристики, весь спектр економіко-екологічних і правових відносин, що створюються в результаті виробництва, розподілу, обміну і споживання морських ресурсів, об'єднаних певними кліматичними, географічними, екологічними умовами. Виходячи з цього, морський кадастр розглядається як комплексний кадастр геоеколого-економічної просторової системи.

9. Автором запропоновано економіко-екологічний інструментарій, що забезпечує екомаркетингову діяльність на основі методів і алгоритмів розрахунку величини оцінки загальної економічної цінності морського середовища, морських ресурсів і приморських територій.

Науково обґрунтовано та запропоновано методологічні підходи і методичні рекомендації щодо використання кадастрової інформації з урахуванням екомаркетингової сегментації конкурентних територій. Визначено величину платежів за скидання забруднюючих речовин у поверхневі води, внутрішні морські води, зниження рибопродуктивності в результаті скидань забруднюючих речовин у ріки, відкриті лимани, підземні води басейну Чорного і Азовського морів.

10. У роботі запропоновано теоретичні, методичні та організаційні підходи до вирішення головної проблеми природокористування приморських територій України на базі екологічного маркетингу, що полягає в екологічно збалансованому використанні природних ресурсів (водних, мінеральних, земельних, біотичних, рекреаційних) та збереженні біорозмаїття приморських екосистем в умовах перехідного періоду розвитку економіки і адміністративної реформи. Ринкові умови господарювання вимагають розробки і впровадження нових економічних механізмів регулювання природокористування на місцевому рівні.

Досягти цього можна на основі:

соціально-економіко-екологічного обстеження території та інвентаризації природних комплексів і екосистем приморських територій України, цінних в контексті концепції біорозмаїття;

створення економіко-екологічного кадастру природних ресурсів приморських територій України в адміністративно-територіальному розрізі;

поширення в місцевих органах влади ідей і підходів екологічного маркетингу, тобто маркетингу, об'єктом (товаром) якого є природні ресурси місцевого значення, а метою - залучення природокористувачів та інвесторів до платного, екологічно збалансованого використання території.

Публікації автора:

Монографії

1. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. – Одесса: Астропринт, 2002. – 400 с.

2. Садченко Е.В., Харичков С.К. Экологический маркетинг: понятия, теория, практика и перспективы развития. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. – 146 с. Особистий внесок здобувача: розроблено понятійно-категоріальний апарат і концептуальні положення екологічного маркетингу.

3. Садченко Е.В., Мартиенко А.И. Зоны экологического бедствия и решение их проблем на основе развития СЭЗ. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 120 с. Особистий внесок здобувача: розроблено рекомендації щодо застосування різноманітних елементів економічного механізму вільних економічних зон з метою реабілітації господарської діяльності в регіонах, що постраждали від чорнобильської катастрофи на базі екомаркетингових досліджень.

4. Садченко Е.В., Мартиенко А.И. Предпринимательство в зонах экологического бедствия (Чернобыльский регион). – Одесса: УМАОИ Консалтинг, 1998. – 111 с. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано основні напрями формування економіко-екологічного механізму управління охороною навколишнього середовища в умовах створення і функціонування ВЕЗ у чорнобильському регіоні. Розроблено теоретико-методологічні аспекти екологічного маркетингу.

5. Харичков С.К., Садченко Е.В., Мартиенко А.И., Спинатий Л.С. Совершенствование системы экономических механизмов природопользования (территориальный аспект). – Деп. в ВИНИТИ 13.09.1993, №2408, 1993. – 103 с. Особистий внесок здобувача: оцінка фінансових засобів, що спрямовуються до бюджету та позабюджетні природоохоронні фонди за рахунок платежів за забруднення та використання водних ресурсів, запропоновано методику розрахунків платежів за лімітне та понадлімітне використання земельних, рекреаційних, рибних ресурсів.

