Анотація до роботи:

Білецька В.В. Теоретико-методичне обґрунтування тестування фізичної підготовленості школярів молодших класів у процесі фізичного виховання. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2008.

У дисертації розглядається проблема удосконалення системи Державних тестів та нормативів фізичної підготовленості населення України, що використовуються у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних підходів до тестування фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання.

У роботі обґрунтовано комплексний науковий підхід щодо оцінки фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з урахуванням їхнього фізичного здоров’я, особливостей функціонального забезпечення прояву окремих фізичних здібностей. Виявлено особливості регуляції ритму серця та реакції організму молодших школярів з різним рівнем фізичного здоров’я на бігове навантаження аеробної спрямованості, що дозволило обґрунтувати тести на витривалість, які відповідають функціональним можливостям організму дітей. Доповнено дані щодо закономірностей взаємозв’язку показників фізичного розвитку, фізичної працездатності і підготовленості у школярів віком 7–10 років. Розширено теоретичні уявлення щодо оцінки фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання.

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури підтверджує значущість педагогічного контролю за фізичною підготовленістю школярів, як основи процесу управління фізичним вихованням, однак показує недосконалість рухових тестів, які є основою програмно-методичного забезпечення процесу фізичного виховання. Контрольні вправи із «Державної системи тестів і нормативів фізичної підготовленості населення України» не враховують вікові особливості розвитку дитячого організму, стан функціональних систем, рівень фізичного здоров’я школярів, що обумовило необхідність обґрунтування підходів до оцінки фізичної підготовленості молодших школярів з урахуванням оздоровчої спрямованості процесу фізичного виховання.

2. Теоретико-методичне обґрунтування підходів до тестування фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку вимагає вивчення закономірностей вікового розвитку організму, особливостей функціонального забезпечення прояву окремих фізичних здібностей, доступності виконання пропонованих контрольних вправ молодшими школярами України з різним рівнем фізичного здоров’я й рівнем фізичної підготовленості.

Результати наших досліджень свідчать, що більшість обстежених дітей мали середній рівень фізичного розвитку (61 % з 343 обстежених). Випробовуваний контингент відрізнявся низьким і нижчим за середній рівнем фізичного здоров’я (78 % з 343 обстежених) і низьким рівнем фізичної працездатності (62 % з 343 школярів), що негативно позначилося на результатах виконання тестових вправ. Значна кількість школярів (від 68 до 81 %) не змогли виконати нормативи Державної системи тестів фізичної підготовленості населення України, передбачених для їх віку і статі або виконали їх незадовільно. Це стосується таких тестів, як «біг 1000 м», «підтягування у висі», «підйом у сід за 60 с», «вис на зігнутих руках».

3. Здатність організму молодших школярів адаптуватися до навантажень, які пропонуються руховими тестами, залежить від особливостей вікового розвитку, рівня фізичного здоров’я й працездатності, що підтверджують результати поглиблених досліджень. У ході досліджень виявлена різна реакція організму дітей молодшого шкільного віку на циклічні навантаження аеробного характеру. Діти у віці 7–10 років не підтримують тривалий час швидкість, необхідну для виконання нормативів Державних тестів України в бігу на 1000 м, а діти з низьким і нижчим за середній РФЗ подолали дистанцію тільки до 500 м. У школярів із середнім і вищим за середній рівнем фізичного здоров’я спостерігалися менші значення частоти серцевих скорочень (р<0,05) і менші значення споживання кисню у стані спокою (р<0,1), і при виконанні навантаження на біговому ергометрі (р<0,05), що свідчить про більш економічну роботу, порівняно з дітьми із низьким і нижчим за середній рівнем фізичного здоров’я. У дітей з низьким і нижчим за середній рівнем фізичного здоров’я відзначені вищі значення амплітуди моди (р<0,05) та індексу напруги міокарду (р<0,05) у стані спокою, й після виконання навантаження на біговому ергометрі, порівняно з дітьми із середнім і вищим за середній рівнем фізичного здоров’я.

4. При оцінці рівня розвитку витривалості в молодших школярів варто орієнтуватися на тести, що найповніше відображають стан серцево-судинної й дихальної систем організму в процесі виконання навантаження, не вимагають межової мобілізації рухових і вегетативних функцій дитячого організму, є доступними для виконання школярами з різним рівнем фізичного здоров’я. Тому для дітей молодшого шкільного віку найбільш прийнятною для оцінки рівня розвитку витривалості й кардіореспіраторної підготовленості є проба Руф’є, результати якої мають значущі кореляційні взаємозв’язки з результатами бігу на дистанції 500 м (r_s=0,652–0,871 залежно від статі та віку, р<0,05), 600 м (r_s=0,697–0,843, р<0,05), 1000 м (r_s =0,712–0,859, р<0,05).

