1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування культури професійного спілкування аграріїв як системи комунікативних норм, знань, умінь і цінностей. Осмислення феномену „культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв” ґрунтується на ідеях філософів, наукових досягненнях педагогів, психологів, культурологів, соціологів, лінгвістів, теоретичних і методичних напрацюваннях провідних представників сучасної вітчизняної й зарубіжної педагогічної думки. Вони засвідчили появу, становлення та розвиток феномену культури професійного спілкування; визначили види і типи процесів міжособистісного спілкування і взаємодії; детально вивчили мовленнєві та позамовленнєві форми спілкування; розкрили сутність спілкування як характеристики освіченості, вихованості та інтелігентності; сформулювали положення про високий рівень культури спілкування як запоруку майбутнього успішного існування людини у суспільстві. 2. Доведено, що культура професійного спілкування – один із найважливіших складників професійної культури фахівця-аграрія, який забезпечує його конкурентоспроможність на сучасному та майбутньому ринку праці, дозволяє вирішувати виробничі проблеми, спираючись на уміння спілкуватись і співпрацювати з різними людьми. Встановлено, що культура професійного спілкування є системою, інтегративною єдністю таких компонентів: мотиваційно-ціннісного; когнітивно-пізнавального; морально-духовного; емоційно-почуттєвого; оперативно-діяльнісного й мовно-мовленнєвого. Зазначені змістово-структурні компоненти культури професійного спілкування діалектично пов’язані між собою. Динаміка їх розвитку залежить від цілеспрямованості та інтенсивності впливу на нього, створення відповідного соціокультурного фону і психолого-педагогічних умов, урахування особистих потреб, інтересів, прагнень і досвіду майбутніх спеціалістів-аграріїв. Досліджено існуючі підходи до формування культури майбутніх фахівців та проаналізовано праці сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розробленню шляхів формування різних аспектів професійної та особистісної культури майбутніх фахівців. На основі проведеного аналізу уточнено такі дефініції: культура професійного спілкування аграріїв – це система комунікативних норм, знань, умінь і цінностей, яка реалізується у процесі міжсуб’єктної взаємодії фахівців і є фактором, що супроводжує його професійну діяльність у виробничій сфері й зумовлює її фахово-комунікативну спрямованість; процес формування культури професійного спілкування студентів аграрних ВНЗ – це цілеспрямований, розгорнутий у часі, заснований на співпраці і співтворчості суб’єктів педагогічного процесу, вплив на культуру їхніх дій, відносин і почуттів. Доведено, що культуру діалогу можна розглядати як основну характеристику якості професійного спілкування, зумовлену діалогічним характером процесів пізнання, існування особистості та її професійної діяльності. Культура діалогу є актуалізацією мислення людини у контексті культури дій, відносин і почуттів. Високий рівень культури діалогу є адекватне відображення суб’єкт-суб’єктного характеру у професійному спілкуванні. На основі аналізу відповідних джерел конкретизовано таке визначення: культура діалогу – це володіння вміннями і навичками діалогічної взаємодії у мотиваційній, пізнавальній, діяльнісній, почуттєвій і комунікативній сферах. 3. Теоретико-методичну концепцію формування культури професійного спілкування студентів аграрних ВНЗ створено на основі органічного поєднання паралельних процесів: внутрішньовузівської теоретико-методичної підготовки викладачів і студентів до діалогізації педагогічного процесу та педагогічної підтримки самовдосконалення викладачів і майбутніх фахівців-аграріїв. Цілеспрямоване формування культури професійного спілкування у студентів вищих аграрних навчальних закладів сприяє підвищенню якості їхньої професійної підготовки, формуванню активної та виваженої громадянської і життєвої позиції, всебічному професійно-особистісному саморозвитку. Концепція дослідження ґрунтується на розумінні культури професійного спілкування як невід’ємного складника професійної культури майбутнього фахівця-аграрія. Концепція формування культури професійного спілкування у студентів аграрних ВНЗ ґрунтується на таких положеннях: гуманістична орієнтація вузівського педагогічного процесу на взаємопов’язаний розвиток та саморозвиток викладачів і студентів має включати в себе як урахування їхніх інтересів, переконань та здібностей, так і узгодження цих інтересів з потребами суспільства; дійсним відображенням рівноправності та партнерства викладачів і студентів можуть бути тільки суб’єкт-суб’єктні навчальні відносини; власна активність студента у спілкуванні уможливлює повне розкриття його когнітивних, оперативних, емоційних та вольових здібностей; розвиток культури професійного спілкування студентів у процесі їхнього самовдосконалення ґрунтується на прагненні кожної особистості до самореалізації. Розроблено і теоретично обґрунтовано концептуальну модель цілісного процесу формування культури професійного спілкування у педагогічному процесі аграрного ВНЗ, яка ґрунтується на системному, культурологічному, гуманістичному, особистісно-зорієнтованому, діяльнісному підходах. Схарактеризовано складники моделі: мета, засоби її науково-методичного забезпечення, педагогічні принципи формування культури професійного спілкування, результати. Доведено, що формування культури професійного спілкування спирається на діалогізацію навчальної діяльності, інтелектуальну взаємодію та співтворчість викладачів і студентів, їхню активність у діалозі. Кінцевим результатом є високий рівень сформованості культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв, яка вважається сформованою, якщо: сформована позитивна мотивація до професійного спілкування (пробуджено свідоме бажання обміну інформацією, думками, аргументацією та зацікавленість у тому, щоб спілкування відбулося); забезпечена рівноправність усіх учасників спілкування, толерантне ставлення до опонента; сформована готовність до інтелектуальної співпраці під час пошуку шляху розв’язання проблеми чи розвитку ідеї; розвинена сукупність комунікативних умінь; забезпечена коректність спілкування під кутом зору загальної та мовленнєвої культури. 