Анотація до роботи:

Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960–2000 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.

У роботі досліджуються теоретичні основи навчальної книги для молодших школярів та процес підручникотворення у галузі початкової освіти України в період з 1960 року по 2000 рік. Науково обґрунтовано етапи цього процесу; виявлено тенденції підручникотворення в період запровадження Державного стандарту початкової загальної освіти; з’ясовано особливості підручникотворення у зарубіжному шкільництві.

Розроблено модель підручника для школи першого ступеня, яка охоплює дидактичні (функціональне забезпечення книги, обґрунтоване структурування навчального матеріалу, моделювання у підручнику основних компонентів процесу навчання) та психологічні (розгортання змісту навчального матеріалу відповідно до основних етапів процесу навчання, забезпечення процесуальних аспектів навчання, врахування вікових особливостей молодших школярів) характеристики.

На основі узагальнення результатів дослідження теоретичних основ і практики підручникотворення в галузі початкової освіти України (1960–2000) нами зроблено такі висновки:

1. Актуальність здійснення системного історико-педагогічного дослідження теорії і практики навчальної книги зумовлена доцільністю врахування досвіду підручникотворення на етапі переходу школи першого ступеня на новий зміст і тривалість навчання та розробки відповідного навчально-методичного забезпечення цього процесу.

Проблема навчальної книги знаходить своє відображення в теорії шкільного підручника, яка, у свою чергу, реалізується у процесі підручникотворення. Дані чинники діють взаємозв’язано, реалізуючи одночасно два відношення – як «теорія до практики» та як «теорія до теорії».

2. Історіографічний аналіз підручникознавства засвідчив нерівномірність його розвитку на різних етапах формування педагогічної думки, а також відрив зазначеної галузі наукового дослідження від процесу підручникотворення. Зближення цих двох процесів розпочалося лише в 70-х роках минулого століття у зв’язку із реформуванням початкової ланки освіти, а відтак виникненням необхідності реалізувати ідеї розвивального навчання на методичному рівні, зокрема посилити розвивальну спрямованість підручників для початкової школи. У цей час появилися перші узагальнюючі праці, присвячені науковим основам конструювання даного виду навчальної літератури для школи першого ступеня.

Проблемами навчальної книги в різні часи займалися: Я. А. Коменський – основоположник зазначеної галузі дослідження; К. Д. Ушинський, який поглибив розуміння призначення підручника і розглядав його уже як засіб для самостійної роботи учнів; Є. Й. Перовський, Н. О. Менчинська – вчені, у працях яких підручник уперше став об’єктом наукового аналізу; В. П. Безпалько, В. Г. Бейлінсон, Д. Д. Зуєв – автори фундаментальних монографічних видань, у яких досліджувалися структура підручника, його функції, методи аналізу й оцінювання та ін.

3. Процес підручникотворення в галузі початкової освіти України у 1960–2000 роках охоплює два основних етапи: І етап – розвиток підручникотворення в початковій освіті у 60–80-х роках XX століття; ІІ етап – підручникове забезпечення початкової школи в умовах державної незалежності України.

У підручникотворенні 60–80-х років виокремлюються відносно завершені підетапи, кожен з яких має певні інваріантні характеристики. Серед них найбільш рельєфно окреслені такі: підручникове забезпечення процесу підготовки реформи школи 60-х років; перехід початкової школи на новий зміст і тривалість навчання (кінець 60-х – 70-і роки); реформування початкової ланки освіти у 80-х роках та його вплив на практику підручникотворення.

Підручникотворчий процес у галузі початкової освіти України в умовах державної незалежності охоплює такі підетапи: перехідний (початок 90-х – 1995); період розробки державних стандартів загальної середньої освіти (1996–1999); стан підручникотворення в період запровадження Державного стандарту початкової загальної освіти.

4. На основі аналізу педагогічної літератури встановлено, що характерними ознаками підручникотворення 60–80-х років ХХ століття є його безальтернативність та розгортання з урахуванням досягнень теорії шкільного підручника. Два найбільших реформування початкової ланки освіти, які відбулися у цей період, значно активізували підручникотворчий процес, сприяли збагаченню методичного апарату навчальних книг (зокрема зросла увага до апарату організації засвоєння, великого значення надавалося способам активізації пізнавальної діяльності учнів), однак суттєво не змінили їх змістових аспектів.

