Дисертаційне дослідження виконане в межах когнітивно-дискурсивного напряму в сучасному мовознавстві. У ньому здійснюється комплексний аналіз когезійно-когерентного потенціалу термінологічної лексики сфери економіки з урахуванням структурно-граматичного, когнітивно-семантичного і комунікативно-функціонального аспектів. В роботі узагальнено текстово-дискурсивний статус категорій когезії та когерентності, виявлено та описано лінгвокогнітивні та лінгвопрагматичні механізми реалізації когезії в дискурсі. Економічний дискурс є відображенням лінгвосоціокультурної взаємодії, що реалізується в мовленнєвій практиці суб’єктів економічної діяльності. Він є когнітивно-комунікативним середовищем, у якому втілюються всі епістемічні, фахові, професійні, етноспецифічні, психологічні, культурно-мовленнєві надбання певної лінгвокультурної спільноти в економічній галузі діяльності, що матеріалізується у вигляді висловлення, надфразової єдності та тексту. Економічні тексти конституюються значною мірою за рахунок термінологічної та загальнонаукової лексики, яка й забезпечує необхідний референційний, інформаційний та інтерпретаційний базис когезії на локальному та глобальному рівнях. Способи моделювання економічного дискурсу та його організації шляхом використання загальнонаукової та термінологічної лексики, що втілюють ідею наукового підходу до витлумачення й аналізу економічних явищ, формують середовище вербального й невербального досвіду, в якому помітну роль відіграють групи загальнонаукової лексики review of economic problem; theoretical framework (empirical, econometric, statistical analysis); conclusions. Епістемічним середовищем існування економічних знань є концептосфера економіки, яка складається з трьох концептуальних (під)систем – “macroeconomics”, “ microeconomics ” й “business”, - кожна з яких містить комплекс структурованих знань про суттєві економічні явища, аранжовані у фреймовий спосіб. Когезійні властивості термінологічної лексики в дискурсі реалізуються в комплексі їх системно-мовних, структурно-семантичних і комунікативно-функціональних аспектів, що актуалізуються в економічному тексті в різні способи, серед яких чільне місце посідають лексико-семантичні, синтаксичні та функціонально-прагматичні. У межах економічного дискурсу здійснюється формування різних текстових жанрів – наукових, науково-популярних, навчальних, довідкових. Об’єднані одним дискурсивним середовищем, ці жанри відрізняються своїми телеологічними настановами, способами подання фахового матеріалу й тактико-стратегічною специфікою в реалізації когезійно-когерентного потенціалу термінологічної лексики. У творенні та формуванні різних за жанром економічних текстів значну роль відіграє мовленнєва особистість, яка використовує когезійний потенціал, що його надає мова та її терміносистема, у свій неповторний спосіб. Вибір когезійної тактики в економічному тексті, будучи спрямованим на єднання фрагментів і цементування змісту в одне когнітивно-дискурсивне ціле, відбиває діалектику стереотипного і творчого та залежить від мовної, мовленнєвої та фахової компетенції його автора. |
