У дисертації розроблена концепція конструктивно-географічного дослідження МСР і МСК реґіону, суть якої полягає у всебічному аналізі географії родовищ МС та існуючої інфраструктури МСК, оцінюванні потенціалу МСР, створенні сучасних та перспективних оптимізованих моделей територіально-господарських комплексів мінерально-сировинної орієнтації, прогнозуванні тенденцій їх розвитку, обґрунтуванні шляхів оптимізації функціонування системи МСР-ГПВ та вирішення геоекологічних проблем, спричинених гірничовидобувною діяльністю, а також схем прийняття управлінських рішень у галузі раціонального природокористування. Отримані теоретичні і практичні результати поглиблюють конструктивно-географічний напрямок вивчення природно-господарських територіальних систем, використовуються для оцінювання мінерально-сировинної бази та обґрунтування оптимізаційних моделей розвитку МСК подільських областей при розробленні стратегії збалансованого розвитку територій, виборі перспективних напрямків пошукових робіт, забезпеченні ефективного використання місцевої мінеральної сировини, утилізації гірничопромислових відходів тощо. 1. Конструктивно-географічне дослідження МСР реґіону реалізується у вигляді низки послідовних операцій: 1) створення банку даних про МСР реґіону; 2) географічний аналіз МСРР; 3) конструктивно-географічне оцінювання МСРР; 4) конструктивно-географічне прогнозування тенденцій та створення оптимізаційних моделей розвитку МСК реґіону; 5) обґрунтування управлінських рішень у галузі використання МСРР, утилізації ГПВ та рекультивації порушених земель; 6) моніторинг реалізації концепції раціонального використання мінерально-сировинного потенціалу, оптимізації геоекологічної ситуації у реґіоні. Для розв’язання цих завдань запропоновані відповідні алгоритмічні схеми конструктивно-географічного аналізу, оцінювання МСР та створення концепції (моделі) збалансованого розвитку МСК реґіону. 2. Конструктивно-географічний аналіз МСР реґіону повинен включати: формулювання мети і завдань конструктивно-географічних досліджень МСРР; вибір методів і прийомів досліджень; розробку загальних структурно-графічних моделей об’єкта дослідження; формування інформаційної бази досліджень МСРР; розробку (побудову) та аналіз картографічних моделей, що відображають геочасово-геопросторові закономірності організації МСРР; аналіз сучасного стану вивчення та освоєності МСРР; аналіз проблем раціонального використання системи МСР-ГПВ; аналіз природоохоронних проблем, спричинених проведенням розвідувальних, видобувних та збагачувальних робіт. 3. Конструктивно-географічне оцінювання потенціалу МСРР доцільно здійснювати у такій послідовності: визначення промислової цінності родовищ і проявів корисних копалин; оцінка економічної і територіальної продуктивності МСРР; визначення ступеня оптимальності територіально-функціональної структури МСК, виявлення тенденцій її змін і створення відповідних моделей; визначення ступеня раціональності використання системи МСР-ГПВ; оцінювання впливу підприємств МСК реґіону на довкілля та рівня техногенного навантаження на природне середовище; прийняття управлінських рішень (на підставі результатів конструктивно-географічного оцінювання МСРР). 4. Системний підхід до створення довготермінової концепції (моделі) розвитку МСК реґіону передбачає: постановку мети і формулювання головних завдань; деталізовану оцінку мінерально-сировинного потенціалу реґіону; розробку системи оціночних і комплексних карт, прогностичні оцінки МСР, обґрунтування пропозицій і рекомендацій, необхідних для збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку реґіону, у тому числі – обґрунтування методології комплексного, безвідходного, ефективного функціонування системи МСР-ГПВ, обґрунтування та прийняття оптимізаційних рішень, спрямованих на покращання екологічної ситуації у районах проведення гірничих робіт, моніторинг еколого-захисних заходів та наслідків їх реалізації, еколого-прогностичні дослідження; практичну реалізацію конструктивно-географічних розробок та пропозицій. 5. Алгоритмічні схеми конструктивно-географічних досліджень МСР апробовані на прикладі Подільського реґіону. Встановлено, що найкраще досліджені та освоєні у реґіоні різні види будівельної сировини (каміння будівельне, пісок будівельний, цегельно-черепична, карбонатна сировина тощо). Вивчення та освоєння агрохімічної і технологічної сировини почалося (за окремими винятками) лише у минулому десятилітті і в останні роки інтенсифікується. Підвищується також рівень експлуатації запасів гідромінеральної сировини (прісних і мінеральних підземних вод). Природна захищеність підземних вод закономірно зростає з північного сходу на південний захід реґіону, що дозволяє збільшувати їх частку у централізованому водопостачанні Тернопільської і Хмельницької областей. Загалом, розвідані запаси майже усіх видів МС використовуються у реґіоні вкрай незадовільно. 