Анотація до роботи:

Діденко Н.Г. Теоретико-методологічні засади розробки та функціонування механізмів державного управління в системі соціального партнерства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена розв’язанню теоретичних і практичних проблем механізмів державного управління в системі соціального партнерства. Автором здійснене наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів державного управління в системі соціального партнерства у сфері соціально-трудових відносин, державно-приватному і міжсекторному партнерстві, партнерстві у сфері вищої освіти. Розглянуті концептуальні засади механізмів державного управління для зменшення соціальних ризиків, запобігання та вирішення соціальних конфліктів, визначена модель державного управління в системі партнерства на регіональному рівні, проаналізовано ціннісно-нормативну складову партнерства, виділено позитивний світовий досвід державного управління в системі соціального партнерства провідних країн світу та можливості його застосування в Україні.

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад розробки та функціонування механізмів державного управління в системі соціального партнерства, виходячи зі специфіки соціального партнерства як особливого типу суспільних відносин, що уособлює собою синергію суспільних секторів і поширює можливості державного управління у подоланні соціальної ентропії, поєднанні ринкових методів і державного регулювання, забезпеченні стабільного розвитку суспільства, накопиченні людського і соціального капіталу, досягненні балансу в реалізації найважливіших соціально-економічних інтересів основних соціальних груп.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Проблемність існуючої ситуації полягає в необхідності виділити соціальне партнерство як один із пріоритетів державної політики, оскільки недостатність раціональних і системних перетворень в Україні спричиняє руйнування соціальних зв’язків, контроль окремих груп за інститутами влади, максимізацію індивідуальної вигоди. Активна участь державного управління в системі соціального партнерства може значно покращити соціальну ситуацію в країні, нормалізувати відносини між роботодавцями та працівниками, сприяти інтеграції України до світового економічного, політичного, наукового та освітнього простору.

Стан наукової розробки проблеми свідчить про актуальність дослідження основних теоретичних і методологічних питань механізмів державного управління в системі соціального партнерства для удосконалення діяльності органів державного управління у впровадженні партнерських відносин в різні сфери суспільного життя, важливих для модернізації соціально-економічних відносин в Україні в умовах постіндустріального розвитку та переходу до нових цивілізаційних форм.

2. Критичне узагальнення наукових концепцій провідних зарубіжних і вітчизняних вчених з даної проблеми дозволяє стверджувати, що в науковій думці відбувається активна дискусія щодо меж і можливостей державного управління в регулюванні соціальних процесів. Вивчення механізмів державного управління в системі соціального партнерства як самостійний науковий напрям тільки складається, що вимагає комплексного міждисциплінарного підходу до визначення нормативно-правових, організаційних, аксіологічних та праксеологічних аспектів даної проблеми.

Це дає можливість розглядати соціальне партнерство як механізм узгодження інтересів різних соціальних груп; систему колективних дій, які здійснюються для досягнення соціального миру і суспільного консенсусу; сукупність органів, організацій, що створюються з представників різних суспільних секторів для врегулювання суспільних відносин; соціальну взаємодію між групами і класами з різними соціально-економічними інтересами; засіб зменшення соціальних ризиків, запобігання і вирішення соціальних конфліктів; ідеологію цивілізованого співжиття громадян в умовах ринкової економіки, новий тип мислення, центром якого є людина і загальнолюдські цінності.

У роботі обґрунтовується, що цілі, завдання і функції держави як суб’єкта соціального партнерства визначаються в залежності від того, що держава є власником, підприємцем, роботодавцем в державному секторі економіки, законодавцем - в регулюванні соціально-економічних відносин, посередником і арбітром - у залагодженні соціальних конфліктів, ідеологом - в розбудові громадянського суспільства. Це означає багатофункціональність державного управління в системі соціального партнерства і виконання нею законодавчої, правотворчої, інституціональної, регулятивної, контрольної, компенсаторної, консультативної, арбітражної, ідеологічної, прогностичної функцій.

В умовах постіндустріального розвитку соціальне партнерство як базовий компонент горизонтально-мережевої структури соціальних відносин поширює можливості державного регулювання соціальних процесів на основі використання синергетичної взаємодії суспільних секторів.

