1. Під продовольчим ринком (ПР) слід розуміти територіальну соціально-економічну систему, що функціонує у сфері обігу продовольчих товарів на основі взаємодії попиту, пропозиції та ціни і розвивається за відповідними економічними й суспільно-географічними законами. До основних економічних законів, що визначають функціонування ринку продовольства відносяться закони вартості та конкуренції, до основних суспільно-географічних - закони територіальної спеціалізації, комплексності, пропорційності, раціоналізації зв’язків. Обласний продовольчий ринок (ОПР) є складним інтегрованим територіальним виробничо-споживчим утворенням, що забезпечує єдність території з точки зору організаційно - економічної цілісності розміщених на ній господарських суб'єктів, й дозволяє організувати раціональний принцип управління, за якого область виступає як самостійна, комплексно-пропорційна управлінська одиниця. Територіальна організація ОПР розглядається як система форм територіального зосередження взаємозв'язаних галузей сільського господарства, харчової промисловості, торгівлі продовольчими товарами, громадського харчування, продовольчої інфраструктури. Вона охоплює певний економічний простір, в якому на основі взаємозв'язків між попитом і пропозицією формуються ринкові відносини, розвиток яких спрямований на реалізацію регіональних інтересів у продовольчій сфері. 2. Вплив території на формування обласного продовольчого ринку найповніше проявляється в системі чинників та механізмі їх впливу. Всю сукупність чинників, що впливають на становлення ПР області, з позицій суспільної географії можна поділити на 4 основні групи: природно - географічні, суспільно - географічні, економічні та екологічні. Групу природно – географічних чинників складають природні умови та різні види природних ресурсів. В умовах становлення ринкових відносин визначальний вплив на формування ПР області має група суспільно – географічних чинників. Основними складовими даної групи є суспільно-географічне положення території, форми організації виробництва, соціально-демографічні чинники, розміщення і спеціалізація переробних підприємств, інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку області. До економічних чинників формування продовольчого ринку області слід віднести: економічну оцінку та ринок землі області, рівень інтенсивності виробництва та фінансові ресурси господарюючих суб’єктів. Четверту групу складають чинники, що визначають екологічну ситуацію в області. 3. Методика суспільно - географічного дослідження процесів формування ПР області передбачає такі етапи аналізу: перший етап – визначення і розв’язання теоретичних аспектів становлення і розвитку ОПР, який включає визначення сутності обласного продовольчого ринку, його складу, принципів формування та основних завдань діяльності; другий етап - оцінка природно - географічних, суспільно-географічних, економічних та екологічних чинників становлення продовольчого ринку області; третій етап – суспільно-географічний аналіз аспектів функціональної структури ОПР – галузевого (компонентного), територіального та управлінського, виділених на основі системно – структурного аналізу; четвертий етап – обґрунтування основних напрямків вдосконалення територіальної організації ОПР та виявлення шляхів підвищення ефективності використання зовнішньоекономічного продовольчого потенціалу області. 4. Для порівняно глибокого пізнання ОПР, як суспільно-географічного об'єкта в роботі проаналізовано три головні складові функціональної структури: компонентну, територіальну і управлінську. Найбільш повною та адекватною ринковим умовам на нашу думку є восьмисферна компонентна структура ПР, яка входить до складу трьох великих блоків: виробничого, реалізаційного та споживчого. Черкаська область, виступаючи основним аграрно-продовольчим регіоном України за рівнем територіальної концентрації виробництва агропродовольчої продукції, відіграє важливу роль у виробництві деяких його видів, зокрема зернових, технічних культур, плодоовочевої, молочно-м’ясної продукції. Така спеціалізація в цілому відповідає природнокліматичним і соціально-економічним умовам області. Сучасні обсяги внутрірегіонального виробництва продовольства задовольняють нинішній рівень платоспроможного попиту населення області по основних видах продовольчої продукції і дозволяють значну частину продукції вивозити за межі області. 5. Територіальна структура виробництва агропродовольчої продукції в своєму розміщенні відображає внутрішню територіальну будову продовольчого ринку області, утворюючи при цьому певні форми територіального зосередження виробництва. На території області виділяються три агропродовольчих райони лісостепової зони Черкаської області: Північно-Східний (Лівобережний), Центрально-Подніпровський, Західний та Приміський агропродовольчий район, Черкаський агропродовольчий вузол, кущі, центри, пункти. 6. Організаційно-управлінська структура ОПР є складним та динамічним утворенням, що забезпечує функціонування і розвиток всіх його складових частин. Головними елементами державного управління агропродовольчим ринком Черкаської області є наступні: Головне управління сільського господарства і продовольства; Обласне управління земельних ресурсів; Інспекція по заготівлі і якості сільськогосподарської продукції тощо 7. Визначено і обґрунтовано основні напрямки вдосконалення територіальної організації ринку продовольства Черкаської області. На основі застосування новітніх методів моделювання розроблено прогноз його розвитку. Становлення ринкових відносин та вихід економіки Черкаської області з кризового стану потребує запровадження принципово нової моделі функціонування агропродовольчого сектору економіки. Головною метою такої моделі має бути формування високоефективного ринкового середовища області, що дало б змогу, на основі комплексності й пропорційності розвитку, стабілізувати агропродовольче виробництво, гарантувати забезпечення населення області продовольством, підвищити його купівельну спроможність, забезпечити вивіз продукції на зовнішній ринок. |