Анотація до роботи:

Турчин М.В. Термометричний метод оцінки стану окорухових прямих м’язів та його значення для планування хірургічного виправлення косоокості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Київська державна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності діагностики та хірургічного лікування співдружньої косоокості за допомогою термометричного способу оцінки стану окорухових м’язів.

Розроблена методика контактної термометрії дистальної частини прямих окорухових м’язів в первинному положенні очей і при поворотах їх на 15 град. Узагальнення результатів комплексного обстеження і контактної термометрії прямих окорухових м’язів у 26 здорових осіб і у 60 хворих на збіжну і розбіжну співдружню косоокість дозволило визначити фізіологічні параметри температури цих м’язів в первинному положенні і в станах їх скорочення та розслаблення; виявити фактори, що впливають на величину температури окорухових м’язів здорових осіб. Визначена термосимптоматика порушень функціонального стану медіального і латерального прямих окорухових м’язів при співдружній косоокості. Розроблено об’єктивний термометричний спосіб діагностики функціонального стану кожного прямого окорухового м’яза зокрема (Деклараційний патент України № 30075 А з пріоритетом від 17.12.1997 р.). Розроблена методика хірургічного виправлення співдружньої косоокості із урахуванням даних термометрії окорухових м’язів, яка дозволяє при найменшому об’ємі одноразового хірургічного втручання усунути постійний кут косоокості у (86,75,1) % хворих на езотропію і у (90,98,7) % хворих на екзотропію.

Вперше за допомогою розробленої нами методики контактної термометрії дистальної частини прямих окорухових м’язів визначені фізіологічні параметри температури цих м’язів та фактори (температура тіла досліджуваного, температура зовнішнього середовища, добові коливання), які на неї впливають; встановлена термосимптоматика порушень функціонального стану медіального і латерального прямих м’язів при горизонтальній співдружній косоокості; розроблені термометричний спосіб діагностики функціонального стану окорухових м’язів та методика планування хірургічного втручання для виправлення косоокості із урахуванням температури окорухових м’язів.

1. Розроблений нами термометричний спосіб діагностики функціонального стану прямих окорухових м’язів (Деклараційний патент України № 30075А з пріоритетом від 17.12.1997 р.) дозволяє об’єктивно кількісно оцінити функціональний стан кожного прямого окорухового м’яза окремо, незалежно від стану зорових функцій та рефракції ока, встановити характер порушень стану цих м’язів у хворих на косоокість.

2. Встановлені нами для кожного прямого окорухового м’яза здорової людини середні величини температури, градієнти змін температури цих м’язів при скорочені та розслабленні внаслідок поворотів ока на 15 град. являють собою фізіологічні параметри температури дистального кінця прямих окорухових м’язів, а виявлена нами термоасиметрія медіальних прямих м’язів (0,5 С і більше) дозволяє об’єктивно встановити ведуче око людини.

3. У хворих на альтернуючу співдружню косоокість, у яких обидва ока рівноцінні за своїми функціями, термосимптоматика змін стану окорухових м’язів (гіпо-, гіпертермія м’язів, низькі (менше 0,5 С) або високі (більше 0,5 С) градієнти змін температури м’язів при їх скороченні і розслабленні, температурна ареактивність) дозволяє встановити око, функція м’яза (або м’язів) якого порушена в більшій мірі і визначити характер цього порушення (гіпо- або гіперфункція).

4. Планування операції виправлення горизонтальної співдружньої косоокості за даними термометрії прямих горизонтальнодіючих окорухових м’язів дозволяє скоротити обсяг передопераційного обстеження хворого, уникнути етапності в проведенні оперативного лікування, зменшити обсяг хірургічного втручання.

5. Розроблена нами із врахуванням даних термометрії окорухових м’язів тактика оперативного лікування неакомодаційної співдружньої косоокості дозволяє при найменшому обсязі одноразового хірургічного втручання усунути постійний кут девіації у (86,7±5,1) % хворих на езотропію і у (90,9±8,7) % хворих на екзотропію, тоді як оперативне втручання, заплановане за загальноприйнятими принципами, дозволяє усунути кут девіації при аналогічних видах косоокості, відповідно, у (56,8±5,3) % і (50,0±13,4) % хворих.

Публікації автора:

1. Турчин М.В. Результати термометрії прямих горизонтальнодіючих окорухових м’язів хворих на альтернуючу збіжну, неакомодаційну косоокість // Вісник наукових досліджень. – 1999. – №1. – С. 102-104.

2. Сенякіна А.С., Турчин М.В. Термометрический метод оценки состояния глазодвигательных прямых мышц // Офтальмологический журнал. – 2002. – №1. – С. 21-25.

3. Турчин М.В. Результати термометрії горизонтальнодіючих окорухових м’язів хворих на збіжну співдружню монолатеральну косоокість // Вісник наукових досліджень. – 2002. – №4. – С. 57-61.

4. Деклараційний патент на винахід №30075 А UA Спосіб діагностики функціонального стану прямих окорухових м’язів// Сенякіна А.С., Турчин М.В. – Заявка № 97126105; заявлено – 17.12.1997; Опубл. 15.11.2000 Бюл. № 6-II.

5. Турчин М.В. Значення даних термометрії зовнішніх м’язів ока для планування хірургічного втручання при виправленні співдружньої косоокості// Тези доповідей Міжнародного семінару “Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору”. – Київ, 1994. – С. 178.

6. Турчин М.В. Результати контактної транскон’юнктивальної термометрії горизонтальнодіючих прямих м’язів при неакомодаційній співдружній косоокості // Тези 9 з’їзду офтальмологів України. – Одеса, 1996. – С. 182.