3. Дослідження стану та напрямів розвитку національної моделі соціального партнерства виявило проблемні питання законодавчої бази, представницьких органів сторін партнерства, що спричиняє уповільнення партнерських відносин і незавершеність національної моделі партнерства. Це визначає необхідність активізації зусиль органів державного управління щодо розвитку системи соціального партнерства в Україні, запровадження відкритого і повноцінного соціального діалогу між партнерами, внесення змін до законодавства про соціальне партнерство, поширення системи соціального партнерства на різні сфери суспільного життя.

4. Напрями оптимізації механізмів державного управління в системі соціального партнерства в соціально-трудовій сфері полягають у більш ефективному розвитку колективно-договірної практики на основі соціальних стандартів, запропонованих міжнародними нормами соціального партнерства; збільшенні впливу державних органів управління на врегулювання колективних трудових конфліктів; поширенні основних норм соціального партнерства на організації, які не беруть участь у переговорному процесі. Доведено, що з розвитком ринкових відносин колективно-договірну форму доцільно доповнювати такими формами як співучасть в управлінні виробництвом, участь у прибутках, що свідчить про необхідність вміло інтегрувати різні форми партнерства в залежності від типу підприємств.

Оцінюючи в рамках дослідження необхідність вирішення проблем зайнятості, оплати праці, соціального захисту, підвищення соціальної відповідальності бізнесу, раціонального використання людського капіталу, підтримки соціального підприємництва запропоновані відповідні заходи, які необхідно здійснити органам державного управління в рамках партнерства. Визначено, що оптимізація соціально-трудових відносин залежить від активності представницьких органів роботодавців та найманих працівників, від вибору моделі взаємовідносин між органами державної влади з профспілками та характеру технології, яку використовує при цьому держава.

Акцентовано увагу на необхідності розробки нормативно-правового забезпечення, організаційних механізмів партнерства між державою, найманими працівниками та транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації та інтеграції України до світового соціально-економічного простору.

5. У рамках дослідження соціально-трудових відносин здійснено аналіз основних засад державно-приватного партнерства як особливої моделі взаємодії між державою та бізнесом, що поширює можливості державного управління передавати частину своїх функцій з надання соціальних послуг приватному сектору у різних формах.

6. Обґрунтовано, що за допомогою міжсекторного партнерства як нової для України технології соціального управління, посилюється синергія суспільних секторів у реалізації соціально значимих цілей та поєднуються можливості державного управління і самоуправління громадян, що відповідає інноваційним процесам реформування влади і загальним тенденціям розвитку постіндустріальної горизонтально-мережевої структури соціальних відносин, створює основу для накопичення соціального капіталу у суспільстві і сприяє розбудові громадянського суспільства.

7. На підставі узагальнення досвіду державного управління в системі соціального партнерства в провідних країнах Європи, у США і Японії, в роботі виділені найбільш ефективні форми і методи соціального партнерства, які доцільно застосувати в Україні, створюючи умови, коли соціально зорієнтована ринкова економіка підтримує високі темпи економічного зростання і адекватний рівень соціального захисту та соціального консенсусу. Показано, що досягнення такої рівноваги може здійснюватися лише на основі діалогу між державним управлінням та представниками інших суспільних секторів, узгодження між ними на законодавчому, організаційному рівнях основних принципів партнерства.

8. Визначено концептуальні засади механізмів державного управління в системі соціального партнерства для зменшення соціальних ризиків, які засновуються на можливостях партнерства проблематизувати прийняті рішення, вносити за згодою партнерів певні корективи, узгоджувати спільні дії та передбачають спеціальний алгоритм управлінських дій з залученням до участі у їх виконанні інших суб'єктів партнерства.

З’ясовано важливість дотримання цільових, правових, функціональних, організаційних складових механізмів державного управління в системі соціального партнерства для запобігання і вирішення конфліктів, що випливають з сучасної конфліктологічної парадигми. Це дало можливість запропонувати універсальну методологію вирішення конфліктів, виходячи з того, що кожна стадія розвитку соціального конфлікту ставить перед управлінням необхідність такої свідомої, спеціально організованої дії, яка дозволяє послабити його за рахунок переведення на інший рівень і шляхом певних процедур відновити рівновагу, стабільність між конфліктуючими сторонами.

