У дисертаційній роботі здійснено комплексний політологічний аналіз теорії поліархії Р. Даля, що дозволив виявити її зміст, засади, реалізувати теоретичну реконструкцію наукових поглядів американського вченого. В даній теорії вдалося виявити такі теоретичні принципи та ідеї, які можуть бути застосовані при дослідженні розвитку демократичних процесів у світовій суспільно-політичній практиці загалом та українській зокрема. Використання комплексного політологічного аналізу дослідження стало умовою можливості здійснення цілісної всебічної реконструкції поглядів Р. Даля, розкриття внутрішньої логіки та світоглядних засад його вчення. Основними теоретичними джерелами формування ідей Р. Даля є теорії представників плюралістичного напряму дослідження демократичних процесів, що представляють американську наукову традицію, А. Бентлі, Дж. Медісона, М. Олсона, Р. Солісбері, Д. Трумена тощо, а також наукові дослідження західноєвропейських учених, які вивчали проблеми політичного конфлікту, узгодження соціальних інтересів, зокрема, Р. Дарендорфа, М. Дюверже та інших. Сам Р. Даль належить до наукової течії плюралістів, положення його теорії цілком вписуються в коло наукових позицій плюралістичного напряму, які можна подати у вигляді наступних тез: суспільство складається з багаточисельних груп, які об’єднані особливими спільними економічними, релігійними, етнічними або культурними інтересами; групи постають головними суб’єктами політики, вони намагаються вплинути на владу; визнається конкуренція між групами за вплив на прийняття урядових рішень; в суспільстві існують різноманітні, незалежні від уряду центри влади – фірми, університети, партії тощо; політична воля народу, виражена у рішеннях влади, являє собою компроміс між різними груповими інтересами; держава виступає як нейтральний арбітр між суперниками – групами інтересів, а власне державні структури децентралізовані таким чином, щоб забезпечити групам інтересів відкритий доступ до чиновників. В результаті дослідження розкрито змістовне співвідношення понять „поліархія” та „демократія” у теоретичних поглядах Р. Даля як співвідношення сфери сущого та сфери належного. Доведено, що змістовно демократія розуміється американським науковцем як регулятивна ідея поліархії, яка представляє собою реальний процес впровадження демократичних цінностей. Демократія постає недосяжним ідеалом, а її втіленням у реальності постають поліархічні політичні системи. У процесі дослідження встановлено, що теорія поліархії є теоретичним осередком творчості Р. Даля. Методологічні засади та ідеї, що розвиваються у поліархічній теорії демократії, є вихідними для всього наукового спадку американського вченого. Здійснено аналіз сутності поліархії як суспільно-політичного процесу, розкрито зміст основних політичних інститутів, які визначають характер розвитку поліархічної політичної системи. Наявність комплексу цих інститутів може свідчити про функціонування саме поліархії у тій чи іншій країні. Основними культурно-історичними та соціально-політичними умовами формування поліархії є: громадянський контроль над силовим примусом з боку держави, наявність сучасного динамічного та плюралістичного суспільства, консоціативна демократія в багатонаціональних державах, демократичний характер культури громадян, відсутність втручання у внутрішню політику з боку іноземної держави або групи держав, а також формування високого рівня компетентності громадян шляхом підвищення загального рівня політичної культури та політичної освіти. Доведено, що застосування поліархічної теорії демократії Р. Даля можливе через аналіз груп інтересів, процесу узгодження їхніх інтересів, ролі державних органів у процесі збалансування інтересів різних зацікавлених груп, а також розрізнення теоретичного, практичного та прикладного рівнів розуміння впровадження демократичних ідей. Виявлено, що практичний аспект застосування теорії поліархії Р. Даля виявляється не у зміні соціально-політичної реальності, а у зміні ціннісно-нормативних уявлень у суспільній свідомості. Дослідження плюралізму інтересів у нинішньому українському суспільстві та великої кількості зацікавлених груп, які репрезентують ці інтереси, свідчить про розвиток поліархічної політичної системи. Демократичні цінності поступово набувають значення системоутворюючих для формування нового типу суспільної свідомості в Україні. |
