Проведене дослідження з територіальної організації ПРСР на прикладі Запорізького Приазов'я дозволяє зробити ряд висновків: 1. У містобудівній практиці питання розвитку ТРС вирішуються без ув'язування з метою розвитку РС і супутніх їй інших однорангових спеціалізованих територіальних систем, тому при вирішенні цих питань, необхідно взяти такий напрямок, при якому досягаються граничні (кінцеві) характеристики РС, де основними параметрами є максимальне значення її пропускної спроможності з урахуванням якісних умов рекреаційної діяльності. Для цих цілей необхідна корінна реконструкція сформованої СР у напрямку формування галузевої спеціалізованої системи розселення - ПРСР. Під ПРСР ми розуміємо територіально-цілісну сукупність функціонально взаємозалежних і взаємодіючих ієрархічно супідрядних рекреаційних поселень, що формуються в процесі розвитку ТРС. При вирішенні питань формування ПРСР необхідно враховувати такі вимоги: населений пункт не може бути перспективною формою організації рекреаційної діяльності, а місто-курорт не може бути перспективною формою розселення; елементом єдиної системи розселення необхідно розглядати житлову забудову, а елементом рекреаційної системи - рекреаційну забудову; території, що володіють рекреаційними умовами і ресурсами, необхідно розглядати як потенційні для розвитку РС і обмежені для розвитку розселення; розвиток ПРСР повинен вирішуватися за принципом захисту зон відпочинку від негативного впливу населених пунктів і насамперед міст; усі населені пункти рекреаційної зони необхідно вважати безперспективними для розвитку нерекреаційних функцій; опорними пунктами ПРСР повинні виступати ЦЗ, що можуть розвиватися тільки за її межами; критеріями вибору оптимального варіанту розвитку СР повинна бути прийнята пропускна спроможність рекреаційної системи високого рівня функціонування, мінімальні економічні витрати і задоволення місцевого населення в умовах праці, побуту і відпочинку. 2. Оцінка й аналіз рекреаційних передумов формування ПРСР (соціально-економічних, природних і культурно-історичних) дозволили виявити таку ситуацію, що склалася на рекреаційних територіях Запорізького Приазов'я: 1. У межах рекреаційних поселень відсутня комплексність у розвитку господарства. 2. У цілому для території Запорізького Приазов'я характерна низька аттрактивність території. 3. Зростає кількість неорганізованих рекреантів. 4. Територіально нерівномірно розподіляються відпочиваючі, що концентруються на найбільш освоєних територіях (Бердянськ, Кирилівка). 5. Характерно яскраво виражена сезонність рекреаційного потоку, низький рівень розвитку і управління господарством, слабка транспортна спроможність. 6. Слабко розвинута економічна база, як міст-курортів, так і рекреаційних поселень. 7. Сформована РСР, матеріально-технічна база й інфраструктура не спроможні забезпечити нормальні умови праці, побуту і відпочинку населення і розвиток рекреаційного господарства до належного соціально-економічного стану. Слід зазначити, що природні рекреаційні ресурси Запорізького Приазов'я використовуються недостатньо і не цілком задовольняють потреби населення, але рекреаційний потенціал свідчить про можливості його перспективного використання і формування високо ефективної рекреаційної галузі державного і міжнародного значення. Для оптимального і комплексного використання рекреаційних ресурсів із метою одержання максимального ефекту від функціонування рекреаційних підприємств і результатів рекреаційної діяльності виникає необхідність у розмаїтності рекреаційного процесу з включенням у нього водно-моторного, вітрильного, водно-лижного, греблевого, спортивного плавання, фотополювання та інших видів рекреаційної діяльності. 3. У ієрархії ПРСР і її співвідношенні з таксономічним рядом рекреаційного районування є доцільним виділення таксономічних рівнів ПРСР за ступенем локалізації і взаємозв`язків рекреаційних підприємств: І рівень - рекреаційні пункти, центри, вузол; ІІ рівень - локальний рекреаційний комплекс ; ІІІ рівень - районний рекреаційний комплекс; ІV рівень - зональний рекреаційний комплекс. 