Дисертаційна робота спрямована на розвязання важливої економічної проблеми інтегральної оцінки та врахування ризику в обґрунтуванні основних напрямів ефективного управління господарською діяльністю підприємств хлібопекарської галузі. Вона узагальнює і розвиває науково-методичні питання щодо аналізу, оцінки та врахування господарського ризику в діяльності підприємств та містить пропозиції стосовно вдосконалення системи ризик-менеджменту з урахуванням специфіки функціонування хлібопекарських підприємств. Проведене дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретичного і практичного характеру, основні з яких зводяться до наступного: 1. Господарська діяльність, яка включає виробництво та реалізацію продукції, надання послуг, товарно-грошові та фінансові операції підприємства, здійснення соціально-економічних і науково-технічних проектів тощо, завжди пов’язана з певним ризиком. Ґрунтовний аналіз наукових праць з проблем ризику дав можливість узагальнити основні положення, що визначають сутність його оцінки й окреслюють основні підходи до управління ним. У процесі дослідження виявлено неоднозначність тлумачення поняття «ризик», що зумовило необхідність формування власного бачення сутності «ризик» та «господарський ризик» та його місця у системі економічних категорій. Підтверджено, що основним джерелом появи господарського ризику виступає фактор невизначеності. Основна відмінність між невизначеністю та ризиком полягає в тому, що перша існує об’єктивно, а породжений нею ризик має діалектичну об’єктивно-суб’єктивну природу. У роботі обґрунтовано класифікацію різновидів господарського ризику, яка дозволяє чітко визначити місце конкретного виду у їх загальній системі та створює можливості для ефективного застосування відповідних інструментів і методів оцінки. Узагальнений і впорядкований понятійно-категоріальний апарат теорії ризику виступив теоретико-методичним підґрунтям для визначення концептуальних основ управління видами господарського ризику на підприємствах. 2. Дієвим інструментом впливу на зміни у економічному середовищі функціонування підприємства виступає ризик-менеджмент як сукупність управлінських дій інтегрованого характеру, спрямованих на виявлення, аналіз, оцінку і регулювання ризиків. Автором пропонується розглядати управління ризиком як процес впливу на об'єкт ризику, який охоплює максимально широкий діапазон можливих ризиків, включає комплекс упереджувальних дій, їх обґрунтоване врахування при прийнятті управлінських рішень та вибір методів впливу на ризик з метою зведення ступеня ризиків до мінімальних меж. Основними напрямами впливу на ступінь ризиків виступають: уникнення, вирівнювання, збереження, зменшення та передача ризику, вибір яких доцільно здійснювати з використанням таких принципів, як універсальність, результативність, незалежність успіху операцій від зовнішніх чинників, простота механізму реалізації. 3. Дослідженням визначено й обґрунтовано основні проблеми, з якими пов’язана діяльність хлібопекарських підприємств в умовах невизначеності: нестабільність законодавчої бази; висока залежність підприємств від ситуації на ринку борошна; низький рівень завантаженості виробничих потужностей; високий рівень конкуренції, неоднакові конкурентні умови на ринку. В той же час, хлібопекарська галузь України характеризується перспективністю, динамічністю, постійними змінами умов внутрішнього та зовнішнього середовища, що ускладнює можливість прогнозування розвитку подій на ринку хліба та хлібобулочних виробів, породжує невизначеність результатів господарських операцій на ньому та зумовлює наявність господарських ризиків на підприємствах і необхідність управління ними. 4. Недосконалість та обмеженість методик оцінки ризикованості господарської діяльності, врахування їх переваг і недоліків обумовили доцільність використання експертних оцінок для виявлення й оцінки ступеня господарських ризиків, що мають місце на хлібопекарських підприємствах. 5. Сформульовані групи чинників, які формують господарські ризики на різних стадіях життєвого циклу товару і на етапах вибору цільового ринку, та визначені можливі негативні наслідки їхнього впливу, наведені узагальнені ризики, які є типовими для будь-якого підприємства. Встановлено, що вирішуючи задачу щодо визначення господарських ризиків, які виникають в процесі діяльності хлібопекарських підприємств, необхідно враховувати особливості хлібопекарської галузі, що впливають на ступінь ризику, як в напрямі збільшення, так і його зменшення. 