4. Встановлено, що формування культури професійного спілкування майбутніх аграріїв як цілісний процес включає: діалогізацію педагогічного процесу аграрних ВНЗ; внесення доповнень до змісту нормативних дисциплін гуманітарного циклу; запровадження нових дисциплін за вибором вищого навчального закладу та за вибором студента, що сприяють формуванню і розвитку культури професійного спілкування („Культура мовлення”, „Культура наукової мови”, „Ораторське мистецтво”, „Мовна модель сучасного інформаційного простору”, „Ведення ділових переговорів” тощо); роботу психолого-педагогічного семінару „Діалог у навчанні” для викладачів та аспірантів; проведення зі студентами і викладачами тренінгів з розвитку навичок та вмінь діалогічного спілкування; організацію позааудиторної та виховної роботи у формі заходів діалогічного спрямування (диспути, дискусії, „круглі столи”, прес-конференції та ін.); педагогічне консультування з питань навчального і професійного спілкування; педагогічну підтримку підвищення рівня культури професійного спілкування у процесі самовдосконалення викладачів і студентів. 5. Доведено, що необхідними й достатніми психолого-педагогічними умовами ефективного формування культури професійного спілкування у майбутніх фахівців-аграріїв є такі: здійснення теоретико-методичної підготовки викладачів і студентів до формування культури професійного спілкування; організація професійної підготовки студентів на діалогічних засадах; забезпечення духовної взаємодії викладачів і студентів у процесі навчального спілкування; залучення студентів до вирішення проблемних питань, пов’язаних з їхньою майбутньою професійною діяльністю; створення позитивної емоційної насиченості навчального спілкування; стимулювання прагнення викладачів і студентів до самореалізації у навчальному діалозі; розширення активного поля професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв. 6. Проведене дослідження дає можливість певним чином упорядкувати сукупність існуючих критеріїв і показників та обґрунтувати комплексний діагностичний інструментарій встановлення рівнів сформованості культури професійного спілкування, який містить валідні методики. За їх допомогою досліджуються такі особистісні та міжособистісні зміни суб’єктів педагогічного процесу (студентів і викладачів): тип мотивації професійної діяльності, мотиваційна спрямованість особистості, ступінь розвитку комунікативних умінь, рівень сформованості провідних морально-духовних цінностей, способи реагування у конфлікті тощо. Зафіксовано позитивні якісні зрушення, що відбулись у результаті експериментального дослідження: зростання мотивації й підвищення інтересу майбутніх аграріїв до професійної діяльності, зниження рівня хвилювання і тривожності учасників спілкування, підвищення самооцінки, створення сприятливої психологічної атмосфери, набуття досвіду встановлення і розвитку контактів у спілкуванні, керування своїми емоціями, підвищення порогу стресостійкості. Узагальнення результатів експерименту свідчить про те, що в ході проведення тривалого педагогічного дослідження, змістовий і цільовий аспекти якого створені на базі авторської теоретико-методичної концепції формування культури професійного спілкування у студентів вищих аграрних навчальних закладів, сталися невипадкові істотні зрушення в особистісних і міжособистісних характеристиках суб’єктів педагогічного процесу – учасників експерименту. Це дає підстави для висновку, що теоретико-методична концепція на практиці довела свою ефективність і може претендувати на статус теоретико-методичних основ формування культури професійного спілкування студентів вищих аграрних начальних закладів освіти. Отже, задекларована мета дисертаційного дослідження досягнута. Розроблена на основі теоретико-методичної концепції модель виявилась дієвою у цілісному процесі формування культури професійного спілкування у майбутніх фахівців-аграріїв. Навчально-методичні посібники „Діалог у навчанні”, „Тренінги з розвитку умінь та навичок діалогічного спілкування”, методичні рекомендації для викладачів з питань формування культури професійного спілкування можуть застосовуватись у подальшій роботі з її розвитку в аграрних ВНЗ. Проблема формування культури професійного спілкування студентів аграрних ВНЗ є складною та багатогранною, тому проведене теоретичне та емпіричне дослідження не може вирішити всі її аспекти. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на створення системи підвищення педагогічної майстерності викладачів з питань формування культури професійного спілкування, детальну розробку методики розвитку у студентів окремих її компонентів, дослідження культури діалогу як основної характеристики якості професійного спілкування; докладне вивчення питання підвищення рівня її розвитку у процесі самовиховання та самовдосконалення майбутніх фахівців. | 