4. Аналіз локалізації рекреаційної галузі, її масштаби, особливості функціонування і взаємозв'язку рекреаційних підприємств, дозволили виділити на досліджуваній території: рекреаційні пункти: Атманай, Радивонівка, Степанівка Перша, Райнівка, Набережне, Куликівське; рекреаційні центри: Богатир, Степок, Охрімівка, Приморський Посад, Новокостянтинівка, Строганівка, Орлівка, Новопетрівка, Луначарське, Дмитрівка; рекреаційні вузли: Кирилівка, Приморськ, Бердянськ. 5. На підставі вище викладеного виділені таксономічні одиниці інтегрального рекреаційного районування ПРСР: рекреаційний інтегральний мікрорайон (Бердянський, Приморський, Приазовський, Якимівський) - кущові рекреаційні системи розселення з кущовими ЦЗ: Якимівська - ЦЗ пгт. Якимівка, Бердянська - ЦЗ м. Бердянськ, Приморська - ЦЗ м. Приморськ, Приазовська - ЦЗ смт. Приазовське; рекреаційні локальні системи розселення (курорт "Бердянськ", "Приморськ", "Кирилівка", Новопетрівська, Луначарська, Дмитрівська, Орлівська, Радивонівська, Чкаловська, Ботієвська, Степанівська, Примпосадська); первинні рекреаційні територіальні системи розселення (санаторного, оздоровчого, пізнавального профілю) - 262 рекреаційні елементарні системи розселення (заклади відпочинку і лікування). Аналіз тенденцій перспективного розвитку ПРСР дозволяє сформулювати ряд напрямків удосконалення її функціональної і територіальної структури: перенести ЦЗ з м. Бердянська в смт. Андріївку, із м. Приморська в с. Новоолексіївку; для поліпшення функціонального зонування території в смт. Кирилівці, що на сучасному етапі виконує функцію ЦЗ, необхідно визначити нову промислово-складську зону в 6 км від нього, у районі малопридатних сільськогосподарських земель колективного сільськогосподарського підприємства "Приморський"; розвивати Радивонівські угіддя в північному і південному напрямку вздовж Молочного лиману; територіально розвивати курорт "Кирилівка" убік Молочного лиману за рахунок негожих малопродуктивних сільськогосподарських земель і невеличких лісових масивів; Орлівські угіддя приєднати до території курорту "Приморськ" і використовувати їх для організації тривалого і короткочасного відпочинку дітей. 6. Удосконалення територіальної структури ПРСР пов'язане як із реконструкцією сформованої системи розселення, так і з розвитком рекреаційної сфери в цілому і повинно йти по шляху: стримування розвитку і поступового витиснення нерекреаційних систем за межі рекреаційної зони; заборони усіх видів нерекреаційного будівництва; функціональної взаємоізоляції рекреаційних і селітебних утворень шляхом консервації населених пунктів рекреаційної зони з наступним повним перетворенням сформованої житлової, промислової, комунально-господарської та інших видів під рекреаційну; перепрофілювання населених пунктів під рекреаційні комплекси або ЦЗ; деяких оздоровчих закладів під підприємства санаторного типу і розвитку додаткових видів діяльності: етнічної, релігійної, за інтересами тощо; реконструкції і відновлення існуючих рекреаційних закладів з урахуванням сучасних вимог; підвищення якості послуг і сервісу обслуговування, що сприяє росту соціальної ефективності оздоровлення і відпочинку населення; реалізації заходів для відновлення, реставрації і зберіганню пам'яток історії і культури, археології, архітектури, відродженню звичаїв і традицій народів Запорізького Приазов'я; охорони і відтворення рекреаційних ресурсів; розвитку підприємництва і рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій, збільшити грошові надходження від індустрії відпочинку і лікування; упровадження гнучкої системи ціноутворення на рекреаційні послуги, що дозволяє цілий рік використовувати рекреаційні ресурси, інфраструктуру тощо; механізмів платежів за рекреаційні ресурси на основі зниження ставок інших податків; залучення на взаємовигідних умовах іноземних інвестицій, що дозволить підвищити якісні параметри розвитку соціальної інфраструктури території і збільшити надходження валюти в державний та місцевий бюджети. |