Аналіз підручникового забезпечення початкової ланки освіти у 90-х роках свідчить про його варіативність, що знайшла своє відображення у розробці і створенні різних типів підручників, посібників загальнорозвивального спрямування та інших елементів навчально-методичного комплексу, побудованих на нових методологічних засадах – українознавчій основі.

5. Встановлено, що провідними функціями підручника для початкової школи є інформаційна, розвивальна, виховна та мотиваційна, які тісно взаємопов’язані. Інформаційна функція реалізується шляхом пред’явлення знань з конкретного навчального предмета та видів діяльності, спрямованих на їх засвоєння. Розвивальна функція підручника полягає в забезпеченні засобами навчальної книги розвивального впливу на особистість молодшого школяра, який здійснюється у таких напрямках: розвиток психічних процесів; формування загальнонавчальних умінь і навичок; розвиток творчих здібностей. Основне призначення виховної функції – належне відображення в підручнику (з урахуванням специфіки предмета) досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності. Мотиваційна функція спрямовує на розвиток в учнів інтелектуальних почуттів, позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та інтересів, тобто афективної сфери школярів.

6. Загальнодидактична концепція структури підручника охоплює такі компоненти: текст (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування), виділені з урахуванням домінуючої функції.

Навчальний текст – складна система, в якій зінтегровані як його зовнішнє оформлення, що допомагає диференціювати різний за значущістю навчальний матеріал, так і внутрішня будова, яка включає педагогічно доцільний зміст, вдале мовленнєве оформлення, логічність і послідовність викладу, що в кінцевому рахунку забезпечують реалізацію основних функцій навчання – освітньої, розвивальної та виховної.

Серед засобів організації засвоєння навчального матеріалу домінуюча роль належить навчальним завданням і вправам, які мають відповідати таким вимогам: будуватися з урахуванням змістового, мотиваційного та процесуального компонентів навчання; детермінувати розвиток не лише репродуктивної, а й творчої діяльності та рефлексивних якостей школяра; розташовуватися у підручнику відповідно до основних етапів процесу навчання; повноцінно репрезентувати чотирикомпонентну концепцію змісту освіти.

Ілюстративний матеріал підручника тісно пов’язаний з предметним змістом, є носієм певної інформації, а також засобом виховного впливу на учнів. Нами виділено дидактичні основи ілюстрування підручника для початкової школи: повноцінна реалізація провідних функцій навчальної книжки – інформаційної, розвивальної, виховної та мотиваційної; дидактично обґрунтований зв’язок ілюстративного матеріалу з іншими структурними компонентами, передусім з текстом; відповідність наочних зображень віковим особливостям молодших школярів.

Аналіз підручників для початкової школи свідчить про те, що на сучасному етапі спостерігається інтенсивне використання у структурі навчальної книги різноманітних елементів апарату орієнтування, передусім сигналів-символів, однак актуальною залишається проблема їх уніфікації (хоча б у межах однієї освітньої галузі).

7. У зв’язку з тим, що особистісно орієнтоване навчання передбачає реалізацію діяльнісного підходу до засвоєння знань, умінь та навичок, тобто забезпечення психологічного супроводу книги, нами виділені й охарактеризовані психологічні основи побудови підручника для початкової школи: відображення у його змісті та структурі основних етапів процесу навчання – засвоєння навчального матеріалу та його застосування на практиці; реалізація у книзі процесуальних аспектів навчання; врахування при побудові підручника вікових особливостей молодших школярів.

8. Трактування підручника як моделі цілісного процесу навчання зумовлює необхідність відображення в ньому основних компонентів цього процесу – діяльності вчителя (викладання), діяльності учня (учіння) та змісту виучуваного. У зв’язку з цим розглядаємо підручник як носій змісту освіти, у якому зреалізована культурологічна концепція змісту з урахуванням домінуючої функції навчального предмета та вікових особливостей школярів; як засіб навчання для вчителя, що пропонує орієнтовний зразок організації навчальної діяльності на уроці (технологічність підручника); як засіб навчання для учня, з допомогою якого дитина оволодіває умінням вчитися, самостійно здобувати знання (процесуальність підручника). А в цілому книжка має відповідати ознакам домінуючої концепції навчання на конкретному етапі розвитку педагогіки і школи.