9. Розглянуто методи і форми інформаційної діяльності органів державного управління у взаємовідносинах з громадськістю в контексті розвитку інформаційного суспільства та механізми державного управління у формуванні ціннісно-нормативної складової соціального партнерства як основи досягнення суспільного консенсусу, солідарності і колективної ідентичності громадян на основі здатності українського суспільства в умовах ціннісного плюралізму існувати як певна координована єдність, яка імпліцитно визнається усіма її членами в спільних діях і спілкуванні;

Запропоновано різноманітні методи і форми інформаційної взаємодії в сфері засобів масової інформації, створенні спеціального Інтернет-середовища, поширенні зв'язків із громадськістю, гарантії свободи слова.

10. Обгрунтувано концептуальні засади державного управління в системі соціального партнерства на регіональному і місцевому рівнях у формуванні оптимальної моделі регіонального співтовариства, інноваційного регіонального розвитку, гармонізації відносин «регіональне-національне».

Систему соціального партнерства на регіональному і місцевому рівні запропоновано визначати як організовану на взаємовигідних умовах оптимальну модель узгодження інтересів органів державного управління, центрального і регіонального рівнів, місцевого самоврядування, бізнесових кіл, громадян з метою функціонування такого регіонального співтовариства, основними цілями якого є підвищення добробуту населення, екологічна безпека, інноваційний економічний розвиток, комфортна соціальна інфраструктура. Доведено, що концепція державного управління в системі соціального партнерства на рівні регіону передбачає вирішення регіональних та місцевих проблем за умов тісного співробітництва всіх суб'єктів партнерства, створення регіональних органів соціального партнерства, укладення тристоронніх регіональних угод.

Визначено, що окремим завданням державного управління в регіоні є активна інноваційна політика у створенні регіональних інноваційних мереж і кластерів, які концентрують науковий і виробничий потенціал регіону, стимулюють розвиток місцевої науки і виробництва, сприяють інвестиційній привабливості регіону.

11. Запропоновано концепцію удосконалення механізмів державного управління в системі соціального партнерства у сфері вищої освіти в умовах формування «суспільства знань» з метою об’єднання зусиль освіти, науки і виробництва в інноваційному розвитку економіки, забезпеченні конкурентноспроможності вищої освіти, розвитку інтелектуального потенціалу та соціальної і громадської активності громадян.

Дана концепція засновується на тому, що основні форми партнерства між органами державного управління, вищими навчальними закладами та роботодавцями зосереджуються у сфері забезпечення високого освітнього рівня, інтелектуальної складової виробництва, інноваційного розвитку.

Доведена необхідність створення партнерських структур між органами державного управління, вищою школою та роботодавцями, укладання між ними партнерських угод щодо оптимізації підготовки фахівців для сучасного ринку праці.

У рамках партнерства виділені нагальні напрями взаємодії органів державного управління та інших суб'єктів освітнього процесу в підвищенні наукового статусу вищої освіти та реалізацію в Україні програми «Наука в університетах» на 2008-2012 рр.

Підкреслена значущість співробітництва між органами державного управління та профспілками працівників освіти і науки з правового та організаційного врегулювання проблем соціального захисту суб'єктів освітнього процесу, оптимального функціонування вищих навчальних закладів, формування державно-громадської моделі освіти.

Визначено, що одним з напрямів державної політики має бути підтримка співробітництва української вищої школи з партнерськими вузами інших країн для збагачення освітнього середовища, впровадження передових освітніх технологій, здійснення спільних наукових проектів та стимулювання участі вітчизняних вузів у міжнародних програмах TEMPUS, ERASMUS MUNDUS та ін.

Запропоновано заходи щодо якісної підготовки майбутніх управлінців, здатних до активної співпраці в системі партнерства з бізнесом, найманими працівниками, громадськими об’єднаннями.

Доведено, що нова концепція державного управління в системі соціального партнерства у сфері вищої освіти відповідає новій освітній парадигмі і дає можливість об’єднати зусилля освіти, науки і виробництва для створення нового формату суспільства, у якому нові знання, якісна освіта, інновації стають ключовими факторами розвитку.