6. Виявлені основні види ризиків, які виникають в результаті невизначеності та конфліктності на мікро-, мезо, макрорівнях. Встановлено, що найбільший вплив на підприємства галузі на мікрорівні мають фінансові ризики. Маркетингові та виробничі ризики мають середній вплив на діяльність; організаційний ризик при найменшій ймовірності виникнення може призвести до незначних збитків. За результатами проведеної експертної оцінки ризиків, що супроводжують діяльність підприємств хлібопекарської галузі на мезорівні, виявлено, що види адміністративно-законодавчих, ринкових, фінансових та інформаційних ризиків характеризуються найбільш імовірною появою та високим ступенем впливу на господарську діяльність підприємств. У цілому, адміністративно-законодавчий та фінансові ризики є, за оцінкою експертів, найбільш імовірними та мають найбільший негативний вплив на діяльність хлібопекарських підприємств. Проведення діагностики зовнішніх ризиків має на меті передбачення появи негативного впливу зовнішнього середовища на діяльність суб’єктів хлібопекарської галузі. Аналіз стабільності та ризикованості, дозволив зробити висновок, що рівновага між цими граничними станами для нашої держави зміщена в бік ризикованості, це свідчить про необхідність додаткового врахування країнного ризику при обґрунтуванні ефективних рішень при обранні напрямів розвитку підприємств хлібопекарської галузі. Запропонована методика комплексної оцінки рівня господарського ризику дозволила здійснити оцінку різних рівнів прояву ризику (мікро-, мезо- та макрорівень) та визначити їх вплив на діяльність суб’єктів господарювання з урахуванням інтегрального показника ризику. Ступінь ризику являє собою, зокрема, ймовірність реалізації ризику, а також обсяг можливих втрат від нього. 7. Дослідженням з'ясовано, що існують сприятливі можливості розвитку зовнішнього середовища та стану галузі, які зменшують загальний ступінь ризикованості господарюючого суб’єкту: монополізація ринку; розширення цільових сегментів ринку; посилення вхідних ринкових бар’єрів для нових виробників; надлишок робочої сили на ринку; сучасний технологічний стан підприємств галузі та інтенсивність технологічних змін в галузі, впровадження прогресивних технологічних процесів на підприємствах галузі. Ефективність функціонування в ринкових умовах підприємств хлібопекарської галузі істотно залежить від стану інноваційної діяльності, яка вимагає використання нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємств (нові товари, нові способи збуту, новий процес управління, нові ринки, нові якісні технології). Спираючись на експертну оцінку потенційних можливостей підприємств хлібопекарської галузі та загроз з боку зовнішнього середовища, визначено приоритетні стратегічні напрямки інноваційної діяльності, до яких слід віднести розробку нових товарів і захоплення нових цільових ринків. 8. Дослідження сучасних концептуальних підходів до управління ризиком дали можливість сформувати сукупність способів та методів комплексної системи ризик-менеджменту. До ключових моментів, що визначають особливості формування системи ризик-менеджменту на підприємствах, можливо віднести процес управління ризиками господарської діяльності на хлібопекарських підприємствах, який можна представити у вигляді наступних етапів: визначення мети ризикованих подій; діагностика проблеми; аналіз ризиків; визначення ризик-позиції підприємства на основі результатів оцінки ризиків; розробка та впровадження основної програми дій щодо коригування ступеня ризику; моніторинг і контроль процесу управління ризиками та відповідних їм ключових процесів. Формування системи ризик-менеджменту покликано забезпечити високу ефективність прийняття управлінських рішень для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємств хлібопекарської галузі. Це зумовлює необхідність побудови та застосування ефективної моделі управління господарськими ризиками на підприємствах. Використання у господарській практиці підприємств алгоритму управління ризиками на хлібопекарських підприємствах дає змогу скоригувати стратегію розвитку з урахуванням ступеня ризику, підвищити результативність їх функціонування. Запропонована методика щодо пріоритетності управління внутрішніми ризиками дозволяє визначити першочерговість спрямування ресурсів підприємства на заходи з профілактики ризику. |