Теоретичну модель підручника для початкової школи розглядаємо як засіб виявлення сучасних тенденцій підручникотворення у галузі початкової освіти України та в зарубіжному шкільництві.

9. З метою дослідження найважливіших дидактичних характеристик підручника доцільним є його аналіз за такими напрямами: функції; структура; поліграфічне оформлення; підручник у системі навчально-методичного комплексу (з урахуванням розроблених нами критеріїв). Ці характеристики з’ясовуються у процесі застосування спеціальних методів дослідження навчальної книги, збору інформації про неї. У зв’язку з тим, що підручник може аналізуватися на різних етапах його розробки і створення, доцільною і зручною у користуванні вважаємо таку класифікацію: методи аналізу рукопису (теоретичні методи); методи оцінювання власне підручника (емпіричні); діагностична оцінка постфактум як проміжна форма перевірки навчальної книги.

10. Виявлено, що основними тенденціями сучасного підручникотворення в початковій освіті України є такі: варіативність підручників і навчальних посібників; домінування серед них інтегрованих та паралельних; посилення розвивальної спрямованості навчальних книг.

Інтегровані підручники для початкової школи представлені двома видами: ті, що об’єднують навчальний матеріал кількох освітніх галузей, та ті, які інтегрують зміст освіти у межах одного навчального предмета. Інтегруючі основи у них різні (загальнонавчальні уміння і навички, змістовий і процесуальний компоненти навчального предмета та ін.), а форма репрезентації змісту подібна – пізнавальні тексти та міжпредметні завдання і вправи. Доведено, що в паралельних (альтернативних) підручниках зреалізовано авторські підходи до відбору і дидактичної організації навчального матеріалу.

Посилення розвивальної спрямованості навчальних книг відбувається шляхом включення в них завдань не лише на формування загальнонавчальних умінь і навичок (такий підхід уже став традиційним), а й на збагачення сенсорного досвіду молодших школярів, на розвиток у них творчих здібностей та емоційно-ціннісного ставлення до дійсності.

11. Встановлено, що реформування освітньої галузі зарубіжних країн відбувається у контексті усвідомлення пріоритетності освіти, а основними надбаннями цього процесу є: оновлення змісту шкільної освіти, передусім її базового освітнього рівня як обов’язкового для всіх громадян; компетентнісно орієнтований підхід до формування шкільного змісту освіти; запровадження державних стандартів освіти; гуманітаризація навчального процесу; забезпечення його розвивальної спрямованості.

Аналіз підручникотворення у зарубіжних країнах на сучасному етапі дозволяє виділити в даному процесі такі інваріантні характеристики (незважаючи на особливості їх прояву в конкретних країнах): варіативність шкільних підручників; намагання авторів створювати їх з урахуванням принципу компетентнісно орієнтованого підходу та вимог освітніх стандартів, а також реалізувати діяльнісний підхід до процесу навчання; високий рівень поліграфічного виконання; удосконалення механізму відбору навчальної літератури та покращення організації забезпечення підручниками і посібниками загальноосвітніх закладів.

Конструктивно-критичне вивчення досвіду теорії і практики навчальної книги для початкової школи України, а також підручникотворчого процесу в зарубіжному шкільництві є важливим джерелом розробки сучасної стратегії національного підручникотворення в галузі початкової освіти.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з теорією і практикою навчальної книги для школи першого ступеня. Потребує спеціального вивчення проблема розробки критеріїв відбору навчального матеріалу в підручники (з урахуванням типу навчального предмета; вікових особливостей учнів; системи ціннісних орієнтирів, що домінують у суспільстві; часу, який відводиться на вивчення цього матеріалу та ін.); пред’явлення у книжці емоційно-ціннісного компонента змісту освіти; реалізація мотиваційної функції підручника.

Публікації автора:

Монографія

1. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: теорія і практика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 288 с.