Публікації автора:

Монографії

1. Діденко Н.Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії: Монографія / Н.Г. Діденко. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 128 с.

2. Діденко Н.Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики: Монографія / Н.Г. Діденко. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2007. - 404 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Діденко Н.Г. Філософські проблеми взаємодії управління, влади і держави в управлінні суспільством / Н.Г. Діденко // Социально-гуманитарные проблемы менеджмента: сб. научн. трудов Донецкой государственной академии управления.- Донецк, 2003. – т.IV, вып. 19, серия «Государственное управление». – С. 130-139.

2. Діденко Н.Г. Солідарність як форма соціальної взаємодії в сучасному українському суспільстві / Н.Г. Діденко // Державна політика в сфері управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління».- Донецьк, 2005.- т.VI, вип. 55, серія «Державне управління». – С. 97-104.

3. Діденко Н.Г. Основные тенденции реформирования украинской высшей школы в контексте формирования общеевропейского пространства высшего образования / Н.Г. Діденко // Менеджер. – 2006. – № 2 (36). – С. 16-25.

4. Діденко Н.Г. Проблеми соціального діалогу і партнерства між вищими навчальними закладами та роботодавцями та принципи їх взаємодії в нових соціально-економічних умовах // Менеджер. – 2006. – № 3 (37). – С. 12-19.

5. Діденко Н.Г. Основні форми соціального партнерства між вищими навчальними закладами та роботодавцями в умовах сучасного ринку праці / Н.Г. Діденко // Менеджер. – 2006 – № 4 (38). – С. 16-21.

6. Адамов Б.І., Діденко Н.Г. Вплив державного управління на формування інформаційної відкритості як основи соціального партнерства в українському суспільстві / Б.І.Адамов, Н.Г.Діденко // Управління діяльністю органів державної влади: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2006. – т.VIІ, вип. 71, серія «Державне управління». – С. 94-104 (особистий внесок здобувача: розроблено концептуальні положення інформаційної відкритості державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства, запропоновано нові форми інформаційної взаємодії з громадськістю).

7. Діденко Н.Г. Партнерство між вузами та роботодавцями в підготовці високоякісних фахівців в умовах сучасного ринку праці / Н.Г. Діденко // Теорія і практика державного управління: зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХаРІНАДУ «Магістр», 2006.– Вип. 3(15). –– С. 230-237.

8. Діденко Н.Г. Розвиток механізмів державного управління та місцевого самоврядування у формуванні міжсекторного соціального партнерства в регіоні / Н.Г. Діденко // Теорія і практика державного управління: зб. наук. праць. – Харків: Вид-во ХаРІНАДУ «Магістр», 2007.- Вип. 1 (16). –– С. 184-192.

9. Діденко Н.Г. Основні аспекти удосконалення механізмів державного управління в системі соціального партнерства при вирішенні проблеми зайнятості населення / Н.Г. Діденко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ.- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007.-Вип. 1. (29). –– С. 118-124.

10. Діденко Н.Г. Роль і функції профспілки як суб’єкта соціального партнерства в умовах трансформації українського суспільства / Н.Г. Діденко // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк: Норд-Пресс, 2007. – Т.VIII, вип. 82, серія «Державне управління». – С.212-226.

11. Діденко Н.Г. Соціальна відповідальність бізнесу як складова соціального партнерства в системі соціально-трудових відносин в Україні / Н.Г. Діденко // Менеджер. – 2007. – № 4(42). – С.31-35.

12. Діденко Н.Г. Проблеми нормативно-правового забезпечення участі державного управління в системі міжсекторного соціального партнерства / Н.Г. Діденко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць - Х.: Вид-во ХАРІ НАДУ, Магістр, 2007. - Вип. 1. (31). –– С. 301-309.

13. Діденко Н.Г. Європейські моделі соціального партнерства: досвід для України / Н.Г. Діденко // Держава і регіони. Науково-виробничий журнал, серія «Державне управління» – 2007. – № 1. – С. 56-61.

14. Діденко Н.Г. Проблеми ефективності державного управління у формуванні соціального партнерства на регіональному та місцевому рівнях / Н.Г. Діденко // Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк: НОРД КОМП’ЮТЕР, ДонДУУ, 2007. – т. VIII, вип. 87, серія «Державне управління». – С. 174-185.