6. Садченко О.В. Соціально-економічні аспекти впровадження традиційних форм природокористування в Україні // Збереження біорозмаїття: традиції та сучасність / Відповідальний ред. Т. В. Гардашук. - Киів: Хімджест, 2003. – С. 25-42.

7. Садченко Е.В. Расчет ожидаемого экономического эффекта в результате реализации программы «Днестр» // Предпрограммный документ к межреспубликанской научно-технической программе рационального использования и охраны природных ресурсов бассейна реки Днестр. - Одесса: ОВВОКИУ ПВО, 1990. – С. 224-246.

8. Ковалева Н.Г., Ковалев В.Г., Харичков С.К., Садченко Е.В. Технико-экономические показатели использования и охраны водных ресурсов // Эффективность водохозяйственной деятельности на морском транспорте. – М.: «Транспорт», 1988. – 144 с. Особистий внесок здобувача: запропоновано техніко-економічні та економіко-екологічні показники використання та охорони водних ресурсів.

Брошури

1. Ковалева Н.Г., Мартиенко А.И., Садченко Е.В., Уваров В.Е., Харичков С.К., Хмарова Н.И., Ашихмин А.Н. Методические рекомендации по экономико-экологической экспертизе процессов горячего металлопокрытия в судостроительной промышленности. – Одесса: ООИЭ АН УССР, Черноморский филиал ЦНИИ ТС, 1990. – 45 с. Особистий внесок здобувача: проведено економічний аналіз ефективності ресурсозберігаючих та природоохоронних заходів, запропоновано приклад техніко-економічного і екологічного аналізу виробництва ГМП.

2. Ковалева Н.Г., Харичков С.К., Буркинский Б.В., Садченко Е.В., Мартиенко А.И., Хмарова Н.И., Купинец Л.Е., Степанов В.Н. Методические рекомендации по определению платежей за загрязнение окружающей среды в приморских регионах. – Одесса: ООИЭ АН УССР, Одесский областной комитет по охране природы, 1990. – 87 с. Особистий внесок здобувача: визначено нормативи та розміри платежів за забруднення водних об’єктів, а також надано оцінку збитків від забруднення повітря.

3. Харичков С.К., Гречановская И.Г., Живицкий А.В., Садченко Е.В., Сааджан И.А. Методические рекомендации по определению экономической эффективности природоохранных мероприятий при освоении месторождений нефти и газа на шельфе морей СССР. – Одесса: облполиграфиздат, 1989. – 41 с. Особистий внесок здобувача: визначено повний економічний ефект природоохоронних заходів, а також економічні збитки, що нанесені галузям народного господарства.

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Садченко Е.В. Інституціональний аспект реалізації екологічного маркетингу // Наукові праці Донецького Національного технічного університету. Серія: Економічна. Випуск 89-3. –Т.3. – Донецьк: ДонНТУ. - 2005.- С. 133-140.

2. Садченко Е.В. Концептуальне и методические основы планирования с учетом экологических факторов на макро- и микроуровнях // Экономические инновации. Вып. 19: Сборник научных работ. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2004. - С. 22-32.

3. Садченко О.В. Екологічні фактори і принципи сегментації ринку //Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 17. - Одеса: ОДЕУ. - 2004. - С. 261- 265.

4. Садченко Е.В. Теоретико-методологические основы «экологизации» макроэкономических показателей // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління. Т.7. (Вип. 8). - Одеса: Астропринт. - 2004. - С. 98-104.

5. Садченко Е.В. Роль и место экологического регулирования бизнеса в системе экономико-экологических отношений // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. Спецвыпуск: в 3-х томах, Т.2. - Одесса: ОПУ. - 2004. - С. 286 –289.

6. Садченко Е.В., Харичков С.К. Методические основы расчета интегрального показателя маркетингового потенциала экологического товара // Экономические инновации. Вып. 16: Конкуренция и конкурентоспособность. Сборник научных работ. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2003. - С. 282-292. Особистий внесок здобувача: запропоновано методику розрахунків інтегрального показника маркетингового потенціалу екологічного товару на ринку.

