Проведене дисертаційне дослідження й узагальнення його результатів підтверджують, що поставлені завдання реалізовані й мета досягнута. Дослідження дозволило зробити такі висновки й рекомендації. 1. Аналіз літератури з питань управління державними корпоративними правами показав, що стан розробленості досліджуваної проблеми характеризується фрагментарністю й відсутністю системного підходу до її вивчення. Це, а також характер суспільних відносин, пов’язаних із сучасним станом економіки країни, визначають актуальність системного дослідження для створення теоретико-методологічного підґрунтя формування ефективної системи управління державними корпоративними правами в Україні. 2. Інститут змішаного підприємництва є тим інтеграційним механізмом, який дозволяє нівелювати вади та підсилювати переваги державного й приватного методів господарювання та регулювати діяльність підприємств не шляхом адміністративного впливу, а через застосування важелів корпоративного управління з метою вирішення загальнонаціональних проблем. Напрями державної корпоративної активності визначаються з огляду на сутність та інституціональні завдання державної власності, виходячи з того, що вона є необхідним елементом системи державного регулювання в цілому, а не виключно капіталом, спроможним породжувати додану вартість. Відповідно, склад прав держави як суб’єкта корпоративного управління визначається загальнозначущим характером обов’язків держави як системи забезпечення умов суспільного розвитку. 3. Управління державними корпоративними правами - це один із державних механізмів управління, що реалізується державою через корпоративну участь у суб’єктах господарювання, сутність якого полягає у здійсненні державними органами або залученими ними особами функцій з управління діяльністю цих суб’єктів у межах прав, визначених їх статутом та чинним законодавством з метою задоволення суспільних інтересів. Управління державними корпоративними правами не є виключно сукупністю дій та відносин, що виникають унаслідок набуття державою можливості тим чи іншим чином впливати на діяльність підприємства залежно від розміру пакету акцій у його статутному фонді. Це цілеспрямована діяльність держави, пов’язана із визначенням мети управління, сфери здійснюваного впливу, структури та обсягу прав й організаційних механізмів їх реалізації. 4. Дієвість державних рішень щодо формування системи управління державними корпоративними правами (визначення організаційного центру системи, функціонування інститутів державного представництва, кадрове забезпечення тощо) визнати достатньою неможливо. Організаційне та нормативно-правове забезпечення системи здійснюється в контексті приватизаційних процесів і характеризується відсутністю стратегії її розвитку, а також закону, який розкривав би основні поняття, механізми та цілі управління. Існує невизначеність правового статусу підприємств із змішаною формою власності та неврегульованість проблеми закріплення за державою спеціального права (“золотої акції”). Зміст поняття “державне підприємство” в Україні не відповідає міжнародній практиці в частині віднесення до “державних” підприємств незалежно від розміру пакетів акцій, що належать державі, за умови збереження за нею контролю за їх діяльністю. 5. Метою системи управління державними корпоративними правами має бути сприяння зростанню рівня соціально-економічного розвитку країни шляхом державного корпоративного підприємництва як цілеспрямованої діяльності, скоординованої з іншими механізмами управління. 6. Головним критерієм оцінки ефективності управління державними корпоративними правами визначено інтегрований показник узгодженості результату функціонування системи управління державними корпоративними правами із встановленою для неї метою. Таким чином, рівень зростання показників соціально-економічного становища країни визначає рівень ефективності системи управління державними корпоративними правами. Відповідно, особливість оцінки ефективності цього управління полягає в необхідності його здійснення за ступенем впливу всієї системи управління державними корпоративними правами на загальний стан соціально-економічного розвитку країни. 7. Ефективне вирішення проблем у сфері управління державними корпоративними правами потребує: формування державної політики щодо ролі системи управління державними корпоративними правами як складової механізмів державного управління з урахуванням досвіду країн з розвиненими ринковими відносинами та історичної складової розвитку українського суспільства; визначення концептуальних засад закріплення за державою пакетів акцій у суб’єктах господарювання; прийняття концепції розвитку системи управління державними корпоративними правами, узгодженої з державною програмою розвитку державного сектора економіки, яка б визначала: цілі й принципи управління; організаційно-правові механізми їх реалізації; критерії оцінки ефективності управління; стратегію розвитку цієї системи; вдосконалення та забезпечення дієвості законодавства з регулювання відносин власності з урахуванням особливостей правовідносин у сфері управління державними корпоративними правами; виваженої політики щодо визначення оптимального обсягу державних корпоративних прав, а також організаційно-правових форм забезпечення контролю держави за діяльністю ключових підприємств, застосування диференційованого підходу в питаннях інвестування та реінвестування, банкрутства й санації, податкового тиску та дивідендної політики; зміни парадигми управління державними корпоративними правами від функції щодо окремих підприємств до системи - цілісного утворення із встановленими цілями й завданнями, якому належить чітко визначене місце в системі державного управління; визнання на політичному рівні необхідності використання державного корпоративного підприємництва як інструменту державної політики у створенні умов суспільного розвитку. 8. Шляхами підвищення ефективності суб’єктів господарювання з державними корпоративними правами визначено: вплив на керівництво підприємств із державною часткою через засоби та можливості корпоративного контролю, професійного аудиту та системи стимулів, зокрема механізму опціонів; підвищення корпоративної культури через продаж пакетів акцій, які належать державі, на міжнародних фондових ринках, що передбачає необхідність розкриття інформації про підприємства за вимогами міжнародних стандартів; підвищення прозорості діяльності підприємств шляхом запровадження оптимальної системи звітування; затвердження та контроль виконання планів діяльності підприємств - поточних і перспективних; формування дивідендної політики відповідно до стратегії розвитку окремих підприємств та груп підприємств, які складають промислово-виробничі комплекси. Наміри щодо спрямування дивідендів до державного бюджету або на розвиток підприємств мають відображатися у фінансових планах; прийняття рішень про банкрутство або санацію підприємств на підставі ретельного аналізу фінансово-економічного стану підприємств та причин, наслідком яких стало його погіршення. 9. Концептуальними засадами розвитку системи управління державними корпоративними правами в роботі визначено: встановлення цілей для системи управління державними корпоративними правами відповідно до цілей системи державного регулювання економіки країни; визначення шляхів та напрямів розвитку системи управління державними корпоративними правами в розрізі коротко-, середньо- та довгострокових етапів; вибір об’єктів управління, виходячи з інституціональних завдань державної власності в умовах реформування відносин власності; визначення статусу та повноважень суб’єктів управління відповідно до мети системи та статусу об’єктів управління; синтез моделі управління, за якої організаційно-правова та функціональна структури системи відповідатимуть її цілям та статусу об’єктів управління, професійно-кадрове забезпечення буде адекватним цілям системи, а управлінський вплив буде оптимально достатнім для реалізації цілей системи; своєчасне коригування системи для спрямування інтеграційного вектора її впливу на соціально-економічне становище країни відповідно до мети системи. Здійснюваний на засадах законності, об’єктивності, прозорості та з дотриманням визначених у дисертації принципів системності, концептуальної забезпеченості, цілеспрямованості, наукової обґрунтованості, узгодженості інтересів, пріоритетності, плановості, оптимальної достатності, адаптації та ефективності розвиток системи управління державними корпоративними правами сприятиме формуванню впливового державного механізму управління, що поєднуватиме елементи державних і ринкових механізмів управління й буде спроможний нівелювати їх вади та підсилювати переваги. | 