Анотація до роботи:

Болтівець С.І. Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – Київ, 2005.

У дисертації розглядаються методологічні, теоретичні та методичні основи психогігієни процесу виховання і навчання, дається розгорнутий аналіз культурно-історичного розвитку проблеми душевного здоров’я і становлення педагогічної психогігієни. Визначено культурно-етнічні виміри психогігієни, основи індивідуальної психорегуляції, наведено методики психогігієнічного нормування і контролю.

Теоретично обґрунтовано принципи особистісної цілісності, ідейно-реалістичної єдності у психогігієнічному забезпеченні навчання і виховання, взаємоузгодженості сенсоутворення та самоздійснення у віковій перспективі.

Теоретичне значення дослідження полягає в створенні цілісної теорії педагогічної психогігієни, а практичне – в розробленні методики педагогічної психогігієни для забезпечення збереження і зміцнення психічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і експериментальне дослідження проблеми педагогічної психогігієни, яке полягає у визначенні методологічних, теоретичних і методичних основ збереження і зміцнення психічного здоров’я учасників навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи. Узагальнення методологічних, теоретичних та методичних основ психогігієни процесу виховання і навчання підтвердили висунуті гіпотези і дали підстави сформулювати основні висновки, які випливають з результатів розв’язання поставлених завдань.

1. На всіх етапах розвитку людської цивілізації проблема психічного самозбереження особистості, суспільств як її базальних складових виступала об’єктом осмислення в галузі створюваних систем гуманітарного освоєння світу. Особливе місце в цьому осмисленні належало сфері виховання й навчання як засобу передавання культури психічного самозбереження з покоління в покоління. Усвідомлення потреби у формуванні психолого-педагогічних механізмів індивідуальної та соціальної психогігієни кожного нового покоління дітей та учнів набуває дедалі більшої вираженості, що пов’язано із закономірним процесом ускладнення суспільної самоорганізації та відповідно психічної самоорганізації особистості.

Проблема збереження здоров’я, включаючи психічні його виміри, в своєму історичному розвитку одержала значну кількість визначень, найпоширенішими з яких були: гігієна (найповніший вияв життя, його розквіт, буяння, розвій), ісономія (рівновага), евтюмія (мета життя як приємний стан духу), діететика (спосіб життя), гігієна пристрастей, зцілення душевне, нервово-психічна гігієна, дієтика душі, діететика духу, шкільна діететика, гігіастика, гігіологія, валеологія (вчення про стани здоров’я), діанетика (вчення про вплив розуму на тіло) тощо. Одним з таких визначень і, на наш погляд, найбільш коректним є термін психогігієна, який набув активного наукового обігу протягом ХХ століття.

Розроблена нами теорія та методика педагогічної психогігієни створює умови для забезпечення охорони й зміцнення психічного здоров’я дітей та учнів психолого-педагогічними методами у процесі їх виховання та навчання.

2. Концептуальне положення проблеми педагогічної психогігієни полягає у встановленій філо- і онтогенетичній ускладнюваності суспільної самоорганізації та людської особистості в ній, що детермінує напруження психологічних механізмів самозбереження кожного нового покоління дітей та учнів як передумови їх адаптивного входження до динамічно оновлюваних і ускладнюваних систем соціального співжиття. Отже, концептуальною основою психогігієни навчально-виховного процесу є розвиток креативного потенціалу особистості, який ґрунтується на вираженій її індивідуалізації, активності та здатності до саморегуляції дітей та учнів. Психогігієнічна спрямованість навчально-виховного процесу, виявляючи свою адекватність закономірностям ускладнення психосоціальної організації життєдіяльності, полягає не в зменшенні інтенсивності психогенних чинників, домінуючій релаксації і тотальному захисті особистості від психотравматичних впливів, а у враховуванні й використанні локальної цінності зазначених підходів при цілеспрямованій підготовці дітей і підлітків до зростаючих напружень, вихованні в них культури психологічної самооцінки й самоконтролю, формуванні взаємоузгодженості сенсоутворення й самоздійснення, особистісної самодостатності.

3. Теоретично обґрунтований нами принцип особистісно-соціальної цілісності – фундаментальна засада методології педагогічної психогігієни. Розроблена в нашому дослідженні модель вікової змінюваності індивідуальної норми психічних станів дітей та учнів, методична база для їх відстеження й прогнозування забезпечує реалізацію цілісного підходу до вивчення психічного здоров’я, здійснення педагогічно-психологічного впливу з метою його збереження та зміцнення. Викладена методологія індивідуальної динаміки психічної норми як певного стану якості психічного здоров’я дітей і підлітків – основа для прогностичної оцінки моделей вікової змінюваності індивідуальної норми психічних станів.