7. Садченко Е.В. Партнерство частного и общественного секторов экологического бизнеса в контексте международной экономической интеграции Украины // Экономические инновации. Вып. 14: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции (экономические интересы, конкурентные позиции, стратегические ориентиры). Сборник научных работ. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2003. - С. 182-190.

8. Садченко Е.В. Роль морского экономико-экологического кадастра в обеспечении экобезопасности функционирования и развития морского транспортного комплекса // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник наукових праць. Вип.. 16. - Одеса: ОНМУ. - 2003. - С. 159-175.

9. Садченко Е.В. Ценообразование в экологическом маркетинге // Экономические инновации. Вып. 13: Экономические трансформации: проблемы и современные тенденции регионального развития. Сборник научных работ. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2002. - С. 249-256.

10. Садченко О.В. Роль екологічного маркетингу в забезпеченні сталого розвитку регіону // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.11 - Одеса: ОДЕУ. - 2002. - С. 330-334.

11. Садченко О.В., Харічков С.К. Завдання екологічного маркетингу у приморській смузі України // Регіональна економіка. - 2002. - №2. - С. 188-193. Особистий внесок здобувача: визначено цілі і задачі наукових досліджень з проблеми екологічного маркетингу у приморській смузі України, а також очікувані наукові і практичні результати здійснення екологічного маркетингу у цьому регіоні.

12. Садченко О.В. Планування в маркетингу: функції і специфіка // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. Ч. 2, Т. 2. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 2002. - С. 47-49.

13. Мартиенко А.И., Садченко Е.В. Основные направления маркетинга дноуглубительных работ // Розвиток методів управління та господарювання та транспорті. Збірник наукових праць. Вип.. 13. - Одеса: ОНМУ. - 2002. - С. 127-139. Особистий внесок здобувача: розроблено комплекс маркетингу із урахуванням екологічної складової.

14. Садченко Е.В. Концептуальные основы экологического маркетинга // Экономические инновации. Вып. 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2001. - С. 278-285.

15. Садченко Е.В. Пріоритети реформування економіки України // Вісник соціально-економічних досліджень. Випуск 8.Ч. 2. - Одеса: ОДЕУ. - 2001. - С. 19-23.

16. Садченко Е.В. Тендер как инструмент экологического маркетинга в бизнесе// Экономические инновации. Вып. 12: Предпринимательство: опыт, проблемы, перспективы развития. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2001. - С. 234-240.

17. Садченко О.В. Інтегруюча роль екологічного маркетингу в регіональному відтворенні і сталому розвитку // Регіональна економіка. - 2001. - №4. - С.123-131.

18. Садченко Е.В. Кадастр загрязненных территорий как форма информационного обеспечения региональной экологической политики (на примере Чернобыльского региона) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Випуск ХVI. Регіональна науково-технічна політика: інноваційний розвиток та інформаційний простір. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2000. - С. 464-470.

19. Садченко Е.В., Мартиенко А.И., Сааджан В.А. Роль налоговых и ценовых механизмов в эффективности функционирования свободных экономических зон // Труды Одесского политехнического университета. Вып.1 (10). - Одесса: ОПУ. - 2000. - С. 220-223. Особистий внесок здобувача: розглянуто економіко-екологічні механізми формування і функціонування ВЕЗ.

20. Садченко Е.В., Мартиенко А.И. Регулирование предпринимательской деятельности на основе совершенствования экономического механизма // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2 (11). - Одесса: ОПУ. - 2000. - С. 231-234. Особистий внесок здобувача: розроблено методологічні засади організації та управління підприємницької діяльності на основі податкових і цінових механізмів.