Навчально-методичні посібники

2. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. – 2-е вид., випр. і доп. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128 с.

3. Савченко О. Я., Кодлюк Я. П. Організація роботи учнів з підручником // Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко. – К.: Вид-во „Початкова школа”, 2003. – С. 109–124.

Статті у провідних фахових виданнях

4. Кодлюк Я. П. До проблеми функцій шкільного підручника // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2000. – Вип. 2. – С. 28–31.

5. Кодлюк Я. З історії розвитку теорії шкільного підручника // Шлях освіти. – 2000. – № 4. – С. 50–53.

6. Кодлюк Я. Теорія шкільного підручника як психолого-педагогічна проблема // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2000. – № 8. – С. 3–7.

7. Кодлюк Я. П. Функціональне забезпечення підручника для початкової школи // Проблеми сучасної педагогічної освіти (Серія: Педагогіка і психологія). – К.: Педагогічна преса, 2001. – Вип. 3 (Ч. 1). – С. 160–164.

8. Кодлюк Я. Емоційно-ціннісний елемент у змісті підручників для початкової школи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2001. – № 5. – С. 10–12.

9. Кодлюк Я. Підготовка студентів до роботи з підручником на уроках у початкових класах // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк, 2002. – № 3. – С. 101–110.

10. Кодлюк Я. П. В. О. Сухомлинський про шкільний підручник // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету (Серія соціально-педагогічна). – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – Вип. 3 (Т. 2). – С. 199–207.

11. Кодлюк Я. Молодший школяр як суб’єкт навчальної діяльності // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2002. – № 4. – С. 5–12.

12. Кодлюк Я. Розвивальна функція підручника для початкової школи // Початкова школа. – 2002. – № 4. – С. 67–71.

13. Кодлюк Я. Шкільний підручник в умовах запровадження державних стандартів освіти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2002. – № 6. – С. 19–25.

14. Кодлюк Я. Розвиток підручникотворення у галузі початкової освіти України в умовах державної незалежності // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2002. – № 11. – С. 23–27.

15. Кодлюк Я. Дидактика шкільного підручника // Рідна школа. – 2003. – № 1. – С. 12–14.

16. Кодлюк Я. Розвиток підручникотворення в початковій освіті України в 60–80-х роках XX століття // Шлях освіти. – 2003. – № 1. – С. 50–54.

17. Кодлюк Я. П. Аналіз і оцінювання шкільних підручників: дидактичний аспект // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. – С. 72–79.

18. Кодлюк Я. П. Шкільний підручник в умовах розвивального навчання // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 3. – С. 5–9.

19. Кодлюк Я. П. Шкільний підручник як організатор засвоєння навчального матеріалу // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 4. – С. 10–17.

20. Кодлюк Я. П. Навчальний текст у структурі підручника для початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип. 7. – С. 36–45.

21. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: психолого-педагогічні основи побудови // Початкова школа. – 2003. – № 10. – С. 39–43.

22. Кодлюк Я. П. Ілюстративний матеріал як структурний компонент шкільного підручника (дидактичний аспект) // Рідна школа. – 2003. – № 12. – С. 26–29.

23. Кодлюк Я. П. До проблеми варіативності шкільних підручників // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету (Серія: Педагогічні науки). – 2003. – Вип. 49 (Ч. ІІ). – С. 48–53.

24. Кодлюк Я. П. Підручник для початкової школи як модель сучасного процесу навчання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). – 2004. – № 2. – С. 6–10.

25. Кодлюк Я. П. Що потрібно знати вчителю про шкільний підручник // Початкова школа. – 2004. – № 9. – С. 56–60.

Матеріали конференцій, тези доповідей

26. Кодлюк Я. П. Підготовка студентів до роботи по формуванню у молодших школярів організаційних умінь і навичок // Учитель національної школи: Тези доповідей науково-практичної конференції. – Тернопіль, 1991. – Ч. 2. – С. 98–99.

27. Кодлюк Я. П. Підручник як засіб формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок // Науково-методичні засади використання засобів і навчальної техніки у початкових класах: Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції. – Тернопіль, 1994. – С. 63–64.