4. Метою і головним завданням педагогічної психогігієни є виховання психічної культури учнів, формування навичок саморегуляції та самовідновлення особистісної цілісності.

Система виховання, що має психогігієнічну спрямованість, забезпечується відповідною кваліфікаційною підготовленістю вчителів, вихователів, соціальних педагогів, практичних психологів, керівників освітніх закладів. Процес формування психогігієнічної позиції педагога включає загальнопедагогічну підготовку, зміст якої складають моральні основи педагогічної професії та універсальна людинознавча база, і набуття системи педагогічно-психогігієнічних знань і вмінь. Психогігієнічна позиція педагога формується як системою вищої педагогічної освіти, так і системою фахового вдосконалення, безпосередньою роботою учителя, вихователя, психолога над власним удосконаленням, яке потребує самопожертви й професійної відданості обраній справі, дітям та учням, які неусвідомлено або свідомо використовують у своєму подальшому житті засвоєні від учителів і вихователів способи психічної самоорганізації власної життєдіяльності.

5. Педагогічна психогігієна як галузь теоретично обґрунтованої та методично забезпеченої педагогічної діяльності створює умови для збереження рівноваги та взаємоузгодженості середовищних впливів суспільно-родинного гомеостазу як генези загальносуспільного й особистісного спрямування індивідуального розвитку дітей і підлітків. Психічна норма відображає узагальнений зміст мети виховання та освіти і визначені цією метою виховні й освітні ідеали. Отже, зміст навчання й виховання – нормоутворюючий чинник, який забезпечує продуктивність процесу сенсоутворення (вибору сенсу, його набуття) особистості. Гармонійна пізнавальна процесуальність зумовлюється, з одного боку, продуктивністю сенсоутворюючої функції виховання та освіти, а з іншого – педагогічною ефективністю функціонування загальносуспільного заохочувально-спонукального механізму освітньої процесуальності. Цілісність, безупинність і взаємовідповідність структури освітньої процесуальності особистості – важливий педагогічний показник якості її психічного здоров’я.

6. Створена нами методична база педагогічної психогігієни, що налічує 11 основних методик, призначена для комплексного застосування з метою діагностики, відстеження й прогнозування стану та якості психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах навчально-виховного процесу освітніх закладів. Доцільність і продуктивність розроблених нами психогігієнічних методик ґрунтуються на методологічних засадах теорії педагогічної психогігієни. До цих засад належать виявлені закономірності й механізми індивідуальної соціорегуляції учнів, вікової динаміки соціорегуляційних станів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, лімінальних перетворень індивідуально-соціального сенсу особистості, формування дитячої та підліткової адаптивності.

7. Практичне застосування розробленої теорії і методики педагогічної психогігієни пов’язане із структурним перетворенням синтезогенетичних і сегрегаціогенетичних пріоритетів роботи освітніх закладів, включаючи способи відображення ними соціальних запитів, течій і напрямків змінюваного суспільного середовища.

8. Методологічні засади, викладені в даному дослідженні, як підтверджують результати експериментальної роботи, адекватно відображають способи впровадження й застосування теоретичного та методичного забезпечення педагогічної психогігієни процесу виховання й навчання.

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають проблеми особистої, професійної та соціальної психогігієни, андрагогічні аспекти збереження й зміцнення психічного здоров’я у процесі загальнокультурного та фахового удосконалення дорослих, питання психогігієни особистості на найбільш ранніх і найбільш пізніх етапах онтогенезу.

Публікації автора:

1. Монографії:

1.1. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. – 302 с.

2. Статті у наукових фахових виданнях:

2.1. Болтівець С.І. Суперечності педологічної практики 20-30-х років ХХ століття і розвиток психогігієни // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 3. – С. 32-33.

2.2. Болтівець С.І. Суперечності педологічної практики 20-30-х років ХХ століття і розвиток психогігієни (зак.) // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 5. – С. 41-42.

2.3. Болтівець С.І. Соціальна психогігієна: навчальна програма // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 6. – С. 26-29.

2.4. Болтівець С.І. Культурно-етнічні виміри психогігієнічного нормування // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т. З, ч. 2. – К., 2001. – С. 20-24.