15. Діденко Н.Г. Удосконалення механізмів державного управління в розвитку партнерства між ВНЗ та роботодавцями в контексті входження України до Загальноєвропейського простору вищої освіти / Н.Г. Діденко // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал, серія «Державне управління». – 2007. – № 2. – С. 25-29.

16. Діденко Н.Г. Вплив державного управління на розвиток міжсекторного соціального партнерства в Україні / Н.Г. Діденко // Механізми державного управління та місцеве самоврядування: науковий вісник Академії муніципального управління / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008.- Вип. 1 (3), серія «Управління».- С. 35-43.

17. Діденко Н.Г. Методологічні аспекти функціональності державного управління в системі соціального партнерства / Н.Г. Діденко // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал, серія «Державне управління». – 2007. - № 3. - С. 57-63.

18. Діденко Н.Г. Принципи та пріоритети державного управління в європейських моделях соціального партнерства / Н.Г. Діденко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць.- Х.: Вид-во ХАРІ НАДУ, Магістр, 2008. – Вип. 1 (20). – С. 431-436.

19. Діденко Н.Г. Державне управління як суб’єкт соціального партнерства у сфері раціонального використання людського капіталу/Н.Г.Діденко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ.- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008.- Вип. 4(32). –– С. 42- 48.

20. Діденко Н.Г. Соціальний діалог і функції державного управління для досягнення взаємодії і колективної дії / Н.Г. Діденко // Менеджер. – 2008. – № 1 (43). – С. 12-18.

21. Діденко Н.Г. Актуальні проблеми державного управління в США щодо розвитку соціального партнерства в сфері соціально-трудових відносин, державно-приватному та міжсекторному партнерстві / Н.Г. Діденко // Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк: НОРД КОМП’ЮТЕР, ДонДУУ, 2008.- т.VIII, вип. 87, серія «Державне управління».- С.15-24.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

1. Діденко Н.Г. Аксіологічні аспекти сучасного соціального управління / Н.Г. Діденко // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі, серія «Гуманітарні науки». – 2003. – № 2(18) – С. 89-99.

2. Діденко Н.Г. Філософські аспекти організаційно-управлінського процесу при вирішенні сучасних соціальних конфліктів / Н.Г. Діденко // Схід. –2003. – № 5 (55) червень-липень. – С. 56-60.

3. Діденко Н.Г. Особливості управління конфліктними процесами на регіональному рівні / Н.Г. Діденко // Інтелект. Особистість. Цивілізація.: темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. проблем. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – Вип. 2. – С. 133-144.

4. Діденко Н.Г. Профспілки і Болонський процес / Н.Г. Діденко // Інформаційний бюлетень Донецького обкому профспілки працівників освіти і науки. – 2005. – № 41(202). - 14 с.

5. Діденко Н.Г. Солідарність як форма соціальної взаємодії в процесі суспільного розвитку / Н.Г. Діденко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління: збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2005. – т VI, вип. 1, серія «Філософія, психологія, педагогіка». – С. 12-19.

6. Діденко Н.Г. Вища освіта в контексті сучасного соціокультурного простору: філософсько-педагогічна рефлексія / Н.Г. Діденко // Схід. – 2005. – № 5(71) серпень-вересень. – С. 92-96.

7. Діденко Н.Г. Проблеми морально-професійної підготовки майбутніх управлінців в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти / Н.Г. Діденко // Проблеми освіти: другий спеціальний випуск / Кол. авт. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», 2005. – С. 45-49.

8. Діденко Н.Г. Гуманітарна підготовка студентів в умовах формування єдиного європейського освітнього простору / Н.Г. Діденко // Актуальні проблеми входження вузів України до єдиного європейського простору: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції (Київ, 22-23 листопада 2005): Тези доп. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – С. 169-171.

9. Діденко Н.Г. Методологічні засади розвитку сучасної вищої освіти в контексті нової освітньої парадигми ХХІ ст. / Н.Г. Діденко // Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченко: Філософія. Культура. Політика. Педагогіка. – Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. – Т. 13. – С. 148-156.