6. Основу територіальної структури МСР реґіону складають шість мінерально-сировинних субрайонів (Вінницький, Хмельницький, Збаразько-Піщанський (Товтровий), Чортківський, Бережансько-Монастириський, Борщівсько-Ямпільський (Подністровський), які виділені за структурно-генетичним і територіальним принципами. Для субрайонів установлена чітко визначена сукупність основних і специфічних видів МС, виразний генетичний зв’язок останніх із стратиграфічними горизонтами та структурно-геоморфологічними одиницями, що дозволяє використовувати ці обставини як пошукові критерії на певні види МС. У межах субрайонів виділено 6 макрокущів, 14 кущів та окремі родовища. На базі окремих структур твердих КК сформувалися і функціонують 4 невеликих ТВК з виразною мінерально-сировинною орієнтацією (Глухівецько-Турбівський, Шепетівсько-Полонський, Славутський, Кам’янець-Подільсько-Чемеровецький); скупчення бальнеологічних ресурсів (води сульфідні, радонові, збручанська Нафтуся) стали базовими для формування трьох територіально-рекреаційних комплексів (Конопківського, Сатанівсько-Маківського, Хмільницького). 7. Потенціал МСР Поділля визначається насамперед сировиною для будівельної промисловості. Важливе значення мають поклади каолінів, сапонітів, мінеральних вод, торфу. У загальнодержавному балансі висока частка (40-50,4%) карбонатної сировини (вапняків різного призначення), глини бентонітової (33,7%), каолінів (35,7%), каміння пиляного (15,1%). Переважає МС з низькими комплексоформуючими властивостями місцевого чи реґіонального значення; незначна кількість видів МС міждержавного і загальнодержавного значення з вагомим експортним потенціалом (мінеральні води, каолін, графіт, гранат, плавиковий шпат, облицювальне каміння); низька реалізована активність наявного мінерально-сировинного потенціалу. 8. Визначено, що територіальна продуктивність МСР Поділля є найвищою у Тернопільській, найнижчою – у Вінницькій областях і становить у середньому 400-500 т/га; економічна продуктивність коливається у межах 580-630 т/особу (найвищі показники типові для Хмельницької, найнижчі – для Вінницької областей). Для подільських областей характерні високі індекси забезпеченості території/населення карбонатною сировиною, каоліном, сапонітами; низькі – піщаною сировиною, облицювальним камінням, крейдою та ін. На створеній картографічній моделі продуктивності МСР виділено три смуги адмінрайонів, найкраще забезпечених МСР: перша смуга включає західні райони Тернопільщини, багаті сировиною для цукрової і цементної промисловості (Бережансько-Монастириський субрайон); друга в основному співпадає з Товтровим субрайоном і охоплює райони, багаті карбонатною сировиною; третя займає північні райони Хмельниччини, центральні і північно-східні – Вінниччини (Вінницький мінерально-сировинний субрайон), добре забезпечені мінеральною сировиною магматично-метаморфічного походження. Смуги зорієнтовані з північного заходу на південний схід і виявляють виразний взаємозв’язок з мінерально-сировинними субрайонами. Найменш забезпечені МСР райони співпадають, в основному, з Хмельницьким і Чортківським субрайонами. 9. Провідним класом МС, який визначатиме у близькій перспективі розвиток гірничо-видобувної галузі реґіону, залишиться будівельна сировина і передусім поклади будівельного, тесового каміння, цегельно-черепичної, піщаної сировини. Особливості ж розвитку мінерально-сировинної бази областей визначатимуться угрупуваннями специфічних видів МС, характерними для даних територій (мінеральні води – для Тернопільщини і Хмельничини, агрохімічна сировина – для Хмельниччини, корисні копалини кристалічного щита – для Вінниччини та ін.). 10. Геосистеми подільських областей характеризуються невисоким рівнем забрудненості гірничопромисловими відходами (у 4-10 разів нижчим від середньоукраїнських показників). Значна частина ГПВ може ефективно використовуватись у виробництві будівельних матеріалів, при ремонті доріг, плануванні місцевості, рекультивації, меліорації грунтів тощо. Вагомий економічний ефект дасть збагачення кам’яним відсівом поширених у реґіоні некондиційних будівельних пісків, впровадження селективного видобування каолінів різної сортності, вилучення польовошпатового концентрату з лужних каолінів на гірничозбагачувальних комбінатах, інші, рекомендовані у дисертації заходи з оптимізації функціонування системи МСР-ГПВ реґіону. 11. Забезпеченню стійкого (збалансованого) розвитку реґіону сприятиме розроблена у дисертації оптимізаційна модель функціонування МСК, яка передбачає першочергове вирішення таких завдань як: інвентаризація наявного фонду родовищ, проявів та ГПВ і складання на цій основі зведеного реґіонального кадастру різнорангових систем МСР-ГПВ; переоцінка родовищ за ринковими критеріями з виділенням активних запасів і підготовка тендерних пропозицій щодо інвестиційно привабливих об’єктів; реструктуризація гірничовидобувної галузі; диверсифікація мінерально-сировинних баз цукрової і цементної промисловості; оцінювання і ефективне використання техногенних джерел МС; підготовка умов до створення на базі збручанських мінеральних вод курортополісу Товтри із спеціальним інвестиційним режимом; створення зон екологічно безпечного господарювання у межах площ формування запасів мінеральних вод тощо. Враховуючи депресивність Подільського реґіону, густозаселеність території, високий рівень безробіття і низькі темпи промислового розвитку, запропоновані у дисертації заходи, спрямовані на розширення сировинної бази будівельної індустрії, забезпечення сільськогосподарського виробництва дешевою агрохімічною сировиною, оптимізацію функціонування місцевого МСК та підвищення екологічної безпеки території будуть одним з важливих кроків до вирішення зазначених проблем, перетворення Поділля у край стабільного збалансованого розвитку. |