2.5. Болтівець С.І. Методологічні основи психогігієнічного нормування освітньо-виховної процесуальності в соціальному континуумі особистості // Актуальні проблеми психології: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: Нора-Друк, 2001. – Вип. 21. – С. 53-61.

2.6. Болтівець С.І. Методологія психогігієнічного нормування: технічна освіта і техногенії // Вісник НТУ «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. пр. – К.: ІВЦ «Політехніка», 2001. – № 3. – Кн. 1. – С. 47-50.

2.7. Болтівець С.І. Суспільно-особистісна самореалізація обдарованості і таланту: норми, ідеали, мета // Актуальні проблеми психології. Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За заг. ред. С.Д.Максименка. – К.: «BONA MENTE», 2002. – Вип. 3, ч. 1. – С. 31-34.

2.8. Болтівець С.І. Українські виховні ідеали і моральні норми психічної самоорганізації особистості // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. пр. Ін-ту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К.: Наук. світ, 2002. – Вип. 2. – С. 171-187.

2.9. Болтівець С.І. Українські виховні ідеали і моральні норми психічної самоорганізації особистості // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. пр. Ін-ту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К.: Вид-во П/П «ЕКМО», 2003. – Вип. 1. – С. 152-167.

2.10. Болтівець С.І. Психогігієнічні норми та регуляція станів самоздійснення учнів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т. V, ч. 3. – С. 31-37.

2.11. Болтівець С.І. Психогігієнічні норми особистісного розвитку учнів: мовленнєвий аспект // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003. – Т. V, ч. 4. – С. 57-69.

2.12. Болтівець С.І. Теорія і методика педагогічної психогігієни // Психологія і суспільство: Психологія здоров’я. – 2004. – № 1 (15). – С. 90-112.

2.13. Болтівець С.І. Доля українського педагога і психолога Якова Чепіги // Практична психологія та соціальна робота: Спадщина. – 2004. – № 1 (58). – С. 30-36.

2.14. Болтівець С.І. Сучасний стан розробленості педагогічної психогігієни // Практична психологія та соціальна робота: Проблеми психогігієни. – 2004. – № 2 (59). – С. 54-66.

2.15. Болтівець С.І. Сучасний стан розробленості педагогічної психогігієни // Практична психологія та соціальна робота: Проблеми психогігієни. – 2004. – № 3 (60). – С. 58-61.

2.16. Болтівець С.І. Формування психогігієнічної позиції педагога // Практична психологія та соціальна робота: Проблеми психогігієни. – 2004. – № 7 (64). – С. 45-48.

2.17. Болтівець С.І. Оцінка референтної і вікової психогенності. // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 9. – С. 52-55.

2.18. Болтівець С.І., Філоненко Л.А. Соціально-психологічні причини поширення пияцтва серед молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 10. – С. 4-6. (Особистий внесок дисертанта – теоретичне обґрунтування типологічних особливостей психічного розвитку учнів).

2.19. Болтівець С.І. Психогігієнічні норми благополуччя і щастя родинного осередку // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. – К.: ГНОЗІС, 2004. – Т. VI, вип. 5. – С. 31-37.

2.20. Болтівець С.І. Вікові особливості періодизації психорегуляційних норм розвитку учнів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. – К.: ГНОЗІС, 2004. – Т. VI, вип. 8. – С. 33-43.

2.21. Болтівець С.І. Психологічне обґрунтування заходів профілактичної роботи в навчальних закладах з метою профілактики наркоманії, токсикоманії, алкоголізму // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 12 (69). – С. 56-59.

2.22. Болтівець С.І. Психогігієнічні норми індивідуальної саморегуляції учнів // Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. академіка С.Д.Максименка. – К.: Нора-прінт, 2004. – Вип. 24. – С. 31-39.

2.23. Болтівець С.І. Методики психогігієнічного нормування референтної і вікової психогенності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка. – К.: ГНОЗІС, 2005. – Т. VІI, вип. 1. – С.41-57.

2.24. Болтівець С.І. Теоретико-методичні засади соціальної функціональності педагогічної психогігієни // Актуальні проблеми психології. Том І. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки. – К.: Міленіум, 2005. – Ч. 14. – С. 83-89.

3. Статті у наукових виданнях до 1996 року включно:

3.1. Болтівець С.І. Психологічна служба в школі: Дидактогенії і рекреація душі учня // Початкова школа. – 1991. – № 10. – С. 21-27.

