Анотація до роботи:

Овчаренко С.В. Терапія поєднаних форм гіперандрогенії та гіперпролактинемії у жінок під час вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.

Дисертація присвячена одній з актуальних проблем акушерства – зниженню частоти розвитку ускладнень перебігу вагітності і поліпшення перинатальних результатів у жінок з ендокринними порушеннями у вигляді гіперпролактинемії, гіперпролактинемії та гіперандрогенії різного походження шляхом вивчення взаємозалежності між змінами рівнів прогестерону, пролактину, тестостерону, дегідроепіандростерону, естріолу, плацентарного лактогену, в-субодиниці хоріонічного гонадотропіну, плацентарних білків (трофобластичного в-глікопротеїну, плацентарного б₁-мікроглобуліну) та розвитком ускладнень перебігу гестаційного періоду. Розроблений патогенетичний спосіб медикаментозної та немедикаментозної корекції порушень стану плода, планування розродження. Використання розробленого алгоритму ведення вагітності та пологів у жінок із гіперпролактинемією, гіперпролактинемією та гіперандрогенією різного походження дозволило знизити частоту репродуктивних втрат в І триместрі вагітності на 60 %, запобігти їм у ІІ триместрі в 100 % випадків, знизити частоту передчасних пологів у 5 разів, знизити перинатальну захворюваність та смертність.

В дисертації запропоноване вирішення актуальної задачі сучасного акушерства – поліпшення перинатальних результатів у жінок із гіперпролактинемією та поєднаними формами гіперпролактинемії та гіперандрогенії різного походження на підставі вивчення функціонального стану фето-плацентарного комплексу та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирнико-яєчникової системи, розробки алгоритму ведення вагітності і диференційованого підходу до медикаментозної та не медикаментозної корекції виникаючих ускладнень перебігу вагітності.

1. Для функціонального стану репродуктивної системи у жінок з гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією характерно високій рівень порушень менструального циклу (87,50 і 67,95 %), гіпоплазій матки (25,00 і 10,26 %), аномалій розвитку матки (14,29 і 14,10 %), пухлин яєчників (26,79 і 28,21 %), СПКЯ (19,64 і 25,64 %), безпліддя (71,43 і 43,59 %), вторинного безпліддя (23,21 і 10,26 %), ІЦН (30,56 і 34,62 %), що створює умови для розвитку акушерських та перинатальних ускладнень під час вагітності.

2. Найбільш характерними ускладненнями перебігу вагітності та пологів у жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією є: мимовільне переривання вагітності у І триместрі (14 %); вагітність, яка не розвивається (11 %); звичне невиношування (22-26 %); передчасні пологи (20-50 %); плацентарна дисфункція (21-47 %). Недостатність функції яєчників у жінок з гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією проявляється порушенням менструальної функції (87 і 60 %), супроводжується гіпоплазією матки (12 і 15 %), розвитком синдрому полікістозних яєчників (19 і 27 %), безплідністю (44 і 71 %), формуванням істміко-цервікальної недостатності (31 і 35 %).

3. Прогностичними критеріями при ІЦН, яка розвивається на фоні гіперпролактинемії, є дані ультразвукового моніторингу, зниження рівня Е₃ і прогестерону, підвищення рівня дегідроепіандростерону в 2,8 разу в І триместрі вагітності, передлежання та/або низьке прикріплення гіллястого хоріона/плаценти у 42 % випадків. Зміна рівня синтезу плацентарних білків при ІЦН може мати тільки діагностичне, а не прогностичне значення. Продовження лікування препаратами прогестерону до 18-20-го тижня вагітності, підвищення дози дексаметазону під час розвитку ІЦН у жінок із гіперандрогенією та гіперпролактинемією сприяє зменшенню частоти хірургічних втручань з метою корекції ІЦН у 30 % випадків зі швидким темпом повної “міграції” плаценти, яка закінчується у 24 тижні вагітності.