21. Садченко Е.В., Мартиенко А.И. Сааджан В.А. Эффективность использования экономико-экологического кадастра в регулировании предпринимательской деятельности // Труды Одесского политехнического университета. Вып. 3 (12). - Одеса: ОПУ. - 2000. - С. 237-240. Особистий внесок здобувача: розглянуто методичні засади формування економіко-екологічних кадастрів, як інструмента реалізації екомаркетингової політики.

22. Садченко Е.В. Основы экологического маркетинга // Экономические инновации. Вып. 6: Экономико-экологические проблемы природопользования на современном этапе. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 1999. - С. 22-31.

23. Садченко Е.В. Методические основы экологического маркетинга и его роль в регламентировании хозяйственной деятельности // Вісник аграрної науки причорномор’я. Вип..3 (12), Т. 2. Соціально-економічні проблеми природокористування та екології. - Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія. - 2001. - С. 334-340.

24. Садченко Е.В. Экологический маркетинг как фактор устойчивого развития // Вісник Сумського державного аграрного університету. Економіка та менеджмент. Вип. 2. - Суми: СДАУ. - 2001. - С. 362-365.

25. Садченко Е.В., Мартиенко А.И. Роль международного бизнеса в решении экономико-экологических проблем региона // Социально экономические аспекты промышленной политики: теоретические аспекты регионального развития и модели инновационного развития территорий. Т. 1. - Донецк: Институт экономики промышленности НАН Украины. - 2002. - С. 125-130. Особистий внесок здобувача: розглянуто економічні механізми приваблення іноземних та вітчизняних інвестицій.

26. Садченко Е.В. Инвестиционная деятельность в зонах экологического риска // Инвестирование экономики Украины в условиях рынка. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 1998. - С. 31-38.

27. Харичков С.К., Садченко Е.В., Мартиенко А.И., Спинатий Л.С. Теоретические основы новых экономических отношений в природопользовании в условиях перехода к рынку (подготовлена в рамках проекта № 08.05.01/024 ГКНТ Украины) // Управление развитием предпринимательства. - Одесса: ИПРЭЭИ АН Украины. - 1993. - С. 112-124. Особистий внесок здобувача: розглянуто методологічні аспекти реалізації відношень платності природокористування.

28. Садченко Е.В. К вопросу об экономической оценке морского природопользования // Факторы и механизмы эффективного развития морехозяйственного комплекса. - К.: ИЭ АН УССР. - 1991. - С. 66-70.

29. Садченко Е.В. Особенности оценки социально-экономической эффективности морского природопользования // Проблемы развития приморского региона и отраслей морского хозяйства: экономика и управления. – К.: ИЭ АН УССР. – 1990. – С. 86-91.

Інші видання

1. Sadchenko E.V., Harichkov S.K. Sustainable business as a tool for stabilizing of economic situation in zones of ecological risk. In book: Business Styles and Sustainable Development. Fifth International Conference on Ethics and Environmental Policies. - Kyiv: National Ecological Centre of Ukraine. - 2003. - P. 1/6 - 6/6. Особистий внесок здобувача: розглянуто концепції екологічного маркетингу як їх інструмента економіко-екологічної політики, що забезпечує розвиток сталого бізнесу в зонах екологічного ризику.

2. Садченко Е.В. Традиционные формы природопользования и проблемы сохранения биоразнообразия // Причорноморський екологічний бюлетень, № 3 (9). - Одеса: Одеський державний центр науково-технічної та економічної інформації. - 2003. - С. 75-77.

3. Садченко Е.В. Экономико-экологические отношения в условиях построения социально ориентированного государства / Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 21. Соціальній державі - соціальну освіту. - Одеса: Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет. - 2003. - С. 166-175.

4. Sadchenko E.V., Martienko A.I., Anderson V.N. Efficiency of environmental economic mechanism in Ukrain // Proceedings EGIS - EGIS foundation, Utrecht / Amsterdam the Netherlands, 1994. - p. 983-987. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано економіко-екологічні підходи до маркетингової діяльності у нових економічних умовах в Україні.