3.2. Boltivecs S. Psihologijas zintnes pirmskmi Ukrain. Болтивец С. Зарождение психологии на Украине: Из нового учебника по истории психологии // Alter EGO. Психол. журнал. – 1994. – № 3. – С. 17-18 (латиською і рос. мовами).

3.3. Болтівець С.І. Психогігієнічний сенс соціальної адаптації // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості. – Суми: Мрія, 1994. – С. 77-93.

3.4. Boltivecs S. Par ilgdzvoanas psihohiginu. Болтивец С. О психогигиене долголетия: Институт человека // Alter EGO. Психол. журнал. – 1995. – № 1. – С. 42-44 (латиською і рос. мовами).

4. Методичні рекомендації:

4.1. Болтивец С.И. Диагностика эффективности восстановления психического здоровья школьников // Диагностические методики как основа индивидуального подхода к развитию и воспитанию личности: Метод. рекомендации. – Суми: КМІУВ, 1991. – С. 189-201.

4.2. Болтівець С.І. Психічна саморегуляція у контексті культури особистості // Виховання основ духовної культури: Метод. рекомендації. – Суми, КМІУВ, 1992. – С. 82-87.

5. Статті у збірниках матеріалів конференцій:

5.1. Болтівець С.І. Ідея здоров’я духовного життя в людинознавстві Б.Грінченка // Борис Грінченко і педагогічна культура України: Матер. Всеукр. наук.-метод. конф. – Суми: ВВП «Мрія»-ЛТД, 1993. – С. 58-64.

5.2. Болтівець С.І. Поетичні засоби практичної педагогіки В.О.Сухомлинського // В.О.Сухомлинський і сучасність: Матер. Других Всеукр. пед. читань. – Київ-Чернігів: АПН України, 1996. – С. 50-54.

5.3. Болтивец С.И. Киевский опыт подготовки андрагогических кадров для усовершенствования // Непрерывное образование педагогов: Современные проблемы и тенденции: Матер. юбилейной научно-практ. конф. «Кадры сферы образования взрослых: социально-педагогические проблемы». – СПб.: Рос. акад. образования, 1996. – С. 72-74.

5.4. Болтівець С.І. Теоретичні і прикладні завдання педагогічної психогігієни // Грінченківські читання. Освіта. Гуманізація. Вчитель: Матер. звітної наук.-метод. конф. професорсько-викладацького і метод. колективу Київ. міжрегіон. ін-ту удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка, 24-25 грудня 1996 р. – К.: Вид-во КМІУВ ім. Б.Грінченка, 1997. – С. 60-62.

5.5. Болтівець С.І. І.Огієнко про етичне здоров’я наукової служби народу // Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) і виховання національно свідомої особистості: Наук. доп. Всеукр. наук. конф. – К.: КМІУВ ім. Б.Грінченка, 1997. – С. 22-25.

5.6. Болтівець С.І. І.Огієнко про мовну функцію психічного самозбереження нації // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наук. доп. Другої Всеукр. наук.-теор. конф. 18-19 лютого 1997 р. – Кам’янець-Подільський, 1997. – С. 34-35.

5.7. Болтівець С.І. Іван Огієнко: Мова як вираження душі і свідомості народу // Огієнківські читання: Матер. наук. круглих столів 1991-1996 рр. – К.: Відділення релігієзнавства Ін-ту філософії НАН України, кафедра педагогіки Київського ун-ту ім. Т.Шевченка, 1997. – Вип. 1. – С. 106-119.

5.8. Болтівець С.І. Фахові стрижні освітнього розвитку наших сіл // Сільська школа: стан, проблеми та перспективи розвитку: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 14-15 квітня 1999 р. /За ред. О.Я.Савченко. – К.: ВБФ - «Школа майбутнього», 2000. – С. 38-40.

5.9. Болтівець С.І. Геокультурні перспективи освітньої політики України // Україна – країни Сходу: від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій: Матер. наук.-практ. конф., 11-13 травня 2000 р. – К.: Фенікс, 2001. – С. 12-16.

5.10. Болтівець С.І. Соціальна психогігієна і норми суспільного розвитку // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні: Матер. доп. наук.-практ. конф. /За ред. С.Д.Максименка, В.Т.Циби, Ю.Ж.Шайгородського та ін. – К.: Укр. центр політичного менеджменту, 2003. – С. 431-449.