4. Динамічне вивчення рівнів плацентарних білків, Е₃, ДГЕА при гіперандрогенії та гіперпролактинемії є діагностичним і прогностичним критеріями передчасних пологів. Сприятливий перебіг вагітності на фоні гіперандрогенії та гіперпролактинемії у матері, на відміну від фізіологічного перебігу вагітності, спостерігається при підвищенні концентрації ДГЕА, ПАМГ-1 в 1,3-1,8 разу та зниженні рівня ТБГ удвічі протягом усієї вагітності. При гіперандрогенії і гіперпролактинемії та гіперпролактинемії плацентарна дисфункція розвивається у 21,43 % жінок із ГП; у 47,37 % – із ГА та ГП оваріального ґенезу, у 32,50 % – із ГА та ГП змішаного походження і залежить від тяжкості репродуктивних порушень. Про плацентарну дисфункцію свідчать порушення білковосинтезуючої функції плаценти (зниження рівня ТБГ в 2,8 разу, підвищення рівня ПАМГ-1 в 1,8 рази, зниження рівня Е₃ в 1,5 рази).

5. Високий відсоток ускладнень пологів у жінок з гіперпролактинемією та гіперандрогенією і гіперпролактинемією (аномалії пологової діяльності при ГП – у 35,42 % випадків; при ГА та ГП оваріального походження – у 13,16 %; при ГА та ГП змішаного походження – у 15,00 %; дистрес плода у жінок при ГП – у 7,14 %; при ГА та ГП оваріального походження – у 23,68 %; при ГА та ГП змішаного походження – у 17,50%; передчасне вилиття навколоплідних вод при ГП – у 46,43 %; при ГА та ГП оваріального походження – у 28,95 %; при ГА та ГП змішаного походження – у 27,50%) призводить до підвищення частоти екстрених операцій кесаревого розтину і свідчить про розширення показань до планового оперативного розродження у цих вагітних.

6. Підвищений рівень пролактину при ідіопатичній формі гіперпролактинемії вище 1400 мЕд/мл в І триместрі супроводжується проявом клініки синдрому загрози переривання вагітності, що вказує на доцільність продовження лікування гіперпролактинемії прийомом достінексу в дозі 1 мг 1-2 рази на тиждень до нормалізації рівня пролактину (до 6-8 тижня вагітності) і є профілактикою розвитку плацентарної дисфункції. При змішаній формі гіперандрогенії та гіперпролактинемії достінекс призначався з дексаметазоном (0,125-0,5 мг/доб). Після нормалізації рівня пролактину терапія глюкокортикоїдами продовжувалась в залежності від рівня ДГЕА і Т періодично курсами в 13-16, 20-24, 26-28 тижнів та в залежності від розвитку та прогресування ІЦН.

7. Своєчасне всебічне обстеження жінок із гіперпролактинемією, гіперандрогенією та гіперпролактинемією з метою профілактики ускладнень вагітності, порушення стану плода та застосування патогенетично обґрунтованої комплексної терапії з адекватною гормональною корекцією (гестагени, глюкокортикоїди), а також планування розродження запобігають репродуктивним втратам у ІІ триместрі вагітності в 100 % випадків, зниженню частоти передчасних пологів у 5 разів, зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

Публікації автора:

1. Зелінський О. О., Овчаренко С. В. Перебіг вагітності та пологів у жінок із гіперпролактинемією: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Інтермед”, 2005.- С. 544-546.

2. Овчаренко С. В. Осложнения беременности и родов у женщин с гиперандрогенией: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Інтермед”, 2002.- С. 206-210.

3. Овчаренко С. В. Наиболее частые осложнения беременности и родов у женщин с гиперандрогенией и пути их предотвращения // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- №1/2- С. 311-312.

4. Овчаренко С. В. Сочетанные формы гиперандрогении и гиперпролактинемии у женщин при беременности: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Інтермед”, 2004.- С. 590-594.

5. Овчаренко С. В. Патологія вагітності та пологів у жінок з гіперандрогенією яєчникового походження: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: “Інтермед”, 2005.- С. 593-597.