Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій дане теоретичне узагальнення і на основі вперше встановлених закономірностей взаємодії геомеханічної системи «породний маcив-виробка», отримані нові рішення актуальної науково-прикладної проблеми освоєння підземного простору антропогено навантажених територій України в умовах формування інженерно-геологічних процесів. Основні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному: 1. Досліджені закономірності формування деформацій у зоні дренажного впливу підземних споруд з урахуванням динаміки рівня підземних вод у льосовому масиві і суміжному горизонті, що характеризується одночасним підвищенням ефективних напружень, зменшенням зсувних деформацій у 1,3...1,4 рази і зміцненням льосових порід і дозволяє керовано підвищити стійкість забудованих територій в умовах міста. 2. Установлені діапазони зміни параметрів природних імпульсів електромагнітного поля землі в нестійких зонах породних масивів, що дозволяє розпізнавати зони і контролювати процес зміцнення породи. 3. Обґрунтована система моніторингу геотехнічної стійкості міської території, що включає блок математичного моделювання рівенного режиму підземних вод і геомеханічних процесів, яка є основним елементом управління станом порідного масиву з підземних виробок спеціального призначення. 4. Доказано, що підземні виробки вугільних шахт, які закриваються, можна використовувати для розміщення в них підземної гідроелектростанції, що виконує функції екологічного і енергетичного регулятора; рівень гідродинамічного впливу ПГЕС не перевищує 250 м, що дозволяє повністю локалізувати процеси підтоплення і запобігає активізації зсувів масиву порід, який підроблюється. 5. Доказано, що на стійкість підземних виробок неглибокого закладення в породних масивах з негідростатичним початковим полем напружень істотний (до 30 %) вплив має величина коефіцієнта бокового тиску; урахування цієї обставини при проектуванні ціликів і стелин камер дає можливість підвищити надійність експлуатації підземних об'єктів. 6. Доведено, що технологічна неточність при створенні довгих ціликів може знижувати їх несучу здатність на 20...30 %, установлені на основі дослідження стохастичної моделі залежності дозволяють підвищити точність проектування основних несучих елементів підземних споруджень. 7. Вирішена задача про стійкість підземної виробки в сейсмічно небезпечних районах на випадок довільного її розташування відносно фронту ударної хвилі, що дозволило уточнити конструктивні параметри сегментного бетонного кріплення. 8. Запропонований спосіб, прилад і методика оцінки крихкості гірських порід, що дозволяє з більш високим ступенем надійності визначати їх міцносні характеристики. 9. Очікуваний економічний ефект від упровадження рекомендацій і розробок, що викладені в дисертації, складає 4960000 грн. | 