10. Діденко Н.Г., Гончаренко І.А. Гуманітаризація освітнього процесу в контексті формування інформаційного суспільства / Н.Г. Діденко, І.А. Гончаренко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2006. - т.VI, вип. 2, серія «Філософія, психологія, педагогіка», –– С. 28-33 (особистий внесок здобувача: розроблено концептуальні положення діяльності вищої школи в умовах розвитку інформаційного суспільства).

11. Діденко Н.Г. Соціальний діалог і соціальне партнерство як основні методи взаємодії між вищою освітою та економічними партнерами / Н.Г. Діденко // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис.- 2006. - Додаток № 4, тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – С. 88-95.

12. Діденко Н.Г. Громадянська компетентність і демократизація суспільства / Н.Г. Діденко // ХХІ століття: альтернативні модулі розвитку суспільства: Третя світова теорія. Матеріали п’ятої Міжнародної науково-теоретичної конференції (26-27 травня 2006р., м. Київ). – К.: Фенікс, 2006. - Книга IV «Соціальні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства». – С. 62-66.

13. Діденко Н.Г. Правова ідентичність і правовий нігілізм у демократичному суспільстві / Н.Г. Діденко // Ідентичність у сучасному соціумі: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 123-125.

14. Діденко Н.Г. Социальное партнерство как форма социального взаимодействия в условиях кризисного социума / Н.Г. Діденко // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (Донецьк, 27 жовтня 2006 р.) – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 66-74.

15. Діденко Н.Г. Расширение социального партнерства между вузами и работодателями в контексте формирования Общеевропейского пространства высшего образования / Н.Г. Діденко // Профсоюзы и Болонский процесс: тематические доклады и материалы научно-практической конференции 29-30 ноября 2006 г., Москва. – М., 2007. – С. 118-121.

16. Діденко Н.Г. Удосконалення механізмів державного управління в системі соціального партнерства як чинник розбудови громадянського суспільства / Н.Г. Діденко // Філософські та психолого-педагогічні засади управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2007.- Т. 6, вип. 3, серія: Філософія, психологія, педагогіка. – С. 20-29.

17. Діденко Н.Г.Розвиток діалогу і партнерства між європейськими освітніми структурами у забезпеченні якості вищої освіти / Н.Г.Діденко // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 15-16 березня 2007 р., м. Ялта. – Ялта: РВНЗ КГУ, 2007. – С.84-90.

18. Діденко Н.Г. Закон общества и проблемы современной правовой реальности в условиях глобализации / Н.Г. Діденко // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали Шостої міжнародної науково-теоретичної конференції. 8-9 червня 2007 р. м. Київ. – К.: Фенікс, 2007. – Книга І. – С. 204-208.

19. Діденко Н.Г. Актуальні проблеми соціального партнерства в реалізації інноваційної політики в регіоні / Н.Г. Діденко // Инновационная модель развития промышленого региона: проекты, управление, результат: Материалы IV Международной научно-практической конференции. – Донецк: ДонГУУ, 2007. – С. 327-330.

20. Діденко Н.Г. Удосконалення механізмів оцінювання якості освіти студентів управлінського профілю в контексті розвитку інноваційного суспільства / Н.Г. Діденко // Вища освіта в Україні: Теоретичний та науково-методичний часопис. – 2007. – Додаток 3, т.6, тематичний випуск «Вища освіта в Україні у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторінг якості освіти». – С. 342-345.

21. Діденко Н.Г. Соціальне партнерство як механізм регулювання соціальних змін / Н.Г. Діденко // Дні науки: зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 11-12 жовтня 2007; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т.3. – С. 33-35.

22. Діденко Н.Г.Актуальні проблеми державного управління в системі соціального партнерства у забезпеченні соціальної стабільності в Україні / Н.Г.Діденко // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону: Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (22-24 квітня 2008 р., м. Слов’янськ / Під заг. ред. Дорофієнка В.В. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С. 138-141.

Навчальні посібники

1. Діденко Н.Г. Громадські об’єднання в Україні: Навчально-методичний посібник / Н.Г.Діденко. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 115 с.

2. Діденко Н.Г. Філософія: Навчально-методичний посібник / Н.Г.Діденко. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. – 295 с.