5. Контроль за рівнем розвитку силових здібностей молодших школярів повинен здійснюватися за результатами рухових тестів, що виконуються у динамічному режимі роботи, а не за результатами тестів з максимальною кількістю повторень і в яких необхідно утримувати статичні пози. Тести: «кистьова динамометрія» – для визначення сили м’язів рук, «підйом у сід за 30 с» – для оцінки швидкісно-силових здібностей, «стрибок у довжину з місця» – для оцінки вибухової сили, – обґрунтовані для використання у практиці фізичного виховання молодших школярів на підставі їхньої відповідності особливостям вікового фізіологічного розвитку організму дітей 7–10 років, фізичного здоров’я, вимогам теорії тестів.

6. У практиці фізичного виховання при вирішенні оздоровчих завдань доцільно використовувати комплексний підхід для оцінки всіх форм прояву швидкості – за результатами тесту «біг 30 м», оскільки даний тест доступний для виконання, ураховує вікові особливості дитячого організму (схильність до швидких рухів), відображає рівень фізичної працездатності (на підставі наявності кореляційного взаємозв’язку між результатами тесту «біг 30 м» і проби Руф’є при r_s=0,584–0,753 у різних віко-статевих групах випробовуваних, р<0,05). При характеристиці рухливості в суглобах варто орієнтуватися на оцінку рухливості кількох основних суглобів організму: плечового, тазостегнового, колінного, гомілкового та суглобів хребта.

7. З огляду на різноманітність видів координаційних здібностей і тестів для їхньої оцінки, підхід до вибору тестів повинен ґрунтуватися на урахуванні ступеня оволодіння новими видами рухів, на підставі використання тих видів рухової активності, якими більшою мірою займаються учні. Аналіз різних систем тестування фізичної підготовленості й результати наших досліджень виявили, що як тест для оцінки координаційних здібностей молодших школярів може використовуватися «човниковий біг 4х9 м» з перенесенням кубиків.

8. Обґрунтовані в роботі теоретико-методичні підходи до тестування фізичної підготовленості молодших школярів відповідають завданням фізичного виховання, віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку, рівню їхнього фізичного здоров’я, не вимагають межової мобілізації функціональних систем організму, є доступними для використання в загальноосвітніх школах України.

У наступних дослідженнях планується пошук нових підходів до оцінки ефективності різних форм організації фізкультурно-оздоровчих занять у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Публікації автора:

1. Кожемякіна В. Особливості підходів до оцінки фізичної підготовленості школярів молодших класів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі ФКіС. – Львів: ЛДІФК, 2001. – Вип. 5. – Т. 1. – С. 214–216.

2. Кожемякіна В. Аспекти проблеми відбору тестів для комплексної оцінки фізичної підготовленості школярів молодших класів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі ФКіС. – Львів: “Видавничий дім ”Панорама”, 2002. – Вип. 6. – Т. 1. – С. 272–274.

3. Кожемякіна В. Толерантність функціональних систем організму до дозованого фізичного навантаження на тредмилі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі ФКіС. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. – Вип. 7. – Т. 3. – С. 358–360.

4. Білецька В. Взаємозв’язок рівня фізичної підготовленості та функціонального стану організму молодших школярів з різним рівнем соматичного здоров’я // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – № 4. – 2006. – С. 3–7.

5. Давиденко Е.В., Кожемякина В.В. Аналитический профиль различных систем тестирования младших школьников // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХХПІ, 2001. – № 15. – С. 41–45. Внесок здобувача полягає в аналізі даних спеціальної літератури та написанні основних положень статті.

6. Давиденко О.В., Білецька В.В. Педагогічні і фізіологічні аспекти оцінки швидкісних здібностей у дітей молодшого шкільного віку // Спортивний вісник Придніпров’я. – № 1. – 2007. – С.29–33. Особистий внесок здобувача полягає у з’ясуванні проблеми, проведенні досліджень та формулюванні висновків.

7. Давиденко О., Білецька В. Пріоритетні фактори структури фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем соматичного здоров’я // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – № 3. – 2007. – С. 38–43. Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні результатів педагогічних досліджень та описі їх особливостей.

8. Давиденко Е.В., Билецкая В.В. Целесообразность использования тестов для оценки силы мышц брюшного пресса у детей младшего школьного возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. – № 7. – С. 46–49. Внесок здобувача полягає у проведенні власних експериментальних досліджень та інтерпретації отриманих результатів.

9. Кожемякина В. Взаимосвязь силових качеств с физическим здоровьем детей младшего школьного возраста // Фізична культура, спорт і реабілітація в закладах освіти: Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне: РДГУ, 2002. – Вип. 1. – С. 100–103.

10. Билецкая В.В. Обоснование тестов для оценки уровня физической подготовленности детей младшего школьного возраста // ІХ Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”: тези доповідей, 20–23 вересня 2005 р., Київ, Україна – К.: Олімпійська література, 2005. – С. 106.

11. Билецкая В. Особенности факторной структуры функционального состояния организма детей младшего школьного возраста // Современный Олимпийский спорт и спорт для всех: материалы XI Международного научного конгресса, 10–12 октября 2007, Минск. – Минск: БГУФК, 2007. – С. 307–308.